НАСИЛЬСТВО - це будь-які навмисні дії, фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.
Емоційне або психологічне - це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні:
· Ігнорування твоїх почуттів і потреб;
· Брудна лайка, залякування;
· Погрози кинути;
· Безпідставні покарання;
· Контролювання доступу до однолітків;
· Погрози завдати шкоди близькій людині;
· Нанесення шкоди твоїй домашній тварині;
· Нищення особистих речей;
· Навіювання почуття провини і страху;
· Брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;
· Поводження з тобою як з слугою.
Фізичне насильство - це нанесення тілесних ушкоджень,які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті:
· Це штовхання і смикання;
· Щипки, удари, стусани, побиття;
· Знущання, викручування рук;
· Жбурляння предметів;
· Спроби задушити.
Сексуальне насильство - це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього;
· Небажані сексуальні дотики;
· Домагання, згвалтування;
· Неприродні сексуальні дії;
· Примус до проституції
· Небажання застосовувати контрацепцію
Шкільне насильство – це те, що стосується твого однокласника або учня твоєї школи:
• приставання, знущання;
• забирання речей, їх псування і забруднення;
• ігнорування, розповсюдження пліток і наклепів;
• погроза насильством;
• побиття;
• вилучення грошей, речей.
• нові учні;
• діти, що мають проблеми зі здоров’ям ті ,які носять окуляри, погано чують,
• мають зайву вагу;
• діти, які добре вчаться, але фізично слабші за інших;
• діти з більш низькою самооцінкою;
• діти з бідних сімей.
• часто це діти, які самі зазнавали образ вдома, в дитячому садочку чи в молодших класах;
• діти з неблагополучних сімей;
• діти, які хочуть себе показати, завоювати популярність в очах інших, будь-яким способом привабити до себе увагу;
• діти з середньою чи низькою успішністю
1. Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.
2. Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.
3. Ходи разом з друзями. Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у вашу адресу.
Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї
Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;
Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);
Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;
Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними;
Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;
Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (кризовий центр для жінок, соціальні служби, телефони довіри, телефон дільничого інспектора, служби у справах неповнолітніх).
На жаль, період самоізоляції на карантині – це не тільки про час на себе та родину. Цей період також носить і певні загрози, і особливо він стосується посилення сплеску домашнього насильства. Перехід на дистанційний графік роботи та навчання, тимчасове безробіття позбавили можливості покидати приміщення та звели на обмеженій території безліч сімей 24 години на добу. Також зникла можливість скинути напругу в розважальних закладах чи навіть просто відпочити в парку.
«Ізоляція та карантин важливі для того, щоб стримати поширення COVID-19, але через них жінки можуть залишитися з партнерами, які проявляють насильство. За минулі тижні, на тлі зростання економічного та соціального тиску та страху, ми побачили жахливе зростання домашнього насилля по всьому світу. В деяких країнах кількість жінок, які дзвонити у служби підтримку, зросла вдвічі», — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш.
Оскільки карантин не може бути виправданням для агресивності і для зупинки роботи всіх профільних структур в цьому напрямку, постраждалі мають точно знати куди звертатись у випадку застосування по відношенню до них насилля.
Радимо заздалегідь потурбуватись про створення умов перебування на карантині, в умовах якого може бути важко користуватись телефоном. Продумати про засоби зв’язку, за допомогою яких можна повідомити друзям або рідним, що може виникнути проблема (якщо вже така ситуація була). Знайти роз’яснення, як діяти в таких ситуаціях та куди дзвонити, виписати контакти профільних структур та організацій, до яких треба звернутися при необхідність допомоги:
-Якщо випадок насилля стався, не бійтеся писати про це в соціальній мережі, використовуйте її обов’язково для інформування ваших друзів, колег, близьких в особисті повідомлення, публічно в тому числі, адже це може врятувати життя завдяки швидкій реакції;
- У випадку, коли є діти, важливо навчити їх як правильно діяти в таких ситуаціях, до кого звертатись, як захистити себе;
- Наготові завжди має бути сформована секретна папочка або сумка з необхідними документами. Місце знаходження такої папки не має знати агресор. В крайньому випадку, така папка може бути також у ваших близьких людей, яким ви довіряєте і за допомогою до яких у випадку насилля ви звертаєтесь;
- Намагатись не знаходитись в приміщенні з агресором, де є гострі або небезпечні для життя предмети. Якщо ж конфлікт вже почався, постарайтесь вийти з такого приміщення. В тому числі поки, тимчасово, зняти з шиї прикраси, які в момент конфліктів можуть бути небезпечними;
- Залучитись підтримкою сусідів. Оскільки умови дотримання карантину не дають змоги піти до них на деякий час, поки ситуація заспокоїться, відповідно все що вони наразі зможуть зробити - вчасно викликати поліцію, у якої на сьогоднішній день чи найбільше повноважень зайти до приміщення;
З метою профілактики та мінімізації загострення конфліктних ситуацій, на період карантину обом сторонам необхідно дозволяти собі відпочинок в окремій кімнаті, усамітнюватись (якщо дозволяє територія) на певний час, про що попередньо домовитись між сторонами подружжя аби скидати зайве напруження.
Нагадуємо, що перебування всіх на карантині не має стати причиною зупинки життя. А тому, в цей період важливе налагодження співпраці та взаємодія правоохоронних органів, соціальних служб, які ведуть облік проблемних сімей, а також профільних організацій, в тому числі волонтерів.
Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»:
- Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;
- Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного);
- Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
- Урядовий кол-центр 1545;
- У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103.
На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режим