Про права дитини

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеній Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

Кожна дитина має право:

• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

• на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;

• на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;

• на захист від будь-якого покарання;

• на захист від сексуальних домагань;

• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

• на вільне висловлення поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

• на свободу думки, совісті, віросповідання;

• на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

Коли права дитини порушуються:

• Коли не гарантована її безпека для життя та здоров’я.

• Коли її потреби ігноруються.

• Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.

• Коли порушується недоторканність дитини.

• Коли дитину ізолюють.

• Коли дитину залякують.

• Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім’ї рішення.

• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.

• Коли її особисті речі не є недоторканними.

• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.

• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б’ється, замикається в собі тощо).

• Її турбує особиста безпека і любов до неї.

• Вона часто буває в поганому настрої.

• Може втекти з дому.

• Може вживати наркотики або алкоголь.

• Може заподіяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

• Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

• Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, 911, імена та телефони близьких родичів і сусідів.

• Навчити її казати “Ні”, навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

• Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.

• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.

• Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.

• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

• Залучати дитину до створення сімейних правил.

Пам’ятайте! Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права поважатимуться, якщо вона буде складати правила поведінки та нести за них відповідальність.