Мета: ознайомитися з методами оцінки забруднення повітря за допомогою лишайників.
Матеріали та обладнання: лупи, рамки для визначення міри покриття розміром 10х10 см з клітинами 1х1 см..
Об’єкт дослідження: лишайники.
НАВЧАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ.
Лишайники – достатньо поширені організми, для яких характерна широка екологічна валентність щодо факторів середовища й висока чутливість до впливу забруднювачів на нього. Вивчення лишайникової флори в населених пунктах і поблизу великих промислових об’єктів свідчить, що стан навколишнього середовища впливає на розвиток лишайників. За їхнім видовим складом і ступенем поширеності можна робити висновки щодо забруднення навколишнього середовища. Дослідження показують, що у промислових районах та територіях навколо них, спостерігається пряма залежність між забрудненням природного середовища й скороченням кількості певних видів лишайників. Отже, лишайники є чудовими біологічними тесторами – організмами, наявність і стан яких залежить від змін у середовищі.
Методика оцінювання забруднення атмосфери за наявністю та різноманітністю лишайників базуються на таких закономірностях:
• Чим сильніше забруднене середовище, тим менше кількість та різноманітність лишайників.
• Чим сильніше забруднене середовище, тим менша площа стовбура дерева вкрита лишайниками.
• Найбільш чутливими до підвищення рівня забруднення середовища є кущисті лишайники, які зникають першими, потім зникають листуваті, останніми – накипні.
ХІД РОБОТИ
1. Дати характеристику районам дослідження, при цьому відмітити заводи, інші підприємства, дороги з інтенсивним транспортним рухом тощо.
2.Розбити умовно вибрану територію на квадрати 10х10 м.
3. Вибрати у кожному квадраті окремо 10 старих і 10 здорових дерев, що ростуть вертикально.
4. Підрахувати на кожному дереві кількість видів лишайників(не обов’язково знати точнуназву виду, потрібно розрізняти їх за кольором і формою талому, для точнішого підрахунку можна використовувати лупу).
5. Розділити усі виявлені види на 3 групи: кущисті, листуваті, накипні.
(до накипних належать графіс світло-сірого кольору, ксанторія – жовто- помаранчового; до листуватих: гіпогімнія – попелясто-сірого кольору;
до кущистих – кладонія – маленький сріблясто-сірий кущик, уснея – як звисаюча борода сірувато-зеленого кольору.)
6. Провести оцінку міри покриття стовбура дерева.
Для цього на висоті 30-150 см. на найбільш зарослу лишайниками частину кори накласти рамку, а потім підрахувати який відсоток загальної площі займають лишайники.
На кожній ділянці враховуються такі параметри: а) загальна кількість видів лишайників; б) ступінь покриття шарами лишайників окремих дерев кожним видом лишайників; в) кількість кожного виду.
Окрім дерев, можна досліджувати обростання лишайниками каміння, стін будинків тощо.
10. Зробити висновки про міру забруднення повітря на досліджуваній території