Війна. Що таке війна? 

Як пояснити це дитині та вправи для психологічної допомоги: сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз. 

⚪ Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися.

⚪ Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: “Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то”. Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

⚪ Корабель не тоне на воді, він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що зовні, важливо — що ми впускаємо всередину. 

Далі — кілька порад, як допомгти дитині. 

• Режим дня. Робіть усе, що ви робили раніше, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о певній годині та є можливість так робити і надалі — продовжуйте. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь.

• Важливо створювати безпечний простір. Наприклад, будиночки чи “халабуди”, сидіти на підлозі, малювати будиночки, гратися в хованки. Те, що може давати відчуття кордонів.

• Грати в псевдоагресивні ігри. Наприклад, битися подушками, бігати і кричати, грати в боулінг чи збивати кульки.

• Використовуємо протокол для дітей у стресі, про який я дізналася від одного з моїх викладачів з Ізраїля Олександра Гершанова. Коли людина пережила стрес, перше, що треба зробити — обійняти її. Але водночас важливо старатися не торкатися відкритих частин тіла, бо це може спричинити ще більшу невротизацію. Ми можемо взяти людину за руку, якщо інший контакт неможливий.

• Розмахувати руками, як маятником.

Під час війни підвищується ризик загубити дитину.

Як діяти у такому випадку: прості і корисні поради від ЮНІСЕФ.

На жаль, під час війни і важких подій, що з нею пов’язані, значно підвищується ризик загубити дитину: у натовпі під час евакуації, у підвалі, під час перетину кордону тощо. Як діяти, якщо ви побачили на вулиці дитину, що, ймовірно, загубилася.

Розповіли у Дитячому фонді ООН ЮНІСЕФ.

Що робити, якщо ви побачили дитину без дорослих (поради для батьків, громадян, волонтерів).

Отже, що робити, якщо ви побачили на вулиці самотню дитину, яка, ймовірно, загубилася. ЮНІСЕФ дає такі поради,  щоб дитина не загубилася у воєнний час, а також як діяти, якщо дитина все ж загубилася ( поради зображені на малюнках).

Під час війни дуже важливо не нехтувати своєю безпекою та бути свідомими.

Тому ЮНІСЕФ та МВС України зібрали рекомендації та правила безпеки для підлітків.

Дотримуйтесь їх і повторюйте зі своїми дітьми:

• не віддавай свої документи незнайомим людям за жодних обставин;

• довіряй тільки близьким знайомим (батькам, родичам, друзям, сусідам, вчителям);

• завжди шукай компанію, не переміщуйся наодинці, а найкраще – завжди перебувай у супроводі знайомих дорослих;

• не погоджуйся на пропозиції незнайомих людей;

• не ігноруй звуки сирен, сигналів про повітряну чи іншу тривогу;

• не погоджуйся на розлучення з близькими, не довіряй тим, хто говорить, що є безпечне місце для дитини, але дорослим там перебувати не можна.

Намагайся зберігати спокій. Так ти зможеш ясно мислити, а також підтримати своїх близьких!

 У разі порушення твоїх прав звертайся за допомогою лише до офіційних органів та установ (за телефоном 102 або 116 111), людей, які мають знаки розрізнення (форма, бейджі, спецжилети), посадових осіб державних органів влади: поліцейських, рятувальників, медиків, працівників соціальної сфери, представників спеціалізованих громадських організацій.

Ознайомтеся уважно та у разі необхідності, дотримуйтесь цих правил для підвищення безпеки – своєї сім'ї, рідних та близьких. 

Слідкуйте за повідомленнями виключно на офіційних джерелах, будьте максимально зібраними та зберігайте спокій!