КНИГИ ПРО ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Це перший в світовій літературі професійний твір, який було присвячено голодомору 1932-1933 років. Український письменник Василь Барка думав над темою для своєї книги 25 років. Записуючи свої спогади і слова очевидців він почав написання ще в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді-Пі (Displased Persons) в Німеччині.

Оригінальна назва книги на португальському – Holodomor – A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933). Була написана у співпраці з Анною Прокопишин і Луїсом де Матос Рібейро в Португалії. Ця книга до сих пір викликає величезний резонанс, адже вона стосується тих сторінок історії, про які багато хто хотів би промовчати, зробивши вигляд, що подібного ніколи не було

Це унікальний в своєму роді твір – перша добірка художніх творів для дітей від 6 до 12 років про Голодомор. У книзі зібрано 17 творів – як прозових, так і поетичних – в яких розповідається про Голодомор 1932-33 років. Трагічні події висвітлені з урахуванням уразливості дитячої психіки, щоб маленькі читачі без агресивних сцен і натуралістичних подробиць могли відкривати для себе непрості сторінки нашої історії.

Ця книга складається з загальнонаціонального тому і 18 регіональних томів, підготовлених в регіонах, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській , Черкаській, Чернігівській областях та в місті Києві. Підготовка томів здійснювалася обласними та Київською міською державними адміністраціями під керівництвом УІНП.

Голодомор! Жах цієї трагедії подається крізь призму образу звичайної української жінки Марії, яка зіштовхується з ним на сімдесятому році свого нелегкого життя. Цей твір був написаний багато років тому, але і тепер він не втратив своєї сили та актуальності.

Страшні видіння приходять до головного героя книги, Саші, у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти заглядають йому в обличчя скляними очима, безмовно благають про допомогу, простягають до нього руки… Лесю Терновому, прадіду Саші, є що розповісти онукові про цих людей. Тому що він – один з них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.