Моя незламна Україна!

Привіт, світе!

Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн.

Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі.

Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?

Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір’ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше.

Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили.

Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили.

Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили.

Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні

Читаючи в стрічці десятки чи не сотні запитань в нікуди «як вони так могли», напишу: могли. Це було цілком собі передбачувано. Це наша проблема - нездатність памятати. Інколи вона видається нам чеснотою, ми думаємо, що це - зданість прощати. Тільки це - не прощення. Це ахіллесова пята нашого народу, понад 300-літній стокгольмський синдром, який щоразу змушує нас забувати усе зло, закривати очі у вірі, що так його не існує.

Ми забуваємо.

Ми злимось на тих, хто памятає і часто принижуємо їх у своїй злості.

1708 рік - московити вирізали абсолютно всіх жителів міста Батурин, включно з дітьми, 10-15 тисяч жертв за один день. Просто тому, що місто були столицею Мазепи...

Лютий 1918 року, війська під командуванням Муравйова взяли Київ і масово винищують його населення. Понад 5-10 тисяч загиблих. «Дума запросила перемирие, в ответ я приказал душить их газами».

Січень 1919. Червона армія Щорса під Києвом. Директорія здає столицю без бою, урочисто впускає Щорса. Щорс - комендант Києва. Попри це, Щорс занурює місто в хаос та насилля. Доходить до того, що з посади коменданта Києва його вже у лютому знімають самі ж більшовики, щоб зупинити безчинства в місті. Потім самі ж більшовики застрілять Щорса. А ми поставимо йому памятник в Києві, який щосили будемо захищати від декомунізаціі. Хоча це те ж саме, якби в Києві стояв памятник міхаілу «гіві» толстих, наприклад.

1920-ті - масові репресії проти українського села.

1932-1933 - Голодомор, про який ми почнемо по-справжньому згадувати лише з президентством Ющенка. При цьому, про нього та його винуватців більше воліють памятати люди на заході країни, де голодомору не було, ніж нащадки тих, хто його пережив. Але рефлекси та ритуали щодо шанобливого ставлення до хліба лишаться надовго.

1937 - Розстріляне відродження. Коли Голодомор був винищенням українського села, колиски українського народу, 1937 - винищення української культури, після якого ми надовго втратили міську культуру, а самі міста русифікувалися. Саме тому ви тепер говорите російською і кажете «ето наш родной язик тоже, ми нє аддадім єго расії». Хоча як ви можете не віддати те, що вам і так не належить? За деякими даними, переслідувань зазнали близько 30 тисяч осіб. Знищено цілі галузі та мистецькі течії. В тому числі, через безпосереднє знищення людей. А потім ви скажете «в украінской літєратурє нєт нічєго інтєрєсного, сплошноє нитьйо».

Червень 1941, Львів. Росіяни, панічно втікаючи від армії гітлера, розстрілюють близько тисячі людей, що утримувались в тюрмі на Лонцького. Німці виносять тіла загиблих, містяни їх оплакують. Після цього ви скажете «прєдатєлі, как оні посмєлі воєвать протів рускіх в дівізії Галічіна?».

Далі - ГУЛАГ та повішений Івасюк. Але натомість ви напишите на стіні київського будинку «цой жив!».

1995 рік. Грозний. Вщент розбомблене місто. Росіянами вбито близько 35000 мирних жителів, із них близько 5000 - діти.

11 грудня 1999 року росіяни виставляють УСІМ мешканцям Грозного ультиматум покинути місто, інакше вони вважатимуться терористами та будуть знищені. Станом на 23 грудня 2001 року на території Чечні діє понад 800 фільтраційних таборів/пунктів.

2014 рік. Україна. Ми масово відвідуємо концерти російських артистів, репостимо дудя, селфимось на Червоній площі, працюємо в компанії артємія лєбєдєва, співаємо на корпоративах газпрому, вважаємо російських журналістів професійніше українських, в містах ми зневажаємо українську мову, ми поводимось так, наче росіяни нам брати, а вони називають нас потєшнимі хохлами, бо росіяни мають хорошу память.

2022 рік. Буча. Давайте не забудемо хоча б її.

Примітка: усі «ми» та «ви» в цьому тексті, звісно ж, не стосуються тебе, дорогий читачу, ти не такий, ти хороший, а це все просто художній прийом.

©️ Сергій Боричевський

Українськомовні cайти

Створили для Вас добірку цікавих українськомовних каналів, на які варто підписатися

 Українізація має діяти всюди 

 *Україна онлайн чат* https://usnd.to/CjOU

 *Кіно та аудіокниги укр*       https://cutt.ly/p9FOq0b

 *Автоінструктор*          https://cutt.ly/e9FObiq

 *Борщ - наш* https://cutt.ly/HX2bHLg

 *Патріот* https://cutt.ly/6XMFx8x

 *Народна медицина* https://cutt.ly/aXMPkJJ

 *Українське село* https://cutt.ly/d9FO8MR

 *Цікаві факти та чудеса* https://cutt.ly/yCwXdQZ

 *Український народний гумор* https://cutt.ly/S9FPsLi

 *Щастя. Календар свят* https://bit.ly/3WfdTvC

 *Я хочу*  https://cutt.ly/U9FPATU

 *Космос* https://cutt.ly/s9Tg8hV

 *Україномовний ерудит* https

З початком повномасштабної війни для більшості українців вибір мови став принциповим 

Щоб ви говорили та писали українською грамотно, підготували добірку матеріалів, які допоможуть  пришвидшити перехід та позбутися найпоширеніших помилок  

Діліться та зберігайте собі!

*Учні говорять на перервах російською? 10 секретів лагідної українізації*

  http://bit.ly/3kpihtj

*Як допомогти дитині перейти на українську мову?*

  http://bit.ly/3Xzkvoq

*15 мовних помилок, яких давно варто позбутися*

 http://bit.ly/3XyuKtL

*30 фраз, які ми часто говоримо з помилками*

 http://bit.ly/3QNPg75

*Як заговорити українською: 10 порад від Артура Пройдакова*

 http://bit.ly/3CUNI5b

9 листопада відзначаємо День української писемності та мови. Ще маєте час позбутися нарешті найбільш прикрих мовних помилок. Зібрали їх в одному матеріалі.

Будь ласка, пишіть окремо «будь ласка» 

Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки «будь-», а є окреме слово. Це змінене словосполучення «будьте ласкаві». 

На жаль, дехто неправильно пише «на жаль»

Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова «жаль» цілком зрозуміле: «На жаль наклався ще й біль». Тим паче, правило працює, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: «На превеликий жаль». 

Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм «у результаті» 

Внаслідок  — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника «в» та іменника «наслідок». Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука «в результаті» пишеться завжди окремо.

З-поміж прийменників запам’ятайте «з-поміж»

Складні прийменники, першою частиною яких є «з-» та «із-», пишуться через дефіс. 

Я рахую решту

Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати «Я рахую» у значенні «Я вважаю».  Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово «решта». У магазинах ми беремо саме її, а не «здачу». Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість «здача іспитів» правильно казати «складання іспитів».

Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь

Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Тобто речення означає: «Не хотіли перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його не ретельно, не зосереджуючись». 

Протягом осені не стій на протязі

Ще одна типова помилка: калька «на протязі чогось» замість «протягом чогось». Тому що протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного. Скажімо: «У квартирі — протяги». Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити «протягом» або «впродовж». 

Бракує знань, бо був відсутній на уроці

Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати «бракує». 

При нагоді ця річ стане мені в пригоді

Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. «Нагода» — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось «пригода» — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: «У потрібний момент ця річ буде мені корисною». 

Навчаємо практичних навичок

Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова «навчати». Навчати можна лише чогось, а не чомусь. 

Брав участь та посів перше місце 

Скальковану конструкцію «приймати участь» завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант «брати участь». А місця, відповідно, не «займають», а «посідають». 

Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати 

«Дозволяти» — це слово в українській мові переважно має значення «давати дозвіл». Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант «давати змогу». 

Перебувають біля школи, що розташована на вулиці

Слово «знаходитися» у значенні «десь перебувати, розміщуватися» не вживаємо. Замість цього є такі слова: «розташовуватися» — про географічне положення, «міститися» — входити до складу, бути всередині, «перебувати» — людям у певному місці. 

За що ми любимо нашу милозвучну мову

У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий). 

Маємо двадцять синонімів до слова «любов»: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба,  інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.

Десять синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин. 

*Заговори українською за 28 днів: проєкт «Єдині» оголосив 7 безкоштовний онлайн-курс*

Проєкт був створений для того, щоб допомогти 1 мільйону людей перейти на українську мову до кінця 2024 року. За пів року роботи «Єдині» допомогли вже 40 тисячам учасників. 

Зареєструвавшись на онлайн-курс учасники впродовж 28 днів щодня отримуватимуть завдання та навчальні матеріали, матимуть змогу взяти участь у вебінарах та розмовних клубах у своєму місті. Старт курсу вже 7 листопада! Участь безкоштовна та можлива з будь-якої точки світу! Реєстрація - на сайті.