Поради учням та батькам

Поради і рекомендації щодо виховання і навчання дітей

в сім’ї

Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини,

але місцем, де можна жити ( тільки не єдиним).

Місцем, де жити хочеться, але не настільки, щоб прагнути

ним обмежуватися. Звідки можна впевнено

вийти й куди радо повернутися.

Де все співвідноситься з життям,

де якщо й немає гармонії – є надія…

Сучасна сімя все більше стає головною ланкою у вихованні дитини. Вона має забезпечувати її достатні матеріальні та педагогічні умови для інтелектуального, фізичного, морального та духовного розвитку.

Батьки. Якими вони повинні бути? Загальних рецептів немає. І все ж… Ніжна, весела мати, що вміє бути ледь-ледь холоднуватою. Стримано-суворий батько, що часом усміхнеться і зрідка попустує. Можливо, на таких невеликих «вкраплюваннях» мають триматися і авторитет, і любов до дітей.

А дитина, якою б вона не була, коли їй скрізь погано, мусить бути захищеною вдома, мусить знати: там завжди горить вогник, що зігріє без зайвих запитань і повчань.

Стаття 59

Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток

Дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сімї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів;

- сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту в обсязі вимог до її змісту, рівня та обсягу;

- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні

ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60

Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

- вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей;

- обирати й бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти;

- звертатись до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.

Десять «Золотих правил» для батьків

1. Не марнуйте часу дитини.

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Тож, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

2. Формуйте самоповагу.

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім’ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти мають усвідомлювати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3.Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички : щира любов до батьків , приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість ( одяг, манери) , можливість спостерігати правильне соціальне спілкування ( поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4.Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом».

Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. « Тел емани» швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлення осмислення не завжди корисне.

5.Виховуйте відповідальність, порядність.

Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Навчити дитину шанувати сім’ю.

Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї виховують краще за будь-які лекції та настанови.

7. Подбайте про гарне оточення.

Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою ,почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях , де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці.

Не слід надмірно оберігати своїх дітей. Нехай вони зрозуміють , що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай свої шкільні та домашні обов’язки діти виконують самі, нехай вчаться на власних помилках, звикають зробити щось для інших.

Березоволуцька ЗОШ І-ІІІ ст.

Гадяцького району Полтавської області

ОБИРАЄМО

ПРОФЕСІЮ

Курс гурткових занять

З досвіду роботи практичного психолога

Березоволуцької ЗОШ І-ІІІ ст.

Клименко В.П.

Гадяч

2009

Обираємо професію. Курс гурткових занять.

Березова Лука: Березоволуцька ЗОШ І-ІІІ ступенів, 2009р. – 47 ст.

Упорядник:

Клименко В.П. – практичний психолог Березоволуцької ЗОШ І-ІІІ ст.

Рецензент:

Божко Л.Ф. – директор Гадяцького РЦППСР

Відповідальний за випуск: Клименко В.П. – практичний психолог Березоволуцької ЗОШ І-ІІІ ст.

У збірці подано методичні матеріали з досвіду роботи по проведенню курсу гурткових занять „Обери професію”, спрямованого на формування загальної готовності до професійного самовизначення учнів

8-9х класів.

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................... 4

ХІД ЗАНЯТЬ........................................................................................ 7

Заняття №1. Вступ. Моя унікальність........................................ 7

Заняття №2. Цінності в моєму житті......................................... 9

Заняття №3. Моє життя – мій вибір........................................... 11

Заняття №4. Етапи професійного самовизначення.................. 13

Заняття №5. Створення особистої професійної перспективи. 15

Заняття №6. Роль темпераменту в професійній діяльності..... 18

Заняття №7. Мислення. Його особливості................................ 22

Заняття №8. Інтереси і схильності людини. Визначення професійних інтересів та нахилів. Рекомендації щодо вибору майбутньої професії 24

Заняття №9. Здібності людини й вибір професії...................... 26

Заняття №10. Творчі здібності людини та їх розвиток............ 28

Заняття №11. Я в професійному просторі................................. 30

Заняття №12. Типові помилки при виборі професії................ 32

Заняття №13. Я хочу – я можу – я буду..................................... 34

Заняття №14. Ринок праці запрошує......................................... 36

Заняття №15. Влаштовуємося на роботу................................... 37

Заняття №16. Власна справа: переваги і ризики...................... 41

Заняття №17. Мої життєві перспективи. Я планую своє майбутнє 43

Заняття №18. Заключне заняття. Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху................................................................... 45

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.................................................... 47

ВСТУП

Вибір професій – складний і відповідальний крок у житті людини. Зробити правильний вибір – значить знайти своє місце в житті. Неправильний вибір професії завдає великої шкоди самій людині та призводить до значних економічних втрат, пов’язаних з використанням трудових ресурсів.

Вибір професії для підлітків 13-14 років є досить складною проблемою. Незначний життєвий досвід підлітка, недостатні знання про свої психофізіологічні особливості та особистісні якості і водночас необхідність прийняття важливих рішень щодо свого майбутнього створюють значні труднощі для професійного самовизначення підлітка як особистості. Курс гурткових занять за програмою „Обираємо професію” допоможе підліткам сформувати цілісне сприйняття навколишнього світу, через пізнання себе вірно зорієнтуватись в розмаїтті професій.

Мета програми:

Програма гурткових занять „Обираємо професію” покликана допомогти старшим підліткам в реалізації самопізнання, саморозвитку і, як наслідок, допомогти правильно та свідомо обрати професію, спираючись на власні здібності, інтереси, цінності та можливості, пізнавати свої сильні та слабкі сторони, розвивати самосвідомість, почуття власної гідності; найбільш успішно і повно реалізувати себе у поведінці та діяльності.

Основні завдання програми

Програма гурткових занять „Обираємо професію” передбачає реалізацію наступних завдань:

1. Підвищити якість допрофільної підготовки учнів.

2. Актуалізувати знання підлітків про професію.

3. Створити умови для прояву творчого й інтелектуального потенціалу учнів.

4. Розвивати навички самоаналізу й саморозвитку.

5. Розвивати комунікативні здібності школярів.

Структура курсу включає вісімнадцять занять для учнів 8-9 класів.

Впровадження даної програми дозволяє виконати наступні функції:

1. Діагностичну.

У програмі використані методики, що дозволяють учневі отримати необхідну кількість інформації про себе, достатню для здійснення усвідомленого вибору профілю подальшого навчання або майбутньої професії, розвинути рефлексію, здатність оцінювати власні дії, можливості, індивідуальні психологічні особливості, складати план дій.

2. Просвітницьку.

На заняттях учні ознайомлюються зі світом професій, можливостями особистої і професійної самореалізації.

3. Розвивальну.

Робота з роздатковим матеріалом, зміст методик та логіка побудови занять дозволяють учням:

- розвивати вміння самостійно здобувати інформацію, аналізувати досягнення;

- навчитися робити усвідомлений вибір, знаходити потрібну інформацію для того, щоб прийняти рішення;

- працювати над собою: вдосконалювати і розвивати мислення, творчі здібності, професійні задатки за допомогою спеціально розроблених вправ і завдань.

Прогнозований результат.

Після проходження програми курсу гурткових занять „Обираємо професію” учні отримують інформацію, необхідну для здійснення усвідомленого вибору напряму (профілю) подальшого навчання.

Програма має сприяти:

- формуванню цілісного уявлення про життєвий вибір, його взаємодію з долею людини та суспільства вцілому;

- оволодіння учнями технологій прийняття усвідомлених рішень, вмінню передбачати наслідки власного вибору і формуванню психологічної готовності нести відповідальність за прийняття рішення;

- засвоєнню учнями прийомів самооцінки та діагностики рівня своєї компетентності, як основи проектування життєвих цілей, включаючи продовження освіти;

- засвоєнню учнями знань про індивідуальні особливості людини, пізнанню індивідуальних психологічних особливостей;

- розвитку мислення; творчих здібностей, професійних задатків;

- формуванню у молоді активної життєвої позиції, рефлексії;

- допомозі учням у виборі майбутнього життєвого шляху.

№

з/п

Тема

К-сть

годин

Вступ. Моя унікальність.

Цінності в моєму житті.

Моє життя – мій вибір.

Етапи професійного самовизначення.

Створення особистої професійної перспективи.

Роль темпераменту в професійній діяльності.

Мислення. Його особливості.

Інтереси і схильності людини. Визначення професійних інтересів та нахилів. Рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

Здібності людини й вибір професії.

Творчі здібності людини та їх розвиток.

Я в професійному просторі.

Типові помилки при виборі професії.

Я хочу – я можу – я буду.

Ринок праці запрошує.

Влаштовуємося на роботу.

Власна справа: переваги і ризики.

Мої життєві перспективи. Я планую своє майбутнє.

Заключне заняття. Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху.

Основні поняття для засвоєння.

Самопізнання, профіль навчання, профорієнтація, професійна перспектива, професія, фах, спеціальність, цінності, темперамент, сила нервової системи, мислення, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, виділення головного, класифікація), інтелект, психодіагностика, обдарованість, талант, інтереси, схильності (нахили), здібності (загальні та спеціальні), творчі здібності, креативність, творчий потенціал, кар’єра, кар’єризм, мотивація (внутрішня мотивація, зовнішня мотивація), підприємництво, підприємець.

ХІД ЗАНЯТЬ

Заняття №1

Тема: Вступ. Моя унікальність.

Мета: актуалізувати уявлення учнів про свої індивідуальні особливості та почати формувати практичні навички щодо самопізнання, усвідомлення життєвих планів і цілей.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово психолога.

Мине кілька років, і кожен із вас повинен буде вибрати свій шлях у величезному дорослому світі. Це означає, насамперед, вибір професії та напрямку подальшого навчання. Приймати рішення і відповідати за наслідки – ознака дорослої людини. Звичайно, ви вмієте це робити, але у питаннях вибору майбутньої професії важливо не помилитися. Сьогодні ми будемо вивчати себе, свої інтереси, здібності, поговоримо про те, як оптимально поєднати свої здібності та інтереси. Всі ви в майбутньому бачите себе як людей успішних. А для того, щоб мрії здійснилися, ви повинні поєднати свої інтереси і здібності, бо від цього в значній мірі залежить, наскільки ви зможете самореалізуватись у житті.

Сьогодні у нас вступне заняття, на якому ми почнемо пізнавати себе, вивчати свої індивідуальні особливості.

ІІІ. Основна частина.

1. Вправа „Яким я себе бачу”.

Кожен учень отримує вирізану з паперу футболку, на якій потрібно відобразити себе, враховуючи всі сторони своєї особистості: характер, здібності, захоплення, мрії, бажання та ін.

Після завершення роботи учні презентують свої футболки.

Запитання до учнів:

1. Чи були однакові або схожі футболки? Про що це говорить?

2. Які футболки вам здалися найцікавішими?

2. Гра-розминка „Рух Хіпі”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Учні стають у коло, після чого в центр кола виходить один учасник. Він глибоко вдихає повітря, потім повільно його видихає, говорячи звук „Пх...” і одночасно намагаючись доторкнутись до кожного учасника по колу. Той учасник, на кому зупинилися, стає в центр кола, замінюючи попереднього.

3. Вправа „Метафорична картина групи”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

За принципом „Зима – Літо” учні діляться на дві групи. Кожна група на аркуші паперу має створити метафоричний образ кожного учасника. Для цього можна використовувати фломастери, маркери, кольоровий папір, клей, ножиці, вирізки з журналів.

На виконання вправи відводиться 15 хвилин. Після завершення роботи кожна група презентує свою метафоричну картину.

Запитання до учнів:

- Чи завжди те, що пропонувала група співпадало з образом вашого внутрішнього „Я” ?

- Як ви вважаєте, чому ми виконували цю вправу?

4. Вправа „Східний базар”.

Кожен учень отримує 7 паперових смужок. На кожній смужці потрібно написати одну власну якість (наприклад, організованість, впертість, правдивість та ін.)

Після підписання всіх смужок, учні отримують пакетики з цукерками (цукерки виконують функцію грошей) і оголошується відкриття східного базару. На цьому базарі учасники, спілкуючись між собою, можуть продати частину своїх якостей, яких у них (на їхню думку) вдосталь і купити ті якості, яких їм не вистачає.

Запитання до учнів:

- Чи легко було віддавати свої якості?

- Як ви себе почували після придбання нових якостей?

- Як ви вважаєте, чому ми виконували цю вправу?

IV. Підсумок заняття.

Вітаю вас, сьогодні ви подолали перший етап на шляху до самопізнання – початковий. Ми почали вивчати і розуміти себе, свої інтереси та здібності. Попереду у нас ще багато цікавих занять. Тож я бажаю вам успіху на шляху до самопізнання та самовизначення!

Заняття № 2

Тема: Цінності в моєму житті.

Мета: формувати в учнів свідомість про життєві цінності як необхідну умову досягнення життєвого та професійного успіху.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Гра-розминка „Оле-неше-нешеков”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Кожен учасник по черзі питає в сусіда зліва: „А ви не бачили оле-неше-нешекова?” Запитувати потрібно так, щоб товариш розсміявся. Якщо сусід зліва розсміявся, він виходить з гри, якщо ні – задає це ж запитання наступному учаснику.

2. Мозковий штурм ”Для мене цінність – це ...”

Кожен учень по черзі продовжує речення „ Для мене цінність – це ...”, висловлюючи власну думку. Усі відповіді учнів записуються на фліп-чарті. Після цього психолог узагальнює їх разом з учнями.

3. Інформаційне повідомлення „ Цінності у нашому житті”.

Оцінюючи певний предмет, людина визначає у першу чергу те, чи має він для неї якесь значення: чи може він задовольнити якісь її потреби, тому зіставляє цей предмет зі своїми потребами, смаками, інтересами тощо. І тільки після цього людина може прийняти рішення, цінний чи нецінний цей предмет.

Речі, які відповідають нашим потребам, сприяють їх задоволенню, мають позитивне значення, називаються цінностями.

Слово „цінність” вживається для позначення об’єкта, що має позитивне чи негативне значення для людини. Розмежовують різні вживання цього слова, іноді говорять про „предмети цінності” і „цінності свідомості”. До „цінностей свідомості” відносять суспільні установки й оцінки, виражені в формі уявлень про добро і зло, справедливість, прекрасне і потворне, ідеали, норми та принципи дії.

Цінністю можна вважати будь-який матеріальний чи ідеальний, дійсний чи уявний предмет, щодо якого люди займають позицію оцінки, приписують йому важливу роль у житті й прагнення володіння ним.

Особистість визначається не своїм характером, темпераментом чи фізичними рисами, а тим, що і як вона знає, цінує, створює; з ким і як вона спілкується; які її художні потреби і як вона їх задовольняє.

Таким чином, цінності в нашому житті займають значне місце, як матеріального так і духовного змісту.

За своїм змістом цінності поділяються на економічні, політичні, моральні, етичні, естетичні, релігійні та ін.

4. Вправа „Цінності”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. За принципом „день – ніч” учні діляться на дві групи. Кожна група отримує аркуш паперу з переліком 18 цінностей. Ці цінності потрібно розставити за ступенем значущості так, щоб під першим номером стояла цінність, що на думку учнів є найбільш важливою для досягнення життєвого успіху.

Перелік цінностей:

1. Амбітність.

2. Ввічливість.

3. Відкритість, вміння спілкуватися.

4. Відповідальність.

5. Вихованість.

6. Організованість.

7. Пунктуальність.

8. Старанність.

9. Щирість.

10. Точність.

11. Незалежність, самостійність.

12. Цілеспрямованість, рішучість.

13. Вміння йти на розумний зважений ризик.

14. Потреба в досягненнях (у дальшому розвитку).

15. Схильність мріяти.

16. Оптимізм.

17. Допитливість.

18. Розвинена інтуїція.

Вкінці аналізується значення кожної цінності.

Запитання до учнів:

- Як ви думаєте, чи достатньо мати декілька таких цінностей, щоб досягти успіху в кар’єрі та особистому житті?

5. Вправа „Кодекс цінностей”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. За принципом „північ – південь” учні діляться на дві групи. Кожна група на аркуші паперу має створити свій кодекс цінностей. Це може бути схема, малюнок, проект, будь-що.

На виконання вправи відводиться 10 хвилин. Після завершення роботи кожна група презентує свій „Кодекс цінностей”.

Запитання для учнів:

- Як не втративши себе можна відповідати суспільно-корисним цінностям?

ІІІ. Підсумок заняття.

Життя виявляється осмисленим тільки тоді, коли людина присвячує себе служінню, коли її життя реалізує якість цінності. Той, хто має Навіщо жити, може витримати кожне Як (Ніцше).

Заняття № 3

Тема: Моє життя – мій вибір.

Мета: формувати в учасників цілісне уявлення про життєвий вибір та його взаємодію з долею людини; вміння передбачати наслідки власного вибору та формування психологічної готовності нести відповідальність за прийняття рішення.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

Мозковий штурм „ Коли я роблю вибір”.

На дошці вішається фліп-чарт з написом „ Коли я роблю вибір?..”. Учасники наводять приклади тих життєвих ситуацій, в яких доводиться робити вибір, приймати певне рішення.

Усі пропозиції учнів записуються на фліп-чарті під написом. Після цього психолог узагальнює їх разом з учнями.

Гра-розминка „Вгадай пісню”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Учасникам пропонуються різнокольорові смужки паперу. На зворотній стороні кожної смужки написана назва пісні. Кожен учасник вибирає собі одну смужку. Потім учасники мають ходити по кімнаті, наспівуючи (без слів) мелодію своєї пісні, доки не об’єднаються в групи з однаковими піснями. Таким чином утвориться три групи.

Вправа „Що впливає на мій вибір”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. Групи формуються під час попередньої гри-розминки. Кожна з трьох груп на аркуші паперу повинна написати чи відобразити у вигляді схеми, що, на їхню думку, певним чином впливає на вибір людини.

На виконання вправи відводиться 10 хвилин, після чого кожна група презентує свою роботу.

Вправа „Філософія мого життя”.

На дошці вішається плакат з наступними запитаннями:

- Що для тебе є важливим у житті?

- В чому сенс твого життя?

- Чого ти прагнеш досягти в житті?

- Як саме ти робиш вибір у своєму житті?

- Що тобі подобається і що не подобається у цьому житті?

Намагаючись дати відповіді на ці запитання кожен учасник має написати твір-мініатюру на тему: „Філософія мого життя”.

На виконання даної вправи відводиться 20 хвилин. Після завершення роботи учні по бажанню зачитують свої твори, ведеться обговорення.

ІІІ. Підсумок заняття.

Дякую всім за співпрацю. Пам’ятайте, який би не був ваш вибір у житті – головне, щоб ви зробили його самостійно і свідомо.

Заняття № 4

Тема: Етапи професійного самовизначення.

Мета: надати інформацію щодо вибору профілю подальшої освіти; розвивати здібності до самоаналізу, самооцінки, формувати установку на активність у самовизначенні, бажання до самопізнання.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Інформаційне повідомлення „Етапи професійного самовизначення”. Аналіз таблиці „ Шлях до самовизначення”.

Психолог. Шлях професійного самовизначення непростий і тернистий. Він складається з декількох етапів, про які ми дізнаємось, розглянувши та проаналізувавши таблицю „ Шлях до самовизначення”.

Таблиця „Шлях до самовизначення”

Що вони знають про мене?

Час робити усвідомлений вибір!

Що я знаю про себе? Осмислюємо свої здібності і можливості, вивчаємо себе.

Пізнавально-

пошуковий

Задумуємось над проблемою, усвідомлюємо її актуальність

Початковий етап

2. Гра-розминка.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Психолог. Я прошу помінятися місцями тих, хто ...

- любить музику,

- багато читає,

- займається спортом,

- наполегливий у досягненні мети...

3. Вправа „Майбутня професія”.

Виконується з метою налаштування учнів на роботу за темою курсу.

Запропонувати учням вибрати для себе майбутню професію і на аркуші паперу зобразити себе за роботою. Після завершення роботи учасники за бажанням презентують свої малюнки.

4. Вправа „Бінго”.

Кожному учасникові дається аркуш паперу А4. Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць або будь-яких інших ріжучих предметів, тільки руками „вирізати” фігурку „Бінго” – силует людини. Після цього запропонувати учасникам написати на „Бінго” назву уявної професії, профіль навчання, здібності, які необхідні для досягнення мети.

ІІІ. Підсумок заняття.

Притча „ Все залежить від тебе”

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: „Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його...” І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинились, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: „Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?” Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: „ Усе в твоїх руках!” Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми крильцями. Отже, лише від вас залежить, чи буде робота над собою живою і цікавою.

Запитання до учнів:

- Які ваші враження від заняття?

Заняття № 5

Тема: Створення особистої професійної перспективи.

Мета: активізувати побудову своєї життєвої професійної перспективи, професійного майбутнього, ознайомити учнів із процедурою правильної побудови особистих професійних планів, формувати установку на активність у самовизначенні.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Вправа „Мрія”.

Запропонувати учасникам по черзі закінчити речення „ Я мрію стати...”

2. Вправа „Асоціації”.

Проводиться з метою визначення особистого ставлення учнів до професії. Інструкція: „Назвіть 1-2 поняття, які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово „професія”.

Психолог записує асоціації на дошці і узагальнює їх разом з учнями.

Під час обговорення варто звернути увагу учнів на те, що асоціації бувають різні, і частіше вони відображають особисте ставлення людини до проблеми (професії), яка її хвилює.

3. Інформаційне повідомлення „Вибір професії”.

Вибір професії – одне з найбільш відповідальний рішень, які приймає людина у житті. Звичайно, можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти зрозумієш, що ця справа не твоя, а можна за декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак час буде втрачено, та й розчарування неминуче... Вибір професії, як і будь-який вибір – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вислів: „Щастя – це коли ранком хочеться йти на роботу, а після роботи – додому”.

Відколи живе людство – існує і проблема вибору занять, трудової діяльності, професійної кар’єри. Слово „професія” виникло як найвище, найдосконаліше творіння природи. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості.

Вибір професійного шляху багато в чому визначає долю. Ким бути? Ми вибираємо не тільки професію, а ще й:

- Місце в суспільному поділі праці.

- Міру задоволення матеріальних і духовних потреб.

- Міру розкриття і використання здібностей.

- Соціальний статус.

- Місце проживання.

- Режим роботи

- З ким (за статевими віковими ознаками і соціальним статусом) будемо працювати.

4. Вправа „Секрети успіху”.

Роздати учасникам аркуші паперу, фломастери і запропонувати намалювати великий будинок із стежкою, що відходить від нього. Після закінчення роботи попросити учнів добре поміркувати і написати на даху будинку професію, яку вони мріють здобути, на стінах – етапи, які необхідно пройти на шляху до своєї мрії, на стежці – дії, які учні вже зараз роблять для реалізації своєї мети, зліва від стежки – можливі перешкоди на шляху до мети, а справа від стежки – як вони збираються долати ці перешкоди.

Після завершення роботи учні за бажанням презентують свої роботи. Ведеться обговорення.

5. Гра „Вибір професії”.

Проводиться з метою навчання підлітків аргументувати свій вибір взагалі й професійний зокрема.

Запропонувати учням програти сценку з таким сюжетом: за вечірнім чаєм син або дочка пояснюють батькам своє рішення обрати ту або іншу професію.

Учасників сценки може бути троє (батько, мати, син (дочка); старшокласник, його друг, учитель і т.п.) і більше. Тексти ролей заздалегідь не готують (кожен учасник, виконуючи роль, практично говорить про самого себе, про свої проблеми).

Запитання до учнів:

- Чи вдалося прийти до спільної думки в колі родини, друзів?

- Хто зміг підтримати, допомогти у виборі професії?

- Чиї аргументи були найпереконливішими?

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття № 6

Тема: Роль темпераменту у професійній діяльності.

Мета: ознайомити учнів з поняттям темпераменту, сили нервової системи; вчити усвідомлювати свій стан, надати інформацію щодо засобів підвищення працездатності шляхом створення індивідуального стилю діяльності; визначити роль темпераменту у професійній діяльності.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Бесіда „Темперамент і професії”.

Проводиться з метою актуалізації знань учнів із теми заняття та формування у них розуміння того, що тип температури впливає на вибір професії.

Запитання до учнів:

- Що таке темперамент?

- Які типи темпераменту вам відомі?

- Чи існує взаємозв’язок між типом темпераменту і професією? Якщо існує, то який саме?

2. Інформаційне повідомлення „Роль темпераменту у професійній діяльності”.

Відомо, що однакові за змістом і метою дії кожна людина виконує по-своєму, індивідуально. Одні реагують дуже емоційно, активно, тривалий час переживають вплив подразника, інші – повільно, спокійно, швидко забувають про те, що на них впливало. Є люди, які реагують на події занадто афективно, діють агресивно, інші таких самих ситуаціях поводяться боязко і не виявляють опору, навіть тоді, коли це необхідно.

Темперамент – індивідуальна особливість людини, яку видно в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості психічної діяльності.

Індивідуальні способи реагування нарізні обставини було покладено за основу поділу людей на декілька типів темпераменту.

Вчення про темперамент було засновано ще Гіппократом, давньогрецьким філософом і лікарем, який виділяв чотири типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, меланхолійний і флегматичний.

Трудова діяльність вимагає від людини не тільки певних знань, відповідного рівня розумового та емоційно-вольового розвитку, а й висуває вимоги до нервової системи, і, відповідно, до темпераменту. Залежно від умов та змісту діяльності такі характеристики нервової системи як сила, врівноваженість та рухливість можуть відігравати як позитивну, так і негативну роль.

У ситуаціях, де необхідна висока працездатність, витривалість краще виявить себе людина з сильним типом нервової системи, а де необхідно проявити співчуття – людина зі слабкою нервовою системою. Неврівноваженість холерика зашкодить там, де необхідна витримка, терплячість. Монотонність мови, повільні рухи флегматика не сприятимуть успіху в діяльності, що вимагає значної рухливості, швидкості впливу на інших. Слабкість збуджуючих і гальмівних дій, властиві меланхоліку, призводить до розвитку в нього боязкості, невпевненості. Схильність сангвініка до новизни, нудьга від монотонної, хоча і важливої, діяльності знижує ефективність виконання ним одноманітної діяльності, викликає прагнення до нового. Ось чому треба знати свої можливості, цінувати їх і вміти творчо використовувати. Адже, будь-які індивідуально-психологічні риси особистості накладають свій відбиток на професійне самовизначення.

3. Діагностика типу нервової системи.

Психолог пропонує учням продіагностувати себе за методикою „Теппінг-Тест” з метою визначення типу нервової системи.

Учні працюють згідно інструкції, а після завершення роботи, за вказівкою психолога, підраховують бали, і згідно набраної кількості балів, визначають свій тип нервової системи.

Після завершення діагностування психолог зачитує учням характеристику кожного типу нервової системи.

4. Рольова гра „Капелюх”.

Проводиться з метою зосередження учасників на темі заняття та підвищення їхньої активності.

Розділити учасників на 4 групи і запропонувати однакову ситуацію: „Чоловік прогулюється в парку, вирішує перепочити і почитати газету. Він сідає на лавку, поклавши поруч свого капелюха. За кілька хвилин до нього підходить інша людина і, не завваживши капелюха, сідає”.

Кожна група має запропонувати і розіграти можливі реакції поведінки головного героя.

Запитання до учнів:

- Чи однаково була розіграна ситуація кожною групою?

- Як ви думаєте, з чим це пов’язано?

5. Інформаційне повідомлення „Характерні риси типів темпераменту та рекомендовані стилі індивідуальної діяльності”.

Психолог надає інформацію про характерні риси кожного типу темпераменту та рекомендує стилі індивідуальної діяльності.

Інформацію відобразити на плакатах та проаналізувати разом з учнями.

Сангвінік

Характерні риси: сильний, врівноважений тип нервової системи. Жваво і дуже зацікавлено відгукується на все, що привертає увагу. Сангвінік може стримувати свої реакції і виявити почуттів; темп реакції достатньо високий; міміка багата, рухлива, виразна. Легко пристосовується до змін обставин, швидко встановлює контакти з людьми, товариський. Зазвичай веселий і життєрадісний, легко переживає невдачі. Емоційно нестійкий, легко піддається почуттям, але вони в нього несильні і неглибокі. Схильний до колективної праці. Продуктивно працює за умов динамічної і різноманітної роботи. Діяльність, що потребує швидкості реакції і разом з тим врівноваженості, підходить йому найбільше.

Рекомендований стиль індивідуальної діяльності:

- Динамічна, різноманітна робота.

- Активно реалізовувати схильність до публічних форм комунікації, активності (виступи, участь у різноманітних заходах).

- Робота в команді.

- Працювати в умовах значного навантаження.

- Аби почуватись добре, варто спати 8-5,5 год.

Холерик

Характерні риси: сильний, неврівноважений, загалом неспокійний збуджений тип нервової системи. Представники вирізняються підвищеною збудливістю, неврівноваженістю поведінки. Рухи та перебіг психічних процесів швидкі. Холерик захоплено береться до справи, виявляє ініціативу, але внаслідок нераціонального витрачення енергії її запас швидко вичерпується, настрій різко падає. Характерна циклічна активність. У спілкуванні з людьми запальний, дратівливий, нестриманий.

Рекомендований стиль індивідуальної діяльності:

- Раціонально витрачати енергію.

- У спілкуванні з людьми стримуватися, загальмовувати запальність, дратівливість, нестриманість.

- Надлишок енергії переводити на творчу діяльність та моторну активність.

- Виховувати в собі толерантність для уникнення конфліктів.

- Варто спати 9,5-10 годин на добу.

Флегматик

Характерні риси: сильний, урівноважений тип нервової системи. Для флегматика властиві продуктивність, настирливість; він зазвичай доводить розпочату справу до кінця, схильний до порядку, звичної обстановки, не любить змін.

Переважає рівний, спокійний настрій; рідко втрачає рівновагу, психічні процеси уповільнені; при неправильному виховані розвивається кволість, лінощі, байдужість до оточення, безвольність.

Рекомендований стиль індивідуальної діяльності:

- Уповільнений, спокійний режим активності.

- Раціональна організація темпу професійної діяльності.

- Облаштоване робоче місце.

- Завчасна попередня підготовка до розвивання важливих у майбутньому завдань.

- Рекомендується діяльність, що потребує тривалої працездатності, невеликого емоційного напруження.

- 6 годин сну достатньо для відновлення сил і гарного почуття.

Меланхолік

Характерні риси: слабкий тип нервової системи, характеризується високою чутливістю і вразливістю, невпевнений в собі, легко губиться, рідко всміхається, рухи кволі, слабкі, мова повільна; тривале напруження викликає у нього уповільнення діяльності і, навіть при її припиненні швидко втомлюється. Проте у затишній звичній обстановці працює спокійно і продуктивно.

Рекомендований стиль індивідуальної діяльності:

- Спокійний, стабільний режим роботи.

- Нетривале напруження.

- Постійне місце роботи.

- Громадську активність краще обмежити.

- Детальна попередня підготовка до виконання навчальних завдань.

- Для відновлення сил і гарного самопочуття достатньо 6-8 годин.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття № 7

Тема: Мислення. Його особливості.

Мета: дати учням поняття мислення показати його роль у виборі й освоєнні професій, сприяти розвитку мисленнєвих операцій.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово психолога.

„Я мислю – отже я існую”, проголосив кілька століть тому видатний французький мислитель Рене Декарт. І справді, саме за допомогою мислення людина осмислює світ і себе в ньому. Без мислення неможливе існування людини як істоти розумної.

ІІІ. Основна частина.

1. Мозковий штурм „Що ми розуміємо під мисленням?”.

Психолог ставить перед учасниками запитання: ”Що ви розумієте під мисленням?”

Усі думки учасників занотовуються на фліп-чарті і узагальнюються.

2. Інформаційне повідомлення „Мислення та мисленнєві операції”.

Терміном „мислення” позначається процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.

Для того, щоб по-справжньому зрозуміти процес мислення, давайте здійснимо подорож за допомогою уяви чарівний світ казки. Послухайте уважно казку.

Казка „Цар мислення”.

У далекій країні Психології правив могутній цар, якого звали Мислення. Він мав чарівну здатність відчувати людину. Народ країни прославляв його за такі величні якості: самостійність, критичність, гнучкість, глибину, широту, послідовність та швидкість.

Проникаючи в людину, ці якості діяли і проявлялися по-різному.

Цар мислення проживав не один, в нього було три брати, їх звали: Наочно-образне мислення, Наочно-дійове мислення, Словесно-логічне мислення. Кожний з братів вихвалявся своїми перевагами перед іншим, але всім їм подобалася одна дівчина, яку звали Розумова дія. Вона була закохана в царя Мислення і приймала тільки його залицяння.

Розумова дія завжди прислухалася до порад своїх друзів, яких було семеро. Їх звали: Порівняння, Аналіз, Синтез, Абстрагування, Систематизація, Узагальнення, Класифікація.

Розумова дія була нерозлучна з ними, бо вони постійно допомагали їй, навчали, як себе поводити з братами, щоб ті не посварилися.

Між царем і дівчиною були сильні почуття – і вони одружилися. Брати зрозуміли, що надії завоювати серце Розумової дії немає, і прийняли її, як рідну сестру.

Усі терміни заздалегідь виписуються на дошці і після розповіді казки пояснюються учням.

3. Діагностика розумового розвитку підлітків.

Психолог пропонує учням вивчити свій розумовий розвиток, використавши шкільний тест розумового розвитку. (ШТРР)

[Гуревич К.М., Акимова Н.К., Борисова Є.М. та ін. „Школьный тест умственного развития (ШТУР)]

IV. Підсумок заняття.

Запитання до учнів:

- Чи можна спеціальними вправами, тренуваннями домогтися високого рівня оволодіння розумовими операціями?

- Як ви думаєте, чи впливають особливості нашого мислення на вибір та освоєння професії?

Заняття №8

Тема: Інтереси та схильності людини. Визначення професійних інтересів та нахилів. Рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

Мета: допомогти визначити професійні інтереси та нахили учнів, надати рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово психолога.

В житті кожної людин настає момент, коли потрібно замислитися над питанням: „Хто я? Чим відрізняюсь від інших людей? Чим схожий на них?” Відповіді можна шукати все життя, і немає ніякої гарантії їх знайти. Наука, яка покликала допомогти знайти ці відповіді, називається психологія. Ознайомившись з її основами, ви крім задоволення від самого процесу самопізнання, отримаєте можливість використовувати ці знання у рішенні практичних питань.

Розглянемо проблему вибору професії. Для того, щоб уникнути помилок при виборі професії, необхідно мати уявлення про свої інтелектуальні і психофізіологічні можливості, спеціальні здібності, інтереси і схильності.

Для правильного вибору професії необхідно уявляти собі ті вимоги, які вона встановлює перед людиною, а також знати свої індивідуально-психологічні особливості, щоб мати змогу порівняти їх з цими вимогами.

ІІ. Основна частина.

1. Інформаційне повідомлення „Класифікація професії за Є.О. Клімовим”.

Є.О. Клімов запропонував класифікацію професії. Суть її полягає в тому, що залежно від особливостей основного предмету праці всі професії поділяються на п’ять головних типів. Професії першого типу – „людина – природа” об’єднують ботаніків, лісників, агрономів, ветеринарів і т.д. Назва підказує, що ці професії полягають у вивченні і використанні корисних копалин землі, води, атмосфери, а також живих органів – рослин і тварин, тобто неживої і живої природи. Професії другого типу – „людина – техніка” – це слюсарі, інженери, мотористи, швачки, водії… Люди цих професій займаються машинами, механізмами, транспортними засобами, тобто технікою. Ті, хто мають справу з різними умовними знаками, шифрами, кодами, формулами належить до третього типу професій – „людина – знакова система” (бухгалтер, економіст, касир, радист, програміст, оператор). Дизайнери, художники, малярі, письменники, журналісти, композитори, музиканти, актори – представники четвертого типу професій „людина – художній образ”. Ці професії передбачають роботу з творами літератури, мистецтва, а також інші види робіт у сфер естетики. П’ятий тип професії – „людина – людина” – включає продавців, лікарів, вчителів, вихователів, бібліотекарів, слідчих, офіціантів, екскурсоводів… Для цих професій характерна робота з людьми – дітьми чи дорослими.

2. Визначення професійних інтересів та нахилів учнів.

Психолог пропонує учням виявити свої професійні інтереси та нахили, використавши Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О. Клімова.

Після завершення роботи психолог підводить підсумки, надає рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

IV. Підсумок заняття.

Тож, як бачите, вибираючи професію, потрібно враховувати перш за все свої інтереси та схильності. А вони проявляються, формуються тільки в діяльності, пов’язаній з ними. Тому потрібно не чекати, коли інтерес або схильність виникнуть, а активно включатися в різноманітну діяльність. Саме така поведінка дозволить виявити і сформувати інтереси і схильності. А якщо інтереси і схильності в будь-якій області знань або практичній діяльності пов’язані із життєвим планом, то вони переходять в професіональні. І це, звичайно, дуже добре.

Заняття №9

Тема: Здібності людини й вибір професії.

Мета: ознайомити учнів з поняттям „здібності”, дати поняття про загальні й спеціальні здібності, розкрити їхній взаємозв’язок з вибором професії.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Мозковий штурм „Що ви розумієте під здібностями?”

Психолог ставить перед учнями запитання: „Що ви розумієте під здібностями?”. Усі думки учасників занотовуються на фліп-чарті та узагальнюються.

2. Інформаційне повідомлення „Здібності. Класифікація здібностей”.

Узагальнюючи все сказане, можна підсумувати, що здібності – це психологічні особливості людини, від яких залежить успішність набуття знань, умінь, навичок, вони безпосередньо впливають на формування подальшого життєвого шляху.

Здібності не можуть бути зведені до знань, умінь, навичок людини, але здібності забезпечують їхнє швидке набуття, фіксацію й ефективне практичне застосування. Здібності можна класифікувати на:

1. Природні – у своїй основі біологічно обумовлені, пов’язані з вродженими задатками.

2. Специфічні людські здібності. Їх поділяють на:

а) загальні, котрими визначаються успіхи людини у різних видах діяльності й спілкування (увага, мислення, пам’ять, точність і тонкість рухів, мова і т.д.) і спеціальні, які визначають успіхи людини в окремих видах діяльності й спілкування, де необхідні особливі вміння та їхній розвиток (здібності до математики, техніки, літератури, живопису, спорту тощо);

б) теоретичні – визначають здатність людини до абстрактно-практичних дій;

в) навчальні, які впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною ЗУН, формування рис особистості, і творчі, пов’язані з успішністю в створенні виробів матеріальної й духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів;

г) комунікативні здібності.

3. Вправа „Професія і здібності”.

Роздати учасникам аркуші паперу А4, розділені вертикальними лініями на три частини і запропонувати у першій колонці написати професію, яку вони хотіли б здобути в майбутньому; у другій – здібності, які на їхню думку, необхідно мати для здобуття даної професії, а в третій колонці – здібності, які вони уже мають на даний момент.

Після завершення роботи учні презентують свої таблиці, ведеться обговорення.

4. Вправа „Треба, зможу, хочу”.

Проводиться з метою підведення учнів до усвідомлення взаємозв’язку бажання одержати професію, здібностей людини й потреб суспільства.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на три групи і запропонувати обговорити в групах необхідність керуватися при виборі професії девізом „Треба, зможу, хочу” і пояснити, що для них означають ці слова.

І група – „Треба”.

ІІ група – „Зможу”.

ІІІ група – „Хочу”.

Після завершення роботи ведеться обговорення.

5. Обговорення.

Запитання для учнів:

- Який зв’язок існує між здібностями й знаннями, уміннями й навичками?

- Чим зумовлений розвиток загальних і спеціальних здібностей?

- Згадайте найбільш яскраві позитивні враження дитинства, пов’язані з виникненням зацікавленості до тієї чи іншої діяльності.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття № 10

Тема: творчі здібності людини та їх розвиток.

Мета: ознайомити з поняттям „творчі здібності”, „творчий потенціал”, формувати в учнів активну позицію щодо розвитку здібностей, самовдосконалення, підвищити мотивацію до самопізнання.

Хід заняття.

Творчість – це десять відсотків натхнення і дев’яносто відсотків важкої праці.

Т.Едісон

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово психолога.

Кожна людина від природи наділена здатністю до творчості, творчим потенціалам, тому що творчість лежить в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і в розвитку кожної окремої особистості, в її самоздійсненні. У структурі творчого потенціалу центральною складовою є креативність – здатність до творчості.

ІІІ. Основна частина.

1. Гра-розминка „Рух Хіпі”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Учні стають у коло, після чого в центр кола виходить один учасник. Він глибоко вдихає повітря, потім повільно його видихає, говорячи звук „Пх...” і одночасно намагаючись доторкнутися до кожного учасника по колу. Той учасник, на кому зупинилися, стає в центр кола, замінюючи попереднього.

2. Мозковий штурм „Творчий потенціал – це...”

Психолог ставить перед учасниками запитання: „Як ви думаєте, що таке творчий потенціал?”

Усі думки учасників записуються на фліп-чарті і узагальнюються.

3. Інформаційне повідомлення „Що таке творчий потенціал”.

Творчість – одна із найважливіших прогресивних елементів людської культури, а фантазія людини – фактор, який підвищує її можливості й вираженість творчого потенціалу.

Творчий потенціал – це сукупність можливих творчих виявів особистості, творчі можливості, закладені в кожній людині від народження, які розвиваються в різних сферах діяльності.

О. Моллко визначив у системі творчого потенціалу такі складові:

ü інтереси, їхня спрямованість;

ü допитливість;

ü схильність до порівняння;

ü вияв загального інтелекту;

ü наполегливість, цілеспрямованість;

ü творчість;

ü інтуїтивність;

ü швидке оволодіння уміннями, навиками, ремісничою майстерністю.

4. Діагностика мислення, інтелекту, креативності.

Психолог пропонує учням короткий тест творчого мислення (КТТМ). [Автор: Е.П.Торранс. Адаптація О.І.Щебланової та І.С.Аверіної].

IV. Підсумок заняття.

Запитання до учнів:

- Як ви думаєте, чи в кожної людини є творчий потенціал?

- Від чого (кого) залежить розвиток здібностей?

Заняття №11

Тема: Я в професійному просторі.

Мета: розширювати знання про професії, розвивати професійно необхідні риси особистості, ознайомити з алгоритмом вибору професії.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Організаційна частина.

1.Вправа „Світ професії”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. Розділити учасників на три групи. Кожна група протягом 20 хвилин заповнює таблицю:

№ з/п

Типи професій за Є.О. Клімовим

Професії, що відносяться до цього типу

Професійні вимоги до людини

...

Після завершення роботи групи презентують свої таблиці, ведеться обговорення.

2. Вправа „Моє бачення”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. Розділити учасників на п’ять груп. Кожна група отримує один тип професії (за Є.О. Клімовим) і відображає його на ватмані паперу, використовуючи фломастери, маркери, вирізки з журналів, клей, ножиці. Після завершення роботи кожна група презентує свій плакат, ведеться обговорення.

3. Інформаційне повідомлення „Алгоритми професійного самовизначення”.

Алгоритм професійного самовизначення.

Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є прагнення, існують принципові можливості успішного їхнього освоєння й працевлаштування.
Шукати як найбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.
Вислухати думки батьків, учителів, друзів, проаналізувати їх.
Скласти список істотних можливостей професії (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока зарплата й т. п.) і проаналізувати його щодо своєї мети, очікувань, мрій.
Визначити фізичні й психологічні риси, необхідні для кожної із професій.
Звернутися до психолога із проханням визначити (діагностуванням) інтереси, здібності, темперамент, особливості пам’яті, мислення тощо.
Прислухатися до своїх почуттів, інтуїції.
„Примірити” кожну із професій. Зрівняти, зважити всі „плюси” і „мінуси”.
Зробити вибір.
Упевнено йти до мети.

4. Вправа „ Я обираю”.

Учасникам роздають стікери двох кольорів. Вони мають розмістити їх в тому місці на шкалі, на скільки, на їхню думку, впливає власне „ Я” і „середовище” на вибір їхньої професії.

Шкала „Я обираю”.

Після завершення роботи психолог підсумовує, ведеться обговорення.

5. Мозковий штурм „ Кар’єра – це...”

Психолог ставить перед учасниками запитання: „Як ви думаєте, що таке кар’єра?”

Усі думки учасників записуються на фліп-чарті і узагальнюються.

6. Інформаційне повідомлення „Кар’єра. Складові професійної кар’єри”.

Кар’єра – це концепція стилю життя, що включає послідовність виконуваних робіт, до яких людина залучена впродовж життя.

Складові професійної кар’єри:

o Вибір професії.

o Навчання.

o Отримання кваліфікації.

o Робота.

o Підвищення кваліфікації.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №12

Тема: Типові помилки при виборі професії.

Мета: обговорити типові помилки, яких припускаються при виборі професії, продовжувати формувати усвідомлений підхід до вибору професії з урахуванням особистісних рис людини.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово психолога.

Процес узгодження людини із професією дуже важливий. Ваш невеликий життєвий досвід, недостатні знання про свої психофізіологічні особливості й особистісні риси, і в той же час необхідність прийняття важливих рішень відносно свого майбутнього створюють труднощі для професійного самовизначення вас як особистості. Сьогодні ми обговоримо типові помилки учнів при виборі професії.

ІІІ. Основна частина.

1. Вправа „ Думки про легке життя”.

Психолог. Чи є люди, які мріють про „легке життя”? Як ви думаєте, яке життя вони вважають легким?

Напишіть на аркушах паперу кілька професій, вибравши які ви будете мати „легке життя”.

Після завершення роботи учні зачитують професії, які вони написали.

Запитання до учнів:

- Чому життя буде легким?

- Яких зусиль треба буде докласти, аби бути успішним у цій професії.

Психолог підводить до висновку, що у будь-якій професії для успіху потрібні певні зусилля, знання уміння.

2. Інформаційне повідомлення „Основні помилки при виборі професії”.

Основні помилки при виборі професії:

G Розділ на „престижні” і „непрестижні”.

G Ототожнення навчального предмета із професією.

G Перенесення ставлення до людини на професію.

G Вибір професії під чиїмось впливом, тиском.

G Неправильне уявлення про особливості у цій професії.

G Думки про „легке життя”.

3. Гра-розминка „Оле-неше-нешеков”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

Кожен учасник по черзі питає в сусіда зліва: ”А ви не бачили оле-неше-нешекова?” Запитувати потрібно так, щоб товариш розсміявся. Якщо сусід зліва розсміявся, він виходить з гри, якщо ні – задає це ж запитання наступному учаснику.

4. Вправа „Навчальні предмети і вибір професії”.

Поводиться з метою обговорення впливу ставлення до навчальних предметів на вибір професії.

Психолог. Напишіть всі улюблені предмети. Напишіть професії, пов’язані із цими предметами (правий стовпчик). Напишіть всі неприємні вам шкільні предмети. Напишіть професії, пов’язані із цими предметами (лівий стовпчик).

В обох стовпчиках відзначте ті професії, які хотіли б або могли б опанувати.

Після завершення роботи учні, за бажанням, називають навчальні предмети та професії, які вони написали.

Запитання до учнів:

- Як впливає ставлення до шкільного предмета на вибір професії?

- Як чинити при бажанні вибрати професію, пов’язану з неприємним або улюбленим навчальним предметом?

- Що ще необхідно враховувати при виборі професії?

IV. Підсумок заняття.

Заняття №13

Тема: Я хочу – я можу – я буду.

Мета: вчити визначити свої інтереси на основі аналізу досвіду; розвивати мотивації досягнення та інтереси до діяльності, підвищити інтерес і прагнення до виконання будь-якої діяльності. А саме до професійної.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Мозковий штурм „ Мотивація – це...”

Психолог ставить перед учасниками запитання: „Як ви думаєте, що таке мотивація?”

Усі думки учасників записуються на фліп-чарті і узагальнюються.

2. Інформаційне повідомлення „Роль мотивації у діяльності людини”.

Мотивація – це внутрішнє чи зовнішнє спонукання до певної діяльності. Мотивація поділяється на внутрішню, зовнішню та мотивацію досягнення.

Аналіз схеми

Інтерес ® Мотивація

Задоволення

Результат

3. Вправа „Мотиви та бажання”.

Кожен учасник отримує аркуш паперу, на якому вгорі з лівої частини потрібно написати п’ять найприємніших подій у житті, а внизу з лівої частини – п’ять неприємних подій у житті.

Потім у правій частині аркушу потрібно вказати мотиви та бажання, якими керуватися в той момент.

Після завершення роботи учасники, за бажанням, діляться своїми думками, ведеться обговорення.

4. Вправа „Мої досягнення”.

Кожен учасник отримує аркуш паперу з таблицею, яку необхідно заповнити, проаналізувавши якесь своє досягнення в житті.

Ситуація (досягнення)

Мотив

Я хотів(ла)

прагнув(ла)

Ресурси,

які використовувалися

(здібності, навички, знання)

Після завершення роботи учасники, за бажанням, презентують свої ситуації, ведеться обговорення.

5. Аналіз схеми „Я хочу – я можу – я буду”.

Психолог демонструє плакат із схемою „Я хочу – я можу – я буду”, та аналізуючи схему разом із учнями.

Хочу Можу

Буду

Хочу – Ким я бачу себе в майбутньому?

2. Можу – Ким я можу стати в майбутньому, виходячи із моїх можливостей, здібностей, інтересів, рівня розвитку.

Буду – Що я буду робити, щоб „Хочу” співпало з „Можу”.
Вправа „Секрет успіху”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на три групи і запропонувати кожній групі на аркуші паперу створити „Секрет успіху” (це може бути малюнок, схема, будь-що).

Після завершення роботи групи презентують свої „Секрети успіху”, ведеться обговорення.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №14

Тема: Ринок праці запрошує.

Мета: дати учням уявлення про ринок праці та його особливості.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Гра-розминка „Оле-неше-нешков”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

2. Вправа „Сенс трудового життя”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на три групи.

Кожна група отримує аркуш паперу, на якому має створити схему „Сенс трудового життя”. На виконання даної вправи відводиться 10 хвилин. Після завершення роботи групи презентують схеми, ведеться обговорення.

3. Мозковий штурм „Що спонукає людину працювати?”

Психолог ставить перед учасниками запитання: „Як ви думаєте, що спонукає людину працювати?”

Уся думки учнів записуються на фліп-чарті і аналізуються.

4. Інформаційне повідомлення „Що ми маємо від праці?”

Праця – це можливість забезпечити власну життєдіяльність.

Праця – це можливість самореалізації.

Праця – дає відчуття власної цінності, значимості.

Праця – це певне коло спілкування людей.

5. Вправа Погляд на ринок праці”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Кожна група має створити плакат, буклет, будь-що за наступною схемою:

• Які вакансії існують у вашому районі, в яких сферах?

• Яку освіту потребують наявні посади?

• Які вміння, навички бажані до претендентів?

• Чи є тимчасові вакансії?

Створюючи буклети, учні можуть використовувати районні газети, в яких містяться оголошення – запрошення на роботу.

Після завершення роботи кожна група презентує свій буклет.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №15

Тема: Влаштовуємося на роботу.

Мета: формувати відповідальне ставлення до працевлаштування, вчити складати власне резюме, проходити співбесіду при прийомі на роботу.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

Вправа „Карта пошуку роботи”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на чотири групи і запропонувати кожній групі створити „Карту пошуку роботи”, на якій позначити всі установи, організації, в які можна звернутися шукаючи роботу.

На виконання вправи відводиться 10 хвилин. Після завершення роботи кожна група презентує свою карту.

Психолог узагальнює та ще раз наголошує на тому, куди необхідно звертатись при пошуку роботи (оголошення в газетах, на вулицях, центр зайнятості, приватні організації та установи і т.п.)

2. Вправа „Шукаю роботу”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на дві групи. Кожна група має обговорити запропоновану їм ситуацію та поділитися своїми думками, висновками з іншими групами.

Ситуація №1.

Оголошення.

Гадяцький районний відділ РУ МНС України в Полтавській області запрошує на роботу водіїв категорії „С”, які мають військовий квиток, не менше 2-х років водійського стажу, віком до 30 років.

Звертатись за адресою: м. Гадяч, пл. Революції, 4,

тел. для довідок 2-16-01, 2-14-08, відділ кадрів.

Ситуація №2.

Оголошення.

Запрошуються на роботу жінки віком до 30 років,

які мають приємну зовнішність. Вища освіта не обов’язкова.

За довідками звертатись за тел. 8-095-29-16-286.

Запитання до учнів:

- Що імпонувало вам у цих оголошеннях?

- А що вас насторожувало в них?

- З яким оголошенням потрібно бути особливо обережним?

3. Вправа „Якби я був роботодавцем”.

Запропонувати учням уявити, що вони роботодавці і написати, якими якостями має бути наділена людина, яку вона приймають на роботу.

А коли учасники напишуть усі якості, запропонувати їм уявити, що це вони влаштовують на роботу, і позначити, яких з перелічених якостей немає у них.

Після завершення роботи учасники, за бажанням, діляться своїми дуками, ведеться обговорення.

4. Вправа „Вчимося складати резюме”.

Психолог. Дуже часто людям, які влаштовуються на роботу доводиться складати власне резюме, в якому вони вказують дані про себе, зазначають свої особисті та професійні навички.

В майбутньому, мабуть, багатьом з вас доведеться складати власне резюме, тому зараз ми повчимося це робити.

Кожен з вас отримає бланк „Резюме”, який потрібно заповнити. Пункти про освіту та досвід роботи ви можете пропустити, або написати умовно.

Зразок бланку.

Резюме.

Прізвище, ім’я, по – батькові ____________________________________________

______________________________________________________________________

Контактна адреса _______________________________________________________

______________________________________________________________________

Контактні телефони _____________________________________________________

Е-mail ______________________________________________

Дата народження: _______________

Національність: _________________

Сімейний стан: __________________

Досвід роботи: (де і в який період працювали – з останнього місця роботи до першого; виробнича практика; робота в громадських організаціях):

______________________________________________________________________

Освіта: (роки навчання, навчальний заклад, спеціальність)____________________

______________________________________________________________________

Додаткова освіта: ______________________________________________________

______________________________________________________________________

Володіння мовами:

______________________________________________________________________

Навички володіння комп’ютером: _________________________________________

_______________________________________________________________________

Особисті якості: _______________________________________________________

______________________________________________________________________

Додатково про себе повідомляю:

______________________________________________________________________

Після завершення роботи ведеться обговорення, психолог підсумовує.

Рольова гра „Співбесіда”.

Розділити учасників на дві групи. Кожна група має розіграти ситуацію співбесіди при прийомі на роботу. При цьому один учасник з групи має грати роль роботодавця, керівника якоїсь установи, а інші учасники – людей, які прийшли влаштовуватися на роботу. Ситуації мають розігруватись без попередньої підготовки.

Запитання для учнів:

- Як ви думаєте, якби дана ситуація відбувалася в реальному житті, чи всіх з вас прийняли б на роботу? Чому?

6. Інформаційне повідомлення „50 причин, що впливають на позитивне рішення щодо вашого працевлаштування”.

Респектабельний зовнішній вигляд.
Поміркованість.
Вміння висловитись (хороша дикція, багата мова, грамотна лексика).
Помірна жестикуляція.
Бачення чіткої мети.
Грамотно складене резюме.
Щирість.
Впевненість.
Зацікавленість.
Можливість працювати понаднормово.
Висока успішність під час навчання.
Бажання розпочати кар’єру з нижчої сходинки.
Поміркована концентрація на грошах.
Вміння визнавати свої помилки.
Тактовність.
Зрілість.
Ввічливість.
Позитивні відгуки про попередніх роботодавців.
Належний рівень комунікативних навиків.
Виражене бажання вчитися.
Відкритість.
Рішучість.
Благополучні стосунки в сім’ї.
Цілеспрямованість.
Бажання отримати роботу.
Наявність почуття гумору.
Достатність знань по спеціальності.
Адекватна самооцінка.
Самостійність.
Відсутність посилання на „авторитети”.
Готовність виконувати ту роботу, яка буде необхідна.
Розважливість.
Високий моральний рівень.
Висока працездатність.
Широка ерудиція.
Вміння цінувати час.
Організованість.
Наявність інтересу до громадської діяльності.
Здатність сприймати критику.
Розуміння цінності життєвого і професійного досвіду.
Толерантність.
Відповідність зовнішнього вигляду роботі, на яку претендуєш.
Пунктуальність.
Наявність певних знань про майбутню роботу.
Вихованість.
Зацікавленість роботою.
Поведінка, що не подавляє оточуючих.
Змістовність відповідей.
Оптимізм.
Відсутність в біографії кримінального минулого.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №16

Тема: Власна справа. Переваги і ризики.

Мета: надати інформацію про підприємництво та можливості підприємницької діяльності.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Мозковий штурм „Риси підприємливої людини”.

Учасники визначають риси підприємливої людини.

Усі думки записуються на фліп-чарті та аналізуються.

2. Вправ „Ідеальна підприємлива людина”.

Виконання вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на три групи і запропонувати кожній групі створити плакат „ Ідеальна підприємлива людина”. Для цього можна використовувати фломастери, маркери, кольоровий папір, клей, ножиці, вирізки з журналів.

На виконання вправи відводиться 15 хвилин. Після завершення роботи кожна група презентує свій плакат.

3. Інформаційне повідомлення „Якості успішного підприємця”.

ü Творчий підхід, інтуїція, неординарність.

ü Відкритість до всього нового.

ü Гнучкість розуму, бажання вчитись.

ü Енергійність, організаторські здібності, вміння бути лідером.

ü Готовність йти на ризик.

Дуже багато в цьому плані залежить від особистої кмітливості людини, її розуму і ділових та моральних якостей.

З розвитком виробництва, бажання людей до збагачення спричинило виникнення нового виду професійної діяльності – підприємництва і людей цієї професії – підприємців.

Підприємець – це людина, яка створює щось нове, або поліпшує те, що вже існує та використовує його в практичні діяльності.

Підприємництво – це вид діяльності, який характеризується:

ü Самостійністю у виборі напрямків та методів діяльності.

ü Наявність фактору ризику.

ü Орієнтацією на отримання прибутку.

ü Інноваційним творчим характером .

4. Гра-розминка „Вгадай пісню”.

Виконується з метою активізації учнів, їх підготовки до подальшої роботи.

5. Вправа „Власна справа”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах. Групи формуються під час гри-розминки.

Група пропонують написати пером всіх можливих варіантів відкритті свого бізнесу. Після завершення роботи (5 хв.) групи мають переглянути свої списки, із усіх названих варіантів вибрати п’ять, які, на їхню думку є найбільш ефективними і презентувати їх. Інші групи можуть задавати питання.

Запитання до учнів:

- Чи легко було виконувати це завдання?

- А що ви, можливо, не врахували, хоча його потрібно було враховувати?

- Як ви думаєте, якби ви хоч одну із запропонованих вами ідей спробували втілити в життя, у вас би вийшло?

- Які, на вашу думку, ви б мали результати?

- А які могли виникнути проблеми?

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №17

Тема: Мої життєві перспективи. Я планую своє майбутнє.

Мета: вчити прогнозувати майбутнє життя; розвивати навички прогнозування власних життєвих перспектив, орієнтувати на створення ситуації успіху, формувати позитивне ставлення до себе.

Хід заняття

Я цікавлюсь майбутнім, тому що збираюсь прожити там усе своє життя, яке мені залишилось.

Чарльз Кеттерін.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

Інформаційне повідомлення „Система планування за Франкліном”.

Психолог аналізує схему.

Вправа „Я планую майбутнє”.

Кожен учасник отримує аркуш паперу А3, на якому за схемою, що аналізувалося у попередній вправі потрібно спланувати своє майбутнє.

Після завершення роботи учасники, за бажанням, діляться думками, ведеться обговорення.

3. Вправа „План роботи на один день.

Роздати учасникам аркуші паперу і запропонувати створити план роботи на один день, потім розписати його за схемою:

Важливі і термінові

Важливі, але не термінові

Не важливі, але термінові

Не важливі і не термінові

Після завершення роботи учасники презентують свої плани роботи на день відповідно до схеми, ведеться обговорення.

4. Мозковий штурм„Що може бути пожирачами часу?”

Психолог ставить перед учасниками запитання „Як ви думаєте, що може бути пожирачами часу?”

Усі думки учасників записуються на фліп-чарті і аналізуються.

5. Вправа „Як не стати пожирачем власного часу”.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на три групи і запропонувати розробити рекомендації „Як не стати пожирачем власного часу”.

Після завершення роботи групи презентують свої рекомендації, ведеться обговорення.

ІІІ. Підсумок заняття.

Заняття №18

Тема: Заключне заняття. Усвідомлений вибір професій, як запорука життєвого успіху.

Мета: формувати цілісне уявлення про усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху; сприяти усвідомленню взаємозв’язку між особистими цілями та професійним вибором.

Хід заняття.

І. Організаційний момент.

ІІ. Основна частина.

1. Гра-розминка.

Психолог. Я прошу помінятися місцями тих, хто...

- Займається танцями.

- Любить читати.

- Сьогодні у гарному настрої.

- Мріє здобути улюблену професію.

2. Вправа „Вгадай професію”.

Розділити учасників на дві групи. Перша група загадує професію і за допомогою іменників та прикметників характеризує її. Друга група повинна ї відгадати.

Потім групи міняються ролями. Перемагає та група, яка вгадає задуману професію.

3. Обговорення ситуації.

Виконання даної вправи передбачає роботу в групах.

Розділити учасників на дві групи. Кожна група має обговорити запропоновану їм ситуацію та поділитися своїми думками, висновками з іншими учасниками. Ситуація для груп одна.

Ситуація.

Ми багато сперечалися з подругою – яку професію вибирати. І те начебто не підходить і це...

Я точно знаю, куди не іду: на вчителя – не хочу псувати нерви; не піду в хімічне виробництво, тому що від роботи з хімічними препаратами можна втратити здоров’я; на фабрику не піду, бо там перетворишся на робота, виконуючи механічну й одноманітну роботу. Я хочу, щоб на моїй роботі не псувалося здоров’я, й було цікаво. Хотілося, щоб вона пов’язана з тваринами і подорожами.

„Тоді тобі потрібно йти працювати в цирк!” – вигукнула подруга й додала, - як на мене – аби лиш отримувати пристойні гроші”.

Я потім довго думала. Сумніваюся, чи є в мене талант для цирку. Може подруга мала рацію, і, якщо нема покликання, треба думати про заробіток?

Запитання до учнів:

- Які мотиви вибору професії у дівчат?

4. Заключна вправа „Погляд у майбутнє”.

Запропонувати учасникам уявити себе через 20 років на зустрічі випускників і скласти короткі самопрезентації: ким стали, чого досягли.

Після завершення роботи учасники самопрезентуються, ведеться обговорення.

ІІІ. Підсумок заняття.

Психолог підбиває підсумки та наголошує на тому, що хоч яку професію виберуть учні – головне, щоб вони її вибрали усвідомлено.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Гафонова О. Профорієнтаційні ігри // Психолог. – №23-24, 2007.
Глушко М. Профорієнтаційна гра „Подорож у світ професій”. // Психолог. – №5, 2008.
Кривошаєва Г. Тренінг професійного самовизначення „Обери своє майбутнє”. // Психолог. – №11, 2006.
Кроки до самопізнання: Програма курсу занять з психології / Упоряд. М.О. Лук’яненко. – Полтава, 2007. – 56с.
Кузьміна Т. Заняття з профорієнтаційної роботи „Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіх”. // Психолог. – №2, 2009.
Марченко І. Я обираю професію // Психолог. – №37, 2008.
Матеріали тренінг-курсу „Мій вибір – життєвий успіх”.
Профорієнтаційна робота психолога / Упоряд. Т. Гончаренко. – К., 2007.
Професійне самовизначення старшокласників. Методичний посібник / Упоряд. Л. Шелестова. – К., 2006.
Професійні здібності учня / Упоряд. С. Максименко. – К., 2004.
Павлютенков Е.М. Кем быть. – К., 1989.
Прощицкая Е.Н. Выбирайте профессию. – М., 1991.
Ремех Т., Ляхоцька Л., Цушко І. Професійне самовизначення підлітків // Психолог. – №12, 2005.
Сервачак О. Виховна година для учнів 9-го класу „На порозі вибору”. // Психолог. – №13-15, 2007.
Чаюк М. Формування психологічної готовності випускників школи до дорослого життя // Психолог. – №7, 2005.

Google Sites

Report abuse