Лілійник рудуватий (Hemerocallis fulva (L.) L.) походить з Китаю, де його вирощували за 2000р. до н. е. як овочеву і лікарську рослину.
Лілійник рудуватий (Hemerocallis fulva (L.) L.) походить з Китаю, де його вирощували за 2000 років до нашої ери як лікарську і їстівну рослину на городах (!). Всі її частини (квіти, потовщені корені листя, і насіння) вживали у їжу (і вживають на Сході досі). Оскільки рослина містить невеличку кількість шкідливих речовин, то в сирому вигляді їсти його багато не варто. Втім пару-трійку квітів завжди можна додати в салат як прикрасу. Значно корисніше їх смажити у клярі чи квасити (особливо махрові сорти). В Європу цей лілійник попав до нашої ери з шовком і іншими китайськими товарами.
Згодом виявилося, що всі рослини, цього виду, які були поширені у Європі в ті часи - відносились до одного клону, який назвали Hemerocallis fulva ‘Europa’. Він виявився триплоїдний, не дає насіння і розмножується тільки вегетативно, але дуже успішно. Зараз виведено до 20 000 сортів диплоїдних і тетраплоїдних лілійників, але рослин-триплоїдів клону ‘Europa’ – досі найбільше (втім є також і кілька інших сортів-триплоїдів).
Не дивлячись на відсутність насіння, клон ‘Europa’ є інвазійним.
Існує хибна думка, що дерева в степах не ростуть через клімат (нестачу опадів). Насправді для зростання дубів навіть на півдні Херсонської області опадів достатньо. Більше ста дубів віком понад 200 років охороняються в с.Бехтер (по одній з версій ця назва кримськотатарською означає "високі дерева").
Дерева в степах не ростуть не через відсутність опадів, а через скотарство. Стада кіз і овець тисячоліттями знищували в степах молоді дерева і сформували степову ковилово-типчакову рослинність. А ковила і типчак створили найбільше багатство України - чорноземи.
Там, де люди захистили дуби від кіз - в степах ростуть величні дубові гаї.
В посушливих лісах Австралії випадає приблизно стільки ж опадів, скільки і в степах півдня України. Але замість високих трав (як у преріях та саванах), або низьких трав (як в українських степах), тут ростуть рідколісся з дерев і кущів. Тут не було тисячоліть випасу кіз і овець, стада яких б винищили б ліси і забезпечили б домінування низьких трав. А як немає ковили і типчаку, то немає і чорноземів. Подивіться на колір ґрунту. В ньому дуже мало органіки. В українських степах - навпаки, більша частина органіки рослин ковили прихована в землі (це ніби дерева, перевернуті кроною в землю). Так наша ковила створює чорноземи (ховає більшу частину своєї органіки під землю).