Пройшло чергове заняття з Інтродукції... Цього разу обговорювали метод географічних випробувальних культур. Він дозволяє отримувати об'єктивні дані про інтродуценти, залучає для випробування весь генетичний потенціал виду. Частина бесіди (про сосну Бенкса) вже була оприлюднена в попередньому дописі і на моєму сайті (слайди 2-4). Далі розмовляли про зразкові (як не похвалитися тим, до чого приклав руки ) географічні культури сосни жовтої (слайди 5-6), ялини колючої і ялівцю віргінського (слайд 7).

Крім інтродуцентів з інших континентів, географічні випробувальні культури також закладають для вивчення місцевих видів дерев (слайд 8 ). Перші географічні культури сосни звичайної були закладені ще у 1912-1916 роках на Чернігівщині В.Д.Огієвським (Собицьке лісництво). Велику роботу по вивченню географічних культур дуба, сосни і ясеню у Харкові проводив свого часу І. М. Патлай і його учні в УкрНДІЛГА (від спілкування з Ігорем Миколайовичем залишилися тільки приємні спогади).

Розуміння необхідності вивчення всього генетичного потенціалу виду прийшло до селекціонерів сільськогосподарських культур теж давно. Відомі роботи М.І.Вавилова і його школи в цій галузі продовжують зараз в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН. На жаль, всесвітньо відома колекція насіння інституту в 2022 році зазнала страшних пошкоджень від обстрілів росіян (слайд 9).

Не можна охопити все і одразу. Тому ботаніки часто обирають певні групи (родові комплекси), на вивчення яких вони витрачають більше зусиль. Так створюють колекції за систематичним принципом. Їх переваги: схожа агротехніка, морфологія, шкідники і хвороби; широкі можливості для селекції і цілеспрямованих схрещувань; концентрація зусиль і коштів на певних напрямках, які конкретний фахівець вважає важливим. Назва таких колекцій походить від латинської назви роду (Pinus –  Пінетум, Rosa – Розарій, Quercus - Кверцетум) (слайд №2).  Часто в таких колекціях бувають зібрані плодові або декоративні (або інші корисні для людини) рослини, які мають високе сортове і видове різноманіття.

Пінетум (слайд №3). З інтродуцентів, найбільш привабливими мені здаються види, гібриди, і культивари сосен. У Харківській області в пінетумах представлені 46 таксонів сосен. Найбільший пінетум в області – поблизу с. Задонецького має 27 видів, декоративних форм гібридів і сосен. Пінетуми у Харківській області створені переважно щепленням на саджанці сосен звичайної і кримської. Є у Харкові і чудові пінетуми у приватній власності.

Кверцетум (слайд №4). Важливі для лісівництва колекції видів і гібридів дуба (у Харкові – в дендраріях УкрНДІЛГА та ХНАУ).

Сірінгарій - колекція сортів і видів бузку. Непоганий сірінгарій у Харкові був створений свого часу у ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Значно багатший сірінгарій є у Києві (слайд №5).

Багата колекція півників - Ірідарій, зібрана у Ботанічному саду ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Але ще цікавішими є колекції півників у приватних розплідниках Харкова (слайд №6).

Розарій (слайд №7) в ботанічних садах завжди виконує кілька функцій: Це і колекція сортів роз різних систематичних груп, це і прикраса саду, і центральне місце для екскурсій, і ділянка для селекційної роботи, і джерело живців для розплідників. Штамбові, кущові, виткі троянди.

Нарешті є певні застереження щодо рослин, які легко утворюють спонтанні гібриди (модрини, берези, горіхи і інші). Якщо рослини різних видів цих родів висаджувати поруч, то їх насіння буде представляти не материнські види, а суміш різноманітних гібридів. Рослини видів цих родів для вивчення краще вирощувати з насіння або живців з їх первісних ареалів.

Про переваги і недоліки різних способів розмноження рослин-інтродуцентів (слайд №2).

При розмноженні за допомогою насіння (слайд №3) можна одразу отримати велику кількість рослин. Цей спосіб полегшує збереження генетичного різноманіття видів (якщо збирати насіння з певної кількості особин по певним правилам). Також цей спосіб використовують для селекції інтродуцентів. Насіння збирають як у природних популяціях, так і на спеціальних клонових плантаціях (у випадку додавання елементів селекції). Є різні аспекти агротехніки, які дозволяють отримувати якісні сіянці за короткий проміжок часу. Розповів про особистий досвід і про досвід інших, про який мені відомо.

Говорили (слайд №4) про особливості висадки саджанців з різною кореневою системою (строки, ґрунт, полив, притінення, особливості догляду за посадками різних видів у різних умовах на прикладах). Кілька текстових слайдів я опустив (вони розкривають текст з посилання на слайді №4) .

Розмноження живцями продукує меншу кількість рослин. Воно можливе не для всіх видів рослин, і висуває більші вимоги до контролю за ґрунтом, вологістю і температурою (слайд №5). Але живцювання дозволяє надійно тиражувати окремі генотипи (наприклад декоративні форми, зокрема химери).

Розмноження щепленням (слайд №6) найбільш обмежене у кількості, потребує високої кваліфікації робітників, тому щеплені рослини дорого коштують. Проте розмноження щепленням є хорошим методом збереження і розмноження цінних форм деревних рослин, воно часто забезпечує високу декоративність щеплених форм за рахунок вдалого поєднання особливостей підщепи і прищепи (штамби з компактними і плакучими формами і т.п.).

Різні методи щеплення (слайд №7). Для кожного виду дерев ботаніками розроблений свій особливий метод щеплення. Розповів про свій досвід щеплення різних видів дерев.