https://www.facebook.com/media/set/?set=oa.887939623326911&type=3
Дзвінок довіри:
— Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
— Гаряча телефонна лінія щодо булингу 116 000;
— Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
— Уповноважений ВерховноїРади з прав людини 0 800 50 17 20;
— Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
— Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
— Національна поліція України 102.
в Чернівцях: «Телефон довіри для всіх» – лінія екстреної безкоштовної анонімної психологічної допомоги. (0372)57-15-15 ; (037) 290 7676,
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
· вдома:
– не хоче одягатися вранці
– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
– не контактує з однолітками у дворі
– грає наодинці в парку
· в дитячому садку:
– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо
– усамітнюється при будь-якій нагоді
– часто губить свої іграшки або речі
– бруднить чи псує одяг
– грає поламаними іграшками
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі – не має друзів у групі.
Хто провокує булінг в дитсадку
Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
· педагог або помічник вихователя: – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини – образливо висловлюється про дитину чи її батьків – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
· батьки або члени сім’ї: – б'ють та ображають дитину вдома – принижують дитину у присутності інших дітей – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
Методичні-рекомендації для працівників які безпосередньо працюють в дитячих колективах ЗДО № 19 «Барвінок»
1. Встановіть чіткі правила та очікування
Чітко поясніть дітям, що ви очікуєте від них. Визначте прості та зрозумілі правила поведінки.
Використовуйте візуальні нагадування, такі як малюнки чи плакати з правилами.
Повторюйте правила в різних ситуаціях, щоб діти запам'ятовували їх.
2. Будьте прикладом
Вихователі повинні демонструвати спокій і терплячість. Якщо діти бачать, що дорослі поводяться мирно, вони також зможуть скопіювати таку поведінку.
Важливо не тільки говорити, але й виявляти емоційний контроль у стресових ситуаціях.
3. Використовуйте позитивне підкріплення
Заохочуйте хорошу поведінку за допомогою похвали або маленьких винагород (наклейки, додатковий час для гри тощо).
Уникайте фокусування на негативі, замість цього зосередьтеся на тому, що роблять діти правильно.
4. Створюйте структуру дня
Діти краще реагують на чіткий режим, оскільки вони знають, чого очікувати.
Визначте час для ігор, їжі, відпочинку, а також спеціальний час для роботи з емоціями чи проблемами.
5. Спілкуйтеся на рівні дітей
Замість того щоб кричати, спробуйте знизити голос, щоб заохотити дітей уважно слухати.
Використовуйте спокійний, але чіткий тон для привернення уваги.
Пояснюйте ситуації, використовуючи прості і доступні слова.
6. Застосовуйте методи нейтралізації конфліктів
Якщо діти починають сваритися, звертайтесь до них не з критикою, а з питаннями: "Що сталося?", "Як ми можемо це вирішити?".
Допоможіть дітям знайти компроміси та шляхи вирішення конфліктів.
7. Активно залучайте дітей до вирішення проблем
Давайте дітям можливість самостійно приймати рішення (наприклад, вибір ігор чи завдань).
Це допомагає уникнути ситуацій, коли діти починають протестувати чи ігнорувати ваші вказівки.
8. Розвивайте емоційну грамотність
Вчіть дітей розпізнавати свої емоції і виявляти їх через слова, а не через агресію чи крики.
Пропонуйте методи заспокоєння: дихальні вправи, спокійні ігри, прослуховування музики тощо.
9. Залишайте час для індивідуальної уваги
Кожна дитина має потребу в індивідуальній увазі, тому намагайтеся приділяти увагу кожному учаснику групи.
Це допоможе знизити рівень фрустрації і непорозумінь серед дітей.
10. Підготовка до важких ситуацій
Заздалегідь плануйте, як будете діяти в складних ситуаціях, щоб не реагувати імпульсивно.
Наприклад, можна попередити дітей про перехід до іншої діяльності чи зміну обстановки за допомогою спокійних фраз: "Зараз ми граємо ще 5 хвилин, а потім будемо мити руки".
Замість того, щоб використовувати крик, намагайтеся розвивати у дітей саморегуляцію та повагу до інших. Ваша здатність зберігати спокій і контролювати ситуацію допоможе створити сприятливе середовище для розвитку та навчання.
🧠 Психологічна абетка
Пам’ятка: «Не раньте дитину словами, або Яких фраз не варто говорити»
Слова мають силу — вони можуть надихнути, а можуть завдати болю. Особливо — дітям. Нижче подано перелік фраз, які часто звучать несвідомо, але можуть травмувати дитячу психіку.
❌ Фрази, яких варто уникати:
1. «Ти нічого не вмієш!» / «З тебе нічого не вийде!»
🔸 Вплив: Формує у дитини невпевненість у власних силах.
2. «Чому ти не можеш бути як твій брат/сестра?»
🔸 Вплив: Викликає ревнощі, знижує самооцінку.
3. «Мені соромно за тебе!»
🔸 Вплив: Формує відчуття провини і сорому, руйнує довіру до батьків.
4. «Замовкни!» / «Не вигадуй!»
🔸 Вплив: Ігнорування почуттів дитини, знецінення її думки.
5. «Через тебе в мене голова болить!»
🔸 Вплив: Дитина починає вважати себе причиною чужих страждань.
6. «Не плач!» / «Не будь слабаком!»
🔸 Вплив: Придушення емоцій, розвиток емоційної замкненості.
7. «Якщо будеш поганим – я тебе не любитиму!»
🔸 Вплив: Формування страху втрати любові, емоційна нестабільність.
✅ Краще сказати так:
🔹 «У тебе обов’язково вийде. Давай спробуємо ще раз разом!»
🔹 «Ти особливий/особлива, не схожий на інших — і це добре!»
🔹 «Я засмучений твоїм вчинком, але я все одно тебе люблю».
🔹 «Розкажи мені, що ти зараз відчуваєш».
🔹 «Плакати — це нормально. Я поруч».
🧩 Пам’ятайте:
Слова, сказані дитині, залишають слід на все життя.
Говоріть із любов’ю, слухайте з увагою, підтримуйте з розумінням.
Норми і правила поведінки працівників ЗДО № 19 «Барвінок» з дітьми
1. Поважати дитину та її права
Кожен працівник зобов'язаний ставитися до дітей з повагою, не принижувати їхні почуття та не порушувати їхні права.
2. Заборона на підвищення голосу
Кричати на дітей категорично заборонено. Всі виховні та навчальні ситуації повинні бути вирішувані спокійно і виважено. У випадку, якщо дитина порушує правила або не розуміє, необхідно пояснити їй ситуацію чітко, без емоційної агресії.
3. Підтримка спокійного та доброзичливого тону
Працівники повинні використовувати спокійний і доброзичливий тон голосу, навіть у стресових ситуаціях. Це сприяє створенню атмосфери безпеки та довіри для дітей.
4. Конструктивна комунікація
У разі порушення поведінки з боку дитини, працівник повинен використовувати конструктивний підхід: роз’яснення причин і наслідків її поведінки, а також альтернативні варіанти поведінки.
5. Визначення чітких меж і правил
Всі правила та норми повинні бути чітко донесені до дітей у доступній для них формі, з використанням простих фраз та прикладів.
6. Заборона на фізичне покарання та насильство
Будь-яка форма фізичного покарання є неприпустимою. Всі дії з дітьми мають бути мирними, спрямованими на розвиток і навчання.
7. Емпатія та розуміння
Працівники повинні прагнути до розуміння емоційних станів дитини і надавати їй підтримку в разі необхідності. Важливо слухати дітей і враховувати їхні почуття та переживання.
8. Спільна робота з батьками
Працівники мають активно співпрацювати з батьками чи опікунами дітей для вирішення питань виховання і розвитку. Важливо бути відкритими до обговорення поведінки та успіхів дітей.
9. Робота над собою
Працівники повинні постійно працювати над своїм емоційним станом та навичками комунікації, щоб забезпечити найкращі умови для взаємодії з дітьми.
10. Заборона на використання будь-яких форм маніпуляцій або залякувань
Маніпулювання почуттями дитини, залякування чи використання загроз неприпустимі. Працівники повинні сприяти формуванню здорових і позитивних відносин.
Булінг в дитячому садку — міф чи реальність
Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?
Види булінгу в дитсадку Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Як організувати інклюзивне освітнє середовище
Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
До Міжнародного дня протидії булінгу (4 травня 2025 р.) з вихованцями старших груп практичним психологом Тулюлюк Л. Г. було проведено ряд заходів:
-профілактичне заняття , у ході якого пригадали, що таке булінг, обговорили, що робити, щоб такого явища не було, а також створили груповий колаж.
- вправи « Сніжинка», казка про Скріпку, « Міф чи реальність».
- переглянули відеоролики;
« Що таке булінг», "Булінг для найменших", « Як діяти в ситуаціях булінгу», «Булінг та конфлікт в чому відмінності» під час якої у невимушеній та дружній атмосфері зосередилися на серйозних питаннях.
-Флеш-моб «Ми проти булінгу»
Безпека в закладі освіти - це питання співпраці, довіри та постійної комунікації між педагогами,дітьми , батьками та правоохоронними органами. І кожен на своїй позиції має навчати дітей жити у мирі та дружбі, адже у наш час агресії та приниження у світі більш, ніж достатньо.