Що таке булінг, його види
та яка відповідальність чекає на кривдників
Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон України «Про освіту» містить типові ознаки булінгу:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та (або) фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та (або) спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Види булінгу:
Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя.
Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
Відповідальність за вчинення булінгу
Юридична відповідальність за вчинення булінгу виписана в статті 173-4 Кодексу України Про адміністративні правопорушення.
1) Вчинення булінгу без обтяжуючих обставин: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
2) Булінг вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
3) Булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
4) Булінг вчинений групою осіб або повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років: штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
5) Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Якщо під час булінгу вчиняються дії, які підпадають під ознаки інших правопорушень, то покарання наступає за такі дії додатково. Наприклад, коли під час цькування особі завдаються тілесні ушкодження, такі дії вже будуть підпадати під дію Кримінального кодексу України, і в залежності від тяжкості тілесних ушкоджень наставатиме відповідальність.
Крім того, якщо у процесі булінгу була завдана майнова шкода (пошкоджено майно, витрати на лікування), то кривдник або його батьки нестимуть цивільно-правову відповідальність, яка полягає в обов’язку відшкодувати завдану майнову шкоду.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись. Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або заступника директора та докладно розкажи їм про це. Також доцільно буде поговорити з психологом або соціальним педагогом. Обов’язково повідом про ситуацію батьків.
ЯК ВПОРАТИСЬ З СИТУАЦІЄЮ САМОСТІЙНО
Ігноруй кривдника. Якщо є можливість, намагайся уникнути сварки, зроби вигляд, що тобі байдуже і йди геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
Якщо ситуація не дозволяє тобі піти, зберігай самовладання, використовуй гумор. Цим ти можеш спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити тобі.
Стримуй гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говори спокійно і впевнено, покажи силу духу.
Не вступай в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ти реагуєш, то більше шансів опинитися в загрозливій для твоєї безпеки і здоров’я ситуації.
Не соромся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ти довіряєш. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
Що робити батькам, які дізналися про те,
що їхню дитину цькують у закладі освіти?
Як батькам розпізнати булінг щодо своїх дітей:
у дитини зникає бажання ходити до закладу освіти;
діти уникають участі у спільних заходах закладу освіти;
у дитини спостерігаються різкі зміни настрою;
у дитини пропадають речі або вона приносить їх додому у зламаному чи пошкодженому вигляді;
у дитини немає друзів у закладі освіти;
дитина відчуває погіршення стану здоров’я.
Як батькам реагувати на ознаки булінгу:
- з дитиною необхідно обговорювати цю проблему якомога спокійніше, уникати звинувачень та не перетворювати розмову на допит. Важливо пояснити дитині, що вона не винна, що зазнала булінгу. Адже учні, які потерпають від цькувань, соромляться про це говорити і часто звинувачують самих себе;
- необхідно створити відчуття захищеності та спокою. Варто дитині дати зрозуміти, що батьки на її боці. Можна сказати їй: «Добре що ти мені все розповів/-ла!», « Я тобі вірю!», «Ти не винен/винна в тому, що сталось..», «Я з тобою!»;
- батькам слід пам’ятати, що з юридичної точки зору вони не можуть прийти до школи та поговорити з безпосереднім кривдником своєї дитини. Це можна ініціювати лише через заклад освіти. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини;
- спільно з дитиною шукайте способи реагування на булінг. Навчіть її неагресивних способів протистояти кривднику – нехай вона уникає кривдника, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти; обговоріть можливість звернутися за консультацією до психолога чи соціального педагога;
- підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. Залучіть дитину до позашкільних занять, тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів. Поясніть дитині, що зміни відбуватимуться поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку;
- якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, до заступника директора або директора закладу. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;
- якщо йдеться про фізичне насильство, необхідно повідомити цю інформацію директору закладу освіти.