ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у закладі освіти, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у закладі освіти може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після гімназії, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у гімназії перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора освітнього закладу або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Якщо у гімназії є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, психолога, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей з освітнього закладу, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
Правила безпечної поведінки в Інтернеті для дітей:
1. Не повідомляти свою та чужу особисту інформацію в мережі: не викладати в Інтернеті інформацію про себе та сім’ю, адресу проживання та навчання, місця роботи батьків, номери телефонів, наявність матеріальних цінностей, номери кредитних карт, т. ін.
2. Поважати права та інтереси інших людей в Інтернеті потрібно так само, як і в реальному житті: поводитися ввічливо: не можна ображати, насміхатися, обманювати співрозмовників в он-лайні і не робити того, що суперечить закону. Потрібно пам’ятати, що не можна привласнювати собі авторські права на твори інших людей (фото, музику, тексти та інше) і поширювати їх без дозволу власників.
3. Перевіряти інформацію із мережі – обов’язково використовувати декілька джерел для пошуку потрібних запитів, оцінювати надійність
і авторитетність ресурсів;
4. Не довіряти всьому, що говорять віртуальні знайомі, особливо, якщо вони пропонують зустрітися в реальному житті, оскільки вони можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.
5. Пам’ятати, що віртуальний світ іноді коштує реальних грошей, тому без дозволу дорослих не варто робити покупок онлайн, відправляти SMS, електронні повідомлення в обмін на обіцянки отримання спеціальних Інтернет-послуг.
6. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
7. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
8. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Звертатися за порадою до дорослих у разі виникнення будь-яких труднощів, якщо в Інтернеті що-небудь незрозуміле або дивне, а також, коли пропонують спокусливі, дуже схожі на казкові обіцянки чого-небудь.