Мовленнєвий апарат людини

Звукоутворення (голосоутворення) – процес

утворення звука голосу. Голос починає звучати, коли струмінь стисненого повітря примушує вібрувати голосові зв’язки. Пропускаючи частину повітря, зв’язки знову змикаються в силу еластичності, потім цикл повторюється

Голосовий апарат – ідеальний живий музичний інструмент, здатний створювати художні образи.

Він дуже складний у взаємозв’язку всіх органів, що приймають участь в процесі співу

До його складу входять: ротова і носова порожнини, глотка, гортань з голосовими складками, трахея, бронхи, легені, грудна клітка з дихальними м'язами та діафрагмою, м'язи черевної порожнини. У голосоутворенні бере участь і нервова система: відповідні нервові центри в головному мозку з рухливими і чутливими нервами, які об'єднують ці центри з усіма вокальними органами

Якщо дивитись на гортань зверху, то з двох боків симетрично є по два виступи слизової оболонки, які знаходяться один над другим. Між ними є невеликі заглибини – морганієві шлуночки. 

Верхні виступи називається “несправжніми” голосовими складками, а нижчі – голосовими зв'язками. 

Голосові зв'язки при вдиху утворюють зіль ницу трикутної форми, яка називається голосовою щілиною. При голосоутворенні голосові зв'язки змикаються, голосова щілина закривається

Одним із основних факторів голосоутворення, енергетичним джерелом голосу є дихання. До речі воно буває різним:

– верхньореберне (ключичне);

– діафрагмальне (брюшне);

– нижньореберно-діафрагмальне (костно-абдомінальне).