Сторінка мед. сестри

• «Боротьба з туберкульозом: реалії і перспективи»

• Обережно! Тонкий Лід

Здорове харчування школяра

Протягом навчального року всі думки мам і дітлахів зайняті навчанням. Як учитися на «відмінно» і «добре»? Як досягнути успіху на цьому терені? Дієтологи на це запитання відповідають так: дитину потрібно правильно годувати, й тоді навчальний рік мине успішно.

        У раціоні школяра мають бути присутні три мікроелементи, які забезпечують продуктивну роботу мозку: йод, залізо й цинк. Якщо дитина не отримує цих речовин у достатній кількості, то пам’ять у неї слабшає, працездатність знижується, вона починає погано мислити.

Йод у достатній кількості міститься в йодованій солі. Крім неї, дитині корисно приймати водовмісні препарати. Особливо в критичні періоди навчального року і в період статевого дозрівання.

     Залізо є в звичайних продуктах – м’ясі, печінці, гречці, пшоні, бобових, хлібі. Крім цього, мікроелемент є в овочах, фруктах, крупах і горіхах. Він прекрасно засвоюється в компанії з вітаміном С, тому гречану або пшоняну кашу непогано запивати склянкою соку або відвару шипшини, а також їсти з ягодами й сухофруктами.

    Цинку багато в оселедці, макрелі (скумбрії), печінці, м’ясі, яйцях, грибах, зернових, кедрових горішках, насінні гарбуза й кунжуту, але найкраще засвоюється з м’ясних продуктів, тому вони обов’язково мають бути включені в раціон школяра.

 ОБЕРЕЖНО, КІР!

Кір – це захворювання, яким можна заразитися повітряно-крапельним шляхом при будь-якому контакті з хворою дитиною. Характерні прояви кору - лихоманка, слабкість, млявість, головні болі, мелкопятністая висип, кон'юнктивіт і нежить.

Джерелом захворювання може бути тільки хвора людина. Особи, які не щеплені проти кору та не хворіли, протягом усього життя досить сприйнятливі до захворювання. Якщо в сім'ї декілька дітей, на час хвороби одного з них всіх інших слід надіслати для проживання в інше місце. Після перенесеної інфекції формується стійкий імунітет, тому повторні захворювання на кір трапляються рідко. Після щеплення імунітет менш тривалий. Інкубаційний період хвороби – від дев'яти до одинадцяти днів.

Джерела виникнення інфекційних хвороб та шляхи надходження в організм людини

У повсякденному житті організм людини щосекунди атакують безліч мікроорганізмів. Не всі з них здатні викликати хворобу, а без деяких було б неможливе навіть існування людини (загибель мікрофлори, наприклад, системи травлення,  у наслідок неправильного вживання антибіотиків або інших медичних препаратів, призводить до серйозних її розладів). Але серед корисних є десятки й сотні тисяч хвороботворних мікроорганізмів і вірусів, які час від часу активізуються, викликають різноманітні хвороби, загострюють хронічні захворювання і здатні навіть скоротити життя людини.

Хроніки і літописи донесли до наших часів описи жахливих пандемій, що спустошили величезні території і знищили мільйони людей, а сліди деяких інфекційних хвороб виявляються в стародавніх похованнях. Наприклад, сліди туберкульозу і прокази знайдені на єгипетських муміях (2-3 тис. років до н.е.). Симптоми багатьох хвороб описані в рукописах цивілізацій стародавніх Єгипту, Індії, Шумеру. Так, перша згадка про чуму зустрічається в староєгипетському манускрипті і відноситься до 4 тис. до н.е.

Ще медицині стародавніх часів були відомі такі методи боротьби з епідеміями, як видалення хворих з міста, спалювання речей хворих і померлих (наприклад, в Ассірії, Вавілоні), залучення перехворілих до догляду за хворими (в Стародавній Греції), заборона відвідувати хворих і скоювати з ними обряди (на Русі). Але тільки в тринадцятому столітті в Європі починають застосовувати карантин. Для ізоляції прокажених були створено 19 тис. лепрозоріїв. Хворим заборонялося відвідувати церкви, пекарні, користуватися колодязями. Це допомогло обмежити розповсюдження лепри (прокази) по Європі.

Протиепідемічні заходи

З метою запобігання розповсюдженню інфекційного захворювання проводяться комплекс заходів,які включають проведення  санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання, що є одним з головних завдань виховних установ та навчальних закладів, профілактичне щеплення від інфекційних захворювань та періодичний медичний огляд населення, дезинфекційні та протиепідемічні заходи.

Профілактичні заходи мають за мету зменшити вірогідність виникнення спалахів інфекційних хвороб на території України. Тому, працівники підприємств, професійна діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних хвороб (торгівля, громадське харчування, дошкільні та навчально-виховні заклади) повинні обов’язково проходити періодичні медичні огляди. Обов’язкові щорічні медичні огляди проходять також особи віком до 21 року.

Згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та протиепідемічного благополуччя населення» ст.27 профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими.

Дезинфекційні заходи поділяються на такі види:

профілактичні дезинфекційні проводяться у жилих, виробничих, навчальних та інших приміщеннях, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку з метою знищення збудників переносників інфекційних хвороб.

поточні дезинфекційні заходи проводяться систематично у приміщеннях масового перебування людей (об’єкти громадського харчування, побутового обслуговування людей, навчальних та культурно-освітніх та лікувальних закладах), а також у жилих приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв. Поточні дезінфекційні заходи на підприємствах проводяться працівниками цих підприємств, а у жилих приміщеннях – хворими на інфекційні хвороби або членами їх сімей.

Заключні дезінфекційні заходи проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього  джерела інфекції установами та закладами державної санітарно-епідемічної служби.

Протиепідемічні заходиспрямовані на створення безпечних для здоров’я умов побуту, праці, навчання, відпочинку, запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб. Необхідність їх проведення залежить від багатьох причин. Основними з них можуть бути:

- різке погіршення санітарно-гігієнічного стану території внаслідок руйнування комунальних об'єктів (системи водозабезпечення і каналізації), хімічних, нафтопереробних і інших промислових підприємств, наявності трупів людей і тварин, гниючих продуктів тваринного і рослинного походження;

-  масове розмноження гризунів, виникнення серед них епізоотії і активізація природних осередків;

-  інтенсивні міграції неорганізованих і організованих контингентів людей;

-  зміна сприйнятливості людей до інфекції тощо.

 У випадку появи масових інфекційних хвороб, тобто, виникнення епідемії, комплекс протиепідемічних заходів, включає:

- санітарно-епідемічне спостереження;

-  організацію режимно-обмежувальних заходів;

-  екстрену і специфічну профілактику;

- використання індивідуальних і колективних засобів захисту;

- лікувально-евакуаційні заходи: обеззараження (дезінфекцію, дезинсекцію, дератизацію) і санітарну обробку осіб, що знаходилися в епідемічному осередку.