‘i carry childhood with me everywhere i go’ series & моя перша участь у виставці /
«Чому небо синє?» у Octo Galerie 🧿. Вересень, 2024.
me for NVRMIND paper 21
Collages / Castiglioncello, серпень 2024.
Venice, вересень 2025.
9.9.25 /
я думаю про розриви у памʼяті і пташок, що проривають плоть мого мозку викльовуючи звідти відчуття щастя. спогади про вічність навантажують серце і прокочуються судинами ударами дзвонів.
кожна крапля води, що торкається мого тіла, розбивається об невагомість мрій, які випаровуються разом із потом. бруд з-під нігтів змішується з кровʼю, яка стікає тихими вулицями, що кричать таємницями століть.
kістки розсипаються від ударів навислих наді мною рожевих хмар. з-поміж тисячі захованих у місті моєї душі закутків я віднаходжу справжність в очах того, хто споглядає.
безцільно блукаючи мереживом незрозумілих звʼязків, я ніколи не знайду те, чого шукала — земля дихає скелетами, обіцяючи собі пожирати кожного, хто коли-небудь забажає перемогти закони буття.
Свято Івана Купала у Витачеві, документальна зйомка. 2025 рік.
я дивлюся в очі найщирішого життя. йду по землі душі, яка завжди нам належала. я памʼятаю вогонь, траву, танець, музику, небо — вони співають. вони покликані зцілювати.
Ода красі, що помирає. Лютий, 2025.
👁️wish i knew everything — but I never do. Листопад, 2025. Серія автопортретів.
Візитівка для Софії, вересень 2025.
Вічне сяйво чистого наїву / полотна Олександра Бабана в Ya Gallery Black / у кадрі Вероніка Воловик. Березень, 2024.
a dedication to womanhood across all times and cultures / from Florence, Italy to Kyiv, Ukraine [2025] /