ЗОЛОТИЙ СМІХ

Лагідні й погідні вересневі дні,

молоденька осінь щось кричить мені.

«Осене, не чую! Ти кажи для всіх...»

А вона сміється - золотий той сміх.

ОСІННІЙ КИЛИМОК

Ранок виткав килимок -

до листочка - ще листок:

золотистий - тополиний,

зеленавий - горобиний,

блідо-жовтий - яблуневий,

червонястий - черешневий...

Хризантеми - у куточок, -

ой і гарний килимочок!

ПОМІЧНИЦЯ

Стільки сміху, стільки втіхи:

Вітер потрусив горіхи, -

Ми півдня збирали їх.

Білочка нам помагала -

По горішку в лапки брала

Й до комор несла своїх.

НАТЮРМОРТ

Намалюю два гриби,

а між них - волошку,

і листочок із верби,

вже пожовклий трошки.

Та ще грушку бергамот,

яблучко рум’яне, -

цей осінній натюрморт

подарую мамі.

ВЕРЕСЕНЬ

Вересень вересом

вистелив ліс —

хай він цвіте

для дубів і беріз,

що одяглися

у жовті плащі

і виглядають

осінні дощі.