Вже брами літа замикає осінь…

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.

Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і садам.

Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

Де ж ти, літо, поділось, куди подалось?

Осінь, ось вона, осінь!

Осінь, ось вона, ось.

Осінь брами твої замикала вночі,

погубила у небі журавлині ключі.

Здивовані квіти

Сю ніч зорі чомусь колючі,

як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала в кручі,

сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:

– Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

а сьогодні вже восени!

Осінні хмари сірі, як слони

Великі хмари холодом нагусли.

Червоне листя падає в гаю.

Летять у вирій дуже дикі гуси,

а я слонам привіт передаю.

Березовий листочок

Іще не сніг і навіть ще не іній,

ще чути в полі голос череди.

Здригнувся заєць – ліс такий осінній,

куди не ступиш, все щось шарудить!

Чи, може, це спинається грибочок?

Чи, може, це скрадається хижак?

То пролетить березовий листочок,

то пробіжить невидимий їжак…

БIЛОЧКА ВОСЕНИ

На гiллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироïжки та опеньки

Бiлка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так ïх тулить на соснi

I мiркує: а нехай-но

Ще побудуть тут менi!

Поки днi iще хорошi,

Поки є iще тепло,

А як випадуть порошi,

Заберу ïх у дупло.

"Буде холодно надворi,

Снiг посиплеться з дубiв,

Буде в мене у коморi

Цiла в'язочка грибiв!

Але бiлочцi не спиться.

Дятел тукає: тук-тук!

Щоб не вкрала ïх лисиця

Або хитрий бурундук."

Джерело: https://cutt.ly/weRWLVS