04.05

Добрий день!

Продовжуємо працювати над твором "451 градус за Фаренгейтом"!

Натовп і влада.

Розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’‎єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.

Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’‎їзду винуватців аварії. Це пов’‎язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.

Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.

Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.

Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).

Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

Панічний натовп об’‎єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.

Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.

Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’‎язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’‎являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);

■ спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;

■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.

На вашу думку, як усе щойно вами почуте проектується на вивчений твір?

— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».

Чи згодні ви з висловлюванням Ж. А. Пуанкаре, французького математика й філософа: «Уся міцність цивілізації залежить від Науки та Мистецтва»?

Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ.

Д.З. Творче: придумати продовження роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»