ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ

ЗАМОВИТИ ПОСЛУГИ АДВОКАТА/ЮРИСТА З ЗЕМЕЛЬНИХ ПИТАНЬ  МОЖНА ЗА ТЕЛЕФОНОМ  (067) 383-88-99

Приватизована одним з подружжя земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді. Разом з тим при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. 

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

• з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками,  що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками;

• про  право  громадян   на   земельну   частку   (пай)   при приватизації  земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств,  установ  та  організацій,  використання  при   цьому земельних ділянок із меліоративними системами;

• про розподіл несільськогосподарських угідь  при  ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ, організацій;

• про визнання недійсною відмови у розгляді заяв громадян про безоплатну  передачу  у власність (приватизацію) земельних ділянок із  земель  державної  або  комунальної  власності   для   ведення фермерського  й особистого селянського господарства, садівництва, будівництва  та  обслуговування  жилого   будинку,   господарських будівель і споруд, дачного будинку та індивідуального гаража;

• про  визнання  недійсною  відмови  в  наданні  у   постійне користування земельних ділянок юридичним особам;

• про визнання незаконною відмови у продажу земельних ділянок із   земель  державної  або  комунальної  власності  громадянам  і юридичним особам,  які  мають  право  на набуття  цих  ділянок  у власність, а також іноземним державам;

• про вирішення спорів, пов'язаних з орендою землі;

• про встановлення та припинення дії земельних сервітутів;

• про  примусове  припинення  права  на  земельну  ділянку  з передбачених Земельним кодексом підстав;

• про недійсність відмови у  розгляді  заяви  про  погодження місця  розташування об'єкта,  щодо  якого порушується питання про вилучення (викуп) земельної ділянки;

• про  вирішення  спорів щодо проведення розвідувальних робіт на землях, що перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб;

• про вирішення майнових  спорів,  пов'язаних  із  земельними відносинами,   в   тому   числі   про  відшкодування  власникам  і землекористувачам   збитків,   заподіяних   вилученням   (викупом) визначених угідь,  обмеженням їхніх прав або порушенням земельного законодавства;

• про  відшкодування  витрат  сільсько- та лісогосподарського виробництва;

• про  визнання  недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави,  обміну,  ренти  земельних ділянок,  договорів  довічного утримання,  за  якими  набувачеві передаються у власність земельні ділянки,  укладених  із  порушенням встановленого законом порядку; 

• про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки чи про звільнення земельної ділянки особою,  що займає її без належних на те підстав;

• про  вирішення  спорів  щодо  користування чужою земельною ділянкою   для  сільськогосподарських  потреб  або  для  забудови, сервітутів;  

• про вирішення земельного спору, що відповідно до визначеної Земельним кодексом компетенції   розглядався   органом   місцевого самоврядування  чи  органом  виконавчої  влади  з питань земельних ресурсів,  з рішенням якого одна зі сторін у земельному  спорі  не погоджується. 

LAW OFFICE "RIASENCHUK AND PARTNERS" 

• (067) 383-88-99

• (098) 107-38-88

• (098) 88-020-88

• (044) 222-81-28