Новорічний подарунок 2020 від Scopus

Між Scopus і ОНАХТ булу підписано договір, що всі номери журналу "Праці міжнародного геометричного центру" будуть включені до бази Scopus, починаючи з першого номера 2019 року. Головний редактор журналу Пришляк О.О.

Похід по Карпатам з с. Осмолода

Свою поїздку до с. Осмолода я планував провести в двох з кимось, але врешті решт довелося їхати самому, про що не жалкую. Коли мандруєш один, ти повністю вільний у прийнятті рішень. Тільки так можна відчути повну свободу, якої так усім не хватає у великих містах. Особливо, коли ти на вершині і навкруги нікого немає.

Сезон поїздки - кінець липня, початок серпня вибраний так, щоб попасти на чорнику. Хоча білет на потяг я купував заздалегідь, уважно слідкував за погодою. До поїздки постійно йшли дощі, які закінчилися за день до приїзду. Житло я вибрав саме дешеве - 100 грн. за добу, бо основний час планував проводити в горах. Я не брав з собою палатку, бо планував одноденні подорожі, а якщо і дводенні, то ночувати у туристичних притулках, де спального мішка цілком вистачає. Зі спорядження у мене були: рюкзак, трекінгові палиці, пляшки з водою, калоші (одягав зранку, коли роса), целофановий плащ, компас, роздрукована карта (але потім дізнався, що можна карту Горган купити у Франківську біля вокзалу), jps-навігатор на телефоні, ліхтарик (чіпляється на лоба). Ще варто взяти крем від сонця та сидушку. Взуття - кросівки з товстою підошвою, на голову - кепку.

Одноденні подорожі гарні тим, що можна зранку дома приготувати їду на весь день і не витрачати на це час під час походу. Коли ти один, або вас двоє, то велика імовірність, що вам вдасться знайти машину, яка вас підвезе. Для групи більше трьох - це майже не реально. Їдуть - лісовози, лісоруби, але мене в основному підвозили збирачі чорниці. Для великої групи можна найняти вантажівку, яка вас завезе під кожну гору. Чим вас більше, то тим дешевше на одного це вийде.

Я прокидався з 5-00 до 6-00. (Їздити починають після 6-00). Виходити раніше вигідно тим, що до спекотного сонця ти встигаєш пройти найважчу частину шляху і значно менша імовірність того, що не встигнеш повернутися додому поки не стемніє. З таким підходом можна за день пройти те, на що у інших піде 2 або 3 дні.

З їди я брав хліб (інколи з салом), кашу, гірок, 2 зварених яйця, рибий жир, шоколад (про запас), інколи трохи горіхів, воду. Проте і на чорничній дієті, мабуть, теж можна пару днів прожити.

Основні маршрути з с. Осмолода:

• 1) гора Молода (5.5 год. - 15км в один бік),

• 2) озеро Росохан (4.5-13), хр. Аршиця (5.5-15)

• 3) озеро Синевір (з ночівлею біля нього)

• 4) гора Грофа (4-11),

• 5) гора Кінь грофецький та Грофецький став,

• 6) полонина Плісце (там ночівля в тур.притулку)- г.Паренки - г.Попадя(7.5-18)- г. Петрос-Різарня (7.5-19),

• 7) г.Висока та г.Ігровець (5.5-12),

• 8) г. Сивуля (7-20)

• 9) г. Горган (4.5-10),

• 10) г. Овул

• 11) гори Канусяк

Село Осмолода було побудоване як село лісорубів, але зараз перетворюється на туристичний центр. Назва села - це відповідь на питання: де г.Молода? Назви гір - це персонажі байки, за якою граф (гроф) викрав у попа дочку (молоду) і тікав з нею на коні, а попадя їм допомагала.

На г.Молода

Першу подорож в районі с. Осмолода я здійснив 15.09.17. Виїхав я разом зі своїм родичем з Івано-Франківська рано вранці і поки їхали йшов дощ. Але останні каплі спали, коли ми вийшли з машини. Мій родич пішов за грибами, а я на г. Молоду. Підйом з трекінговими палками виявився не складним. Орієнтуючись по маркерах заблудитися майже не можливо. Традиційні проблеми для кожного маршруту в Карпатах - знайти початок маршруту на трасі. Хоча я його спершу пропустив, але маючи JPS-навігатор досить скоро повернувся і побачив потрібний поворот. Інша проблема - на вирубці ліса стежка губиться-розгалужується. Потрібне місце продовження стежки слід шукати там, де висить якась тряпка. Частіше вона має той самий колір, що і маркери маршруту (маркер - дві горизонтальні полоси кольору маршруту, наприклад червоні, а між ними біла полоса). Приблизно з половини до 3/4 підйому зустрічаються залишки чорники та інколи брусники. Тому зупинки на відпочинок проходять у поїданні ягід. На підході до вершини, традиційно для Горган, зустрічаються камінці. Чим вище, тим камінців все більше. На вершину я піднявся. Розрахунковий час подорожі перевалив за половину, але не набагато. Тому я був спокійний і майже годину милувався пейзажами з гори - див. фото. Спуск з гори, як правило, набагато легший і в два рази швидщий ніж підйом. Коли я дібрався до машини і вже зібрався дзвонити родичу, він з грибами якраз вийшов з лісу. Гриби тут рвуть тільки білі. Розвівши вогнище і запікши на ньому шашлики та картоплю, їмо та лягаємо спати у сальних мішках у будинку лісника.

На г. Грофа

Другу подорож на г.Грофа почав на наступний день рано вранці, тільки розвиднілося. Перейшов вбрід через річку, далі лісовою дорогою до Грофецького ставу, але там після дощу місцевість скорше нагадувала болото, яке закінчувалося джерелом і підйомом на г.Грофа. Трохи піднявшись побачи будиночок, як згодом виявилось - туристичний притулок, де кожний може переночувати. Далі дорога йде серпантином, навкруги багато чорники, але ягід вже майже немає. Вершина г.Грофа - суцільні каменюки. Порівняно з іншими горами видно, що тут часто бували люди. Навіть можно знайти спеціально влаштоване місце, де не дують вітри. Ця гора ще гарна тим, що з неї гарно видно не тільки близкі до с.Осмолоди гори, але і гори в околі с. Колочова, на яких я був раніше цього року - г.Стримба, г.Негровець, г. Горб, г.Барвінок, а також гори, на які я тільки планував іти наступного року. Повертався я тим самим маршрутом, що і прийшов. На початку важливо знайти стежку, оскільки каміння навкруг гори задється з усіх боків однаковим. Біля тур.притулку побачив туристів, які тільки зібралися виходити на г.Грофа. До речі цей тур. притулок (під Грофою) мав одну кімнату і горище (фактично 2 кімнати), де можна ночувати. Закінчив я свою подорож купанням у гірскій річці біля будинку лісника.

До с. Осмолода

В літку 2018 з потягу в Івано-Франківську я вирішив доїхати до Осмолоди автобусом. Прямого рейсу не було, тому поїхав до Калуша, звідки через годину мав їхати автобус до Осмолоди. Але в цей день було свято (Іл'ї) і потрібного рейсу не було (по святам і вихідним автобус їздить коли захоче, а не за графіком). Чекати наступного рейсу ще 3 години не хотілося, тому їду до Брошніва (на майбутнє - зразу їдьте туди, бо все одно Калушівський автобус їде через Брошнів). Ледь встигаю на автобус до Ясеня (це білше половини відстані до Осмолоди). Звідти ще більше половини, того що залишилось мене підвезла попутка, а потім, майже до Осмолоди, лісовоз. Посилившись відправляюся оглянути мочатки маршрутів та скупатися у гірській річці.

Основною метою цього року було пройти г.Попадя. Отже, перший день був підготовчий - підйом на першу гору Паренки і огляд тур. притулку на полонині Плісце. Там три кімнати - дві знизу і одна на горищі.

На оз. Росохан

Наступного дня іду на оз. Росохан. 80% дороги - це траса, де їздять машини, тритина з якої основна, проте так рано ніхто туди не їхав - довелося іти пішки. На підході були палатки з туристами. Коли прийшов, то після фотографування, скупався у озері. У гірських річках вода холодна, але в оз.Росохан набагато холодніша. Тільки одягнувся, як почали з'являтися інші туристи. На основній трасі у зачекав на свого родича, який відвіз мене до Франківська. Я взяв на день перерву.

Стара Гута - г.Висока, г. Ігровець-Осмолода

Наступний мій маршрут був з с. Стара Гута до Осмолоди. Виїхали з с.Солотвина ще коли було темно, але вже на початку маршруту було світло. Тут можна рухатись по синьому або чорному маршруту, які ідуть паралельно. Врешті я з попутником дійшов (як і 2 роки тому) до полонини Середня, де ми побачили багато палаток з туристами. Далі я сам продовжив рухатись по жовтому маршруту, а мій попутник пішов за ягодами чи грибами. Жовтий маршрут виходить на червоний, рухаючись праворуч ми попадем на Осмолоду, але я пішов ліворуч спочатку на г.Високу, а потім на г.Ігровець. На підході до г.Ігровець зробив вимушену зупинку - занадто багато гарної чорниці тут росте. З г. Ігровець повертаюсь червоним маршрутом і захожу на г. Висока. Потім далі в напрямку с.Осмолода. Через пару годин дохожу до тур. притулку. Поряд з ним зустрічаю трьох хлопців, що вийшли з с.Осмолода. Але в цьому тур.притулку ні я, ні вони зупинятися не плануємо (це найгірший з тур. притулків, що я зустрічав, можливо, що там оселився п'яничка). Ще трохи іду з невеличким спуском, а далі крутий спуск серпантином. Вихожу на річку, в тому місці де я щодня купався біля с.Осмолода.

На г. Паренки, Попадя, Коретвина, Петрос

Похід на г.Попадя розрахований мінімум на 3 дні і, якщо вас багато і ви звикли до палаток, то його варто пройти. Але, оскільки у мене палатки не було, то треба було його пройти за 1 день. Перш за все скорочуємо маршрут на 3-4 години. Для цього виходимо не з с.Осмолоди, а з тур. притулку на полонині Плісце. Подальші розрахунки по карті на якій написані години на переходи (без відпочинку) показують, що я встигаю, якщо встану дуже рано і буду робити віпочинки по пів години на горах. Отже. після обіду іду до пол. плісце, перед якою багато чорниці, яку не можливо пропустити. Ночую в тур. притулку на першому поверсі в кімнаті з майже місевим мешканцем. З ним домовились, що я буду виходдити о 4-ій ранку. Минулого року в спальному мішку на ліжку в будинку лісника спалося гарно, але тепере на нарах було дуже не зручно - занадто твердо. Тому я майже не спав і о 4, набравши 3.5 л свіжої води, рушив в похід. Дорога до г. Паренки була знайома тому світанок та схід сонця я зустрічав вже на ній. Спустившись з г.Паренки бачу пару палоток, але їх мешканці ще спали, і я трохи перепочивши рушив на малу Попадю. Ії вершина - це пару камінців між соснами на повороті стежки (сосни мають висоту 1.5-3м). Г. Попадя повністю з каміння, як багато Горган. Білше години підйома і години спуска по каміннях значно важче ніж по землі. Між Попадьою та г.Коретвина вправо від червоного маршруту, яким я йду, відходить синій до Німецької Мокри та с.Колочава. де я був на літній школі минулого літа. А ліворуч я побачив перших за сьогодні туристів - двох чоловіків та жінок. Десь поруч повинно було бути джерело (на карті), а далі ще одне. Ближнього джерела ніхто не бачив, а іти до дального в мене потреби не було, бо води я взяв удосталь. Тож, як і більшість шляху. по дорозі між сосенками піднімаюсь на г.Коротвина. Традиційно роблю на горі перепочинок (20-30хв.) і зустрічаю трьох вже знайомих хлопців. Вони йшли моїм маршрутом тільки в оберненому напрямку. Далі піднімаюся на г. Петрос після чого дорога весь час йшла донизу. Одного разу зустрілася розвилка - jps навігатор показав, що треба іти ліворуч, а тряпка на маршруті - різко вниз праворуч. Я пішов по jps, але там давно ніхто не ходив і дорога дуже заросла гілками сосен, тож повернувся і пішов по тряпці. Новий шлях, якого не було на карті різко зрізав кут. але і був набагато крутіше. Спустившись до Довгої поляни вийшов на грунову дорогу і пішов у напрямку Різарні. В невдовзі мене підібрала вантажівка, яка везла людей, що збирають чорницю. З нею я доїхав до с.Осмолода.

Похід на Kоня грофецького. Наступного дня я вирішив трохи перепочити і сходити на невисоку гору Кінь грофецький. Вчорашні збирачі чорниці знову їхали і зустрівши мене підвезли в напрямку полонини Плісце. Там було вдосталь чорниці, тому я не поспішав та трохи поїв її. Ще до чорниці я втретє зустрів трьох хлопців, а біля тур. притулку вчорашніх туристів, які йшли на Грофу. Цю гору я обійшов траверсом, зайшов у тур. притулок під Грофою і пішов на коня. Маршрут на цю гору виявився не маркованим і я два рази губив стежку - на поляні з брусникою і у лісі з грибами. Почав накрапати дощ, а коли я був на вершині почалася гроза. Йти по грозі в невідоме я не ризикнув і вирішив повернутися назад. В лісі стежки не було і скоро я зрозумів, що іду не туди. Довелося вмикати телефон, щоб зрозуміти в якому напрямку рухатись. jps допомогло і я повністю мокрий дійшов до тур. притулку де втретє зустрів вчорашніх туристів. Коли дощ вщух, без пригод вернувся у село.

На г.Овул. На цю гору я не плонував іти. Я вирушив у напрямку Різарні і став чекати на машину. Врешті мене підібрили двое молодих збирачів чорники - хлопець і дівчина, яка вивчала математику і з якою ми швидко знайшли спільних знайомих. Вони їхоли на г.Овул і врешті я вирішив також підніматися на неї. Майже тритину підйому ми проїхали на машині, а далі по протоптаній стежці. Ближче до вершини ми розійшлись. Вершину знайти було дуже важко, бо там росли кругом сосни. Те місце, яке jps навігатор видав як вершина нею не було, просто з відти було гарно видно інші гори. Ні якого маркування тут не було. Я вирішив спускатися по іншому схилу гори у Дарів. Наївшись і назбиравши чорниці я почав спускатися. Хоч Дарів я бачив зверху, але пряма дорага через сосни була досить складною. Походивши вліво -вправо я врешті решт натрапив на стежку, яка і вивела мене до Даріва. Звідти по дорозі, скупавшись у річці, рушив у напрямку с.Осмолода

Висновки. Без jps-навігатора можна ходити лише по маркованих маршрутах, а з ним - де завгодно. Є речі, які я жодного разу не використовував, але вони потрібні для безпеки: ніж, сірника або запальничка, сухий спирт, пакетики з кашою та чайом, деякі медикаменти (якщо вас багато, їх можна брати в одному примірнику на всіх). Дві речі, яких мені не вистачапло по приїзду і які я обов'язково візму наступного разу: крем від сонця з найбільшим ступенем захисту і сідушку.

Запрошую всіх на

Міжнародну наукову конференцію

«Алгебраїчні та геометричні методи аналізу»

28 травня - 3 червня 2019 р. Одеса, Україна

www.imath.kiev.ua/~topology/conf/agma2019/