Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Мета: ознайомити учнів з періодом феодальної роздробленості; з’ясувати причини та наслідки феодальної роздробленості, а також чинники, що сприяли зміцненню королівської влади та централізації європейських держав. Розвивати творче мислення шляхом порівнянь, аналізу, самостійних висновків удоскона-лювати навички роботи з історичною картою, документами, текстом підручника, проводити словникову роботу, вдосконалювати вміння орієнту-ватися в часі; виховувати інтерес до історії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання

1.Атласи «Історія середніх віків (5 – 15 ст.). 7 клас, Київ, 2000 р.

2.Роздавальний матеріал ( завдання учням).

3.Записи на дошці (тема, план уроку,проблемне завдання, домашнє завдання).

4.Підручники: О. І. Пометун, Ю. В. Малієнко «Всесвітня історія» 7 клас, К.;

Видавничий дім «Освіта» 2017 р.

5.Презентація.

Основні поняття на уроці

Для повторення:

Натуральне господарство, феодальна роздробленість, варварські королівства, міжусобні війни.

Для вивчення:

Централізація, парламент,станова монархія.

Основні дати:

843 р. – Верденський договір

9 – 13 ст. –період феодальної роздробленості в країнах Європи

13 – 15 ст. – централізація в країнах Європи

1265 р. – створено парламент в Англії

1302 – створено Генеральні штати у Франції

План

1.Феодальна роздробленість.

2.Станова монархія.

3.Станово-представницькі органи.

Проблемне завдання:

Яке значення мало зміцнення королівської влади та створення станово-представницьких монархій в країнах Європи?

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Оголошення теми та цілей уроку:

1.Мета.

2. План.

3.Проблнмне завдання.

ІІ. Мотивація начальної діяльності

Учитель. Дуже різноманітним був історичний шлях європейських країн, але на кожному етапі вони мали спільні риси розвитку.

Так, період з 9 до 15 ст. став особливим для більшості європейських держав. Потягом 9 – 10 ст. Західна Європа стала на шлях феодальної роздробленості, а в 12 – 15 ст. відбувалось зміцнення королівської влади.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Що таке держава?

2. Які держави утворились в Західній Європі у 5-6 ст.?

3. Поясніть поняття « варварські королівства».

4. Чому розпалась імперія Карла Великого ( Франкська імперія)?

5. Як розподілили між собою Франкську імперію онуки Карла Великого?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пункт №1

Учитель. Отже, Франкська імперія розпалась на три королівства: Німецьке, Французьке, Італійське. Ранні європейські монархії були великими, але не міцними. В 9-10 ст. в Західній Європі починається феодальна роздробленість (розпад великих держав на дрібні володіння).

Як же сучасники ставились до роздробленості Франкської держави?

Робота в групах

І група

Завдання:прочитати документ на стр.104 та відповісти на питання до нього.

Отже, сучасники не схвалювали феодальну роздробленість і дуже скоро ми дізнаємось- чому.

Учитель. Але спочатку з’ясуємо, що стало причиною феодальної роздробленості.

ІІ група

Завдання: прочитати текст підручника на стр. 104-105 та з’ясувати причини феодальної роздробленості, коротко записати в зошиті.

Орієнтована відповідь.

Причини феодальної роздробленості:

1.Натуральне господарство (кожне феодальне господарство забезпечувало себе продуктами харчування та ремісничими виробами).

2. Слабкий розвиток торгівлі.

3.Повна економічна незалежність феодалів.

4.Слабкий зв'язок між окремими частинами держави.

5.Існувала практика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель, а це означало ділити державу на окремі частини.

Учитель. Як почувались королі за таких умов?

ІІІ група

Завдання:прочитати документ на стр.105 і відповісти на питання до нього.

Королі не почувалися в безпеці за часів феодальної роздробленості, хоч і намагались навести лад у державі (приклад - правління Генріха І Англійського).

Далі учень виступає з повідомленням про Генріха І Англійського.

Учитель. Які ж наслідки мала феодальна роздробленість?

Відповідь на це питання дасть група експертів, які отримали випереджальне завдання і працювали з різними історичними джерелами.

IV група (експерти-4 учні)

Завдання: опрацювати текст підручника на стр. 105, додатковий матеріал та визначити наслідки феодальної роздробленості.

Примітка. Від групи виступає один учень, а учні класу коротко записують результати дослідження.

Орієнтована відповідь.

Наслідки феодальної роздробленості:

1.Королі розплачувалися з феодалами за службу земельними наділами і тому не могли контролювати всі землі, що належали сеньйорам.

2.Так сеньйорії перетворювались на маленькі самостійні держави з власним управлінням (сеньйори карбували власні гроші, збирали податки, видавали укази, вели війни).

3.Герцогів і графів називали «феодалами в короні», а король був тільки «першим серед рівних».

4. Міжусобні війни руйнували господарство, від цього дуже потерпали селяни.

Учитель. Отже, ми дізнались, чому сучасники феодальної роздробленості не схвалювали це явище, але процеси роздробленості тривали протягом 9-12 ст. і були характерними для багатьох країн Європи. Водночас в Європі виникали нові держави з власним способом життя.

Пункт №2.

Учитель. Якими б сильними не були феодали, роздробленість не могла тривати вічно. В 13 ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади, яка б долала опір феодалів та зміцнювала державу. Поступово складаються єдині для всієї країни органи управління, закони, податки. Так починається процес централізації держав.

Завдання для класу: за допомогою таблиці настр.106 та малюнка на стр.107 з’ясувати чинники зміцнення королівської влади та відповісти на питання.

Учитель.Отже, король поступово зосередив владу в своїх руках. Проте він мусив звертатись за допомогою до найвпливовіших станів тогочасного суспільства. В 12-15 ст. формуються нові органи влади, в яких беруть участь не тільки феодали, а й представники третього стану (городяни, купці, ремісники, банкіри). Тому ці органи управління стали називатися становими, а держави, в яких вони створювались – становими монархіями.

Для станової монархії була характерна не звичайна, а станова система судочинства.

Робота в парах.

Завдання:прочитати текст на стр.107 про систему судочинства та документ на стр.108 і розглянути малюнок на стр.108.

Відповісти на питання: довести, що в середньовічній Європі система судочинства була становою.

Висновок.В 12-15 ст. в країнах Європи формуєтьсястанова монархія(централізована держава, в якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи).

Пункт №3.

Учитель. Станово-представницькі органи управління відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Європи, хоч виконували лише дорадчі функції.

1.Їх рішення не були обов’язковими для виконання, а були тільки порадами для королівської влади.

2. Водночас станові органи намагались контролювати ухвалення законів, нових податків, питання війни і миру.

3. В більшості країн вони працювали не регулярно, тільки в скрутні часи.

4.Загальною назвою станово – представницьких органів влади стало слово «парламент»( від французького «говорити» ).

Завдання для класу: опрацювати завдання на стр.108 (внизу), завдання на стр.109 ( таблиця парламентів) та заповнити таблицю, що в додатку.

Які з цих особливостей відповідають І, а які ІІ періоду?

(Зміцнення королівської влади, ранні монархії, натуральне господарство, централізована держава, влада сеньйорів, міжусобні війни, створення парламентів).

Примітка.

Особливості, що записані в строчку, розподілити та записати у дві колонки.

Додаток.

Феодальна роздробленість

(І період)

Станово-представницькі монархії

( ІІ період)

Ранні монархії

Централізована держава

Натуральне господарство

Зміцнення королівської влади

Влада сеньйорів

Створення парламентів

Міжусобні війни

Перевірити виконане завдання.

Розв’язання проблемного завдання. ( Виступи 2-3 учнів).

V. Підсумки уроку.

1. Відлік часу в історії.

1). Скільки часу минуло від підписання Верденського договору до створення англійського парламенту? (1265- 843=422 роки).

2). В яких країнах було створено парламенти у 15 ст.? ( Швеція, Німеччина, Нідерланди, Польща).

2. «Так» або «Ні».

1). Одним з чинників зміцнення королівської влади була підтримка короля дрібними феодалами. ( Так).

2). За існування натурального господарства була добре розвинута торгівля. (Ні).

3).У 13 ст. в європейських країнах починається процес централізації. (Так).

4). Скласти речення або питання, використавши будь-яке поняття, що вивчалось на уроці.

VІ. Домашнє завдання.

1). Опрацювати п. 15 підручника (читати та відповідати на питання).

2).Підготувати повідомлення про Філіппа ІVКрасивого, короля Франції.