Світ середньовічного міста
Конспект уроку
УРОК Європейське середньовічне місто
Очікувані результати Після уроку учні:
• знатимуть причини та місця появи міст;
• показуватимуть на карті найбільші міста Європи;
• зможуть описати середньовічні міста, спираючись на ілюстрації та історичні й інформативні тексти;
• аналізуючи документи, розумітимуть, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування.
Основні поняття: «комуна», «магдебурзьке право», «магістрат», «бургомістр», «мер», «бюргери», «буржуа», «пополани», «плебс», «ратуша».
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота з поняттями За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінам: «імператор», «король», «монархія», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станова монархія».
Робота з песоналіями
1. «Цей франк був майордомом. Він отримав прізвисько Молот за розгром арабів при Пуатьє. Саме йому належить ідея наділяти воїнів земельними наділами за службу» (Карл Мартелл).
2. «Вправний воїн, 50 років провів у походах і битвах, розширюючи кордони своєї держави. Проте велику увагу надавав розвитку освіти та мистецтва» (Карл Великий).
3. «Цей король вступив у конфлікт з Папою Римським. Він зажадав запровадження для духівництва особливого податку. Папа опирався. У розпалі конфлікту для вирішення спірного питання були скликані Генеральні штати» (Філіпп IV Красивий).
IІI. Вивчення нового матеріалу
1. Виникнення міст Учитель нагадує про те, що після загибелі Західної Римської імперії багато міст були зруйновано, їхні площі заростали травою, населення пішло по селах. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури. X-XIII ст. - час розквіту європейського Середньовіччя. У цей час в Європі знову починають виникати міста.
Використовуючи метод «Мозкового штурму», вчитель пропонує учням відповісти на питання:
що зумовило появу середньовічних міст?
Орієнтовні відповіді учнів
1) Збільшилася кількість населення.
2) Вдосконалювалися знаряддя.
3) Вдосконалювалися методи обробки землі.
4) Збільшився врожай, з’явилися надлишки.
5) Феодали та заможне населення зацікавлені в якісних товарах.
Робота з історичною картою та історичними документами
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X-XV ст.», а потім дати відповіді на питання та виконати завдання.
1) Назвіть крупні торгово-ремісничі міста.
Учні з допомогою карти називають центри ремесла й торгівлі. Учитель пропонує подумати над тим, що є загальним у назвах міст Гамбург та Зальцбург, Франкфурт та Оксфорд.
Учні можуть визначити, що закінчення, які використовуються у назвах міст, однакові. Учитель наводить приклади закінчень та префіксів, за допомогою яких були утворені назви міст:
• закінчення: форд, фурт - брід, касл - замок, бридж - міст, хаузен - будинок, бург - фортеця; честер - табір;
• префікси: Сент, Сіна, Сан - святий.
2) Подумайте, про що говорять ці назви.
Учні відповідають, що у назві міста використовується місце його заснування.
Учитель пропонує прочитати історичний документ та дати відповіді на питання.
Текст 1. З розповіді про виникнення міста Брюгге (IX ст.) [2, С. 121]
Після цього для потреб мешканців замка почали з’їжджатися до воріт його моста торговці або продавці більш цінних речей, потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати та дати притулок тим, хто вів торгові справи у присутності государя, який часто бував там, почали зводити будинки та влаштовувати готелі, де розміщалися ті, хто не міг мешкати всередині замка. Увійшло у них у звичай говорити: «Йдемо до моста». Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі у просторіччі носить назву «міст», оскільки їхньою мовою «брюгге» означає «міст».
Запитання до тексту
1) Де виникло місто Брюгге?
2) Чому виникло це місто?
3) Про що говорить той факт, що в місті будувалися заїжджі двори та готелі?
4) Чому міста утворюються біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів? (Необхідність захисту, «жваве місце», близькість до святого місця, близькість до потенційних покупців)
2. Зовнішній вигляд міст Робота з історичними текстами 2.
Текст 2. Із найдавнішого опису міста Лондона (XII ст.) [2, С. 121 - 122]
На сході височіє велика та могутня королівська цитадель (Тауер), внутрішній двір і стіни якої споруджені на глибокому фундаменті, скріпленому розчином крові тварин. На заході знаходяться два добре укріплених замки, а стіни міста високі та товсті, з сімома подвійними воротами, а на півночі укріплені баштами через рівні проміжки. Так само з півдня Лондон був укріплений стінами та баштами, велика річка Темза повна риби. Також на заході над річкою підноситься королівський палац - незрівнянна будівля з кріпосним валом й укріпленнями; вона розташована у двох милях від міста у багатолюдному передмісті. Домівки городян у передмістях усюди оточені великими та прекрасними садами. На півночі також розташовані поля, пасовиська та живописні луки, поміж яких біжать річки, які з приємним гуркотом приводять у рух млинові колеса. Біля Лондона, в північному передмісті, є чудові джерела з цілющою, солодкою, прозорою водою, які струмують світлим камінням, їх відвідують школярі та міська молодь, гуляючи літніми вечорами.
Громадяни Лондона, порівняно з жителями інших міст, виділяються гідними вдачами, одягом, розкішшю столу...
Запитання до тексту
1) Як ви вважаєте, чи справді середньовічне місто мало такий прекрасний вигляд?
2) Як, на вашу думку, могли жителі міста влаштовувати собі вечірні прогулянки вулицями або околицями міста?
3. Боротьба міст з сеньйорами
Учитель. У середньовічній Європі діяв принцип «Нічиєї землі не буває», тому міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі, міськими справами й судом управляли люди, призначені феодалом, а над воротами був прибитий герб сеньйора. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян.
Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Досить часто королі, щоб заручитися підтримкою міст у боротьбі з великими феодалами, брали їх під своє заступництво.
Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ - хартію.
Робота з історичними текстами 3.
Текст 3. Середньовічне місто [14, С. 157, 8, 34, 64]
Міста забудовувалися стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі - житлові приміщення.
Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз’їхатися два екіпажі. У XIII ст. в Європі з’являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов’язаний пропустити віз із вантажем.
Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було дуже брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями.
На головній площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради - ратуші, де засідала міська рада - магістрат.
Робота з історичною картою
Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X–XV ст.» виконати завдання:
а) назвіть міста-комуни;
б) назвіть міста, що отримали магдебурзьке право.
Учитель повідомляє учнів, що жителів міст Німеччини називали бюргерами, у Франції - буржуа, в Італії - пополанами. Заможні городяни складали патриціат, бідні відносилися до плебсу.
IV. Закріплення знань
1. З допомогою карти атласа виписати у зошит (або назвати) назви міст, у яких містяться слова «міст», «фортеця», «будинок», «замок», «табір».
2. Співвіднести терміни та поняття.
1) Магістрат а) місто, що отримало право на самоврядування
2) Комуна б) міський житель
3) Бюргер в) міська рада
3. Якими були причини появи нових міст у середньовічній Європі?
а) Зміцнення позицій феодалів-землевласників;
б) відокремлення ремесла від сільського господарства, розвиток торгівлі;
в) послаблення королівської влади.
Відповідь: 2 - 1 в, 2 а, 3 б;
V. Оцінювання знань учнів
VІ. Домашнє завдання
Вивчаємо джерела
XV ст. Аугсбурзький регламент про жебраків
Рада визнала за необхідне й постановила: насамперед далі забороняється всім, чи то ддружені люди, жінки або чоловіки, вдови або неодружені, захожі або місцеві, бюргери або жителі міста, збирати милостиню як удень, так і вночі, не інакше як з дсйшолу і за постановою почесної ради, від якої вони [у ньому випадку] повинні одержати, особливий значок, а саме —-жерстяний жетон.
Цей жетон треба носити й мати при собі кожному, хто збирає милостиню, і без нього збирати її забороняється. Виняток становлять чужоземні пілігрими і проїжджі жебраки, яким дозволяємся тут просити милостиню протягом трьох днів і ііе більше. Тим особам жіночої й чоловічої статі, яким, як уже сказано, дозволяється збирати милостиню, належить вичікувати милостиню люденно перед церквою. Маючи коло себе своїх дітей, яких забороняється розсилати за милостинею...
1. Знайдіть у тексті підтвердження, що міська рада контролювала жебраків.
2. Як можім було розпізнати жебраків серед інших перехожих?
З. Де дозволялось збирати милостиню?
4. Для кого і чому встановлювалися пільги?
Вивчаємо джерела
XII ст. З хартії міста Сен-Омера
Я, Вільгельм, з Божої милості граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера... даю їм на віки вічні й наказую, щоб залишалися незмінними нижчеписані права і звичаї:
1. Щоб я забезпечив їм мир відносно будь-кого; щоб я підтримував їх і захищав як своїх людей, без усякої прихованої думки...
4. Вони повинні будуть боронити мене і мою землю,..
8. Усіх, хто живе і потім житиме в стінах Сент-Омера, я звільняю від подушного оброку і від платежів фогтові [управителеві]...
10. Я наказую, щоб їхня комуна, яку вони створили, присягнувши, й надалі існувала, і нікому не дозволю розпустити 'її, а також даю їм усякі права і правосуддя...
1. Як жителі міста добилися хартії?
2. Які пільги отримали городяни ?
3. Які вони мали обов'язки ?
Вивчаємо джерела
XIII ст. Зі статуту паризьких виробників олов'яного посуду
1. Кожен, хто хоче бути в Парижі виробником олов'яного посуду, може вільно ним бути, аби тільки добре й чесно працював, і може він мати стільки підмайстрів і учнів, скільки схоче.
2. Ніхто з виробників олов'яного посуду не може працювати вночі або у святкові дні, коли все місто святкує; а хто так учинить, зобов'язаний заплатити королю 5 су штрафу, оскільки нічне освітлення недостатнє для того, щоб він міг добре й чесно виконувати своє ремесло,
3. Виробник олов'яного посуду по праву повинен створювати всілякі вироби свого ремесла лише з доброякісного сплаву, як справа цього вимагає; якщо ж робить інакше, втрачає виріб і сплачує королю 5 су штрафу.
5. Ніхто не може і не повинен продавати старі олов'яні вироби як нові; а коли хто так учинить, винен королю 5 су штрафу.
1. Чиїми проблемами переймалися автори статуту?
2. Які покарання передбачалися для несумлінних ремісників?
Вивчаємо джерела
XV ст. Зі статуту любецьких золотарів
...Хто хоче посісти становище самостійного майстра із цеху, повинен [крім виконання багатьох інших вимог] зробити такі речі: золотий перстень ажурної роботи, англійське зап'ястя, зап'ястя, що дарується при заручинах, гравійоване і почорнене, і кільце для рукоятки кинджала. Ці речі він повинен подати старшинам і найстарішим членам цеху...
1. Що мав виготовити підмайстер?
2. Хто оцінював вироби?
3. Для чого виготовлялись «ідеальні» вироби?
Вивчаємо джерела
XI ст. Пограбування купців феодалами
Я, Лапдрік Товстий... якихось купців з Лапгра, коли вони йшли через мою землю, захопив [у полон] і товари від них забрав, але після умовляння єпископа Лаигрського і старців клюшйських лише частину [товарів] затримав, решту ж зазначеним купцям повернув... і уклав з ними угоду, щоб надалі платили мені щорічно данину і по землі моїй віл ыю ходили. А цей гріх породив і інший гріх — з усіх, хто проходить по землі моїй в торгових справах або ["просто] на богомілля, почав стягувати побори, що в простонародді називаються митом...
Що надавало право так діяти феодалам?