Локація об’єкта: вул. Підвальна, 4, м. Львів

Головною нашою метою було збереження та підтримка образу історичного середовища. Ми хотіли максимально органічно вписати велопарковку і рекламний піларс в навколишній простір, тому вирішили використовувати кортенову сталь як матеріал конструкцій. Особливість цього матеріалу в тому, що сталь після перебування на відкритому просторі протягом певного часу піддається окисленню, в результаті чого набуває мідного кольору та більше не піддається негативним впливам навколишнього середовища. Вона не потребує фарбування чи іншого обслуговування та догляду. Кортен – це новий матеріал, який завдяки своїм властивостям має вигляд, що гарно поєднується зі старим історичним середовищем.

Головним джерелом натхнення став Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові, недалеко від Порохової Вежі. Його основний матеріал також кортенова сталь, а пішохідний міст через вулицю Кривоноса (на даний момент не реалізований), став би елементом, який об’єднає ці два об’єкта.

Велопарковка і рекламний піларс вписуються в задані габарити і мають розміри 2,57х1,26х0,865м і 0,78х0,78х2,1м (ШхГхВ) відповідно та розташовані у вхідній частині ділянки. Матеріал обох конструкцій – кортенова сталь товщиною 3 мм.

Велопарковка розрахована на 5 місць. Форма і конструкція забезпечує стійкість велосипеда і можливість кріплення до неї як окремо рами, колеса, так і одночасно обох. Може ставитися на будь-яку рівну поверхню і не потребує кріплень за рахунок достатньої наземної площі і ваги. Трикутні форми перегукуються з формою піларсу в плані.

Рекламний піларс розташований на перехресті трьох пішохідних доріжок, кожна з його трьох сторін обернена до пішоходів. Область розташування реклами і оголошень знаходиться на зручній для огляду висоті для людей різного зросту. Спосіб відкривання верхній відкидними.

"Прекрасне в житті, прекрасне в мистецтві допомагає людині жити, допомагає виконувати складну справу життя, бо це прекрасне випрямляє її душу"

(Й.В. Гете)

Локація об’єкта: узвіз Крутогірний, 21А, м. Дніпро

На сучасному етапі розвитку міського суспільства особливо актуальними стали пошуки нових способів естетичної діяльності, особливе місце в якій посідає мистецтво у найрізноманітніших формах його існування. Пропонований архітектурний проект демонструє ідею створення групи мистецьких резиденцій у місті Дніпро. Група таких резиденцій дозволить створити сприятливе середовище для розвитку художньої творчості та популяризації нових технічних можливостей, що активно впроваджуються у різних галузях науки та освіти. До цільової групи пропонується включити різні за уподобаннями та віком верстви населення та гостей міста.

В основі концепції проекту лежить ідея поєднання різних видів мистецької діяльності, що формально можна представити у вигляді намиста – різних за кольором, формою та матеріалом елементів об’єднаних в одне ціле та змістовно пов’язати із сучасною культурою – безліччю самобутніх культур, що знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною.

Розроблений мистецький кластер реалізовано на території військових гаражів сумарною площею 500 м. кв. та складається із шести приміщень культурного-розважального спрямування, трьох приміщень для фондосховища та експлуатованого даху із зоною відпочинку, місцем для проведення мистецьких заходів та сонячною електростанцією.

Церква – в глобальному розумінні цього значення, це не просто споруда. Це символ об’єднання людей разом. Це символ віри.

Тому дуже вдалим є її розташування, як функціонального, так і візуального акценту. Церква стоїть на досить великому підвищені відносно тротуару і проїжджої частини, а її основна композиційна вісь з головним входом збігається з віссю однієї з трьох вулиць перехрестя. Таким чином вона стає дуже сильним акцентом.

Сама церква має орієнтацію захід-схід. Має обхід довкола і площу перед головним входом. Традиційно складається з вхідної, центральної і вівтарної частин, має один великий купол над залою. В основі закладені центричні форми. Хори над притвором і балкони по периметру головної зали, допоміжні і технічні приміщення розташовані в лівій частині будівлі. Норми пожежної безпеки забезпечують п’ять розосереджених входів і виходів. Цокольний поверх відсутній, натомість на території розміщено окрему споруду для катехетичних класів. Також на території є дзвіниця і криниця для освячення води. На ділянку є чотири заходи – три пішохідних і один автомобільний заїзд. Поруч є автопаркінг розрахований на вісім паркомісць. Перепад висот обіграний терасуванням схилу, що підсилює ефект піднесення церкви над нами. Територія озеленена і засаджена липами.

Цей проект – спроба показати непохитність, глобальність та моральну чистоту у простій формі, яка відповідала б сучасній житловій архітектурі та органічно вписувалася б у простір нового мікрорайону. Розміщення на розі двох вулиць робить його особливим моральним і просторовим орієнтиром, що зустрічає мешканців та гостей. Лаконічна геометрія та мінімум фасадного декору покликані змістити акцент людини на основну причину її візиту.

Образ храму - корабель, рятівний Ноїв ковчег серед буремного сучасного життя на шляху до віри. Балкон на рівні хорів нагадує передню частину палуби з масивним вітражем у вигляді хреста – «вітрилами» позаду. Планування є максимально канонічним, за винятком коректив сучасності - передбаченої на хорах світлопроекційної. У вівтарній частині, зорієнтованій на схід, є вікно для створення особливого світлового ефекту протягом ранкових богослужінь. Відносно мала, порівняно з класичною, висота цоколю покликана зробити храм максимально доступним для усіх груп населення та метафорично відобразити, що усі є рівними перед Богом, а Бог близький до кожного, хто хоче прийти. Для обличкування купола запропоновано використати мідь, на фасадах – пісковик та просте пофарбування. На території церкви запроектовано дворівневу недільну школу з дитячим майданчиком та зоною відпочинку дорослих, паркінг для велосипедів та автомобілів задля створення максимально привабливого середовища, яке сприяло б розвитку зв’язків між вірянами і формуванню активної громади, приваблювало б школярів, які навчатимуться неподалік. Озеленення на різних рівнях також покликане додати подвір’ю затишку. Дзвінниця у вигляді аркади напіврадіальної форми підкреслює вівтарну частину храму, а також створює відокремлений сакральний простір біля чаші для освячення води.

Запропонований проєкт будинку-вставки знаходиться за адресою вул. Поповича 6а,8. Ділянка оточена будівлями ХІХ-ХХ століття. На даний момент на території знаходяться гаражі, які десонують з існуючою історичною забудовою. Саме тому основна ідея проєкту - коректно внести сучасну архітектуру в структуру вулиці та зробити її частиною фонової забудови міста.

Ламана форма будинку вглиб ділянки візуально "запрошує" відвідувачів і створює додатковий рекреаційний простір перед головними входами, тим самим урізномарітнюючи вулицю. Тут розміщенні каскадні лави, поєднані із вхідними вузлами. Акцентний момент помітний з усіх точок вулиці, адже замикаючи квартал опиралась на яскраво виражений осьовий вузол створений двома композиційними осями на вул. Поповича.

Умови складного рельєфу (перепад 4.8 м між крайніми точками ділянки) стали основним інструментом в ідейно-конструктивному рішені споруди: підземний паркінг місткістю 22 паркомісця влаштований в межах нижньої плити рельєфу ділянки; вище холи, виставкові зали з гнучким плануванням та прохід у внутрішній дворик. Продовжуючи ідею форми два конструктивні блоки з’єднуються між собою наступними поверхами: оупенспейс для молоці та офіси для сучасних камерних компаній на останьому рівні. Функціональне наповнення зумовлене близьким розташування до центральної частини міста. Ще цікавим конструктивним рішенням є атріум на висоту усієї споруди із світловим природнім ліхтарем. Його доповнює світловий ліхтар, розміщений над головними сходами, марші яких формують квадрат у плані.

Проектуючи архітектурно-дизайнерське рішення моїм завданням було максимально коректно вписати споруду в забудову ХІХ ст., але з показом архітектури нашої епохи. Дотримана модульність по вертикалі підкреслює пропорції будинку загалом. Завдяки віконним відкосам створюється ефект декорування, що гармонізує з ліпниною минулих епох. А використання на фасадах травертину гарно вписується у модульність рустовки сусідніх будівель і підтримує тематику нюансних відтінків. Також , не перевищено висоту рядової забудови по фасаду.

Озеленення виконано структуризовано, з використанням трикутних форм, що підтримують архітектуру споруди. Головні пішохідні напрямки паралельні до основних стін будівлі. Рельєф підкреслюється різною висотою бордюру, газону та кашпо, поряд розміщенні дерев’яні лави. Запропонований проєкт громадського центру культурного дозвілля може значно прокращити існуючу ситуацію. Він включає в себе організацію простору вулиці та рекреації, необхідні у даному кварталі.

Сакральна споруда – це насамперед громадська споруда. Саме тому, я прагнула зробити культурний просторі для громади, де можна вести і просвітницьку діяльність, а також відпочивати.

На кафедні містобудування ми як ніхто повинні розуміти, що архітектура це не лише про будівлю - а й седеровище загалом. Адже як казав Девід Чипперфілд: «Різниця між гарною та поганою архітектурою – це час, який ви витрачаєте в ньому».

Організація території.

Одним з основних моїх завдань було створити громадський простір з плавним перетіканням дотичних підфункцій, щоб людям було приємно та цікаво у ньому перебувати. Кутове розміщення ділянки забезпечує хорошу проглядність. Головна вісь церкви збігається з віссю дороги, що ніби запрошує відвідати будівлю. Далі у структуризованому порядку на пересічені допоміжних осей розміщуюиься основні МАФи. Існуючий відкос на ділянці використала для паркінгу з озелененою покрівлею. Потрапити на ділянку з паркінгу окрім головного входу, можна ще й внутрішніми сходами. Продумана ландшафтна архітекта нівелює перепад рельєфу на території ділянки. А експлуатований дах збільшив простір де можуть проводитись різні культурні та традиційні заходи, до прикладу гаївки.

Благоустрій території орієнтований на дітей. Недільна школа розміщена поряд з активною зоною. Також у школі є додаткові приміщеннями для збору парафіян та господарювання.

Сакральна споруда.

Також головною ціллю архітектурного рішення – створити цікаву форму, яку хочеться відвідати та роздивитись. Єдиний та головний купол церкви у плані має рівнораменний хрест, товщину якого прийнято за модуль будівлі. Єдиний модуль зберігається як і у плані, так і по висоті - задля кращого візуального сприйняття. Дах задає головну архітекторіку споруди. Напрямки даху мають певний символізм, і продуманий так, щоб з кожного ракурсу церква дивилась по новому. Форма вікон виконана з українськими мотивами, а також підтримує стилістику даху. Лиш уявіть наскільки цікавішим стає інтерєр, коли денне світло потрапляє крізь шиби віконних прорізів градієнтом вгору від прозорого до жовтогарячого. А вечірні фасади світитимуться стилізованим орнаментом вишиванки.

Локація: м. Львів

Головною ціллю проекту було створення не лише красивого, а й багатофункціонального комплексу. Будинок поділено на чотири під’їзди, три галерейного типу, та один секційного. Шість поверхів будинку наповнені одно-, дво- та тьохрівневими квартирами. Таке рішення дозволило не лише урізноманітнити житло, а й позбутись надмірної довжини галерей. Більшість з них не є прохідними. Ще однією перевагою даного рішення є розподіл входів у квартири по пішохідних зв'язків, їх кількість не перевищує 5 входів на 1 галерею. Це дозволило створити приємний приквартирний простір для обмеженої кількості осіб.

На першому поверсі розташовані квартири наділені власним подвір’ям та громадською функцією. На даху ЖК знаходиться тераса для активного відпочинку, розділена між під’їздами. Територія розділена на зони барбекю, рекреації, спортивні майданчики, та відділені терами, вхід на які організовано з квартир власників.

Підземний паркінг запроектовано під дитячим майданчиком та громадськими приміщеннями будинку, аби запобігти потраплянню шкідливих випарів в житлові кімнати та не пересікати зону рекреації дітей із транспортною.

Також зручність полягає в тому , що розвантаження та під’їзд вантажівок до магазинів, що знаходяться в першому рівні, буде здійснюватись з підземного рівня

В оформленні зовнішніх фасадів переважають вертикальні прямі лінії та панорамне зашклення, що добавляє презентабельності обліку ЖК. В той час як у внутрішній частині фасадів переважають прямокутні форми, для створення затишного та домашнього простору для мешканців. Для відділення території підвір’я від навколишнього середовища, а такоє сусідніх житлових комплексів, використано зелені насадження, натомість примітивної огорожі.

При проектування окрежу увагу приділено шуморозподілу та краєвиду. Кабінети, вітальні та спальні батьків розміщені по зовнішньому периметру будівлі.

Локація: м. Львів, вул. Володимири Великого 10

Головною ідеєю проекту є створення свята у буденності християн. Церква запроектована за сучасними тенденціями розвитку архітектури, та яскраво виділяється

поміж православних храмів збудованих на території України. Образ споруди натхненний символом одного з найбільших православних свят, а саме святим хлібом

Паскою. Рельєфний дах імітує глазур, а купол зображає запалену свічку за сімейним столом.

Оздоблення храму наповнено палітрою чистих світлих кольорів, для зосередження уваги на молитві. Панорамне засклення спроектоване таким чином, щоб

погляд зсередини храму вказував тільки на небо. Це рішення створене для того, щоб приховати погляд вірян від буденного оточення, та перенести їх у прямий

зв’язок з Богом.

Церква розміщена у центрі ділянки, на задньому подвір’ї знаходиться наземний та підземний паркінг. Ландшафтний дизайн підкреслює сакральність храму,

доріжки навколо храму, які фокусуються у його центрі, символізують промені зірки, а доріжки по периметру нагадують форму Пасхальних яєць. Головний вхід у

храм організовано з півдня (вул. Володимира Великого), через нього можна попасти в основну залу. З півночі - вхід у підземний рівень (зі сторони підземного

паркінгу), в якому знаходиться зал для хрещення, кімната “матері та дити”, бібліотека та туалет. Всі поверхи храму з’єднані сходовою кліткою. Планування створено

таким чином, щоб шляхи відвідувачів різних зал не перетинались та дозволяли комфортно переміщуватись по церкві. Також було прийнято рішення модернізувати

облік дзвіниці, яка знаходиться навпроти головного фасаду храму. Її стиль відповідає футуристичному обліку головній споруді, у той же момент існуючу несучу

конструкцію дзвіниці не було змінено.

При проектуванні було враховане переміщення неповносправних у храмі і його території. Біля головних сходів храму організований пандус, а в’їзд у підземну частину обіграно доріжкою навкого храму. Таке рішення дозволило позбавитись масштабного пандусу у храмі та окремого входу.

"Вже 2000 років Церкву пробують знищити (наше покоління тому свідок), з Неї насміхаються, а Церква існує і буде існувати до кінця часів. Так встановив Христос."

о. Олександр (католицький священик)

Локація: Львів, вул. Володимира Великого 6

Розроблена сакральна споруда розташовуватиметься на місці існуючого собору Храм Вознесіння Господнього (Українська греко католицька церква). Було вирішено на даній ділянці залишити дзвіницю, так як вона була реставрована.

Заді ділянка примикає до парку “Горіховий гай’’ і має крутий схил, на якому запроектований обхід з терасою. На території передбачена доріжка з Хресною Дорогою.

Форма плану сакральної споруди представляє накладені один на одного трикутники .Три - це свята Трійця: Бог-Отець, Бог-Син і Святий Дух. Три мудреця принесли дари Діві Марії у Віфлеєм. Тричі відрікався від Ісуса апостол Петро. Три хрести стояли на Голгофі. На третій день воскрес Ісус Христос. Разом із храмом святих Володимира і Ольги УГКЦ та церквою великомучеників Бориса і Гліба ПЦУ утворює трикутник , це теж впливає на форму плану.

Сакральна споруда має цокольний поверх, на ньому знаходяться катехетичні класи, кімната матері і дитини , буфет, каплиця, зал,

та санвузли.

Храм має п’ять куполів, один з яких височіє над іншими .Це символізує Ісуса Христа і п’ять євангелистів. Конструкція куполів складається з двох шарів нітрит титану , між якими знаходиться скло. Завдяки цьому середній храм має додаткове освітлення. Вони мають золотий колір- символ небесно слави. Золоті куполи були в головних храмах і в храмах посвячені Ісусу Христу. Золото являється ознакою вічності , нетлінності та небесної сили.

На території запроектоване місце для хрещення води. Також є дитячий майданчик, та паркінг з місцями для неповносправних.

Локація: вул. Володимира Великого, м. Львів

Основна мета даного проекту заключалася в тому, щоб урізноманітнити архітектуру традиційної православної церкви символічним образом.

Таким образом стала квітка водянистої лілії. Саме вона згадується в Біблії чи не найчастіше, адже уособлює собою красоту, чистоту та спокій. Красу лілій вихваляв у Біблії сам Господь і ставив її вище всіх інших квітів.

Із взятим за основу таким символом храм набуватиме ідентичного значення та асоціацій.

В архітектурі сакральної споруди стилізована квітка запроектована декоративною деталлю, що увінчує барабан центрального куполу, по периметру якого розташовані вікна, через які вдень сонячні промені будуть освітлювати зал вірних.

Натхненням загального образу храму стало українське бароко. Колористика об'єкту відповідає основним тенденціям даного стилю, хоча таке рішення не є випадковим, а прийняте для того щоб “вписати” споруду в існуюче середовище (дзвіницю та житловий комплекс, що будується неподалік).

Ознаки стилю присутні й в якості декоративних елементів на фасадах.

Храм розміщений в глибині ділянки, для кращого проглядання з вулиці. Перед спорудою запроектована площа для проведення обрядів, яка об'єднує його з існуючою дзвіницею. Сама церква запроектована в трьох рівнях, і має окремі входи на перший та цокольний поверхи.

Попри набір обов’язкових приміщень православної сакральної споруди, запроектовано також додаткові: кімната матері і дитини та лекційний зал з допоміжними приміщеннями в цокольному поверсі для проведення різного роду релігійних заходів, що вирізняє храм поміж інших, вже існуючих.

На ділянці також розташована споруда господарського та адміністративного призначення з окремими входами.

Запроектовано 2 пішохідних входи на територію церкви: головний (з вул. Володимира Великого) та допоміжний (зі сторони бокового існуючого проїзду) В’їзд на паркінг здійснюється з того ж проїзду за храмом задля збереження великої репрезентативної зони перед ним.

Локація: с. Лисиничі, Львівська обл.

Концепція поселення полягає у створенні простору, в якому буде комфортно жити не лише його мешканцям, а й їх домашнім улюбленцям, для цього забезпечується ряд наступних особливостей:

- територія облаштована різного роду зонами для вигулу, дресирування та розваг тварин;

- основною спорудою фрагменту поселення є спеціально-облаштований центр догляду за тваринами, розташований біля основного в’їзду на територію, оскільки передбачено, що його будуть відвідувати не лише мешканці;

- нове поселення розташоване серед природного середовища, де люди можуть проживати і відпочивати на свіжому повітрі, при цьому знаходячись неподалік від центру міста;

- поселення є еко-орієнтованим, отже основним видом транспорту для пересування є електросамокати, та велосипеди, для них забезпечено доріжки, що простягаються по всій території;

- ландшафтно-рекреаційна територія охоплює всю територію і простягається між багатоквартирною забудовою щоб створити відчуття перебування в природному середовищі;

- для активних мешканців запроектована спортивна зона на Пд. ділянки, оснащена стадіонами та спортмайданчиками різного типу;

- територія різниться широким діапазоном забудови: багатоквартирних будинків до великих садибних будинків з приватною землею;

- для комфорту мешканців кожен з цих типів житла розміщений окремо від іншого, що також зберігає зилуетність забудови.

Композиція фрагменту спростовується крутим рельєфом ділянки. в центрі, на більш рівнинній території - середньоповерхова багатоквартирна забудова, позаду неї, з Пн сторони - садибна. На частинах ділянки з яскраво вираженим рельєфом запроектована терасна забудова. Криволінійні вулички повторюють та підкреслюють рельєф ділянки, а також запобігають швидкому руху транспорту в житловій зоні. Також на території даного фрагменту знаходиться дитячий дошкільний заклад, що покриває радіус обслуговування.

Споруду місткістю 500 вірних запроектовано на місці існуючого Храму Вознесіння Господнього УГКЦ по вулиці Володимира Великого. Ділянка межує з територією Львівського коледжу державного університету телекомунікацій із західної сторони та з житловим комплексом 'Америка' з східної.

Сакральна споруда є однокупольною – дане рішення прийняте для того, щоб не перенавантажувати компактні розміри церкви надто масивними завершеннями. Всередині будівлі утворено великий вільний простір храму вірних із можливістю входу зі сторони головного і бічних фасадів. Також, для можливості евакуації священнослужителів організовано виходи зі сторони вівтаря. На другому ярусі церкви влаштовано хори з балконами, а також технічні приміщення.

Недільна школа при церкві влаштована у підземному поверсі, а не окреморозташованою спорудою. Це рішення було прийняте тому, що форма ділянки подовгаста та вузька і не має простору для якісного сприйняття двох окремих будівель. Вхід відбувається зі сторони обох бічних фасадів через приямок, зі східної сторони – по сходам, із західної – по пандусу. У ширшому із приямків пропонується влаштування невеличкої відпочинкової зони із вуличними меблями.

При продумуванні архітектури важливим пунктом було створення читабельного та виразного даху будівлі, який мав стати основним акцентом. Він був натхненний формою даху української дерев’яної церкви гуцульської традиції – із крутими дахами та гранчастим восьмикутним куполом. Водночас із цим не було бажання сліпо наслідувати існуючу традицію, тому в дахові об’єкту відсутня притаманна дерев’яній церкві ярусність, натомість він утворює суцільну форму із великою кількістю заломів.

Існуючу дзвіницю на території пропонується залишити, провести реставраційні роботи та замінити купол на зменшену копію куполу церкви.

Підбір кольору також продиктований традицією, а саме українською народною хатою із побіленим фасадом та контрастним темним дахом. Саме тому дах сакральної споруди виконується з темної черепиці із підшивкою з дерева, а фасади вкриті світлою штукатуркою. Тобто, даний об’єкт транслює традицію української архітектури своєю формою, наче натякаючи на неї, а не прямо про неї заявляючи.