Ідея полягає у створенні будинку біонічної форми, де перший і другий поверх при накладанні утворюють квітку.

Дім розрахований на подружню пару без дітей. На першому поверсі розташовані кухня-їдальня-вітальня, санвузол та простора тераса, де можна накрити стіл для гостей, або посидіти у спокійній атмосфері насолоджуючись краєвидами та не переймаючись за дощ, адже зверху є напівпрозорий навіс. На другому поверсі – приватна зона із санвузлом, спальнею, в якій є місце для робочого столу, та виходом на терасу.

Фасади виконані у білому, зеленому та коричневому кольорах задля гармонійного поєднання будинку із середовищем. Характерним є кутове вікно у два поверхи, яке несе практичну функцію – освітлення сходової клітки, а також візуально об’єднує блоки першого і другого поверхів у місці стику. Також наявні сонячні панелі зеленого кольору, які утворюють візерунок, що нагадує силуети дерев. На даху та «терасі» на другому поверсі – трав’янисте покриття по якому можна пройтися (на терасі) і за допомогою кого ми «віддаємо» природі частинку того, що ми забрали.

На самій ділянці відведено місце для господарської зони, зони барбекю та тихої зони для усамітненого відпочинку.

Проєкт місця відпочинку в парку на ділянці загальною площею 100

Ідея полягає в побудові відкритого простору, який стане центром громадського життя. Місце відпочинку розташоване на перетині 4 доріг. В центрі – невеличка водойма, а навколо неї криволінійна конструкція, що обрамляє площу з високими арками з двох «входів».

За рахунок комфортного перепаду висот об’єкт можна використовувати не лише для сидіння, а й можна піднятися на рівень вище, що знаходиться на відмітці +0.800 м. Також зони на відмітці +0.800 можна використовувати як спинку для сидіння. Простір передбачає повну свободу рухів.

Можлива адаптація об’єкту до будь-якого ландшафту і навколишнього середовища – будь це «лісова» галявина чи відкрита земельна ділянка.

Дачний будинок орієнтований на молоду сімейну пару та призначений для відпочинку на вихідних. Відпочиваючи в ньому людина може розслабитись після насиченого тижня в єднанні з природою та спостереженні за зоряним небом, що дозволить повернутись до роботи свіжим та продуктивним. Головною ідеєю проєкту є відчуття єдності з навколишнім середовищем, відкритість неба та можливість спостереження за ним, тому натхненням при роботі над проектом стало одне з небесних тіл – Сатурн.

Перевагою будинку у формі купола в порівнянні з класичною прямокутною формою є відмінні енергозберігаючі характеристики, чудова звукоізоляція і висока стійкість до вітрових і снігових навантажень.

Панорамні вікна на верхньому поверсі будинку дозволяють спостерігати за нічним зоряним небом в теплі та комфорті, створюють ілюзію відкритого повітря, а також забезпечують хороше природне освітлення навіть у похмуру погоду, що позитивно впливає на настрій і дозволяє зекономити на додаткових джерелах світла.

Загальна площа будинку становить 147 м2, з якої жила – 114 м2. На першому поверсі розташовані кухня, їдальня та вітальня, які об'єднані в один великий простір, для спальні виділений антресольний поверх. Навколо будинку простягається тераса, що імітує кільця Сатурна.

На ділянці запропоновані різні види відпочинку у вигляді альтанки, спортивного майданчика і зони для піших прогулянок.

Концепція

В сучасному світі молодим людям, які живуть в густонаселених містах та все життя кудись поспішають, просто необхідно відпочивати від рутини. Саме для них розроблено проєкт «Хатха».

Специфікою даного табору є його спрямування: місце для духовних практик, занять йогою та відпочинку. Адже часто нам потрібно відпочити як фізично, так і ментально. На мою думку, найкращим способом поєднати ці дві речі є заняття йогою, які допомагають відволіктись від щоденних проблем і знайти гармонію зі своїм тілом та душею.

Планування території

За основу для організації території я взяла індійську систему планування та дизайну Васту-шастра, дещо спростивши її відповідно до специфіки проєкту. За її правилами ділянку поділено на «простори», розподілені наступним чином: південно-східний для кухні (в моєму випадку для зони харчування), північно-східний для домашньої святині (там проводитимуться заняття спортом та творчістю, а також духовні науки). Північно-західний простір призначений для господарської зони, а південно-західний для житлової зони. Також, за цим принципом зона в центрі ділянки відведена для «духовного центру», тобто для занять йогою.

Відвідувачі даного табору розраховуватимуть на тишу та спокій під час перебування в ньому. Звертаючи на це увагу, я вирішила, що оптимальним буде запроектувати на ділянці окремі житлові будинки, розраховані на двох мешканців кожен. Попри це, в таборі також є готель, в якому проживає персонал, та в який за потреби можна поселити людей для корпоративних відпочинків тощо.

Вибір ділянки

Табір розташовується в смт. Брюховичі (7 км на північний захід від Львова). На частину ділянки припадає лісиста місцевість. Ухил рельєфу не перевищує 3%. Неподалік є кілька озер, а також обсерваторія і метеостанція, які доступні для відвідувачів. В близькому доступі знаходиться лікарня.

За рахунок різноманітних видів ландшафту, місцевість дуже мальовнича. Вона ідеально підходить для відпочинку, адже Брюховичі – це курортне селище, а отже, там немає шуму та міської метушні.

Локація: м. Гротолле, Італія

Завдання конкурсу полягало у реновації церкви міста і наданні їй культурно-громадських функцій (насамперед – створення простору для концертних виступів, далі – аудиторії, галерейні приміщення тощо), перетворюючи історичну споруду в точку притяжіння.

Якщо обдумати завдання з самих початкових засад, воно отримує цікаве, з першого погляду неочевидне, але досить змістовне пояснення: яке призначення церкви у контексті міста? Це місце, де містяни збираються разом, мають можливість обговорювати порядок денний, і таким чином формувати спільноту. В процесі аналізу міського середовища Гротоли було виявлено відсутність такого місця. Тому, основною ідеєю реновації руїн церкви, окрім створення концертного простору та художньої галереї на нижньому поверсі, було переообладнання її у громадській простір з публічним простором на другому: продовжуючи вулицю, він отримав великі сходи-лави, кафе, атріумну яму з деревом та аудиторії для проведення конференцій чи лекційних занять. Верхній поверх містить адміністративні приміщення, продовжує кафе і має оглядові площадки, з яких можна споглядати панораму міста і розташованих неподалік гір.

Зруйновані кут та дах закриваються перфорованими пластинами сталі, які сідають на колонно-балкову систему; ними ж створюється аудиторний простір та огорожі позаду, всі приміщення нагорі. Вибір перфорації зумовлений архітектурними особливостями міста: маючи досить скромний архітектурний ансамбль, відмінною для більшої частини споруд рисою стали саме вентиляційні канали, розташовані на фасадах – вони й стали базою дизайну фасадів. Безпосередньо концертний зал отримав аморфну оболонку, відходячи від прямих ліній фасаду і створюючи контраст між формами інтер’єру та екстер’єру: функціональною прямотою і акцентним хаосом.

Планувальні рішення диктувались рельєфом: перший поверх отримав вхід з задньої частини фасаду, який є значно нижчим за другий, рівень якого збігається вже з центральними вулицями (саме через це він зберіг свою напіввідкритість та отримав риси громадського простору – це найближчий до безпосереднього міста простір споруди, і цей фактор є важливим для зручності у використанні та психологічному асоціюванні поверху з містом в цілому, в той час як концертний зал є місцем більш обмеженого використання, отримавши свою площу на першому поверсі).

Спортивно-молодіжний табір Hutir Camp проектувався для дітей віком від 6 до 15 років. В межах табору знаходяться такі розважальні об’єкти як: пляж, спортивні та гімнастичні майданчики, амфітеатр для групових зборів та вистав, будинок культурно просвітянської діяльності що включає в себе – бібліотеку, танцювальний зал, глядацький зад, та ряд гурткових приміщень.

Загальна площа ділянки становить 48 000 м², на цій площі досить просторно розмістилось 24 будівлі, включаючи адміністративні, житлові, культурно побутова та технічні будівлі.

Також територія включає в себе велику просторну терасу де можна здійснювати прогулянки в день, так і у вечорі біля р. Опір.

Ідея полягає в побудові просторого, простого двоповерхового мінімалістичного будинку у приватному секторі. При облицюванні фасадів використовувались природні матеріали такі як бетон, камінь, фасадна дошка та декоративним елементом виступає дерев’яна рейка.

Незважаючи на досить велику площу будинку, на території розмісилось ще безліч розважальних та рекреаційних зон.

Перший поверх включає тільки кімнати, в яких сім'я збирається разом, та приймає гостей. Він включає в себе простору вітальню до якої приєднані кузня з їдальнею. Над самою столовою зоною знаходиться друге світло, що дає відчуття більшого простору у будинку, а завдяки вітрині у це місце потрапляє багато слонячого світла, що освітлює велику площу цього затишного простору. На другому поверсі розмістились житлові кімнати та зона відпочинку, що межує із другим світлом.