5-6 курс

Спостерігаючи за стрімким розвитком рекреаційного та оздоровчого туризму Європи, помітно якими темпами та засобами досягається поширення даного типу відпочинку серед користувачів. Рівень розвитку відпочинку на термальних водах залежить від наявності термальних джерел, їх кількості та попиту на їх використання.

Дана робота включає в себе розгляд цілого комплексу споруд та проектування їх території, котра відповідатиме темі рекреації та оздоровлення. Проектовані території складаються із територій активного відпочинку, рекреації на термальних водах, територій локальної рекреації, місць для комерції та житла, медичного корпусу, обслуговуючої території.

Планувальна схема сформована лінійним розташуванням функцій - вони "нанизані" вздовж дороги. На в'їзді з боку с. Кольчино передбачається критий паркінг, а поряд з ним станція витягу до рівня репрезентативної зони комплексу.

Ідея полягає в тому, щоб не накопичувати автотранспорт на території рекреаційного комплексу. Репрезентативна зона займає центральну територію навколо якої розриваються основні зони - зона спортивних майданчиків, кафе, зони тихого відпочинку, рекреаційний комплекс на термальних водах, клуб.

Рухаючись вздовж дороги, вище по рельєфу запроектовано медичний комплекс, вісь від якого спрямовано до зони обслуговування лижної траси та прокату обладнання. Медичний корпус також має зону відкритих термальних басейнів для виключно оздоровчих цілей.

Далі вздовж дороги запроектовано житлову зону - тут розташований готель та два види поселення готельного типу - звичайне поселення та VIP-поселення. Поряд із житловою забудовою запроектовано кафе та магазин, а також територію обслуговування - котельню, сміттєкамеру.

Минаючи житлову забудову, по осі дороги розташовується територія міні-зоопарку. Коло зоопарку розташовано виставкові павільйони. Вісь дороги замкнута будівлею прокату спорядження для пейнтболу та квадроциклів. Поряд із цими будівлями знаходиться паркінг та розворотний майданчик.

Проектна пропозиція враховує сучасні потреби суспільства, інтегрує забудову в природнє середовище та використовує альтернативні джерела енергії для підтримування роботи комплексу. Це дослідження має на меті оцінити можливості Закарпатської області, як території, котра прагне інтеграції до Європейської системи рекреації, та формування об'ємно-просторового рішення при практичному проектуванні та будівництві, а також обгрунтувати важливість та доцільність вивчення всіх ресурсів Закарпаття - як туристичних, так і природних, для створення потужного туристичного центру.

Парки та сади становили невід'ємну частину психіатричних лікарень кінця XIX - початку XX століття в Європі. Згідно з численними теоріями, проведення часу в оточенні, що нагадує ідеалістичний образ сільського життя, близького до природи, повинен був створити сприятливі умови для лікування психічних захворювань. Тому будівлі лікарень - спочатку зведені як корпуcи, а потім у системі павільйонів - були оточені свідомо складеним ландшафтом, створеним відповідно до сучасних тенденцій садового дизайну. Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня – єдина в Україні, збудована за принципом «міста-саду» Е. Говарда.

На території ландшафтного парку збережені дві важливі пам’ятки ландшафтної архітектури: композиція прогулянкових доріжок променистого характеру у планувальній структурі закладень Адольфа Рерінга та планувальна структура партерної частини закладень Карла Бауера. Кульпарківський парк, як пам’ятка містобудування та ландшафтної архітектури, потребує проведення заходів з відтворення колишнього виду ландшафтів і пейзажів, планування втрачених елементів композицій у повній відповідності до духу часу створення парку.

Ревіталізація у Львівській психіатричній лікарні композиції прогулянкових доріжок променистого характеру у планувальній структурі закладень А. Рерінга та відновлення ландшафтно-терапевтичного простору, який призначений насамперед для покращення добробуту пацієнтів. Роль такого саду полягає в тому, щоб забезпечити пацієнтам лікарні почуття безпеки, комфорту та релаксації. Перебування в ньому може дати відчуття миру, порядку та злагоди людям, які борються з напругою та тривогою, викликаними хворобою чи працездатністю. Прогулянка по саду та контакт з рослинами спрямовує увагу від важких внутрішніх переживань до привабливого, доброзичливого зовнішнього світу, що дозволяє хоча б на мить відірватися від важких днів.

Історія

Історичні назви:

· plac Unii Brzeskiej (з 1898 до 1943)

· Kleiner Markt (з 1943 до 1944)

· площа Липнева (з 1944)

Значення площі:

· на картах кінця 19 ст. тут позначений ринок

· у 1950-1960-х роках на площі була автостанція,

· у 1970-1980-х роках — кінцева зупинка міських автобусних маршрутів,

· до 2012 площа знову функціонувала як ринок,

· з 2012 вона перетворилась у автостоянку.

Існуючий стан

На даний час площа має занедбаний вигляд. Існуюче покриття потребує заміни, озеленення замало, через що площа перегрівається. Викиди газів від автомобілів і їх нагрів дають негативний вплив на стан екології даної площі. Тут нема сформованого громадського простору, який би притягував до себе людей.

Ідея

Основною ідеєю є збільшення озеленення і створення рекреаційної зони. Забрати автостоянку повністю було б нераціональним рішенням, оскільки, це би збільшило проблему з паркуванням. Тому ця функція буде поєднана з громадським простором.

Важливим аспектом є збереження існуючих зелених насаджень. Вони стануть, так званою, захисною зоною між автостоянкою і громадським простором і створять затіннення для машин на стоянці.

Індивідуальності площі додасть влаштування переривчастої озелененої перголи, яка забезпечить затінок і сформує затишний простір. Перепади кутів і розмірів елементів цієї перголи формує «хвилі», цим самим створюючи привабливі напівтунельні перспективи. Під перголою планується влаштування 3-ох видів лавок,в тому числі, лавок-трансформерів, також - невеличних смітників для сортування сміття, і питних фонтанів. Пропонується влаштувати освітлення лінійно, вздовж деяких балок всередині перголи.

Озеленення підібрано таким чином, щоб круглорічно площа приваблювала жителів і гостей міста. Цвітіння рослин чергуватиметься від весни до осені. Зимою окрасою стануть гілки в’юнких рослин на перголах. Також враховано, що це площа міста, тому обрані не вибагливі насадження, що є стійкими до забруднень і не потребують ретельного догляду.

У невеликих містах України рекреаційний розвиток прибережних річок може бути обмежений повенями. Оскільки прибережні рекреаційні зони річок відіграють важливу роль у повсякденному житті мешканців міста, формування рекреаційних функцій у зонах сезонних підтоплень надає досвід використання території в умовах пов’язаною із сезонністю загалом. Формування простору,

який враховував би ці фактори під час експлуатації, може забезпечити якісний розвиток соціальної, економічної та екологічної сфер шляхом формування відповідних рекреаційних послуг у відповідні сезонні періоди, без значного антропогенного втручання та уникнення монофункціональних центрів. Після проведення аналізу з подібними початковими умовами було запропоновано

реалізувати рекреаційні потреби, використовуючи соціальну концепцію обслуговування, за допомогою мобільних конструкцій та некапітальних конструкцій з окремими рухомими частинами. Ядро функції використовує капітальні будівлі (зі зміною цільового призначення, якщо це необхідно).

Для реалізації групових потреб найкраще використовувати некапітальні конструкції з окремими рухомими частинами. А для індивідуальних потреб використовують мобільні споруди, а також мобільно-модульні які в свою чергу можуть групуватись для подальшої реалізації групових потреб.

Що стосується річки, то рухливі споруди розташовуються в зонах сезонних підтоплень, некапітальні споруди з окремими рухомими частинами - в зонах 20-річного та 100-річного підтоплення А капітальні будівлі - це серцевина функції, яка розташована в зоні вертикальне планування яких забезпечує незатоплюваність території. Таким чином, за допомогою перемінного використання малих архітектурних форм формується тимчасова сезонна ідентичність, яка відповідає поточним потребам. У процесі аналізу міста парадокс та складність ситуації містобудування полягав в тому, що місто, розташоване в долині трьох річок, практично не має виходу до річки.

Аналіз гідроекологічних характеристик "Верхньої Тиси" показав сезонну динаміку коливань рівня річок, відповідно до цієї характеристики в проекті було запропоновано

відповідний набір інженерних споруд. Також було враховано індивідуальні потреби відпочиваючих, аналіз певних особливостей поведінки людини та когнітивні властивості залежно від сезону. Врахуваннч вищезазначених заходів може забезпечити якісне використання території, підтримуючи економічну, екологічну та соціальну діяльність.