Локація: Детройт, США

Для розробки та проектування поліфункціональної будівлі, яка б в себе включала житло, офіси, готелі, спортивні та рекреаційні зони, перш за все треба було зрозуміти з яким саме місцем нам доведеться працювати.

Ділянка проектування знаходилася в діловому центрі міста Детройт, де межувала з одноіменною річкою, офісними багатоповерхівками та великим промисловим районом. Додатковим фактом є те, що навколо ділянки пролягають колії міської електрички, які знаходяться на рівні 12 метрів. Це розширило можливості сприйняття майбутньої будівлі в місті. Зручне розташування, дає змогу побачити майбутній об’єкт з різних сторін та буквально об’їхати його навколо.

Основний концепт проекту полягав у максимальному відкритті простору до річки та ізоляції від промисловості та автострад, що знаходились поряд. Саме ці ідеї сформували пластику архітектури будівлі. Завдяки багаторівневості терас ми досягли ефекту «опущення до води» та збільшили кількість видових точок. З будівлі відкриваються панорамні види на красу міста та річку.

Стосовно форми ми дійшли до висновку, що найефективнішим буде обрати модуль у вигляді блоку. Тож умовно будівлю можна поділити на три основних блоки: блок житла, блок готелю та блок офісів. З’єднуючими функціями є спортивні та рекреаційні зони, а саме : тренажерні зали, басейн, культурний центр, бібліотека, ресторан, тощо. Вхідна група вирішена як атріум з зимовим садом, кафетеріями та роздрібленою комерцією.

Одним із основних завдань було гармонійно вписати будівлю в «блакитну лінію» міста Детройт, тому ми проаналізували особливості місцевості та вивчили усі можливі візуальні вісі на наш об’єкт. Згодом прийшли до рішення опустити центральну частину, таким чином, щоб фінальний абрис нашої будівлі утворив символ галки, який читатиметься з усіх можливих напрямків та ракурсів. Саме така форма гармонійно вписується в існуючу матерію міста та блакитну лінію, якою увінчується Детройт.

Локація: Дніпро

МИСТЕЦЬКА РЕЗИДЕНЦІЯ

Головні ідеї проекту – відкритість, мультифункційність, варіативність, які дозволять пристосувати робочий простір під різні потреби митців.

Об’єм будівлі доповнений надбудовою з односхилим дахом, що забезпечить приміщення необхідним освітленням. Вистрій фасаду залишився майже незмінним. Усі гаражні ворота замінені на просторі вітрини з аварійними виходами та регулюючими віконницями-шатерсами. Вони одночасно забезпечують сонцезахист та постійно змінний вигляд будівлі. У теплий період вітрини можна повністю відчинити, що дозволить поєднати внутрішній та зовнішній простори в одне ціле. Усі елементи фасаду виконані у білому кольорі, який стане фоном для основних історичних корпусів комплексу.

Внутрішній простір будівлі поділений на три частини: архів, робочий та житловий блоки. Для збільшення корисної площі та збереження при цьому комфортних умов в останніх двох частинах влаштована антресоль. З новоутвореного пів поверху можна піднятися на дах, де розташований майданчик для проведення творчих заходів. Відповідно до завдання під архів відводимо 3 гаражі, які матимуть доступ денного світла для роботи архіватора, санвузол та затемнене приміщення фондосховища.

Робочий блок займає 5 об’єднаних гаражів. Уся антресоль поділена на окремі майстерні та студії. Нижня частина блоку також має дві зони: у першій знаходяться приміщення з нерухомими перегородками, а у другій – відкритий простір, який можна швидко адаптувати до необхідних умов. У разі потреби для більш формального поділу простору можна використовувати мобільні перегородки. Додатковими роздільниками площі майстерень є пересувні стелажі з кімнатними рослинами. Озеленення виступає додатковою ізоляцією, яка відбиває, заломлює, а також поглинає акустичну енергію, що створює приємне середовище та забезпечує продуктивність.

Ми пропонуємо декілька сценаріїв використання відкритого простору:

1) коворкінг: довільне розміщення робочих місць (додаткова варіативність завдяки мобільним перегородкам);

2) конфернц-зал: перетворення спільного простору в медіа-кімнату для проведення різних заходів (збори, обговорення, творчі бесіди чи презентації, виставки та інше);

3) будь-який інший спосіб використання, обумовлений подіями.

Студії гнучкі і можуть бути добре обладнані під будь-який вид творчої діяльності. У цих приміщеннях ми пропонуємо розмістити: фотостудію, гончарну студію, студію текстилю (ательє), поліграфію, студію деревини, студію звукозапису та кімнату під архітектурне чи дизайнерське бюро. За бажанням і потребою можна облаштувати ці приміщення відповідно до інших креативних індустрій.

Згідно із завданням у майстернях будуть тимчасово проживати митці під час резиденцій. Для цього передбачено окремий житлово-відпочинковий блок. Він поділений на 2 приміщення: кімната з капсульними ліжками та кімната для відпочинку з невеличкою кухнею.

світло|тінь|неподільність

Складний шлях від тіні до світла крізь нероздільний ланцюг подій у житті всіх та кожного. Основна мета: поєднання різних типів зон, що дозволить створити сучасний громадський простір для жителів та гостей міста, зокрема, увічнення пам’яті героїв на даній території з ідеологічним підтекстом.

Оскільки події Революції Гідності в Рівному розпочалися саме біля будівлі облдержадміністрації, звідси розгортається сценарій подорожі історичними подіями та роль нашого народу в них. Перша зупинка - Меморіал Героям Небесної Сотні. Водні плеса зі стовпцями, розташовані по основній діагональній осі площі скверу, зображають Україну як маяк світла, що представляє собою свободу та незалежність держави. Сто сім бетонних чотиригранників, випромінюючи вночі світло з центру до неба, означають дух Революції Гідності та стійкість й нездоланність Героїв Небесної Сотні. Кожен стовпець, стоячи нібито пліч-о-пліч, утворює уявну стіну єдності у боротьбі за краще майбутнє.

На всіх стовпах вмонтовані портрети з іменами й прізвищами, датами життя-смерті та гаслами Героїв Небесної Сотні, вигравірувані на нержавіючій сталі.

Меморіал Небесної Сотні, зв’язаний каналом води впродовж всього шляху, спрямовує нас до Меморіалу Воїнам АТО. Вхід до музею підкреслений двома скісними бетонними підпірними стінами, які посилюють емоційне сприйняття надважливих подій для українського народу. Біля входу встановлені таблички з фото та іменами загиблих Воїнів АТО з м. Рівне та Рівненської області. Також поруч передбачено місце для покладання квітів. Ця частина Меморіалу побудована на контрасті: починається з тіні – тісного простору, і поступово переходить до світла – вільного простору. Весь зигзагоподібний шлях, підкреслений смугами покриття з різних матеріалів, а також водним каналом, дозволяє спрямовувати пересування відвідувачів по території.

Пандуси та тераси виконують також музейну функцію. Окрім пандусів, передбачений альтернативний шлях пересування територією – сходи вздовж підпірної стінки приватних ділянок. Від початку до кінця путь супроводжують бетонні нахилені підпірні стіни, на яких розповідається історія в хронологічному порядку. Зокрема, комплекс передбачає вільні місця для продовження історії та щасливий кінець - завершення війни.

Заключна точка нелегкого шляху - група дзеркальних чотиригранників, які символізують довгожданне світле майбутнє.

Загалом усі частини архітектурної композиції створюють відкритий чи часом закритий зовнішній простір, що містить лавки для споглядання та роздумів.

Як пропозицію на перспективу, пропонуємо перетворити площу перед ОДА з величезного паркінгу на сучасний пішохідний громадський простір. Паркомісця для транспорту працівників та відвідувачів передбачити позаду будівлі, оскільки є достатньо місця, яке можна використати. Трикутна група трав’яних схилів екранує шум від дороги, створюючи на території комфортний простір для сімейного відпочинку.

Проектом передбачається під’їзд, безпечне паркування та розвантаження туристичних автобусів у вигляді паркувальної кишені перед будівлею ОДА. По вул. Кавказькій влаштовані смуги озеленення, повноцінні тротуари та велодоріжки в обидва напрямки, які можна інтегрувати у загальну систему руху. Майже всі здорові та особливо цінні дерева були збережені та доповнені трав’янистими довголітніми рослинами.

Локація: Брюссель, Бельгія

BELGIAN TREASURE

Існуючі будівлі довкола ділянки дуже різноманітні, цікаві та цінні. Отже, стало очевидним, що проектована будівля має лише доповнювати існуючу площу, а не стати її акцентом. Так у нас виникла ідея створити скарб і заховати його під землю. Спроектована будівля буде не єдиним скарбом на місці, адже всі твори мистецтва та ремесла, виготовлені в будівлі, також можуть стати чимось надзвичайним і цінним. Тому було вирішено використати можливість проектування підземних рівнів і перенести туди абсолютно всі функції.

Таке рішення вимагає додаткових заходів для забезпечення безпеки відвідувачів будівлі, і нам потрібно було знайти рішення для безбар’єрного доступу для всіх. Тому ми вирішили спроектувати пандус, який з’єднав би рівень площі з першим і другим підземними рівнями. Ці рівні призначені для відвідування, а третій підземний рівень є суто технічним і доступний лише через сходи та ліфт. Пандус надає всім рівний доступ до будівлі та стає шляхом евакуації у разі надзвичайної ситуації. На першому рівні він освітлюється через світлопрозорі елементи у верхній частині в поєднанні з аварійним освітленням. Пандус на другому рівні освітлюється аварійними вогнями.

Отже, над землею у нас є 2 дорогоцінні камені – частини скарбу, які пробиваються крізь землю – входи на пандус і вхід до сходів і ліфта. Ми також створили додаткові світлопрозорі елементи для часткового освітлення першого підземного рівня. Посередині будівлі ми запроектували озеленений дворик. Цей отвір забезпечує природним освітленням атріум першого підземного рівня. Існуючий фонтан з пам’ятником колишньому меру міста Чарльзу Булсу, ми вирішили залишити, змінивши розташування на площі.

Ми розробили елементи будівлі, щоб доповнити існуюче середовище, не вносячи жодних серйозних змін на історичну площу і, отже, зберігаючи genius loci (дух місця).

Локація: Судова Вишня

Судова Вишня - місто районного значення Яворівського району Львівської області. Розташоване над річками Раків та Вишнею. Має вигідне розташування. Місто за своєю планувальною структурою, розміщенням та наявністю достатньої кількості туристичних, рекреаційних та природніх ресурсів має великий потенціал для розвитку туристичної та рекреаційної галузі.

Першочерговим завданням даного проекту стало формування зручного, цікавого, доступного та привабливого середовища, що враховуватиме інтереси різних вікових груп населення та потреби маломобільних.

В проекті досліджено перспективні об’єкти розвитку міста та його сильні сторони, сформовано 5 туристичних маршрутів містом, для людей з різними інтересами та вподобаннями, які можуть використовуватись і туристами і місцевими мешканцями (архітектурний маршрут, екомаршрут, веломаршрут, маршрут для кінних прогулянок та водний маршрут). Створено нові місця відпочинку з задіянням існуючих рекреаційних та природніх ресурсів міста та модернізацією існуючих зелених зон для влаштування громадських просторів. В межах прирічкових зелених зон передбачено влаштування інженерних засобів для протидії сезонних підтоплень з використанням дренажних систем та водно-болотних угідь.

На прикладі проекту парку ім. Чорновола розроблено концепцію формування рекреаційного вузла і показано як можна створити зручний та привітний до людини простір-магніт для відвідувачів. Така трансформація простору може стати рушійною силою для розвитку міста загалом та покрокового відновлення рекреаційних територій в межах всього ОТГ.

Передбачається трасування розгалуженої мережі доріжок, наповнення новими функціями та зв’язками між ними. Нові насадження доповнюватимуть різноманіття по формі та кольору існуючі види. Характер існуючого середовища парку, різноманіття флори й фауни є надважливими елементами, які зберігаються і підкреслюються. На всій території парку також проводяться роботи з освітлення, для створення безпечного та зручного середовища в вечірній та нічний час. Проектується громадська будівля з сценою для проведення святкувань на фестивалів, створюються нові дитячі майданчики для різних вікових груп дітей.

Головною метою формування даного вузла у структурі міста та ОТГ є створення сучасного міського парку, який зможе об’єднувати громаду, бути репрезентативним для проведення міських фестивалів та одночасно комфортним і економічно доцільним.

Локація: м. Сєвєродонецьк та м. Лисичанськ, Луганська область

Більша частина сучасного Донбасу (Донецька та Луганська області, Україна) зараз є однією з найнебезпечніших гарячих точок на карті світу. Однак ті міста, що були звільнені безпосередньо на самому початку війни, зараз намагаються (пере)формувати своє бачення минулого, присутності у теперішньому та майбутньому. Сєвєродонецьк і Лисичанськ були звільнені у 2014 році, одразу після початку військової агресії. Наразі ці міста стали аренами демократичних зрушень на різних рівнях, у тому числі й у плані міських трансформацій. Все більше і більше bottom-up ініціативи виголошують ідею «права на місто», проте не здатні сформувати загальноєдине ядро візії майбутніх демократичних змін у містах через політичні та соціально-економічні фактори.

Цей проект у своїй методології керується ідеєю дрейфу (фр. dérive) французького філософа-ситуаціоніста Гі Дебора, який заклав у неї сутнісно нову концепцію «перевідкриття» міста заново шляхом дещо модифікованого виду прогулянок задля, першочергово, нових надзвичайних емоційних та інтелектуальних відкриттів у начебто добре відомому і «нудному» місті.

Притримуючись цієї ідеї, було розроблено спекулятивний маршрут із 4-ма субпроектами (інтервенціями у 4 ключових простори міст) крізь міські «полотна» Сєвєродонецька та Лисичанська, що має на меті служити маніфестацією надважливості для життя міста (у всіх його вимірах) простору як такого (фізичного, соціального, емоційного, уявного), в тому числі неочевидних, начебто банальних та непримітних, «нудних» місць, поряд із такими, що сприймаються як умовно цікаві, приємні, або ж, навпаки, тригерні. Рівень важливості цих просторів встановлювався шляхом Інтернет-дослідження (що з часом став скидатися на віртуальний dérive) відео в YouTube, різноманітних інтерв’ю, статей, фотозвітів – неформальних джерел інформації з «перших вуст» містян.

Сам маршрут являє собою зразок спекулятивного міського дизайну – уявний та навмисне такий, що не підлягає реалізації (звідси нависаючі конструкції самої структури маршруту, його надвеликі розміри та певне ігнорування сучасних конвенційних урбаністичних догм). Такий крок обрано першочергово задля того, аби звернувшись до уяви глядачів, даний проект підштовхнув їх окреслити відповіді на запитання, яку загальну візію майбутнього для даних міст вони самі хотіли б бачити після уявної прогулянки начебто давно знайомими місцями. Адже тільки після формування певного консенсусу щодо самої ідеї міст, що зараз тільки віднаходять свої ідентичності, можна приступати до більш зосереджених та практичних інтервенцій.

Локація: м. Львів, територія заводу РЕМА

Дане дослідження спрямоване на визначення основних принципів і методів проектування «здорового житла», а також впливу міської щільності для протидії поширення інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом та запропонувати методику застосування у проектуванні.

Пандемія коронавірусної хвороби 2020 року (COVID-19), характеризується швидким поширенням інфекційного захворювання у світі, між містами, країнами та континентами. Таким чином можна спостерігати, які небезпеки несуть хвороби, що передаються повітряно-крапельним шляхом та які наслідки це може мати в сучасному глобалізованому світі.

Досліджено розвиток урбанізації, які переваги, недоліки та вплив вона має на здоров’я мешканців. Виявлено вплив міської щільності на поширення інфекцій, можливі сценарії її розвитку та пов’язані із нею виклики в сучасному містобудуванні. Також досліджено вплив минулих пандемій на міське планування та архітектуру. Визначено як містобудівними заходами можна протидіяти поширенню інфекцій, зокрема розглянуто вплив житлових, громадських, зелених територій і транспортної інфраструктури на формування комфортного міського середовища. Відомо, що у світі більше половини населення проживає у містах. Наприклад, у всьому світі понад 4 міліарди людей живуть у міських районах. Така тендеція убранізації характерна для останніх кількох століть.

На розвиток містобудування та архітектури певний вплив мали і минулі пандемії. Можна виділити такі основні зміни, що вони спричинили: реструктуризація вулиць, створення мережі централізованого водопостачання, розвиток модернізму в архітектурі та покращення житлових умов.

Частина мешканців, що проживають у містах, не мають належних умов проживання, що створює умови для передачі інфекцій. Як правило, спочатку страждають бідніші міські райони, але інфекції можуть швидко поширюватися в інші частини міста. Для стримування процесів поширення інфекцій варто покращувати міське та житлове середовище.

Важливим аспектом у розумінні передумов поширення інфекційних захворювань є вплив міської щільності. Щільність – враховується під час міського планування і враховує кількість людей, які населяють певну урбанізовану територію і її вважають важливим чинником для розуміння функціонування міст.

Загалом висока щільність сприяє комфорту проживання людей в містах, через близькість роботи до дому, різні громадські функції навколо та зелені простори в пішохідній доступності. Міську щільність розглянуто у контекстах функціонально-планувальної, архітектурно-просторової організації територій та впливу на людей.

Визначають рекомендації 2020 року щодо проектування під час пандемії: створення більш змішаних функцій; простіший доступ до відкритих і зелених просторів; більше простору для пішоходів на тротуарах, більша кількість та якісніші велосипедні доріжки; покращення цифрової інфраструктури і в міських, і в сільських районах; розвиток та наповнення функціями периферійних районів міста; різні послуги, які мають наближатись до житла; мислення про створення всього як багатофункціонального (просторів, будівель, доріг, шкільних дворів тощо); зосередження на поєднанні фізичного здоров’я, стану поведінки та соціально-економічної вразливості. Об’єкт дослідження – формування житлової забудови в історично сформованому місті.

Предмет дослідження – підходи до проектування «здорового житла» в місті.

Мета дослідження – визначити основні принципи та методи проектування «здорового житла» і межу міської щільності для протидії поширення інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом та запропонувати методику застосування у проектуванні.

Результати дослідження:

Було визначено, що загалом урбанізація позитивно впливає на якість життя в містах. Проблема швидкого поширення інфекційних захворювань не у міській щільності, а в перенаселеності, коли занадто багато людей проживає у помешканнях.

Можна виділити такі особливості створення більш здорового житлового середовища: розташування поблизу зелених територій, забудова середньої поверховості, використання гібридних планувальних рішень, якісні системи вентиляції приміщень, використання екологічних матеріалів, дотримання норм інсоляції та аерації, наявність літніх приміщень, двори без машин та озеленений прибудинковий простір для відпочинку людей різного віку, присутність громадських функцій.

На основі дослідження було створено проектну пропозицію формування житлового кварталу у місті Львові на постпромисловій території в історичному районі міста та поблизу парку.

Забудову сформовано на основі будинків переважно квартального типу, що створюють затишний внутрішній простір та двори. Забудова від 2 до 5 поверхів з житловими та громадськими функціями та з підземним паркінгом.

Для протидії поширення інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом застосовано два блоки заходів: функціонально-планувальні та архітектурно-просторові, що включають локальний на загальноміський контексти.

В результаті дослідження виявлено, що при застосуванні певних проектних рішень, можна забезпечити більш здорове та безпечне проживання людей, в умовах поширення інфекційних захворювань.

Локація: вул. Кульпарківська 224-226 м. Львів

Гаражні кооперативи сторюють “сірі плями” в структурі міста. Але зі зменшенням активності їх використаня вода і озеленення потрохи починають домінувати і відвойовувати захоплений простір.

Так сьогодні через територію проектування протікає потік Водяний. Завдяки несприятливій території для будівництва посеред гаражного кооперативу збереглися зелені насадження, що мають орієнтовно 10-15 м висоти, і повторюють траєкторію потічка.

Територію гаражного кооперативу можна використовувати ефективніше, до того ж використавши природній потенціал, що ховається за металевими тимчасовими конструкціями. Так концепцією пропонується перенесення автомобілів в багаторівневий паркінг, який можна сформувати вдзвож вулиці Кульпарківської. Перший поверх передбачити під комерцію та об’єкти громадського харчування, далі - чотири рівні паркінгу на орієнтовно 1000 паркомісць.

Концепція базується на ідеї звільненя природи та її поверненя в міську тканину. В основі концепції - збереження існуючого потіка та наявного зеленого каркасу з крупними деревами. Сітка мережі проїздів між гаражами стала основою мережі зв’язків парку. Місця розташування будівель гаражів ознаковуються насадженнями з високих злакових трав, як символ природи, що перемогла. На основну алею нанизані точки притягання. Південно-Східна частина території вільна від крупних насаджень, сформована як галявина для забезпечення огляду в напрямку злітної смуги аеропорту. Важливо зазначити, що ця територія і зараз використовується мешканцями для споглядання за зльотом/посадкою літаків.

Щодо функціоналу проектованої території, проектне рішення передбачає зону розташування будівлі багаторівневого паркінгу з громадською функцією в першому рівні,зону дитячих ігрових майданчиків для дітей різного віку, спортивну зону, оглядову, та відпочинково-прогулянкову зони.

Запроектовано два основні входи в парк: з вулиці Кульпарківської на сході та вулиці Проектованої на заході – що орієнтовані на основні потоки майбутніх користувачів згідно розміщення житлової забудови в районі. Мережу зв’язків територією парку формують 4 типи доріжок: головні алеї з асфальтованого покриття; другорядні алеї з гравійної засипки; доріжки епізодичного використання з покриттям дерев’яним настилом; доріжки зі стриженою травою.

Каркас зелених насаджень парку формують крупні дорослі та молоді дерева, а також чагарники, високі злакові трави та стрижена газонна трава.

Запропоноване рішення – це приклад ефективного використання території згідно наявних потреб району зі збереженням пам’яті про місце та створенням нової ексклюзивної точки притягання.