Михайло Сташенко: Вітаю учасників інтернет-конференції «УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ФОРМУЛИ НУШ»!

Запрошую до активного обговорення матеріалів. Бажаю всім плідної співпраці, результативного спілкування та позитивних вражень.

Салабай Людмила Петрівна : Щиро вітаю організаторів, учасників і гостей науково-практичної конференції! Бажаю нових і конструктивних ідей; плідної роботи задля розвитку якісної освіти!

Оксана Рудь: Вітаю, шановні колеги! Маємо змогу обговорити актуальні виклики, адже формула НУШ сьогодні стосується не лише початкової, а й усіх рівнів освіти: дитиноцентризм, компетентнісне навчання, умотивований вчитель, педагогіка партнерства, сучасне освітнє середовище, нова структура, ціннісне виховання, автономія шкіл, справедливе фінансування і рівний доступ, - обмін ідеями актуальний як ніколи. Дуже дякую за перспективні ідеї - проєктної діяльності п. Михайлу із Сум

Радецька Ірина В'ячеславівна: Слава Україні! Мої вітання учасникам конференції. Переможного миру нам усім! Тема конференції охоплює багато важливих напрямів. Особливо цікавлять успішні кейси впровадження фінансової автономії в закладах освіти України як однієї із компонентів формули НУШ. Хочу зауважити, що нині частина керівників ЗЗСО не обізнані про можливості фінансової автономії або не розуміють, для чого вона потрібна. А комусь страх відповідальності перевищує позитивні наслідки такої автономії, яких насправді чимало. Інколи органи управління освітою не сприяють тому, щоб заклади освіти набували фінансової автономії. Для впровадження фінансової автономії в закладі освіти потрібні міцні навички управління, команда, яка готова підтримати, а головне – спроможність узяти на себе відповідальність за результат рішень.

Ремех Тетяна Олексіївна : Украй актуальні теми секції "Процес та зміст особистісного та професійного зростання керівника, педагогічного працівника НУШ" у зміненій реальності, особливо стососвно освітнього середовища, інклюзії, форм і змісту підготовки вчителя.

Нині, в умовах широкомасшабної війни, з одного боку, ускладнюється робота вчителя, з іншого - швидко зростає його роль в суспільстві як провідника ідей та значимої людини в житті учнівства. При уьому престижність професії вчителя різко падає, а охочих вчитися за цим фахом різко зменшується. Відтік молоді у країни ЄС у звязку із вимушеною міграцією поглибить цю проблему.

Михайло Сташенко : Як пов’язані якість освіти та якість освітньої діяльності?

У Законі України «Про повну загальну освіту» визначаються поняття «якість освіти» та «якість освітньої діяльності». Вони пов’язані як результат і процес. Тобто, кінцевий результат – навчальні досягнення дітей – зумовлюється умовами та ресурсами закладу освіти, а також зовнішніми чинниками, як, наприклад, місцевість, контингент учнів, фінансування.

Гребенюк Арсен: Вітаю учасників конференції! Кожне велике потрясіння спонукає суспільство переглядати свої цінності та активно шукати шляхи пристосування. На мій погляд, НУШ багато в чому спрацювала на випередження, тому "стрес-тест" карантину та війни українська освіта витримала легше, ніж здавалося на початку.

Але не оминути й того, що коли НУШ почала впроваджуватися, багато педагогів і громадських діячів сприйняли це скептично і навіть з насмішкою як своєрідну "гру в інновації". Цікавлять спостереження як змінилися настрої. Чи стали початок карантину та воєнного стану тими точками неповернення, котрі змінили ставлення таких людей до НУШ?

Остапйовський Ігор Євгенович: Вітаю, шановні колеги. Мирного неба та творчих успіхів у реалізації формули НУШ.

Сидорчук Інна Вікторівна: Щиро дякую організаторам та учасникам конференції за цікаві та актуальні матеріали. Творчої наснаги, стійкості і Перемоги!

Тетяна Трачук : У мінливому і тісно взаємопов’язаному світі кожна людина потребує широкого спектра навичок і компетенцій, які вона має постійно розвивати протягом усього життя. Загальне поняття компетентності означає здатність людини ефективно діяти в професійній та/або особистісній сферах життя.

Структурно компетентності визначаються як комбінація знань, навичок та ставлень, де: знання складається з фактів і цифр, концепцій, ідей та теорій, які вже встановлені та підтримують розуміння певної сфери або предмета; навички визначаються як здатність та спроможність виконувати процеси та використовувати наявні знання для досягнення результатів; ставлення описують диспозиції сприйняття і налаштованості щодо ідей, людини або ситуації й спонукають до відповідних реакцій або дій. Виділяють види компетентності за рівнем їх універсальності: психосоціальні; ключові; за видами множинного інтелекту; за видами професійної діяльності.

Радецька Ірина В'ячеславівна: В продовження думок колег: як автономія та прозорість фінансових ресурсів ЗЗСО впливає на якість освіти? Статтею 6 Закону України «Про освіту» визначено, що засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти в межах, визначених статтею 23 Закону України «Про освіту».

Проте фінансова автономія стосується не лише керівника ЗЗСО, а й всіх учасників освітнього процесу. Якщо вони хочуть бути господарями у власній школі, а менеджери освіти – допомагати керівникам ЗЗСО розвивати фінансову автономію, то важливо знати відповіді на такі питання:

1. Що таке фінансова автономія?

2. Що в Україні перешкоджає розвитку фінансової автономії?

3. Які переваги фінансової автономії та чому її варто впроваджувати?

4. Які дії керівника щодо впровадження фінансової автономії та переведення ЗЗСО на самостійний бухгалтерський облік?

5. Як розвивати фінансову автономію?

6. Які є корисні просвітницькі ресурси щодо фінансової автономії для менеджерів освіти?

Остапйовська Тетяна Петрівна: Добрий день. Дозвольте подякувати колективу кафедри менеджменту освіти за хорошу організацію конференції. Актуальність тематики, широке представництво науковців та практиків надало можливість обміну науковими ідеями.

Оксана Рудь: На мій погляд, актуально учасники нашого дискурсу фокусують увагу, що сучасні заклади освіти повинні ухвалювати головні для навчального процесу рішення: визначати стратегію, обирати навчальну програму, прописувати правила для всіх учасників навчального процесу в статуті, визначати, де підвищуватимуть кваліфікацію вчителі, залучати кошти спонсорів та ефективно їх використовувати. Усе це неможливо без сучасних знань, проактивності та менеджерських здібностей директорів шкіл.

Савченко Світлана Володимирівна: Інформативна насиченість матеріалів стануть мені основою формування само освітнього власного середовища

Алла Корнейко : Доброго дня, колеги! Доєднуючись до обговорення окреслених темою конференції питань, особливу увагу хочу закцентувати на проблемі, яка актуалізується зараз, з огляду на розпочату проти України, українців і українства загалом воєнну агресію з боку росії. Це, насамперед проблема реалізації громадянсько-національних ідеалів та ціннісно-патріотичних орієнтирів широких мас активних українців, які боронять Вітчизну на різних фронтах. Адже зараз стало очевидним, що наявність критичної маси патріотично налаштованих, соціально небайдужих і політично компетентних громадян – це фактор, від якого залежить не лише успішність у протистоянні ворогові, а й, у перспективі, потенціал відбудовної трансформації суспільства.

Тим самим загалом проблема громадянської компетентності членів соціуму стає однією із життєво необхідних для самого факту повноцінного існування українського суспільства. І тому на нас, освітянах, - особлива відповідальність за формуванням активного та відповідального громадянина з високим почуттям національної самосвідомості, стійкою громадянською позицією, готовністю до виконання громадянських обов’язків, в тому числі, і захисту Батьківщини.

Як відомо, Концепція «Нова українська школа» пропонує модель нового українця, формування якого повинна забезпечити трансформована система освіти. В основі цієї моделі, поряд з іншими рисами, – патріотизм, сформованість громадянських та соціальних компетентностей, наявність активної громадянської позиції тощо. Всебічно розвинені, відповідальні громадяни та патріоти, - так характеризує молодого українця Концепція. Тож, фактично, ми можемо стверджувати про наявність нині для вітчизняної освіти своєрідного державного замовлення на формування «громадянсько компетентного покоління». Тому, вважаю аналіз проблеми громадянської компетентності учасників освітнього процесу у реалізації формули НУШ – особливо актуальним

Ірина Шинкарук : Рада вітати учасників науково-практичної конференції «Управління якістю освіти в умовах реалізації формули НУШ».

Вважаю, що в надскладний для нашої держави час конференція в дистанційному форматі - чудова нагода для науковців та практиків обмінятися досвідом, новими напрацюваннями. Маю надію, що ця конференція стане вагомим внеском у розвиток освіти Волині. Дана зустріч – унікальна можливість для фахівців обговорити актуальні питання.

Переконана, що сучасне українське суспільство становить особливі вимоги до особистості педагога Нової української школи, зумовлює перегляд ціннісних пріоритетів, фахової компетентності, перспективного педагогічного досвіду. Надзвичайно актуальним стає запит на високий рівень інноваційної компетентності вчителя, його особистісного професійного розвитку.

Бажаю учасникам науково-практичної конференції плідної роботи.

Оксана Рудь: У свiтi багатoвимірних зв’язкiв необхідно вибудовувати освітню політику, спрямовану на конкурентноздатність та гнучкість до сучасних викликів. Для того, щоб адаптуватися і бути успішним, нам конче необхідна революція в навчанні, яка поєднувала б чудові результати дослідження мозку з можливостями негайного доступу до глобальної мережі інформації та знань. Зазначені глобальні цілі та формула НУШ визначають ключові напрями навчання і компетентності, на яких необхідно зосередити зусилля, щоб відповідати вимогам мінливого світу. Традиційні методи навчання і застаріла модель школи вже не відповідають вимогам сучасності. В Україні зріс суспільний запит на якісну освіту, з’явився доступ до інформації, якою вона може бути. Порівнюючи форми роботи вчителів освітніх установ, з наявними навчальними онлайн-ресурсами, освітніми платформами батьки, як замовники освітніх послуг, ретельно добирають ЗЗСО у якому навчатиметься їхня дитина. Це викликає потребу глoбальнoгo кoнцептуальнoгo бачення рoзвитку всiх складoвих.

Логвинюк Анастасія Василівна : Ознайомившись із матеріалами науково-практичної конференції можу сказати, що напрацювання учасників та організаторів конференції надзвичайно приємно вражають! Тематика наукових тез та статей різноманітна, по-своєму цікава та дуже змістовна!

Щиро дякую організаторам за їх плідну працю та за можливість участі у конференції такого високого рівня!

Надія Мельник: Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів наставницької підтримки вчителів, вимагає нових напрямів методичного супроводу як фактора підвищення педагогічної майстерності в умовах пілотування нового стандарту освіти, набуття вмінь застосовувати інноваційні технології та методики як інструменти забезпечення очікуваних результатів навчання.

Оскільки впровадження нових стандартів освіти розраховано на довготривалий термін, необхідно послідовно, покроково і вчасно здійснювати інформування педагогів і громадськість про новизну й особливості освітніх стандартів, що забезпечить створення дієвої інфраструктури науково-методичного супроводу для гнучкого та оперативного реагування на інноваційні процеси й сприятиме професійному розвитку педагогічних працівників в єдиному освітньому просторі.

Кінах Неля Володимирівна : Слава Україні! Щиро дякую організаторам та учасникам конференції за важливий в умовах сьогодення, актуальний та цікавий матеріал. Переможного миру нам усім.

Іван Вєтров: У зв’язку з введенням карантинних заходів протягом 2020/2021 н.р. та 2021/2022 н.р. перед українською системою освіти нагально постали питання організації дистанційного навчання у закладах освіти, що передбачає залучення до цього процесу всіх зацікавлених сторін: вчителів, керівників закладів освіти, учнів, батьків, державних і місцевих органів влади. Проблема створення умов та забезпечення організації дистанційного навчання школярів постала як в Україні, так і у всьому світі при запровадженні карантинних заходів у зв’язку з поширенням COVID-19.

Учені відділу компаративістики інформаційно-освітніх інновацій Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України у січні 2021 року провели дослідження серед педагогічних працівників із різних областей країни шляхом онлайн-анкетування. Метою проведеного онлайн-опитування була реалізація таких завдань: виявлення громадської думки педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо проблем і потреб, що виникають під час здійснення дистанційного та змішаного навчання в умовах карантину; визначення ступеня готовності педагогічних працівників використовувати онлайн-інструменти та онлайн-ресурси під час здійснення дистанційного та змішаного навчання в умовах карантину; порівняння результатів опитування 2021 року щодо використання онлайн-засобів та онлайн-ресурсів із результатами першого опитування навесні 2020 року; визначення рівня цифрової компетентності педагогічних працівників шляхом самооцінювання на основі Рамки цифрової компетентності для громадян; надання відповідних рекомендацій зацікавленим сторонам на основі оцінки стану ситуації, що склалася під час карантину.

Взявши за основу зазначену вище анкету, Рівненським інститутом післядипломної педагогічної освіти у квітні 2021 року проведено регіональний моніторинг стану впровадження та рівня матеріально-технічного забезпечення інформаційно-комунікаційних технологій у ЗЗСО, використання цифрових засобів педагогічними працівниками.

Проведене опитування дозволило вперше в Україні використати інструмент самооцінювання цифрової компетентності вчителів на основі Рамки цифрової компетентності для громадян (DigComp 2.0 та 2.1) та Рамки цифрової компетентності для освітян (DigCompEdu).

Лук'янчук Галина Ярославівна : Добрий день, шановні учасники конференції. На часі питання автономізації школи, яка є логічним продовженням децентралізації управління країною. Автономія школи дає певну свободу у здійсненні освітньої діяльності. Важливою складовою є організаційна автономія. Від якості організування всієї діяльності закладу освіти великою мірою залежить якість запланованих результатів. Вважаю, що на нинішньому етапі освітньої реформи особливу увагу потрібно приділити підготовці керівників закладів освіти з даного питання. Слід запроваджувати в освітній процес ІППО тематику занять, що дозволить поглибити та розширити компетенція керівників закладіів освіти щодо якісної організації освітньої діяльності школи.

Вважаю за доцільне ввести в плани підвищення кваліфікації наступні теми:

1. Науково-методологічні та нормативно-законодавчі засади автономії закладів ЗСО. Складові автономії закладу освіти. Їх ієрархія та взаємозв’язок.

2. Європейський досвід автономності діяльності закладів освіти. Порівняльний аналіз з українськими умовами діяльності шкіл.

3. Організаційна автономія закладу освіти як детермінанта ефективного менеджменту освіти. Стратегія, місія, статут закладу освіти.

4. Делегування повноважень засновника піклувальним або наглядовим радам. Організаційна структура закладу освіти та політики як структурні компоненти організаційної автономії.

5. Види організаційних структур, їх характеристики, переваги і недоліки. Інструментарій для аналізу організаційної структури закладу.

6. Політики в організаційній структурі закладу. Меморандум співпраці зі стейкголдерами. Формалізація та оприлюднення політик школи.

7. Створення комфортного середовища закладу освіти: антибулінгова політика школи; інклюзивне середовища; засоби зворотнього зв’язку; управління конфліктами.

8. Організація інклюзивної освіти в школі.

9. Організаційна культура закладу освіти. Стилі управління. Види управлінської культури школи. Цінності закладу освіти, як морально-етична складова організаційної культури закладу освіти.

10. Лідерство, командний менеджмент в організаційній структурі закладу освіти.

Радецька Ірина В'ячеславівна : Цілком підтримую дискурс колег щодо децентралізації та автономії управління. Важливо зауважити, що питання автономії опосередковано підняте в багатьох зверненнях, які стосуються скарг на підозру щодо корупційних діянь, кадрових суперечок, затвердження навчального матеріалу, МТЗ тощо. Пропозиції до вирішення проблеми упровадження автономії:

1. Провести дослідження (зокрема в регіонах) про стан впровадження автономії закладів освіти.

2. Підвищити рівень обізнаності учасників освітнього процесу про права й переваги закладів освіти щодо набуття автономії, запровадити юридичний та консультаційний супровід для керівників.

3. Розробити та презентувати необхідні документи щодо набуття автономії.

4. Ініціювати зміни до законодавства та провести адвокаційну кампанію.

Які є корисні просвітницькі ресурси щодо фінансової автономії для менеджерів освіти? Наводимо кілька корисних для освітніх управлінців та керівників шкіл ресурсів щодо фінансової автономії:

- методичні рекомендації «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи», підготовлені шведсько-українським проєктом «Підтримка децентралізації в Україні»;

- вебінар з теми «Освіта у нових громадах від А до Я» в межах швейцарсько-українського проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (DECIDE) [2];

- захід Українського кризового медіа-центру з теми «Автономія та прозорість фінансових процесів у закладах освіти: покращуємо якість освіти» [1];

- посібник для організації шкільного громадського бюджету – потужного інструменту залучення молоді до прийняття рішень, які їх стосуються, «Шкільний громадський бюджет. Інструментарій для впровадження» ,

розроблений у межах проєкту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».

Джерела:

1. Автономія та прозорість фінансових процесів у закладах освіти: покращуємо якість освіти : вебінар. URL: https://www.youtube.com/watch?v =7X6ODK5Kp5Y&t=13s (дата звернення: 10.05.2022).

2. Освіта у нових громадах від А до Я : просвітницький захід. URL: https://www.youtube.com/watch?v=tRKYsBtw7KY (дата звернення: 10.05.2022).

3. Як фінансова автономія закладів освіти впливає на якість освіти та збір коштів із батьків. URL: https://eo.gov.ua/yak-finansova-avtonomiia-zakladiv-osvity-vplyvaie-na-iakist- osvity-ta-zbir-koshtiv-iz-batkiv/2021/12/20/ (дата звернення: 10.05.2022).

Довгальова Олена Анатоліївна : Рада долучитись до команди професіоналів!

Ірина Шинкарук : Цілком погоджуюся з учасниками дискурсу. Хочу закцентувати увагу на питанні наскрізного застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти нової української школи. Наскрізне та вміле застосування ІКТ може стати інструментом забезпечення успіху НУШ. Запровадження даних технологій в освітній галузі має носити системний процес, що охопить усі напрямки освітньої діяльності ЗЗСО. Використання ІКТ (особливо в сучасних реаліях) суттєво розширює можливості педагога, дає можливості для оптимізації управлінських процесів закладів освіти.

Оксана Рудь : На продовження сфокусованої проблематики наскрізного застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти нової української школи... Формула НУШ передбачає, що запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. Це суттєво розширить можливості педагога, оптимізує управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності.

Проте маємо потребу формування медіаінформаційної компетентності педагогічного працівника. Усвідомлення, що основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання.

Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів. Складності використання ІКТ в освіті виникають у зв’язку з відсутністю не тільки методичної бази їх використання, а й методології розробки ІКТ для освіти, що примушує педагога на практиці орієнтуватися лише на власний досвід і вміння емпірично шукати шляхи ефективного застосування інформаційних технологій.

Доступність та рівень розвитку всесвітньої мережі Інтернет дозволяє оптимізувати значне число процесів, що мають місце в ході навчальної діяльності: комунікація; пошук інформації; професійне навчання. Та враховуючи наявність доступу до широкого контенту, необхідно зважати на можливі ризики надмірного захоплення комп’ютерними ігровими технологіями, які є відносно вагомими сучасними засобами зміни емоційного стану школяра. Одним із наслідків вищезазначеного є виникнення «комп’ютерної адикції».

Саме тому медіаінформаційна компетентність педагога слугує фаховому використанню ІКТ як інструментарію, розуміння таймінгу і, головне, забезпечує збереження цілепокладання, застерігаючи від формування культу геймерства в учнів. Сформовані знання, уміння і ставлення мають домінувати над інструментарієм, що використовувався педагогом.

Михайло Сташенко:

Шановні колеги!

Щиро дякую всім, хто долучився до дискурсу.

Глибокий професійний розгляд проблем управління, обмін позитивними науковими практиками освітнього менеджменту сприятиме реалізації формувального етапу започаткованого наукового проєкту кафедри менеджменту освіти ВІППО «Формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін».

Окремо дякую колегам - науково-педагогічним працівникам кафедри за організацію інтернет-конференції.

Сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю!