Ця проста сільська жінка, якою ми бачимо Марію Примаченко на більшості фотографій, зовсім не схожа на «зірку» наївного мистецтва, заслужену діячку мистецтв УРСР, лауреатку Держпремії УРСР, Народну художницю України, на честь якої назвали малу планету 14624. Поважні звання вона отримала ще за життя – справедливо і заслужено за своє дивовижне, казкове бачення світу. При цьому жила не як «заслужена» – всі 88 років свого життя у рідному селі Болотня на Київщині, без особливих благ чи вишуканих умов.
ЮНЕСКО присвятив їй цілий рік – 2009, мистецтвознавці і біографи – безліч досліджень, енциклопедії та Вікіпедія – ґрунтовні статті. Переказувати не беремося, але в день народження цієї казкової жінки – 12 січня згадаємо лише ті факти, які нас самих здивували – цікаві, людські.
Правильне написання прізвища – Приймаченко чи Примаченко вирішував Вищий адміністративний суд України
За життя художниця сама інколи називала себе Приймаченко, пояснюючи, що Примаченко – це зросійщений варіант. Картини підписувала лише Примаченко або скорочено М. П. Правильність написання прізвища гостро постала вже після смерті художниці – після указу Президента Віктора Ющенка про відзначення 100-річчя від дня народження Марії Приймаченко – з літерою «й».
З цього приводу в 2010 році навіть ініціювали звернення до Вищого адміністративного суду.
Суд постановив, що згідно з пенсійним посвідченням, свідоцтвом про смерть художниці правильне написання її прізвища – Примаченко