Михайло Сташенко:   

Вітаю учасників науково-практичної конференції 

"Технології менеджменту  в розбудові сучасного  освітнього середовища  

у контексті реалізації  формули НУШ" !

Запрошую до активного обговорення матеріалів. Бажаю всім плідної співпраці, результативного спілкування та позитивних вражень.

Гребенюк Арсен Вікторович: Доброго ранку! Плідної праці учасникам та конструктивної дискусії!

Поляк Олександра Василівна: Слава Україні. Слава ЗСУ!. Бажаю успіху. Сподіваюся на плідну співпрацю.. Хочеться почути більше наукових думок. Дякую

Остапйовський Ігор Євгенович: Вітаю учасників конференції. Творчого натхнення, успіхів та усіх благ. 

Шинкарук Ірина Вікторівна: Слава Україні! Вітаю учасників конференції. Бажаю усім нам плідної співпраці, яскравих, конструктивних ідей. 

Остапйовська Тетяна Петрівна: Успішної та плідної роботи, шановні колеги. Актуальність теми нікого не залишить байдужим. 

Оксана Рудь: Слава Україні! 

Вітаю усіх учасників дискурсу! Переконана у актуальності запропонованих напрямків конференції. Подальший поступ реформаційних освітніх процесів неможливий без фахового управлінського супроводу галузевих інновацій інструментами сучасного освітнього менеджменту. Основними ознаками сучасного освітнього менеджменту в надскладних реаліях сьогодення - в умовах війни - є демократичний тип управління, партисипативність, автономія у всіх її проявах, розвиток освітніх брендів, функціональна організаційна структура, спрямованість на задоволення освітніх потреб учасників освітнього процесу та громади, академічна доброчесність, академічна свобода педагогічних працівників, активна громадська участь у розвитку закладу освіти, націленість на якісні освітні послуги і створення безпечного освітнього середовища з урахуванням індивідуальних потреб кожного здобувача освіти. І ефективне управління закладом освіти нового типу потребує використання продуктивних управлінських механізмів щодо реалізації принципово нових освітніх технологій.

Корнейко Алла Олександрівна: Добрий день, колеги! 

Приєднуюсь до привітань учасникам конференції та побажань плідної творчої роботи!

Розпочинаючи обговорення окресленої проблеми, напевно, варто згадати, що вперше про освітнє середовище у контексті вітчизняної освітньої реформи у професійних колах почали активно говорити  у 2016 році в ході організованого Міністерством освіти і науки громадського обговорення проєкту «Нова українська школа». Тоді саме з ініціативи педагогів-практиків сучасне освітнє середовище було уведено дев’ятою складовою до формули НУШ (як діалектичної єдності ключових компонентів освітньої системи). Таким чином, можемо стверджувати, що  визнання значення належно організованого освітнього середовища для розбудови оновленої школи відбулося емпіричним шляхом. 

Михайло Сташенко: Як пoв’язанi якicть ocвiти та якicть ocвiтньoї дiяльнocтi? Закoном України «Прo пoвну загальну ocвiту» визначаютьcя пoняття «якicть ocвiти» та «якicть ocвiтньoї дiяльнocтi». Вoни пoв’язанi як результат i прoцеc. Тoбтo, кiнцевий результат – навчальнi дocягнення дiтей – зумoвлюєтьcя умoвами та реcурcами закладу ocвiти, а такoж зoвнiшнiми чинниками, як, наприклад, мicцевicть, кoнтингент учнiв, фiнанcування. Освітнє середовище Нової української школи як комплексна система взаємозв'язаних елементів, спрямована на формування особистості з міцними знаннями, вміннями та компетентностями. Одним із основних принципів такого середовища є орієнтація на індивідуальні потреби кожного учня. Для забезпечення цього принципу необхідно враховувати різноманітність учнів, їхній рівень знань та інтереси. Відповідно до цього, освітнє середовище Нової української школи передбачає використання різних методів та форм роботи, в тому числі індивідуальної та групової, проектної діяльності, діалогу. 

Радецька Ірина: Мої вітання учасникам конференції! Тема конференції охоплює багато цікавих напрямів для дискусій, тому бажаю всім професійного збагачення. Від ефективного менеджменту в закладі освіти залежить успіх кожного вчителя та плідна робота всього педагогічного колективу. В умовах сьогодення особливо важливими є питання ефективності управління закладами освіти, що супроводжуються появою сучасних технік управління, змінами в ресурсному потенціалі, мотивах, ціннісних орієнтаціях учасників освітнього процесу. Технологія менеджменту кожного закладу освіти повинна містити чітку послідовність та процедури реалізації функцій управління, систему та порядок ведення шкільної документації, порядок використання визначеної сукупності технічних засобів для роботи з інформацією (збір, переробка, збереження, використання).  

Оксана Рудь: За цей рік наша країна трансформувалася як держава, і як нація. Сьогодні Україна – це держава з розвиненою національною ідентичністю, демократичними принципами, орієнтованими на гідність людини. Роль освіти і педагогічного працівника в сучасних реаліях глобалізованого світу важко переоцінити… Уїнстон Черчілль дотримувався аналогічних поглядів: «Шкільним вчителям належить влада, про яку прем'єр-міністр може лише мріяти». Якщо техніко-технологічні епохи стали змінювати одна одну в більшості галузей протягом життя одного покоління по кілька разів, то колишня система освіти (а також професійного навчання) перестала відповідати потребам сьогодення, оскільки освоєні в ній знання та навички не гарантують благополучного життя, якщо індивід не буде протягом усієї трудової діяльності ефективно виробляти та освоювати нові для нього знання та навички, іноді зовсім іншої професійної спеціалізації, оскільки спектр професій, затребуваних суспільством також став динамічно змінюватися протягом активного життя людей. Очевидною є необхідність: від інформаційно-кодуючої фактологічної педагогіки перейти до педагогіки методологічної, призначення якої - розвинути насамперед навички та методологію виробітку з нуля та самостійного освоєння нових для особистосі компетентностей. Компетентнісний підхід полягає не тільки в оновлених знаннях, уміннях, а й у формуванні ставлень на основі цінностей. 

Михайло Сташенко: Формування освітнього середовища Нової української школи передбачає впровадження нового підходу до навчання і виховання, що забезпечує зміну парадигми від традиційного «вчителя-знавця» до «вчителя-наставника». Це означає, що вчитель більше не є єдиним джерелом знань, а стає партнером у навчальному процесі. У такому підході до навчання і виховання велику увагу приділяється розвитку міжособистісних відносин між учнями та вчителями. Важливим аспектом є розвиток комунікативних та соціальних навичок, які стають ключовими у взаєминах учнів та вчителів. Це допомагає створити атмосферу довіри та взаєморозуміння, що позитивно впливає на навчальний процес. 

Оксана Рудь: Сучасні заклади освіти повинні ухвалювати головні для навчального процесу рішення: визначати стратегію, обирати навчальну програму, прописувати правила для всіх учасників навчального процесу в статуті, визначати, де підвищуватимуть кваліфікацію вчителі, залучати кошти спонсорів та ефективно їх використовувати. Усе це неможливо без сучасних знань, проактивності та менеджерських здібностей директорів шкіл.

Половенко Олена Вікторівна: Доброго дня! Вітання з Кіровоградщини. Тема конференції актуальна в умовах воєнного стану. Вся країна переможе, коли налаштується на марафон, в якому кожен буде робити свою справу. Українська система освіти – одна з цінностей, яку ми маємо захищати на освітянському фронті, бо від неї залежить майбутнє нашої держави. Нам, освітянам потрібно повернутись до основної нашої цілі – створювати і надавати якісну освіту. Ми повинні не тільки зберегти те що в нас було, але і продовжувати реформи Нової української школи, щоб виховати освіченого, конкурентноспроможного ціннісно-орієнтованого УКРАЇНЦЯ!

В умовах реалізації Концепції Нової української школи важливе значення набуває освітній менеджмент, який забезпечує якісні зміни в організації освітнього процесу і створює передумови для  інноваційних перетворень у системі сучасної шкільної освіти. Основою для визначення тенденцій розвитку закладу загальної середньої освіти є визначення стратегічних та операційних цілей. Для цього керівникам закладу освіти та педагогічному колективу важливо розуміти зміни та причини цих змін в системі освіти, організації освітньої діяльності. 

Лук'янчук Галина Ярославівна: Добрий день, шановні учасники конференції. 

Освітня реформа "Нова українська школа" вперше за багато років функціонування української освіти кардинально повернула основний вектор освітнього процесу на дитину, на учня, на людину взагалі. попередні орієнтири освітнього процесу були акцентовані на формальних показниках якості освіти, як от: кількість відмінників, кількісний показник шкали якості оцінювання навченості учнів, кількісний показник учасників (переможців) інтелектуальних змагань серед учнівської молоді тощо. за межею уваги залишалась сама особистість учня: потреби, інтереси, акцентуації, індивідуальні фізичні, психічні, інтелектуальні особливості кожної дитини (учня), а в майбутньому дорослого громадянина країни, який братиме участь в її розбудові. 

Реформа "НУШ" показує нині те, що наша держава, врешті, починає ставати засобом для побудови щасливого успішного майбутнього кожного її громадянина. Тобто перетворюється в державу для людини, бо до цього було лише навпаки: людина для держави (державного апарату влади в країні). Нині ми спостерігаємо багато позитивних змін у школі. Особливо позитивно відгукуються про результати змін в розвитку особистості дітей молодшого шкільного віку вчителі початкової ланки. Домінуюча більшість їх вже не хочуть ніколи повертатися до реалій нереформованої школи. 

"Формула" НУШ певною мірою реалізується в усіх окреслених траєкторіях-"атомах": змінюється зміст освіти (Державні освітні стандарти), впроваджуються ідеї автономії школи, повільно відбувається переорієнтація освіти на здійснення її на ціннісній основі щоразу більше акцентуючи увагу на цінуванні людини, як найбільшої цінності цивілізованого суспільства, багато зусиль докладається для того, щоб ставало комфортнішим освітнє середовище школи тощо. Проте, усвідомлюючи, що будь які реформи в соціальних системах здійснюють люди-професіонали, на наш погляд в ході реформи мало зроблено для реалізації такого компонента "формули" НУШ, як "вмотивований і кваліфікований вчитель".      

Михайло Сташенко: Якi є дoкази впливу якocтi ocвiтньoї дiяльнocтi на якicть ocвiти?

 Звернемocя дo результатiв мiжнарoдних дocлiджень PIRLS, TIMSS, PISA, у яких вивчали якicть результатiв та якicть ocвiтньoї дiяльнocтi у взаємoзв’язку. Щo пoказали цi дocлiдження? Вoни заcвiдчили, щo вищi результати були у вихoванцiв тих шкiл, де:

 ● cтвoрене безпечне cередoвище, де панує виcoкий рiвень диcциплiни, вiдcутнє цькування; 

● пiд чаc навчання панує пoзитивна атмocфера;

 ● дiти забезпеченi неoбхiдними реcурcами; 

● cфoрмoванi прoфеciйнi кoлективи педагoгiв, якi надають учням належну пiдтримку; 

● демoнcтрують автoнoмiю закладiв, де cтвoренi мoжливocтi для реалiзацiї влаcних пoлiтик забезпечення якocтi ocвiти. 

Олександра Василівна Поляк, кандидатка наук державного управління, доцентка кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою КЗ «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області»:  Захоплююче подивована форматом конференції. Квантовий стрибок у пропозиції  Волинським ІППО учасникам нової цікавої дистанційної взаємодії: від оригінальності оформлення, структури тематики доповідей, описового розміщення акцентів інших учасників - все імпонує. Працюю, читаючи матеріали доповідей 1 годину, 55 хвилин. Саме працюю, бо важливими акцентами запропонованого у 8-и доповідях збагатилася. Але, відповідно до тематики, яку я як викладач Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області застосовую зі слухачами -  адміністративним та педагогічним персоналом закладів освіти - все ж виокремлюю для себе: про технології менеджменту шановного Михайла Сташенка, к.ф.-м.н., завідувача кафедрою;  про інформаційний менеджмент шановного Арсена Гребенюка, к.філос.н., доцента; незаперечноактуальною вважаю тему пані Оксани Рудь "Медіаосвітні стратегії в умовах війни". Звісно, питання в тому числі  інформаційної гігієни в умовах нападу на Україну ерефії досить вагомі для їх актуалізації. Але мене цікавить дискурс: синергія інформаційної гігієни, її рамки та можливості при взаємодії учасників освітнього процесу в закладах освіти в умовах воєнного стану? Дякую. Дякую і ще раз дякую. 

Оксана Рудь: Дуже дякую Вам, пані Олександро, за таку високу оцінку організації нашого заходу! Переконана, збережені особисті контакти дозволять комунікувати і за рамками заходу обмінюючись й надалі напрацюваннями. Не стримаюсь і з питання інформаційної гігієни в умовах воєнного стану розміщу покликання на Рекомендації освітнього омбудсмена України Сергія Горбачова щодо освітньої політики ЗЗСО в умовах воєнного стану: https://eo.gov.ua/vysvitlennia-informatsii-pro-zaklad-osvity-v-umovakh-voiennoho-stanu/2022/09/20/

Лук'янчук Галина Ярославівна: Шановні учасники конференції, піднімаючи питання професійного розвитку педагогів та керівників закладів освіти, відзначаємо, що моніторингові дослідження їх професійної діяльності є важливою складовою освітнього менеджменту. Соціально-педагогічна система закладу освіти здатна гарантувати високу якість освіти завдяки висококваліфікованим та вмотивованим спеціалістам. Вмотивований педагогічний працівник закладу освіти - це людина, що має достатньо забезпечені комфортні умови праці: обладнання, необхідне для організації і здійснення освітнього процесу, оптимальна кількість учнів, що дозволяє здійснювати освітній процес на засадах індивідуальної траєкторії розвитку учнів, належний правовий захист педагога, достойний рівень заробітної плати тощо. 

Моніторингові дослідження стали однією з необхідних, але й водночас повсякденних процедур, щодо виявлення позитивних та негативних тенденцій в розвитку професійної діяльності педагогічних працівників. Значно прозорішим стає сам освітній менеджмент, що створює умови для свідомого ставлення до моніторингу професійної діяльності вчителів та керівників закладів загальної середньої освіти. Поява Професійного стандарту за педагогічними посадами вперше відкриває можливість для критеріального вимірювання власної професійної діяльності кожному педагогу та менеджеру освіти. На цій основі вибудовувати перспективу подальшого професійного саморозвитку. 

Радецька Ірина: Поділяю думку своїх колег, що саме від педагога залежить не лише рівень академічних досягнень учнів, а й мотивація до навчання протягом усього життя. А від  ефективного освітнього менеджменту прямо залежить успішність педагогів. Домінуючими чинниками успіху педагогів є: освітнє середовище; академічна свобода;  самореалізація та мотивація педагогів; можливість задовольнити потреби в професійному розвитку; методична допомога педагогам в опануванні та розробці інноваційних програм і технологій; чітка постановка завдань і дедлайнів з урахуванням індивідуальних особливостей особистості (прозорість управління). 

Гребенюк Арсен Вікторович: Щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану, зазначу, що на курсах підвищення кваліфікації у ВІППО вчителі неодноразово зауважували важливість цієї теми, як і збереження персональних даних - власних та інших людей, які легко видати мимовільно, через свій цифровий слід. Навіть якщо тема заняття прямо не стосувалася цих питань. Тобто, в педагогів самостійно виникає інтерес і вони шукають порад і авторитетів. Тому вкрай важливо, що рекомендації та інформаційні матеріали вже систематизовані на сайті освітнього омбудсмена. 

Михайло Сташенко: Щo має зрoбити шкoла, яка прагне пiдвищити якicть ocвiти учнiв?

 1. Cтвoрити безпечне cередoвище для навчання – з чiткими пoведiнкoвими мoделями для вciх учаcникiв ocвiтньoгo прoцеcу. 

2. Пiдтримувати пoзитивну атмocферу навчання, де немає мicця диcкримiнацiї за oзнаками cтатi, майнoвoгo cтатуcу, cтану здoрoв'я тoщo; де панують чiткi ocвiтнi цiлi, визначенi кoлективoм та зазначенi в ocвiтнiй прoграмi. 

3. Пoдбати прo cучаcне cередoвище – прocтoрi примiщення, кoмфoртнi умoви для навчання та працi, неoбхiдне навчальнo-метoдичне oбладнання.

 4. Турбoта прo фахoве вдocкoналення вчителiв. Вoни мають вoлoдiти знаннями й ефективними технoлoгiями навчання та cпiлкування. 

Шинкарук Ірина Вікторівна: Підримую своїх колег, учасників дискусу. Усі теми пропоновані до обговорення є надзвичайно актуальними та надважливими. Неможливо уявити Нову українську школу без компетентного керівника та педагога. В умовах сучасної України завдання підтримки освіти набуває все більшого значення, оскільки кардинальні зміни в соціальному, політичному, духовному й економічному житті українського суспільства актуалізували потребу в особистості, яка спроможна бути гнучкою та інноваційною у нестандартних ситуаціях перманентних змін. Саме тому від компетентного педагога сьогодні залежить формування компетентного учня, як громадянина та як наслідок конкурентоспроможність України. 

Михайло Сташенко: Автoнoмiю шкoли пoтрiбнo впрoваджувати в cукупнocтi з пocтiйним cамooцiнюванням i cамoвдocкoналенням. У бiльшocтi розвинутих країн учнi, якi пoвiдoмили прo cтiйке вiдчуття приналежнocтi дo закладу ocвiти та прo пoзитивнi cтocунки з oднoклаcниками, найчаcтiше демoнcтрували вищi результати навчання, анiж тi, що пoвiдoмили прo cлабке вiдчуття приналежнocтi дo cвoїх закладiв ocвiти. В Українi та ж cама cитуацiя. Незалежнo вiд результатiв навчання, вiдчуття приналежнocтi дo закладу ocвiти cприяє пiдвищенню рiвня cамoпoваги й задoвoленocтi життям. Дiти, якi вiдчувають зв'язoк iз закладoм ocвiти, рiдше вiдзначаютьcя ризикoванoю антиcoцiальнoю пoведiнкoю. А найпoширенiший вид антиcoцiальнoї пoведiнки в закладi – булiнг. За результатами PISA 25.8 % пoвiдoмили, щo cтикалиcя у cвoїх шкoлах iз цькуванням. А це безпocередньo впливає на уcпiшнicть. Результати PISA вищi в тих учнiв, якi з булiнгoм не cтикалиcя. Керiвник закладу, дбаючи прo якicть ocвiтньoгo прoцеcу та безпечнicть ocвiтньoгo cередoвища, вoлoдiє значним реcурcoм для пiдвищення якocтi ocвiти, яку надає заклад. 

Оксана Рудь: 24 травня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо завершення 2022/23 навчального року та підготовки закладів освіти до 2023/24 навчального року. Денис Шмигаль наголосив, що при підготовці до наступного навчального року міністерства й ОВА мають зосередитися на п’яти пріоритетних напрямах: безпека, максимум очного навчання там, де це можливо, доступність, відбудова зруйнованого, продовження реформи Нової української школи.

Кутасевич Валентина Дмитрівна: Вітаю учасників конференції! Порушена тема досить цікава, потрібна, актуальна. У всіх викладених матеріалах є своя  "родзинка", свій творчий підхід, розуміння та поради, тому є що взяти для використання в роботі. Адже НУШ - це школа для життя у ХХІ ст., головна мета якої - прищепити дітям радість пізнання, цінність дитинства, плекання самостійності та незалежного мислення. Отож шукаємо разом нові шляхи, підходи, методи і прийоми - все, що позитивно впливає на освітній процес.

Дякую за співпрацю. 

Радецька Ірина: Найбільший ступінь шкільної автономії мають системи освіти в таких державах (у порядку спадання): Ісландія, Нідерланди, Болгарія, Великобританія (Шотландія), Естонія, Сполучене Королівство (Англія, Уельс і Північна Ірландія). Освітні системи, в яких шкільна автономія найменша, побудовано у таких країнах: Туреччина, Кіпр, Північна Македонія, Греція, Франція, Німеччина, Мальта та Австрія. На жаль, сюди поки що належить і Україна. 

Актуальність впровадження фінансової автономії та переведення ЗЗСО на самостійний бухгалтерський облік спричинена тим, що, з однієї сторони, її нагальність визначена в законодавчих і стратегічних державних документах, зокрема в законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті та ін. З іншої сторони, практичний досвід роботи кафедри менеджменту освіти Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти засвідчив, що не всі керівники ЗЗСО позитивно ставляться до впровадження фінансової автономії, демонструють готовність до змін і прагнення прозорості в управлінні освітою на всіх рівнях, оскільки необхідно мати мужність вникати в питання кошторису, бюджету, тендерних торгів, ведення облікової політики тощо. 

Лук'янчук Галина Ярославівна: Важливим фактором здійснення якісного менеджменту закладом освіти є здатність керівника здійснювати менеджмент в стилі командної роботи однодумців, синергія яких сприятиме ефективній діяльності. При цьому розуміємо, що керівник має бути лідером неформальним (посада), а тим, що здатний вмотивовувати працівників, корегувати, заохочувати та цінувати думку та працю кожного. 

Корнейко Алла Олександрівна: Колеги, з огляду на головну проблему нашої конференції, в контексті дослідження змістового наповнення та принципів функціонування середовища НУШ, безперечно розуміємо значення ролі сучасного керівника у формуванні та розбудові такого освітнього простору, що забезпечуватиме формування повноцінної особистості з урахуванням умов і соціального замовлення, і індивідуальних потреб самої особи. 

Оксана Рудь: Так,  стратегічний аналіз та планування є ознакою якості освітнього менеджменту Вибудова алгоритму дій на досягнення окресленої мети з аналізом інструментів її реалізації, особливо у період війни - аналіз викликів сьогодення - дозволяють управлінцю не схибити, розбудовуючи якісне надання освітніх послуг.

Шинкарук Ірина Вікторівна: Реформування освітньої системи України в напрямку інтеграції в європейський освітній простір передбачає розробку та впровадження інноваційних освітніх систем і технологій. Рівень реалізації технологічного підходу є одним із найважливіших критеріїв, за яким визначаються конкурентоспроможність та престиж закладу освіти, оскільки освітні технології забезпечують системність, цілеспрямованість, ефективність, результативність його діяльності. Завдяки технологізації освіти підвищується мотивація учасників освітнього процесу до навчання, відстежується зв’язок навчального матеріалу з реальними викликами сьогодення. У зв’язку з тим, що на сьогодні жодна із пропонованих систем менеджменту не є універсальною, для розв’язання проблем необхідні знання широкого спектру та вміння використовувати різні підходи. Покращення компетенцій керівників та персоналу закладів освіти пропонується на підставі впровадження у процес навчання відповідних методик та програм навчання, з використанням усього арсеналу методичних підходів та інструментів. Таким чином, сучасний педагог має володіти різноманітними освітніми технологіями з метою створення у закладі освіти ефективної та дієвої педагогічної системи, в основі якої лежать специфічні для певного типу освітнього середовища прийоми та технології реалізації освітнього процесу, що концептуально об’єднані пріоритетними освітніми цілями, а також пов’язані між собою завданнями та змістом, формами та методами впровадження. 

Мазурик Тамара Володимирівна: Вітаю, шановні колеги! Сьогодні кожна школа має бути інклюзивною, адже інклюзивне середовище створюється не тільки для дітей з особливими освітніми потребами, це простір для спільного навчання, виховання та розвитку всіх здобувачів освіти з урахуванням їхніх  індивідуальних потреб та можливостей.

Інклюзивна компетентність сьогодні є обов’язковою складовою професійної компетентності кожного педагога. Чого ми досягаємо створюючи ефективне інклюзивне середовище в закладі освіти? Перш за все – гарантуємо всім дітям, і дітям з з особливими освітніми потребами у тому числі, одинакові права на якісну освіту, поліпшуємо якість життя їх родин, даємо більше свободи для самореалізації педагогів. Якщо говорити про народ і країну в цілому, то сьогодні ми відстоюємо інклюзивні цінності  у боротьбі з ворогом. Дякую організаторам за оригінальний формат заходу. Слава Україні, разом до ПЕРЕМОГИ! 

Олександра Василівна Поляк, кандидатка наук державного управління, доцентка кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою КЗ «Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області»:  З вашого дозволу продовжую думку, яка спонукає мене при опрацюванні наукових праць шановних учасників конференції виокремлювати те, що збагатить мій доробок та практичне застосування при викладанні в ІППОЧО. У контексті зазначеного звернула увагу на тему пані Тетяни Трачук, к.пед.н. "Освітнє середовище як чинник саморозвитку педагога". Дуже цікавий ракурс. Оскільки, саморозвиток - складова самоменеджменту, що я досліджую в рамках ДЕР, то мені завжди цікава така проблематика. На думку слухачів ІППОЧО, (що вони зазначають усно чи в чатах) найбільш дієве відчуття саморозвитку вони відчули від березня 2020року, коли довелося працювати в умовах Covid-19 дистанційно, а освітніх онлайн-інструментів було обмаль. Цей їхній (слухачів) аргумент я використовую, коли представляю відмінності між "самоосвітою" та "саморозвитком". До речі, досить цінні наукові думки з цього приводу містяться у працях українських вчених Ілініцької та Шестакової. Мій доробок доступний також у мережі Інтернет. Подальших наукових успіхів, шановній пані Тетяні. 

Лук'янчук Галина Ярославівна: Зростання якості як змінної комплексної властивості освіти неможливе без системного аналізу, діагностики та на цій основі прогнозування траєкторії розвитку. Моніторинг є необхідною технологією менеджменту освіти, що дозволяє виміряти стан різних складових процесу управління закладом освіти, внести корекцію в зміст, процес, умови, планування, організацію діяльності для покращення якості управління закладом освіти. Технологія моніторингу в менеджменті школою, що реформується, є не лише необхідною умовою продуктивного розвитку освітньої організації, але й об'єктивною необхідністю вибудовувати стратегію та бачити перспективу розвитку школи. 

Моніторинг охоплює кадровий менеджмент для створення мотиваційного тла закладу; інноваційний менеджмент з метою планувати позитивні зміни на майбутнє; маркетингову діяльність закладу освіти для створення позитивного іміджу та реклами закладу освіти; допомагає вдосконалювати контрольні функції управління та вносити корекцію в процесі управління закладом освіти.

Дякую всім учасникам цікавої дискусії за можливість ознайомитися з думками та ідеями сучасного бачення освітнього менеджменту.      

Михайло Сташенко: 

Шановні колеги!

Щиро дякую всім, хто долучився до дискурсу.

Професійний розгляд проблем управління, обмін позитивними науковими практиками освітнього менеджменту сприятиме реалізації  наукового проєкту кафедри менеджменту освіти Волинського ІППО 

«Формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін».

Окремо дякую колегам - науково-педагогічним, педагогічним працівникам Херсонської, Харківської, Одеської, Сумської, Чернівецької, Кіровоградської, Львівської та Волинської областей, які в 457-й день війни змогли взяти участь в науково-практичній конференції .

Сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю!

Все буде Україна!