щасливі батьки - щасливі діти
Щаслива сім’я... На перший погляд таке просте і зрозуміле всім поняття. Та якщо запитати пересічного громадянина про те, яку ж сім’ю можна вважати щасливою, то найчастіше у відповідь можна почути, що це така сім’я, яка матеріально забезпечена, сім’я, в якій батьки працюють і не вживають наркотиків та алкогольних напоїв. Тобто це така сім’я, де є статок. Але чому ж тоді так часто в засобах масової інформації звучать прізвища відомих широкому колу громадян осіб, точніше - їх дітей, які скоїли злочин, чи інший негативний вчинок? Адже ті діти мають все, що захочуть. Отже для щасливої сім’ї потрібно щось зовсім інше.
В щасливих сім’ях люди з повагою відносяться одне до одного, довіряють. В таких сім’ях панує душевне тепло, членам родини подобається проводити разом час. І діти і батьки багато спілкуються, розповідають один одному про свої почуття, страхах, промахи, навіть про такі речі та вчинки,за які деколи буває соромно та боляче. Члени щасливої родини розповідають один одному по все тому, що знають, що рідні зрозуміють, не будуть дорікати і обов’язково допоможуть.
А от в нещасливих сім’ях немає такої відкритості і довіри між членами родини, тому. що відкрившись можна наразитись на критику, насмішки, непорозуміння. Довіра втрачається, а разом з нею і любов та теплота. І тоді кожен член такої родини живе своїм життям, тобто сім’я є, але всі емоційно одинокі.
В щасливих сім’ях не пригноблюють один одного, поважають особистість і унікальність кожного члена родини. В таких родинах немає місця жорстким вимогам, нав’язування своєї волі, ущемлення свободи у виборі дій.
В нещасливих сім"ях часто не рахуються з бажаннями один одного, часто в сім"ї проявляється диктатура одного члена родини по відношенню до інших, обмеження волі і свободи. І тоді життя стає нестерпним, безрадісним.
В щасливих сім"ях не тільки обговорюють проблеми, але і намагаються допомогти їх вирішити без криків і приниження іншого члена родини. Ніхто не дорікає один одному, не згадують минулих помилок і промахів, частіше прощають один одного.. У щасливих сімей є і інші особливості. Вони не зв"язані ні з матеріальним достатком, ні з соціальним положенням в суспільстві, ні з релігійною чи національною належністю членів родини.
Умови для створення щасливої сім’ї
Проте, щоб зробити сім"ю щасливою потрібно докласти зовсім небагато зусиль. От основні з них:
1.Зберігайте свої захоплення, хобі і з повагою відносьтесь до захоплень чим-небудь іншого члена родини.(Наприклад - батько захоплюється футболом і ходить грати 2 рази на тиждень У матері теж є захоплення - вишивання і вона також вивільняє 2 вечори для свого захоплення. Дітям це йде на користь, вони бачать, що батьки не тільки здатні вирішувати побутові проблеми, а й мають ще і свої уподобання. Тож діти вчаться поважати і свої захоплення, і захоплення батьків.)
2.Намагайтеся хоча б 3 рази на тиждень збиратися всією родиною для вечері та спілкування. (Адже сучасне життя - це дефіцит часу і ми часто не бачимо і не чуємо близьких людей, тому що нам завжди бракує часу. І дуже добре було б, якби кожен з членів родини розповів і про те. що його хвилює, тривожить, або про свої успіхи і досягнення. Такі вечори дають всім членам родини відчуття єдності, підтримки, особливо в такі періоди життя, коли людині сумно та тривожно. В ці вечори у багатьох народжується відчуття, що всією родиною можна справиться с багатьма негараздами в житті, що завжди поряд будуть близькі люди, їх підтримка, розуміння і допомога.
3.Своя особиста територія. (У кожного члена, хай і самої дружньої та люблячої сім"ї повинна бути своя "територія", якщо не кімната, то хоча б куточок тобто безпечне місце, де можна побути наодинці з своїми думками, де ніхто не буде приставати з запитаннями, проханнями, так як родина розуміє твоє бажання інколи усамітнитись.)
Отже спробуйте почати або намагайтеся і далі продовжувати все те хороше та добре, що е в ваших сім"ях. Всім потрібно вчитися мистецтву близьких відносин з нашими близькими людьми, потрібно вчитися товаришувати між собою, а значить вміти сприймати, чути и вірно розуміти іншу людину, вчитися ділитися своєю душевною теплотою з своїми близькими. Потрібно намагатися позбутися категоричності, непоступливості, грубості в сімейних відносинах.
