Щоб навчити цінувати власне здоров'я, виховувати в школярів потребу в постійній рузумовій активності в нашій школі традиційно проводилися "Веселі старти" для учнів молодшої школи.Усі учасники отримали позитивні враження та натхнення для подальших спортивних досягнень. Здобуток заходу - добрі емоції і переконання, що фізкультура та спорт - це здоров'я, спілкування, відпочинок та гарний настрій.

Національний урок пам’яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру.

БУЛІНГ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Форми шкільного булінгу можуть бути різними:

• систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);

• фізичні і психічні приниження;

• різного виду знущання;

• бойкот та ігнорування;

• псування особистих речей;

• кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Характеристика агресорів

Д. Ольвеус визначає такі типові риси учнів, схильних ставати агресорами:

• відчувають сильну потребу панувати і підпорядковувати собі інших учнів, домагаючись таким шляхом своїх цілей;

• імпульсивні і легко приходять в ярість;

• часто зухвало і агресивно поводяться по відношенню до дорослих, включаючи батьків і вчителів;

• не відчувають співчуття до своїх жертв;

• якщо це хлопчики, то вони зазвичай фізично сильніше за інших хлопчиків.

Дослідник виділив наступні мотиви діяльності агресорів:

• бажання мати владу і домінувати над іншими учасниками групи;

• у зв'язку з особливостями сімейного виховання, такі діти володіють високим рівнем агресивності: успішні агресивні дії дозволяють їм відчувати задоволення;

• агресор може отримувати від жертви підкріплення насильницьких дій у вигляді грошей або цінних предметів;

• агресивна поведінка в багатьох класах гарантує високий соціальний статус у групі;

• контроль інших шляхом фізичного впливу або вербального залякування;

• низький рівень емпатії;

• в дитинстві часто були свідками агресивних моделей поведінки;

• озлоблені та мстиві; неадекватно сприймають дії інших як ворожі та загрозливі;

• виховувались в родині з бідними моделями комунікації з іншими людьми;

• мають більші шанси опинитись в асоціальній або кримінальній групі;

• мають досвід негативної моделі вирішення конфліктів батьками;

• вважають, що агресія – єдиний шлях підвищити свою самооцінку;

• страждають від фізичного та емоційного насильства вдома;

Характеристика жертв булінгу

Тривалий стан тривоги може призвести до різних психічних розладів: депресії, неврозів та фобій.

Крім того, постійна тривожність викликає різноманітні поведінкові порушення – адиктивну, суїцидальну, антисоціальну, аутичну поведінку особистості.

Часто, у жертв булінгу розвиваються різного роду адикції – алкогольна, наркотична, тютюнова, які сприяють зменшенню тривоги та психологічної напруги. Невчасна або некомпетентна допомога жертвам булінгу призводить до тяжких порушень поведінки, вкрай до делінквентної, коли особа з категорії «жертв» переходить до категорії «агресорів».

Тривале знущання та цькування помітно впливає на комунікативну сферу особистості. Так, у жертв булінгу спостерігається розпад комунікативних вмінь, відсутність бажання або страх спілкуватися з іншими. Вкрай негативними наслідками тривалого булінгу є порушення функцій мовлення – втрата здатності чітко вимовляти та зв’язувати слова і словосполучення, заїкання, нерозбірливість мови через страх критики або кепкування однолітків.

Жертва шкільного булінгу зазвичай переживає широкий спектр емоцій: безпорадність, відчай, страх, гнів, фрустрацію, приниження, самотність, відчуженість та ін. Визначити, що учень переживає подібні стани можна за такими індикаторами як раптова хвороба або прогули, часті зміни настрою, безсоння, відмова від їжі, відчуженість, неуважність, втрата інтересу до школи та навчання, залучення до бійок, зміна кола спілкування, уникнення їдальні та шкільного подвір’я, страх дороги до школи (прохання провести до школи та забрати з неї), наявність синців та подряпин, постійна втрата кишенькових грошей та особистих речей.

Шляхи попередження булінгу в освітньому середовищі

1. Вдосконалення та забезпечення нагляду за дітьми в школі та поблизу неї (необхідна достатня кількість дорослих під час обідів, перерв у разі виникнення конфліктних ситуацій між учнями, що потребують втручання).

2. Залучення учнів до процесу створення та встановлення правил поведінки в класі.

3. Впровадження соціальних підкріплень для бажаної позитивної поведінки та санкцій для небажаної агресивної поведінки.

4. Регулярне проведення «форумів» для учнів з метою розробки, уточнення та оцінки правил антибулінгової поведінки.

5. Проведення зборів для батьків класів (кількох класів) з метою поліпшення сімейної комунікації та інформування стосовно превентивної діяльності школи.

6. Зміна або вдосконалення окремих аспектів поведінки тих учнів, які стали жертвами булінгу або агресорами. Так, бесіди з учнями-агресорами передбачають: роз’яснення, що булінг є неприйнятним; попередження про негативні наслідки для учня у випадку повторних актів скоєння булінгу. Індивідуальні бесіди повинні включати вияснення епізоду булінгу («Як почалась ситуації булінгу?», «Що відбувалось?», «Чим це закінчилось?», «Хто і як брав приймав в цьому участь?» тощо). У роботі з жертвами булінгу може надаватися інформація стосовно плану дій вчителя/шкільного психолога/адміністрації щодо покарання агресора; переконання жертви завжди і негайно повідомляти про нові епізоди булінгу працівникам школи.

Пам`ятка безпечного користування інтернетом!

1. Нікому без дозволу батьків не давайте особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуйтесь на зустріч з людиною, з якою ви познайоми-лися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку спитайте дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилайте свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу бать-ків.

5. Не відповідайте на невиховані й грубі листи. Якщо все ж одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробіть з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і про сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходьте на аморальні сайти і не порушуйте без згоди батьків ці правила.

8. Не давайте нікому, крім батьків, свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робіть протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодьте і не заважайте іншим користувачам.

Небезпека в інтернеті

Безпека дітей в Інтернеті

Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Дорослі, не завжди маючи досвід спілкування в мережі, щонайменше, стривожені доступом своїх чад до цієї «темної та страшної мережі». Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.

Сьогодні Інтернетом користується понад чверть населення земної кулі – 1,9 млрд. людей. Середній рівень Інтернет-проникнення у світі наближається до 30%, а в розвинених європейських країнах цей показник досягає 70%. В Україні ця цифра становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. На тлі стабільно високого рівня користування Інтернетом серед дітей віку 11-14 і 15-17 років, також зростає число дітей молодшого віку (6-10 років). У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:

1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.

2. Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті.

3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.

4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації. Наприклад, місце навчання або улюблені місця для прогулянки.

5. Навчайте дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.

6. Поясніть, що давати свої паролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.

7. Поясніть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібно сповістити про це батьків чи вчителів.

8. Скажіть дітям, що їм не слід зустрічатися з людьми, яких вони знають тільки з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж це необхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч у громадському місці та й у присутності батьків.

9. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.

10. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.

11. Наполягайте, щоб діти не завантажували музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.

12. Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютера переходити на посилання, адреси яких вам невідомі.

13. Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.

ІНТЕРНЕТ БУВАЄ НЕБЕЗПЕЧНИМ !

Публікації про шкідливий вплив на здо­ров'я дітей комп'ютерної техніки ще можна зустріти в засобах масової інформації, але мало хто порушує питання негативного впливу на не сформовану дитячу психіку відео - та фотоматеріалів сумнівного харак­теру, якими переповнений Інтернет. Ні для кого не секрет, що там безкоштовно можна знайти інформацію будь-якого змісту, на­віть інструкцію з виготовлення вибухівки.

Сумна статистика криміналістів свід­чить, що зростання агресивної поведінки молоді безпосередньо пов'язана із система­тичним переглядом сайтів в мережі Інтер­нет, які демонструють злочинні, агресивні дії (про вбивства, побиття та знущання над людьми в найдрібніших деталях). Самостій­ний перегляд матеріалу такого змісту міцно осідає в психіці молодої людини і які вис­новки вона зробить після перегляду - ніхто не знає.

Серед молоді стало дуже популярним та­ке заняття, як знімати на мобільний телефон побиття та знущання, які відбуваються в школі, у дворі, та викладати їх в Інтернеті.

Якщо в реальному житті підліткові важ­ко знайти однодумців щодо якогось «не­зручного» питання, то в мережі охочих обго­ворити будь-які незручності можна знайти швидко і багато. Якщо телевізійні фільми з насиллям, мультфільми з монстрами та усілякими жахами (якими, на жаль, також переповнений ефір телебачення) перегляда­ються усіма членами родини і хоч якось об­говорюються, засуджуються, то блукання Інтернетом відбуваються усамітнено і таєм­ничо, без будь-якого стороннього втручання на правильність розуміння та тлумачення змісту переглянутого. Тут підліток сам фор­мує свої уподобання щодо будь-яких проявів людської поведінки. А потім ми бідка­ємося, звідки ж з'являються збоченці, діто­вбивці, маніяки та інші соціальне небез­печні особистості нашого суспільства.

Користуючись послугами Інтернету не забувайте і про заходи безпеки у спілку­ванні з людиною, яку ви не бачите, та нав­чайте цим правилам і своїх дітей. Адже віртуальні шахраї дуже гарні психологи: представляючись одним з ваших давніх знайомих, вони дізнаються від вас конфі­денційну інформацію, як, наприклад, коли у вас вдома нікого немає, з ким ви прожи­ваєте, ваш майновий стан і т. д. Квартирні крадіжки, вчинені за наводками, отрима­ними шляхом спілкування шахрая з постраждалим через мережу, на жаль, вже не рідкість.

Тож, шановні батьки, якщо ваші діти ко­ристуються послугами Інтернету, то не забу­вайте стежити за змістом матеріалів, які пе­реглядає ваше чадо, а краще користуйтеся системою «Батьківського контролю» або просто введіть пароль, щоб діти не могли са­мостійно підключатися до мережі. Спілкуй­теся частіше з дітьми, щоб вони не відчува­ли себе самотніми, станьте для них найкра­щими друзями, з якими можна говорити на будь-які теми та вирішувати будь-які пи­тання. Будьте пильними до будь-яких змін у поведінці та уподобань вашої дитини у зв'язку із появою в домі Інтернету.

Пам’ятка про коронавірус !

Коронавіруси (Coronaviridae) — велика родина респіраторних одноланцюгових РНК-вірусів, що включає на січень 2020 року 39 видів вірусів, об'єднаних у 2 підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae (до яких належить і 2019-nCoV / SARS-CoV-2, який спричинив згідно з міжнародною медичною термінологією спалах коронавірусної хвороби - COVID-19, що почався в грудні 2019).

Віруси цієї родини уражають людину, котів, птахів, собак, велику рогату худобу, свиней, кажанів, деяких диких хижих ссавців тощо. Вірусний геном завдовжки 26–32 kbp. Коронавіруси спричиняють захворювання різного ступеня тяжкості, від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році у пацієнта з гострим ринітом.

1. Хто може заразитися цим вірусом?

Люди, які живуть або подорожують в районах, де циркулює вірус COVID-19, можуть піддаватися ризику зараження. В даний час COVID-19 циркулює в Китаї, де знаходиться переважна більшість інфікованих людей. Захворілі з інших країн перебували серед людей, які нещодавно прибули з Китаю або жили чи працювали в тісному контакті з цими мандрівниками. Медичні працівники, які доглядають за хворими COVID-19, піддаються більш високому ризику та повинні захищатися за допомогою відповідних заходів профілактики і контролю інфекцій.

2. Хто має вищий ризик отримання важкої форми захворювання?

Хоча вірус ще не до кінця вивчений, але на сьогодні відомо, що люди похилого віку, а також з хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань.

3. Як довго вірус живе на поверхнях?

За попередньою інформацією, вірус може виживати на поверхнях лише протягом декількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

4. Чи можна заразитися вірусом COVID-19 від людини, у якої немає симптомів?

Люди, інфіковані COVID-19, можуть бути переносниками хвороби до того, як проявляться симптоми. Однак, ґрунтуючись на наявних на цей час даних, саме люди, у яких уже є симптоми захворювання, є переважним джерелом поширення вірусу.

5. Чи існують на сьогодні специфічні методи лікування?

На сьогоднішній день немає ліків, рекомендованих для профілактики або лікування нового коронавірусу.

Вберегтися від вірусу можна, дотримуючись звичайних заходів обережності та правил гігієни:

1. мийте руки з милом упродовж 20-ти секунд або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому повинен бути не менше 60-80%;

2. не торкатися очей, носа, рота брудними руками;

3. не контактуйте з особами, у яких наявні симптоми застуди чи інших захворювань верхніх дихальних шляхів, триматись від них на відстані 1,5-2 метра;

4. на певний час відмовитись від рукостискань і вітальних поцілунків; не подорожуйте до епіцентрів захворювання;

5. у разі появи перших симптомів ГРВІ, високої температури - невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря в телефонному режимі або викличте екстрену медичну допомогу;

6. повідомте попередню історію подорожей, якщо такі були;

7. закривайте ніс та рот при чханні серветкою, яку потім варто обов'язково викинути;

8. уникайте контактів з хворими тваринами; не вживайте сиру або без належної термічної обробки їжу тваринного походження;

9. стежте за рекомендаціями ВООЗ та інформуйте дітей про правила гігієни.

І найголовніше – зберігайте спокій.

Обов’язково дотримуйтеся рекомендацій з особистої гігієни та перебування у громадських місцях!

Телефони довіри:

§ Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§ Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

§ Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

§ Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§ Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

§ Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

§ Національна поліція України 102.

Зустріч випускників!

У першу п’ятницю лютого КЗ “Малобілозерська ЗОШ І-ІІ ступенів №2” гостинно відчинила двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Незважаючи на морози,, пронизливий холодний вітер, у коридорах закладу можна зігрітися усмішками, жартами та спогадами про шкільні роки колишніх учнів. Хтось зовсім недавно залишив улюблену парту, а для когось вже багато років тому пролунав останній дзвінок, та усіх їх об’єднують рідна школа, спільні вчителі, незабутні уроки, шалені перерви, веселі концерти, цікаві екскурсії, які залишаться в пам’яті назавжди.

Під час проведення традиційного святкового концерту кожен із присутніх мимоволі поринув у безтурботні шкільні будні, а у «живій» розмові з класними керівниками уявно пережив ще раз найяскравіші моменти навчання.Колишні учні із задоволенням переглянули ролик”Випускникам” та зі скорботою згадали вчителів,які пішли з життя,переглянувши ролик”Пам’ятаємо…”

Випускники розповідали про своє життя ,згадували про своїх друзів ,приймали участь в різноманітних змаганнях. Особливо сподобалася всім присутнім сучасна гра “Хто зверху?”та інсценізація казки “Колобок”

Свято пройшло дуже весело,випускники та гості залишилися задоволені .

Випускники! Не забувайте рідної школи, повертайтеся сюди знову і знову, адже тут радітимуть вам завжди, навіть, якщо ви вже дорослі.

Автор статті: Рябчук А.М.