Embedded Files
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято відзначає вся наша держава. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки й передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засновано ЮНЕСКО і вперше відзначено 2000 р. Головна його мета –
показати важливість та підтримати самобутність кожної мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура й історія держави.
У ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати рідну мову словом, віршем, піснею.
До відзначення Міжнародного дня рідної мови долучилася вся ліцейна родина. Діти взяли участь в інтелектуальній грі ''Знавці рідної мови'', квіз-вікторині “Українська дає свободу”, інтелектуальний квізі “Мова - серце нації”. Під час конкурсів учні продемонстрували та поглибили свої знання про рідну мову, а також пізнавально та з користю провели час. Вони виконували різні види завдань (згадували прислів'я про мову, українські народні казки, ставили один одному запитання з різних розділів мовознавства, за допомогою міміки і жестів намагались показувати та відгадувати значення фразеологізмів, робили компліменти українській мові на кожну букву алфавіту, складали і пояснювали вислови відомих українців про мову) та зробили висновок, що потрібно любити, оберігати, шанувати рідну мову та дбати про її багатство і красу, бо ''Поки живе мова - житиме народ ''.
Сьогодні ми є свідками відродження української мови. Вона заграла всіма барвами мелодійного українського слова в освітніх закладах, на вулицях міст і сіл. Люблячи й вивчаючи рідну мову, учні виявляють свідоме бажання бути гідними громадянами своєї держави й наближати Перемогу.
ПЛАН
заходів до Міжнародного дня рідної мови
ПЛАН
заходів до Шевченківських днів
Квест-гра «Барви рідного слова»
Квест-гра «Барви рідного слова»
9 листопада у День української писемності та мови учні 7-х класів брали участь у квесті-грі «Барви рідного слова», у якій вони знайшли пари для фразеологізмів, створили пазл, віднайшовши історизми, архаїзми, діалектні слова, фразеологізми, омоніми. Брали участь у вікторині, кросворді, у яких проявили свою ерудицію, знання української мови та літератури; знайшли зашифровані синоніми до слова «горизонт»; провели гру «Упізнай героя». Діти, які виконали завдання повністю, утворили вислів: «Українська дає свободу, говори».
Семикласники отримали гарний досвід, вчилися долати труднощі, усвідомили себе частиною власного народу, зрозуміли, що українська є мовою вільних людей.
Після гри учні переглянули відеоролик «Українська дає свободу».
Нехай слова Миколи Лотоцького допоможуть кожному, хто живе в Україні, збагнути:
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов’їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
А слова Сократа "Заговори, щоб я тебе побачив" нагадають, що саме в розмові людина виявляє приналежність до певної культури.
Говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив нашу боротьбу, нашу сміливість, самобутність, наші духовні та інтелектуальні скарби.
ПЛАН
ПЛАН
заходів до Дня української писемності та мови
заходів до Дня української писемності та мови
"Рідна мова в рідній школі..."
"Рідна мова в рідній школі..."
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято відзначає вся наша держава. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки й передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засновано ЮНЕСКО і вперше відзначено 2000 р. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура й історія держави.
У ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати рідну мову словом, віршем, піснею.
До відзначення Міжнародного дня рідної мови долучилася вся шкільна родина.
21 лютого 2022 року серед учнів 6-8 класів був проведений поетичний флешмоб «Мово рідна, слово рідне». Школярі декламували поезію про красу й багатство української мови, її роль у долі Вітчизни, закликаючи однолітків любити рідне слово й щодня послуговуватися ним, демонструючи мовну стійкість.
Сьогодні ми є свідками відродження української мови. Вона заграла усіма барвами мелодійного українського слова в освітніх закладах, на вулицях міст і сіл. Люблячи й вивчаючи рідну мову, учні виявляють свідоме бажання бути гідними громадянами своєї держави.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності
Сьогодні українці відзначають два свята: День вшанування послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія Нестора Літописця і День української писемності та мови.
На честь свята учні 10 класів (учителі Кошляк В. І. та Кривенда В. І.) долучилися до написання радіодиктанту національної єдності. Текст читав український письменник Юрій Андрухович, а в методичній роботі над диктантом брала участь мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Диктант не мав на меті перевірку грамотності конкретної особи, а був задуманий як своєрідний флешмоб-акція єднання навколо рідної мови.
Сьогодні десятикласники мали нагоду вшанувати силу та красу українського Слова, його незламність, милозвучність і сучасність.
Здобувачі освіти взяли участь у цій загальнонаціональній акції, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови.
Першим до нас приходить слово… З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою… За допомогою слова ми пізнаємо світ, відкриваємо таємничість і складність інших наук. Воно джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже слово до слова – зложиться мова!..
Сила поетичного слова полягає у його здатності торкатися найпогаємніших струн людської душі, будити в ній приспані почуття, нагадувати, що ти – Людина, і спонукати до дії задля здійснення поставлених цілей.
9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Тож долучімося до таємничості поетичного слова, адже
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко
1636443449411490.mp4
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – традиційна щорічна загальнонаціональна акція, присвячена українській мові, лунає на Першому каналі Українського радіо у День Української писемності та мови 9 листопада (цьогоріч – 8 листопада). Він не має на меті перевірку грамотності конкретної особи, а задуманий як своєрідний флешмоб – акція єднання навколо рідної мови.
8 листопада, у переддень свята української писемності та мови, Українське радіо провело щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності».
Радіодиктант був проведений об 11:00 у читальній залі бібліотеки ім.В.Вернадського, де зібралися запрошені політики, громадські діячі й журналісти. У режимі онлайн приєднатися до них міг кожен охочий, оскільки диктант звучав в ефірі Українського радіо, також акцію транслював телеканал UA: Перший.
Текст радіодиктанту в прямому ефірі читав відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко, який складає текст диктанту останні 13 років. Цього року автор вніс у текст кілька елементів на перевірку нової редакції чинного правопису.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований у 2000 році з метою єднання навколо мови. Тож уже не перший рік він збирає тисячі українців, які прагнуть продемонструвати любов та пошану до рідної мови. Приєдналися до радіодиктанту учні та вчителі нашої школи. Цього року тема «Від бересту – до “цифри”». До написання диктанту у закладі долучилися адміністрація школи, вчителі, учні 9-х класів.
Проведення подібних заходів дозволяє не лише перевірити знання рідної мови, а й відчути солідарність з усіма, хто шанує українську мову та розуміє важливість її розвитку і збагачення.
Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко
21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови.
Для кожної людини її рідна мова була і залишається найдорожчою у світі, бо саме вона визначає пам'ять народу в історичному і цивілізаційному часі.
Сучасна Україна, як європейська держава з великим розмаїттям етнічних спільнот, надає можливість усім національним меншинам розвивати, збагачувати і зберігати свої рідні мови.
Держава гарантує вільний розвиток та захист мов представників різних національностей, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Водночас, мовою національної консолідації є державна українська мова, яка відображає самобутність багатомільйонного Українського народу і є основою його духовності та історичної пам’яті.
З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови були оформлені тематична виставка у шкільній бібліотеці «О мово моя, душа голосна України» (Зімчук Л.А.), інформаційний стенд та виставки малюнків «Мова - ДНК нації» (ШМО учителів початкових класів). Учні 8-9 класів написали диктант єдності «Україна в нас одна» (уч. Кривенда В.І., Марусич М.В.), а молодші школярі впродовж дня переглядали відеоуроки мільтфільм "Лепетуни". Поетичними словами до рідної мови звернулися учасники конкурсу читців поезій (Зімчук Л.А.). Учні 2-А класу провели захопливу "Подорож океаном рідної мови" (Кубенко Н.А.).
Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ у єдине ціле. Це великий скарб, який ми повинні шанувати, берегти і розумно збагачувати.
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.
Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.
Google Sites
Report abuse