Форма методичної роботи "Методичні посиденьки" – форма роботи, яка сприяє створенню сприятливого психологічного клімату даної групи слухачів, а також виробленню правильного розуміння певної педагогічної проблеми. Цей метод дозволяє закріпити знання та навички шляхом активної участі у діалозі та обміні думками з іншими учасниками.
Методист Центру або голова методичної комісії планує «методичні посиденьки», бачить доцільність у всій системі методичної роботи, передбачає вихід на кінцевий результат. Для обговорення на «методичних посиденьках» пропонують питання, суттєві для розв’язання якихось вузлових завдань навчально-виховного процесу. Тему оголошують слухачам заздалегідь, до обговорення вони не готуються. Майстерність керівника «методичних посиденьок» виявляється в тому, що він у невимушеній обстановці викликає слухачів на відверту розмову щодо питання, яке обговорюється і підводить їх до певних підсумків. Обговорення найчастіше відбувається за філіжанкою чаю.
Форма методичної роботи "Методичний квест" є інноваційним методом навчання, який поєднує у собі елементи квесту та методику навчання. Учасники виконують різноманітні завдання, щоб пройти квест та вивчити певну тему чи матеріал. Цей підхід допомагає залучити учнів до навчання, підвищити їхню мотивацію та інтерес до предмету.
Методичний квест є однією із сучасних інтерактивних форм роботи з педагогічними працівниками, що дає змогу створити інформаційний простір, де кожен педагог може самостійно набувати знань і навичок, сприяє підвищенню його фахової майстерності.
Для педагогів можна розробити цікавий методичний квест, який допоможе покращити їхні навички та знання. Ось декілька ідей для такого квесту:
1. Використання інтерактивних платформ для навчання: запропонувати педагогам використовувати онлайн-інструменти для створення уроків та вправ.
2. Розвиток комунікативних навичок: створити завдання, які стимулюють комунікацію між педагогами та спільну роботу над проектами.
3. Освоєння нових методик: розробити завдання, які допоможуть педагогам освоїти нові методики навчання та впровадити їх у практику.
4. Підвищення кваліфікації: включити у квест завдання з самоосвіти, наприклад, вивчення нових технологій або методик.
Цей методичний квест може бути корисним для педагогів у покращенні їхніх вмінь та знань у сфері навчання.
Це форма творчого «продажу»-«купівлі» певних ідей, думок, винаходів. Проводять аукціон з метою пошуку ефективних форм, творчого підходу до розв'язання проблем навчально-виховного процесу, підтримки новаторства, винахідництва.
Розрізняють аукціони інтелектуальні, аукціони знань, аукціони ідей, методичні аукціони.
Інтелектуальний аукціон. На ньому «продають» і «купують» твори мистецтва, книги, платівки. «Купівля» здійснюється, якщо хтось із гравців правильно відповість на запропоновані ведучим запитання.
Аукціон знань. Метою такого аукціону є активізація засвоєння певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, зацікавлення до пошукової роботи.
Методичний аукціон. На такому аукціоні «продають» і «купують»:
творчі ідеї педагогів-новаторів;
досвід роботи з певної проблеми;
методичну розробку уроку;
інновація з певної проблеми.
«Купити» може той, хто обґрунтовано і професійно доведе доцільність запровадження тої чи іншої запропонованої ідеї в навчально-виховний процес, передбачить її результативність. Метою даного аукціону є розширення й поглиблення знання педагогів з конкретної методичної теми, вдосконалення педагогічної майстерності, ознайомлення з кращим педагогічним досвідом, знайомство з педагогами-новаторами.
Організація проведення аукціону:
обрання «акціонерного товариства»;
обрання ведучого з числа членів «товариства»;
визначення учасниками гри завдань (опрацювати необхідну літературу, проаналізувати кращий досвід з даної проблеми);
добір необхідного реквізиту (трибуна для ведучого, гонг, дерев'яний молоток, таблиця для учасників з порядковими номерами, картки для учасників, призи переможцям).
«Акціонерне товариство» готує питання, збирає запропоновані творчі ідеї, розробки, визначає категорію учасників аукціону, час та місце його проведення, розробляє умови та правила аукціону. За один-два тижні до проведення аукціону його організатору через засоби масової інформації, стенди, афіші доводять умови проведення, правила, а також ідеї, які будуть «продавати». В аукціоні можуть брати участь як окремі вчителі, так і колективи в особі представника.
Перед початком аукціону всі, хто бажає, «купують» таблички з номерами, які дають їм право брати участь у «торгах». Щоб купити ці таблички, необхідно дати відповідь на певне запитання з проблеми, або самому запропонувати запитання.
У ході аукціону ведучий оголошує до продажу певну ідею, розробку. Після кожної аргументованої відповіді рахує до трьох. Якщо до удару гонга ніхто з гравців не зголошується давати відповідь, ідею оголошують «проданою».
«Акціонерне товариство» картками різних кольорів оцінює відповіді. Оцінки фіксують, на табло. Того, хто з учасників отримав кращі оцінки, нагороджують призом і оголошують переможцем. На закінчення аукціону пропонують обмін думками.
Зворотний зв'язок: упровадження в життя нових цифрових технологій, кращого педагогічного досвіду, методичних розробок.
Це багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду кращого педагогічного досвіду і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Учасники фестивалю ознайомлюються з кращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними уроками та іншими формами навчально-виховної роботи, які виходять за межі традицій та стереотипів.
Технологія проведення
Сценарій проведення методичного фестивалю залежить від його мети, інтелектуальної підготовки педагогічних та методичних працівників, які його організовують. Технологію використання цієї форми методичної роботи можна подати у вигляді послідовності наступних етапів:
Перший етап — оголошення заздалегідь теми методичного фестивалю та відбір його учасників (за бажанням, з урахуванням рівня інтелектуальної та педагогічної підготовки). Заявку про участь у фестивалі теж подають заздалегідь.
Другий етап, підготовчий — планування й складання сценаріїв окремих виступів, оформлення спеціальних стендів (плакатів) та іншого наочного обладнання.
Третій етап — формування експертної групи (яка має складатися з висококваліфікованих педагогів та методистів, 4-5 осіб) — суддівської колегії, завдання якої полягає у визначенні авторів кращих ідей — лауреатів фестивалю.
Четвертий етап — основна частина фестивалю, власне демонстрування запланованих виступів з попереднім вступним словом ведучого, в якому подано стислу характеристику теми та стислий сценарій фестивалю (тобто ті ідеї, що будуть на ньому представлені). Під час
фестивалю працює кругова панорама методичних знахідок, ідей. На цій своєрідній виставці автори дають тим, хто бажає, консультації біля підготовлених стендів (плакатів).
П'ятий етап — підбиття підсумків методичного фестивалю та оголошення його лауреатів.
Зворотний зв'язок
У процесі проведення методичного фестивалю його учасники мають змогу побачити значну кількість навчально-методичних прийомів та ідей на практиці, взяти участь в обговоренні актуальних методичних проблем, почути відгуки про свої представлені виступи та ідеї, проаналізувати їх з колегами. Відповідно, спрацьовує ефект зворотного зв'язку між продукуванням (представлення) та реакцією аудиторії (аналіз та обговорення) на передові методичні ідеї, що сприяє вирішенню конкретних навчально-методичних завдань та проблем, розвитку та вдосконаленню педагогічної думки.
Психолого-педагогічний турнір — це нетрадиційна колективна форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку прогресивного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів розв'язання актуальних проблем освіти.
Мета: підвищення культури міжособистісного та ділового спілкування в системі «керівник — підлеглий»; ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в школах нового типу; створення умов для обміну досвідом роботи.
Учасники турніру об'єднуються в три команди. Кожна команда вибирає капітана. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.
Час на підготовку й представлення регламентований.
Оформлення візиток. Представлення членів журі.
I раунд. Психологічна розминка для капітанів. Вправа «Добрий день...» (практичний психолог)
Завдання: кожен із капітанів звертається до своєї команди в ролі новопризначеного директора Центру, завершуючи вислів «Добрий день...», виражаючи свої почуття голосом, жестом і т. д.
Час на підготовку — 1 хв.
Оцінювання: 3 бали.
Інтерактивна міні-лекція «Аспекти культури спілкування» (практичний психолог)
Психологи виокремлюють важливі етико-психологічні аспекти культури спілкування: знання психологічних особливостей людини; знання тих перешкод, які заважають правильному сприйняттю та: оцінюванню іншої людини; уміння точно відреагувати на психологічний стан іншої людини; уміння вибирати стосовно кожного таку форму звертання, яка відповідала б його індивідуальним особливостям; знання та вміння дотримуватися етики, виявляти повагу до людей; головне — постійна спрямованість на іншу людину, намагання більш реально відчути себе в складній системі людських взаємин.
II раунд. Психологічний портрет сучасного директора Центру (заступник директора)
Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного директора Центру, вказавши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.
Час на підготовку — 5 хв.
Час на захист — 2 хв.
Оцінювання: 10 балів.
Психологічна пауза. Тест «Чи вміємо ми слухати?» (практичний психолог)
Статистика свідчить: час, необхідний для спілкування з іншими на роботі й удома, ми витрачаємо: 9 % — на письмо, 16% — на читання, 30% — розмовляємо самі, 45 %—слухаємо (точніше, мали би слухати). Щоб визначити своє вміння слухати інших, проведемо тест.
Тест «Чи вміємо ми слухати?»
Чи стараєтеся ви змінити тему розмови у тих випадках, коли вона або співрозмовник вам нецікаві?
Чи дратують вас манери вашого співрозмовника?
Чи може невдале висловлювання співрозмовника спровокувати вас на грубощі?
Чи уникаєте ви можливості вступати в розмову з незнайомою або малознайомою людиною?
Чи маєте ви звичку перебивати свого співрозмовника?
Чи робите ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?
Чи змінюється ваш той, голос, вираз обличчя залежно від того, хто ваш співрозмовник?
Чи змінюєте ви тему розмови, якщо співрозмовник зачепив неприємну для вас проблему?
Чи виправляєте ви співрозмовника, якщо в його мові є неправильно вимовлені слова, назви, вульгаризми?
Чи буває у вас іронічний тон у ставленні до співрозмовника?
Варіанти відповідей: майже завжди— 2 бали; у більшості випадків — 4 бали; іноді — б балів; рідко — 8 балів; майже ніколи — 10 балів.
«Середній бал» слухачів — 55. Якщо ви набрали 62 бали, то рівень ваших здібностей як слухача «вищий від середнього».
III раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)
Ведучий. Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.
Завдання; кожна команда інсценізує один із стилів керування в заданій ситуації.
Ситуації:
Після дзвінка на урок двоє вчителів п'ють каву. Заходить директор...
День народження директора.
У трудовий колектив надійшла безкоштовна путівка на екскурсію. Охочих поїхати виявилось троє. Дії директора.
Час на підготовку — 5 хв.
Час на захист — 2 хв.
Оцінювання: 10 балів.
Хвилинка відпочинку «Подарунок жестом» (практичний психолог)
Жест — безумовно важливий знак спілкування. Він допомагає правильніше, точніше зрозуміти мовця. А в деяких випадках він може бути і єдиним засобом спілкування, коли ми, наприклад, не знаємо мови.
Завдання: кожна команда робить подарунок журі на невербальному рівні — жестами показує, що саме хоче подарувати. Після закінчення вправи проводять стисле обговорення — уточнення, що саме подаровано.
IV раунд. Формулювання усних розпоряджень (заступник директора)
Кожна команда отримує формулювання малоефективного усного розпорядження.
Завдання: відкоригувати це формулювання на оптимальне й бажане.
Час на підготовку — 1 хв.
Оцінювання: 3 бали.
Тексти розпоряджень: підготуйте мені на четвер звіт про роботу вашої кафедри. Мені це потрібно для доповіді в управлінні; я хочу, щоб ви нарешті почали працювати по справжньому. Ці ваші фокуси зовсім не потрібні; ви зараз поїдете в райво. Я хочу, щоб ви шали звіт, зрозуміло?
V. Підсумок турніру
Дебати – це обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дискутування.
Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рішень. Гра в дебати вчить критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії.
У дебатах беруть участь дві команди. Одна з них (позитивна) стверджує певну позицію, інша (негативна) заперечує її.
Основна мета дебатів – переконати нейтральну сторону (суддів) у тому, що ваші аргументи кращі, ніж аргументи опонентів.
Базові елементи дебатів
Твердження – тема дебатів у вигляді пропозицій. Твердження визначають за допомогою дефініцій (із латин. – «стисле визначення якогось поняття»).
Дефініції визначають правильність тверджень та встановлюють межі дебатів. Формулюючи твердження, слід користуватися деякими вказівками:
бути суперечливим, викликати зацікавленість;
бути збалансованим;
бути чітким;
піддаватися дослідженню.
Гравці сторони ствердження намагаються переконати суддю, що твердження є ймовірно правильними в більшості чи в усіх випадках.
Гравці сторони заперечення прагнуть довести, що твердження є неправильними або що з певних причин вони неправильно інтерпретовані опонентом.
Наведення аргументів у дебатах – це спосіб переконати суддів у тому, що ваша точка зору найкраща.
Гравцям необхідно подати суддям разом з аргументами докази на підтримку свого обґрунтування, які отримують шляхом дослідження, використовуючи твердження експертів, компетентних у цьому питанні.
Більшість навчальних дебатів надає кожному гравцеві можливість відповідати на запитання опонентів (перехресні запитання). Заперечення можна використати для уточнення позиції опонента або для виявлення помилок у його аргументації.
Судді обговорюють дебати та оголошують результати, тобто своє рішення.
Зворотний зв'язок
Беручи участь у дебатах, можна набути таких навичок і вмінь:
критично мислити;
досліджувати тему і добирати матеріал;
групувати матеріал;
слухати і робити висновки;
правильно вести дискусію.
Для «заняття-панорами» можна пропонувати теми типу: «Активні методи навчання», «Гуманізація і демократизація навчально-виробничого процесу в ПТНЗ», «Використання активних форм навчання у навчально-виробничому процесі», «Педагогіка співробітництва», «Використання новітніх педагогічних технологій під час вивчення...», «Активізація пізнавальних інтересів учнів» тощо.
Проводяться такі заняття під девізами: «Хто шукає, той завжди знайде!», «Умієш сам – навчи іншого!» та ін.
Мета заняття: надати можливість творчо працюючим педагогам продемонструвати винайдені ними методичні прийоми; ознайомити слухачів із різноманітністю розв'язань поставленої проблеми; навчити слухачів алгоритму аналізові методичних знахідок.
Варіант 1
«Заняття-панораму» проводять творчі педагоги, які використовують ефективні методи, методичні прийоми та досягли високих результатів. На заняття запрошують усіх бажаючих колег та тих, кого рекомендує методичний кабінет. Після закінчення присутні проводять обговорення «заняття-панорами», обмінюються думками.
Варіант 2
Усі відкриті заняття проводяться в одній аудиторії. Одночасно дають заняття, об'єднані однією темою або проблемою, 2-3 викладача. Заняття проходять так: подаються фрагменти і пояснення до них. Після закінчення всіх занять виносять рішення про позитивні сторони, оригінальні знахідки. «Заняття-панораму» проводять в одній аудиторії, а підсумки цієї серії занять – в іншій, влаштовуючи колективне заключне обговорення.
Психолого-педагогічний брейнстормінг – це нестандартна форма методичної роботи, яка дає можливість виявити загальну ерудицію викладачів, являє собою різновид дискусії, це змагання різних методичних ідей реалізації однієї і тієї самої проблеми.
Психолого-педагогічний брейнстормінг сприяє максимальному долученню членів колективу до спільної групової творчої роботи з підвищення теоретичного та практичного рівнів фахової майстерності. Він дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи з педагогам, стимулює їх до творчості.
Мета засідання: ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в закладі нового типу; підвищення психологічної культури сучасного керівника; сприяння розвитку практичних навичок керівництва; створення умов для обміну досвідом роботи.
Проведення психолого-педагогічного брейнстормінгу
Учасники брейнстормінгу об'єднуються в три команди, визначають капітанів. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.
В оцінюванні враховують: правильність; точність; оригінальність; швидкість; активність.
I раунд. Психологічний портрет сучасного управлінця (практичний психолог)
Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного управлінця, визначивши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.
Час виконання — 5 хв. Оцінювання: 10 балів.
I I раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)
Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а й їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.
Стиль керування — це система засобів діяльності, особливостей поведінки керівника, що постійно повторюється, забезпечуючи успішну реалізацію функцій управління з урахуванням конкретних умов. У вузькому розумінні —це особливості спілкування керівника з людьми.
Найбільш відомою є типологія стилів, запропонована в 30-х роках американським психологом німецького походження Куртом Левітом. Згідно з цією типологією, визначають три типи керівників: демократи; автократи; ліберали.
Завдання: кожна команда дає характеристику одному із стилів керування; кожна команда розігрує запропоновану ситуацію відповідно до обраного стилю керування.
Час виконання — 5 хв. На захист — 4 хв. Оцінювання: 10 балів.
III раунд. Директор -— «фізіогноміст» (практичний психолог).
Один із способів навчитись розуміти іншу людину полягає в умінні аналізувати міміку.
Міміка — сукупність рухів частин обличчя людини, що виражають її стан або ставлення до того, що вона сприймає (уявляє, обдумує, пригадує).
Завдання: уважно роздивитися малюнки, на яких зображено емоції, і розшифрувати їх.
Оцінювання: за кількістю правильних відповідей.
IV. Підбиття підсумків
Журі оголошує результати.
Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань, дає можливість виявити загальну ерудицію та обізнаність педагогів із проблемою.
Методичний ринг можна проводити, коли існує два питання. Заздалегідь готуються два опоненти. Кожен опонент має групу підтримки лідера у разі необхідності. Група аналізу оцінює рівень захисту відповідного погляду на проблему, рівень підготовки опонента. Щоб зняти напруження, слід заздалегідь продумати, чим заповнити паузу (педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо). Наприклад, методичний ринг з теми «Впровадження інтерактивних форм та прийомів у навчальний процес».
Методичний ринг – це змагання різних методичних ідей щодо реалізації однієї й тієї ж проблеми. Ось, наприклад, методичний ринг з теми «Активізація пізнавальної діяльності учнів». Для реалізації цієї теми використовуються активні форми навчання, ігрові завдання, підвищується роль самостійності, самоосвіти, фактичного знання проблеми, ерудиції.
У роботі методичного рингу беруть участь члени колективу ПТНЗ чи методичної комісії, з яких формується 3-4 групи. У кожній із них є фасилітатор, який організовує роботу групи відповідно до встановлених правил. На засідання запрошують відомого викладача-методиста, який має яскраво виражений індивідуальний методичний почерк. Гості і творчо працюючі педагоги виступають із питаннями, на які відповідає викладач-методист. Розглядається серія теоретичних і практичних завдань, розробляються методичні рекомендації щодо впровадження новаторських методик або знахідок запрошених на засідання методичного рингу майстрів педагогічної справи, які повідомляють колегам вихідну інформацію про методику пошуку новаторської ідеї, сутність і шляхи впровадження в педагогічну практику, відповідають на запитання учасників засідання та оцінюють роботу груп.
Фасилітатор здійснює загальне керівництво засіданням, проводить інструктаж учасників засідання щодо правил проведення методичного рингу та робить висновки про підсумки раундів і засідання загалом.