Педагогічна рада - вищий колегіальний орган закладу освіти, який координує питання навчально-виховної, навчально-методичної і навчально-виробничої діяльності. Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності.
Головою педагогічної ради є директор (Віталій ДАЩЕНКО), до складу педагогічної ради входять педагогічні працівники, представники громадських установ, роботодавці, батьки. Склад педагогічної ради затверджується директором Центру. План роботи педагогічної ради складається на навчальний рік, затверджується на першому засіданні педагогічної ради. ПЛАН засідання педради
Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. Педагогічні ради можуть проводитись за нетрадиційними формами: круглий стіл, захист інновацій, рада-диспут, рада-конференція тощо. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази.
Інформація про результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях ради. Діловодство педагогічної ради веде секретар (Галина КИРИЛЮК), яка обрана з членів ради терміном на навчальний рік та працює на громадських засадах.
Основні напрями діяльності педагогічної ради Центру:
навчально-методична:
обговорення питань діяльності Центру, пов'язаних з освітнім процесом;
моніторинг якості знань здобувачів освіти;
обговорення стану і результатів методичної роботи ;
вивчення стану викладання предметів теоретичної підготовки та професійно-практичної підготовки;
атестація педагогічних працівників;
вивчення стану підготовки здобувачів освіти з професії;
затвердження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
окремі питання з виховної роботи здобувачів освіти тощо;
організаційна діяльність:
обговорення перспективних та поточних планів роботи Центру;
перебігу і результатів організаційних заходів;
аналіз підсумків роботи Центру;
дотримання правил охорони праці та безпеки життєдіяльності здобувачами освіти;
організація та проведення профорієнтаційної роботи.
Підготовка до педагогічної ради:
перспективне планування змісту питань, які обговорюються і строків проведення;
винесення на обговорення педагогічної ради найбільш актуальних питань, що визначають постановку й підвищення якості освітнього процесу;
аналіз підсумків реалізації рішень попередньої педагогічної ради;
чітке визначення осіб, які відповідальні за підготовку конкретних питань, які обговорюються;
залучення до підготовки педагогічної ради педагогічних та інших працівників закладу;
завчасна підготовка проекту рішення педагогічної ради.
Вимоги до проведення педагогічної ради:
діловий, цілеспрямований стиль обговорення питань, чіткість виступів, регламентація проведення;
залучення до активної участі в обговоренні питань більш широкого кола членів ради;
підтримка в ході педради дорадчого характеру та стилю його роботи, не допускати перетворення педради в черговий інструктивний захід;
демократичний стиль проведення;
уважне і шанобливе ставлення до висловлення учасників;
чітке дотримання плану та основної спрямованості змісту обговорюваних питань.
Реалізація рішень:
доведення рішень педради до всіх його членів, у першу чергу до осіб, відповідальних за їх виконання;
включення рішень педради в поточні та перспективні плани роботи Центру, забезпечення умов для їх успішного виконання;
організація чіткого оперативного контролю за виконанням рішень;
систематичне інформування членів педради про хід реалізації прийнятих рішень;
періодичний розгляд на чергових педрадах інформації про реалізацію прийнятих рішень.
Методична рада (МР) є головним органом управління методичною роботою у навчальному закладі, а також органом колегіального обговорення різних проблем щодо методичного забезпечення навчально-виробничого процесу, винесення експертних оцінок, прийняття певних перспективних рішень.
Мета роботи:
Удосконалення навчально-виробничого процесу;
Підвищення професійної майстерності і творчого пошуку викладачів;
Науково-методичне забезпечення навчально-виробничого процесу;
Навчання педагогічних кадрів.
Завдання методичної ради:
Розробка різних варіантів змісту освіти, навчальних планів і програм, нових методичних технологій організації навчально-виробничого процесу;
Організація роботи з підвищення кваліфікації педпрацівників та впровадження інноваційного педагогічного досвіду.
Головні зусилля членів методичної ради та керівників методичних комісій повинні бути зосереджені на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності, створення творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій, що сприятиме оптимізації навчально – виробничого процесу.
Основними напрями роботи методичної ради є:
організація роботи методичних комісій;
організація заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності педагогів;
проведення предметних тижнів, декад, місячників, днів відкритих дверей, відкритих уроків тощо;
організація роботи щодо атестації педагогів;
керівництво та організація роботи зі здібними учнями.
Протягом року може плануватися 4-5 засідань методичної ради.
Для успішного вирішення освітніх завдань в Центрі створені методичні комісії. Персональний склад методичних комісій, а також голови комісій затверджуються наказом директора Центру на початок навчального року (НАКАЗ). Методичні комісії створені при наявності трьох та більше викладачів, майстрів виробничого навчання певного предмета (професії) або споріднених предметів (груп професій).
Методичні комісії створюються на навчальний рік і проводять засідання щомісяця. Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови методичних комісій, які обираються з найбільш досвідчених викладачів, майстрів виробничого навчання. Керівники закладу є членами методичних комісій відповідно до профілю їх викладацької діяльності або професії. Визначення змісту, форм і методів роботи методичної комісії залежить від конкретних умов роботи закладу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників.
План роботи методичної комісії розробляється на навчальний рік за результатами попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників.
В ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" діють п’ять методичних комісій:
- методична комісія загальнооствініх дисциплін (Галина КИРИЛЮК) ;
- методична комісія викладачів та майстрів виробничого навчання з професії: "Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії (А1, А2); водій автотранспортних засобів категорії (С, С1)" (Микола РОМАНОВ);
- методична комісія викладачів та майстрів виробничого навчання з професії: "Контролер - касир; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних" (Олена ВОРОБЙОВА)
- методична комісія викладачів та майстрів виробничого навчання з професії: "Кухар; кондитер" (Жанна ГУЗІЄВА);
- методична комісія класних керівників (Сніжана БРИНДЗАК).
Діяльність методичних комісій здійснюється відповідно Положення про роботу методичних комісій, яке розроблено на основі наказу Міністерства освіти і науки України від 12.12.2000 №582 «Про удосконалення методичної роботи в системі професійно - технічної освіти» .
Основним змістом роботи методичних комісій є:
розробка, розгляд навчально-плануючої документації її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компонента) у навчальні програми;
оновлення змісту освітньої діяльності закладу, забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої і професійної підготовки здобувачів освіти, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно тематичних планів;
вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, крашого досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;
проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;
аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, моніторинг якості знань здобувачів освіти;
аналіз результатів внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних предметів;
організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування уроків, відкритих уроків та їх обговорення;
організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів, семінарів-практикумів, позаурочних виховних заходів тощо. В роботі методичних комісій можуть застосовуватись різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги.
На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.
ПОЛОЖЕННЯ про роботу МК у ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти"
Підвищенню професійної компетентності педагога, його творчої активності сприяють школи педагогічної майстерності. Школа педагогічної майстерності об’єднує педагогів з високою творчою активністю, з високими результатами педагогічної діяльності і має на меті створити умови для самореалізації кожного учасника в їх професійному поступі.
Головною метою діяльності школи педагогічної діяльності є пошук ефективних форм, методів організації навчально-виробничого процесу, вироблення оригінального педагогічного стилю, розробка, моделювання, апробація, корекція та реалізація освітніх технологій, презентація та поширення результатів діяльності закладу освіти за визначеною проблемою.
Школа педагогічної майстерності створюється при наявності 5-7 педагогів. Зарахування до школи проводиться на основі врахування запитів, потреб педагогів та їх бажання.
Керівником школи призначається педагог, який досяг високих результатів у педагогічній діяльності. Термін функціонування школи може бути від одного до двох років, періодичність занять – не менше 4.
Пріоритетними напрямками діяльності школи є:
опрацювання науково-методичної літератури з визначених проблем;
ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом з питань розв’язання поставлених проблем;
освоєння і практичне застосування теоретичних положень із визначеної проблеми;
вивчення і втілення в практику кращого педагогічного досвіду;
моделювання, апробація інноваційних технологій;
взаємовідвідування слухачами школи уроків, позаурочних заходів з метою накопичення нових інноваційних форм, методів роботи в реалізації визначеної проблеми;
підготовка рекомендацій, методичних посібників, дидактичних матеріалів тощо.
Форми роботи школи можуть бути такими:
семінари-практикуми;
практичні заняття;
тренінги;
обговорення наукових статей;
захист авторських проектів і розробок тощо.
Діяльність школи повинна мати системний характер, оскільки робота з молодими педагогами спрямована на подальше майбутнє навчального закладу. Викладачами в такій Школі можуть бути досвідчені педагоги, члени адміністрації. Провідна форма організації занять — інтерактивна, яка сприятиме встановленню емоційних контактів, дасть можливість змінювати напрямки діяльності.
Навчання у школі молодого педагога відбувається п'ять років після закінчення ВНЗ (кожен рік змінюється план роботи з ними).
Суттєвою відмінністю шкіл молодих педагогів є те, що їх учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного. Основні проблеми, що підлягають розгляду, стосуються дидактики, педагогіки та психології спілкування.
Робота школи молодого педагога як форми фахового вдосконалення педагогів полягає у вирішенні головних проблем і боротьбі з найбільш типовими труднощами молодих спеціалістів. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та співбесіди.
Проблема: створення умов для професійного становлення молодих педагогів шляхом удосконалення уроку як основної форми організації процесу навчання і засобу розвитку творчої особистості викладача й учня.
Мета: цілеспрямований вплив на розвиток індивідуального стилю творчої діяльності молодого педагога та творчого потенціалу учнів на основі інноваційної науково-методичної допомоги.
Завдання:
заохочення мотивів творчої діяльності кожного молодого педагога;
поглиблення науково-методичної підготовки;
удосконалення педагогічної техніки;
надання систематичної реальної дієвої психологічної допомоги з метою розвитку сучасного стилю педагогічного мислення;
формування індивідуальної високоефективної системи педагогічної діяльності шляхом удосконалення сучасного уроку;
виховання потреби в безперервній самоосвіті;
стимулювання групової творчості та ініціативи;
включення молодих педагогів до проведення відкритих уроків з демонстрацією нових методик навчання, впровадженням у практику роботи нових інноваційних технологій;
залучення до впровадження і використання інноваційних досягнень психолого-педагогічної науки, до науково-дослідної роботи та наукових публікацій під керівництвом компетентних наставників.
З молодими педагогами повинен працювати досвідчений педагог-наставник, який відвідує уроки, аналізує, виявляє рівень навчальної взаємодії педагога і групи. За результатами роботи методист і наставник визначають ті проблеми, над якими треба працювати молодому педагогу в наступному році. Однією з форм роботи є організація та проведення педагогічних майстерень, зміст роботи яких враховує запити молодих спеціалістів. Крім того, можна запропонувати таку форму роботи як наставництво.
Школа кращого педагогічного досвіду (ШКПД) є джерелом трансформування досвіду в педагогічну практику педагогів.
Дана форма роботи створюється на базі педагога, досвід якого узагальнено та схвалено педагогічною радою (методичною радою) навчального закладу.
Найбільш актуальними напрямами діяльності ШКПД та творчої майстерності є:
удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнів в умовах забезпечення якісної освіти;
оптимізація навчально-виробничого процесу на основі диференційованого підходу та індивідуальної роботи з учнями;
використання інноваційних технологій у навчально-виробничому процесі;
формування національної свідомості особистості;
розвиток інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів та інші.
ШКПД працює з постійним складом слухачів (5-10 осіб), відповідно до плану роботи з періодичністю занять не менше 4 разів на рік.
За орієнтовну структуру плану ШКПД можна взяти таку:
вступ (мета школи, основні завдання, термін діяльності);
список слухачів;
тематика засідань.
Змістове наповнення занять повинне відповідати основним напрямкам роботи школи. У ході кожного із них напрацьовуються рекомендації або даються певні завдання для самостійного виконання у період між заняттями, що включають опрацювання відповідної літератури, підготовку та проведення позаурочних заходів із застосуванням опрацьованих педагогічних технологій, методів або прийомів роботи.
Основними формами роботи є:
співбесіди керівника школи із слухачами з метою роз’яснення суті та особливостей досвіду його роботи;
опрацювання літератури, зміст якої відповідає суті досвіду;
екскурс у творчу лабораторію керівника ШКПД;
передача авторського досвіду;
моделювання слухачами уроків, позаурочних заходів за допомогою керівника школи;
відвідування керівником школи занять слухачів з метою надання допомоги щодо застосування ідей досвіду;
співбесіди, консультації;
семінари-практикуми;
конференції;
тренінги.
Творча педагогічна майстерня – добровільне об’єднання педагогів з високою творчою активністю, з властивим баченням проблем освітнього процесу та шляхів їх розв’язання, з високими результатами власної педагогічної діяльності.
До основних завдань творчої педагогічної майстерні належать:
моделювання, апробація, впровадження, модернізація інноваційних технологій, кращого педагогічного та виробничого досвіду;
вдосконалення змісту, форм, методів організації навчально-виробничого процесу;
напрацювання певних методик викладання навчальних предметів;
апробація нових навчальних програм, підручників, посібників;
розвиток творчості та професійної компетентності учнів, орієнтація їх на життєвий успіх.
Ефективними формами діяльності творчої педагогічної майстерні є: круглі столи, семінари-практикуми, тренінги, методичні студії, презентації, педагогічні виставки, педагогічні вітальні тощо.
Творча майстерня організовує роботу за розробленим планом роботи на начальний рік відповідно до обраної проблеми. Це:
участь у розробці авторських програм, положень, проектів, авторських сценаріїв та уроків;
проведенні консультацій, майстер-класів, семінарів і конференцій з проблем інновацій;
організація наукової роботи педагогів та учнів ліцею; с
півпраця з науковими працівниками різних галузей наук;
випуск методичного інформаційного бюлетеня;
організація роботи з розробки методичних матеріалів, посібників, підручників;
упровадження інноваційних технологій в практику роботи викладачів Центру;
розробка інтеграційних проектів;
створення творчих динамічних груп (ТДГ) та організація роботи в них;
проведення науково-методичних семінарів для педагогічних працівників;
підготовка до науково-практичної конференції;
конкурс на кращий урок, проведений з використанням мультимедійних засобів.
Координатором роботи творчої майстерні можуть бути наукові консультанти. Свої творчі надбання, результати своєї діяльності члени творчої майстерні презентують на засіданнях методичних формувань. Результати роботи творчої майстерні заслуховуються на засіданні педагогічної ради.
Майстер-клас – форма передачі досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи. Сприяє вивченню і впровадженню до практики інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду.
Очолюють майстер-класи досвідчені, творчі педагоги, майстри педагогічної праці, досвід роботи яких вивчено та узагальнено.
Мета діяльності майстер-класу – удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання.
Основне завдання майстер-класу – сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виробничого процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами.
При виборі цієї форми роботи необхідно визначити: тему, мету, завдання, очікувані результати майстер-класу; керівника майстер-класу; учнів майстер-класу; регламент роботи майстер-класу; орієнтований зміст роботи; форму підведення підсумків роботи.
До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись із досвідом роботи педагога-керівника, запозичити кращі ідеї, надбання колеги щодо навчальної діяльності.
Робота майстер-класу організовується згідно з планом роботи на рік, затвердженим методичною радою, при наявності одного і більше учасників. Засідання проводяться один раз на місяць.
Технологія проведення засідання може включати такі етапи:
Повідомлення теми і мети.
Представлення власної педагогічної системи з даної теми.
Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання керівника.
Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки, уроки-імпровізації, позаурочні заходи тощо), які розкривають технологію педагогічної системи з теми майстер-класу.
Проведення самоаналізу уроку чи позаурочного заходу.
Запитання слухачів керівнику з опрацьованої теми заняття.
Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позаурочного заходу із застосуванням продемонстрованої педагогічної технології, форм і методів роботи.
Захист напрацьованих моделей.
Заключне слово керівника.
Успіх роботи майстер-класу, в першу чергу, залежить від бажання керівника представити свій досвід роботи, від якості проведення методичного заходу. Підвищити ефективність проведення засідань майстер-класу допоможе врахування його керівником таких аспектів:
актуальність, відповідність теми заняття проблемі майстер-класу;
оригінальність, доступність висвітлення педагогічної ідеї;
вибір форм проведення уроку чи позаурочного заходу;
презентація результатів педагогічного досвіду, враховуючи думку колег та учнів;
якість самоаналізу уроку чи позаурочного заходу.
Актуальними темами роботи майстер-класів можуть бути:
Навчальні методи та прийоми сучасного уроку.
Особистісно - орієнтований підхід до проведення уроку;
Раціональне використання робочого часу учнів на уроці.
Розвиток особистості учня в системі компетентісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання.
Створення на уроці психолого-педагогічної атмосфери.
Врахування індивідуальних особливостей учнів. Особливості організації роботи зі здібними учнями.
Застосування інноваційних технологій на уроках та позаурочний час.
Застосування методів продуктивного навчання на уроках.
Екологічне виховання на уроках та в позаурочний час.
Розвиток мотиваційної сфери учнів.
Прикладна спрямованість змісту навчальних програм.
Формування в учнів навичок використовувати набуті знання та вміння в реальних життєвих ситуаціях тощо.
Творча лабораторія - це форма роботи, що об’єднує педагогів-практиків, які займаються освітньою діяльністю з певних напрямів, називається творчою лабораторією.
Проблеми, що розглядаються в рамках роботи лабораторії, охоплюють питання навчання, виховання та розвитку учня й педагога.
Важливим елементом функціонування творчої лабораторії є співпраця з науковцями, оскільки результати експериментальної роботи мають бути проаналізовані та популяризовані серед широких кіл освітянської громадськості.
Творча лабораторія може охоплювати педагогів різного фаху й категорій, представників органів управління освітою, НМЦ ПТО, адже вона розробляє інноваційні методи та форми навчально-виробничого процесу.
Робота лабораторії може будуватися на заочному принципі, тобто деякі проблеми, що вимагають групової взаємодії під керівництвом тренера (керівника), можуть вирішуватися під час круглих столів, семінарів, тренінгів, зустрічей тощо. Інші ж можуть відпрацьовуватися дистанційно у вигляді домашнього завдання чи самостійної роботи слухачів творчої лабораторії, що проводиться в перервах між заняттями.
План роботи творчої лабораторії передбачає наявність проблеми, що вивчається або вдосконалюється, керівника, провідних спеціалістів (3-5 педагогів з вищою кваліфікаційною категорією та педагогічним званням), а також слухачів.
У плані роботи зазначаються також мета й завдання функціонування лабораторії та 3-4 засідання на рік із темами, термінами, формою проведення та відповідальними.
Передбачається наявність домашнього завдання та проблем для самостійного опрацювання з посиланням на відповідну літературу. Термін дії лабораторії обмежується наявністю запитів та зацікавленістю педагогів у вирішенні проблеми. Це може бути в середньому 3-5 років. Необхідною умовою є публікації результатів діяльності в педагогічній пресі, узагальнення матеріалів у вигляді видавничої діяльності.
Слово «дискусія» – латинського походження, означає «дослідження», «колективне обговорення якого-небудь спірного питання з метою правильного його тлумачення».
Підготовка до дискусії розпочинається з визначення теми, яку зумовлено важливістю науково-педагогічної проблеми, практикою роботи педпрацівників. Теми можуть бути такими: «Педагогічна майстерність педагога», «Імідж сучасного педагога», «Особистісно орієнтоване навчання», «Фізичний розвиток учнів – потреба у здоровому способі життя», «Комп'ютерні технології в навчально-виробничому процесі».
Після визначення теми і формулювання мети дискусії складають план її підготовки та проведення. Передбачається надання списку літератури.
Виділяються такі етапи підготовки дискусії:
Вибір теми.
Постановка мети (навчальна та виховна).
Матеріально-технічне забезпечення.
Підбір літератури (психолого-педагогічної, методичної).
Розроблення питань (основних, додаткових, коригуючих).
Підготовка учасників дискусії (ознайомлення з основними питаннями дискусії, списком літератури, правилами її проведення).
Дискусія є доцільною та ефективною тоді, коли вона виникає на основі знань учасників із теми, яка розглядається. Дуже важливо включити учасників дискусії в процес обміну думками. Із цією метою слід вибрати для обговорення будь-який цікавий факт (випадок, подію, ситуацію), що стимулює учасників подискутувати та посперечатися.
До дискусії готуються всі її учасники: читають рекомендовану літературу, виділяють проблеми, які їх хвилюють, ознайомлюються з питаннями, колективно їх обговорюють.
Творча дискусія можлива з будь-якої теми, якщо буде:
постановка проблемного актуального питання;
ведення дискусії;
постановка нових питань, які вимагають глибокого їх тлумачення;
педагогічний такт ведучого;
підведення підсумків.
Наприклад, дискусія з теми «Активні форми навчання. У чому їх суть?».
Мета: надати викладачам допомогу в оволодінні активними методами навчання.
Питання, які виносяться на обговорення:
Чи може процес навчання бути пасивним?
«Пасивність» та «активність». Їхня суть.
Особливість активних форм навчання.
Чим відрізняється інтерактивна методика від класичної?
Цей вид роботи потребує глибокої всебічної підготовки організаторів та учасників, має яскраво виражений навчальний характер.
Семінар як вид діяльності має реалізовувати такі завдання:
сприяти розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (завдання, питання, акценти, проблеми), добирати на основі глибокого вивчення значного за обсягом, варіативного за підходами матеріалу, особистісні оптимальні способи розв’язання проблеми, доводити їх адекватність;
забезпечити умови для розвитку культури спілкування, полеміки, дискусії, емоційно-ціннісних відносин, що є дуже важливою справою для педагога;
обґрунтувати необхідність системного вивчення науково-педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації.
Семінар як вид діяльності не може проводитися часто. Він дасть найвищий результат, якщо розглядатиме конкретну нову проблему.
Психолого-педагогічний семінар це постійно-діюча колективно-групова форма, яка об’єднує всіх педагогів з метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виробничого процесу, вивчення й упровадження до практичної діяльності досягнень психолого-педагогічної науки й прогресивного педагогічного досвіду.