Кабінет логопеда

Добірка корисних відео

https://www.youtube.com/@LogoDiva/featured

ДЕФЕКТОЛОГ - ЛОГОПЕД навчалочки, розвивалочки

Робота логопеда має певну специфіку при проведенні корекційно-розвиткових занять з дітьми із ООП .

Вона базується на наступних принципах:

1. Особистісне орієнтування - орієнтування на дитину, її психоемоційні особливості.

2. Емоційна підтримка - створення на заняттях емоційно комфортної обстановки.

3. Взаємодія з батьками, педагогічними працівниками й педагогом-дефектологом.

4. Ігровий контекст занять - формування позитивної мотивації навчання.

Можна виділити специфічні особливості логопедичної роботи з "особливими" дітьми:

1. Постійний пошук індивідуальних підходів до дитини. У роботі не можливо орієнтуватися на "середню" дитину. Кожний вихованець у повному сенсі "особливий": у нього свій тип сприйняття, уваги, пам'яті, характер і темперамент. Всі психічні прояви в "особливих" дітей виражені більш яскраво, рельєфно в порівнянні зі звичайними дітьми. Це унеможливлює роботу за стандартною технологією: кожна дитина вимагає свого підходу.

2. Логопедичні заняття носять комбінований і ігровий характер. Заняття містить у собі роботу над рухливістю артикуляційного апарату, над звуками мовлення, розвитком фонематичного слуху, лексико-граматичного складу мови, зв’язним мовленням. Всі заняття проходять в ігровій формі. Використовуються мовні ігри, яскраві, цікаві іграшки. Гра є необхідністю, без якої неможливі позитивні результати. Заняття, проведене в ігровій формі, дозволяє гнучко перемикати увагу дитини з одного виду діяльності на інший, не допускаючи втрати уваги й зниження інтересу.

3. Формування наслідувальної діяльності. Перший крок корекційної роботи - розвиток довільної уваги. Важливо, щоб дитина "побачила", "почула", звикла вслухатися в мову. Тому логопед починає роботу з наслідувальної здатності дитини, вчить її наслідувати дії з предметами (м'ячем, кубиками й ін.), рухам рук, ніг, голови. Це - основа для переходу до наслідування артикуляційним рухам, звукам, словам.

4. Організація занять. Відомо, що утримати довільну увагу у таких дітей надзвичайно складно. Тут важливий кожний дріб'язок. Розташування обладнання, відсутність зайвих предметів у полі зору дитини, використання іграшок, до яких у нього є особливе відношення й специфічний інтерес, місце розташування логопеда. Важливо відзначити, що те, до чого звикають "особливі" діти, впливає на успішність занять. Тому важливо знати їхні звички й використати це в організації занять.

5. Спостереження за внутрішнім станом дитини. На заняттях важлива динаміка уваги дитини. Не можна доводити увагу до виснаження. Важливо вчасно помітити, коли і як перемкнути увагу. Коли дитина починає відволікатися - уже пізно. Руйнується атмосфера заняття, емоційний зв'язок руйнується.

6. Моделювання ситуацій досягнення. "Особлива" дитина звикає до того, що всі дорослі - від батьків до педагогів прагнуть її зрозуміти як би з "півслова". З одного боку - це прекрасно, але з іншого боку - у неї може втрачатися мотив, бажання навчитися (наскільки це можливо для її рівня розвитку) говорити правильно. Саме тому, на заняттях потрібно створювати такі умови, щоб у дитини виникала потреба говорити. Правда, для того, щоб вербальна комунікація стала для неї звичною й необхідною, буде потрібно дуже багато часу.

7. Повільний темп формування нових навичок. Може здатися, що робота логопеда ні до чого не приводить, проходить даремно. Від "особливих" дітей не можливо очікувати швидкого результату. У них немає оперативного реагування. Вони тривалий час "поглинають" інформацію, начебто "записують" її на свій внутрішній магнітофон. Іноді результат роботи може з'явитися через 2-3 роки. Ця особливість сприйняття дітей не повинна лякати педагогів.

8. Постійна затребуваність придбаних навичок. Вся логопедична робота проходила б без результату при відсутності тісного контакту з батьками, вчителями. Саме вони забезпечують затребуваність тих навичок, над якими йде робота на логопедичних заняттях. Спільно проговорюються дрібні зміни в поведінці дитини, логопед просить батьків вдома, а педагогів на уроках провокувати дитини на застосування навичок, що відпрацьовуються. Від педагогів логопед одержує інформацію про стан дитини після занять, і з врахуванням цього планує подальшу стратегію. Це особливо важливо при роботі з безмовленнєвими дітьми. Якщо ж дитина володіє мовою, то співробітництво з педагогами полягає в роботі над автоматизацією звуків, розвитком лексико-граматичного складу мови. В "особливих" дітей процес автоматизації звуків дуже важкий і тривалий. Якщо поставлений звук не закріплювати щодня, якщо постійно не стежити за правильністю його вимови при різних видах діяльності, у які включена дитина в школі й дома, результат логопедичної роботи знеціниться. Те, що не може відстежити логопед, можуть контролювати педагоги й батьки. І в цьому полягає їхня величезна допомога.

Для чого потрібні заняття з розвитку мовлення

Нормальний розвиток дитини неможливий без опановування зв‘язним мовленням. Ця навичка – не вроджена, її людина здобуває протягом життя самотужки. Перед дитиною постає досить масштабна, важлива задача – опанувати мистецтво вірно та зрозуміло висловлювати свої думки, робити висновки, логічно мислити. Проте, під час розвитку, деяким діткам потрібна допомога, адже цей процес досить непростий.

МЕТА ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Заняття з розвитку мовлення спрямовані на те, щоб навчити дитину:

✅ описувати предмети, речі, природні явища;

✅ складати зв‘язні речення, розповіді, оповідання;

✅ міркувати, послідовно висловлювати свої ідеї, думки;

✅ підбирати синоніми, епітети, влучні фрази та слова;

✅ узгоджувати іменники з прикметниками, числівниками, дієсловами в роді, числі та відмінку;

✅ чітко промовляти звуки, слова, робити правильний наголос у словах;

✅ вимовляти скоромовки та чистомовки;

✅ правильно дихати при вимові;

✅ емоційно висловлюватися та застосовувати інтонацію;

✅ виразно читати та промовляти речення;

✅ передавати настрій, відчуття;

✅ самостійно мислити, застосовувати фантазію та уяву тощо.

✅10 рекомендацій від логопеда батькам дітей з затримкою мовленнєвого розвитку:

🗣️1. Стимулюйте мовленнєвий розвиток у повсякденних ситуаціях: розмовляйте з дитиною на її рівні, пояснюйте їй все навколо, ставте прості запитання та спонукайте її розповідати про свої дії, висловлювати свої думки та почуття.

🙆🙋‍♀️2. Використовуйте підтримуючі жестові маркери: разом зі словесними командами, можна додавати прості жести, або показувати предмети, щоб допомогти дитині зрозуміти та сприймати інформацію.

🧸🐩3. Забезпечте розвиваюче середовище: навколо дитини повинні бути доступні іграшки, книжки, пазли та інші ігрові матеріали, що відповідають віку дитини і які спонукатимуть до розмов, відкриття нових слів та понять.

📖4. Запровадьте режим читання: щодня приділяйте час для читання дитині. Оберіть книжки з різноманітними ілюстраціями та короткими історіями, щоб дитина зацікавилася розповіддю та розвивала свій словниковий запас. Обов'язково емоційно забарвлюйте своє мовлення під час читання.

👂5. Розвивайте слухове сприйняття: грайтеся з дитиною у розпізнавання звуків, музичні ігри, використовуйте рими та скоромовки, щоб розвивати увагу та слухові навички.

✊🖖6. Розвивайте дрібну моторику дитини: вчіть дитину в ході гри застібати/розстібати гудзики, в'язати вузли, малюйте малюнки фарбами за допомогою пальців, малюйте на крупах, ліпіть з пластиліну.

👨‍👩‍👧7. Залучайте дитину до маленьких домашніх справ: заохочуйте дитину виконувати разом із вами побутові справи (поскладати іграшки, подавати продукти під час приготування їжі) обов'язково супроводжуючи процес розповіддю про те, що відбувається та короткими запитаннями.

🎶8. Проспівуйте пісні: підберіть декілька цікавих коротких дитячих пісень і проспівайте заохочуючи дитину під музичний супровід та рухи.

👏9. Позитивне підкріплення: ні в якому разі не критикуйте дитину, а навпаки хваліть за її намагання (плескайте в долоні, показуйте свою радість).

‼️10. Наберіться терпіння: давайте час для відповіді на ваші запитання не квапте дитину, це може демотивувати її.

Дислексія - це порушення читання, що характеризується труднощами з розпізнаванням та інтерпретацією слів, недостатньою швидкістю та точністю читання, а також зниженою здатністю до правильного написання слів.

Корекція дислексії полягає в розробці і впровадженні індивідуальної програми навчання, спрямованої на поліпшення навичок читання та письма у дитини з дислексією.

Основні методи корекції дислексії включають в себе:

1. Мульти-сенсорну терапію - це підхід, що використовує різноманітні методи залучення різних сенсорних каналів (зоровий, слуховий, тактильний), щоб покращити відчуття ритму та звуку мови, збільшити свідомість про звукові відношення та структуру мови.

2. Фонетичний аналіз - це підхід, який спрямований на навчання дитини розпізнавати та аналізувати звуки, з яких складається мова.

3. Метод інтенсивного читання - це підхід, що передбачає часте та інтенсивне навчання дитини читанню, з використанням посібників, які допомагають покращити рівень розуміння прочитаного.

4. Комп'ютерна корекція дислексії - це використання різноманітних комп'ютерних програм та ігор для поліпшення розуміння слів, навчання техніки читання та письма.

У будь-якому випадку, корекція дислексії - це складний та індивідуальний процес, який потребує великої кількості часу та терпіння.