Все для батьків

Безпека дитини-інструкція для батьків.

1. Якщо дитина вміє говорити, вивчить із нею у першу чергу її повне П.І.Б., адресу проживання, місце роботи батьків, як дістатися додому або до вас на роботу, домашній та мобільні телефони батьків, дату свого народження.

2. Якщо дитина відправляється гуляти або виходить з вами в місто, покладіть в її кишеню заламіновану «візитку» або паперовий листочок в водонепроникному мішечку з контактною інформацією, що представлена вище.

3. Маленьких дітей не відправляйте на прогулянку одних; для дітей старшого віку обмежте місце прогулянки, час, позначте час контрольного контакту з вами.

4. Суворо накажіть дитині питати дозволу, якщо вона кудись хоче відійти з обумовленого місця прогулянки;

5. Фотографуйте дитину кожні три місяці, бажано в звичайному одязі, в звичайному повсякденному вигляді – близько 80% батьків зниклих дітей не мають свіжих фотокарток дитини; майте завжди в межах досяжності найсвіжіше фото дитини;

6. Купіть дитині телефон і домовтеся з нею про зв’язок в певні проміжки часу, телефонуйте дитины самі, якщо вона не виходить на зв’язок у встановлений час.

7. Підключіть дитині послугу мобільного оператора з визначенням місцезнаходження за телефоном;

8. Регулярно пояснюйте дитині правила дорожнього руху, правила безпеки в громадських місцях, говоріть про те, що не можна брати від незнайомих людей їжу, напої, іграшки, йти з ними, якщо ви її про це не попереджали, і навіть просто спілкуватися без присутності батьків або супроводжуючих дитину дорослих.

9. Будьте в курсі того, з ким спілкується ваша дитина, знайте їх контактні дані, адресу проживання.

10. Хай завжди у вас будуть контакти вчителів, тренерів, керівників гуртків.

11. Будьте в тісному контакті з дитиною, стежите за змінами в її настрої, відразу намагайтеся з’ясувати причини.


Анкета для батьків «Чи можете Ви?»

А – можу і завжди так роблю.

Б – можу, але не завжди так роблю.

В – не можу.

1. У будь-яку хвилину залишити свої справи і приділити увагу дитині.

2. Радитись з дитиною, не зважаючи на її вік.

3. Зізнатися дитині, що ваші дії стосовно неї були помилковими.

4. У випадку, якщо були не праві, вибачитися перед дитиною.

5.Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із

рівноваги.

6.Поставити себе на місце дитини.

7.Повірити хоча б на хвилину, що Ви – добра фея (добрий король).

8.Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас не зовсім у вигідному світлі.

9.Завжди уникати слів, які можуть поранити дитину.

10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови її гарної поведінки.

11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і вести себе, як захоче.

12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину.

13. Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.

Порахуйте бали:

А – 3 бали, Б – 2 бали, В – 1 бал.

Якщо Ви набрали від З0 до 39 балів.

Ваша дитина – найбільший скарб к вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але й пізнати її, ставитись до леї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних методів виховання. Ви на правильному шляху І можете розраховувати на гарні результати.

Якщо Ви набрали від 16 до З0 балів.

Піклуватися про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але па практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи Ви дуже суворі або занадто м’які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над своїм підходом у вихованні дитини.

Якщо Ви набрали менше 16 балів.

У Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачаєш або знань, або бажання і прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми ралимо Вам звернутися за допомогою до спеціалістів – педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості – дуже складний і відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов’язку приносить людині найбільш моральне задоволення.

Як заохочувати дитину в сім’ї

Пам’ятка для батьків

1. Якомога частіше схвально усміхайтесь своїй дитині і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає.

2. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме й потисне руку.

3. Словесно висловлюйте схвалення що найменшим успіхам своєї дитини, її поведінки.

4. Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні з твоєю думкою» – це формує в дитині самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу і критичність мислення.

5. Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її їх приймати.

6. Формуйте в своїй сім’ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоровлення і т. д.

7. Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки у ваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.

8. Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім’ї.

9. Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім’ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).

10. Якщо хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.

11. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася й обговорити це із нею.

12. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною з вами.

Діагностика темпераменту

Темперамент — одна із основних якостей людини, індивідуальні властивість психіки, що визначає динаміку психічної діяльності людини яка залишається постійно у різному віці.

Властивості темпераменту

Сенситивність — швидкість психічної реакції людини на міцні зо внішні впливи.

Активність — ступінь наполегливості, енергійності людини у досмг пенні певної мети.

Реактивність — ступінь мимовільної психологічної реакції людині на внутрішні та зовнішні впливи однакової сили (погрози, образи).

Співвідношення реактивності та активності — співвідношення впливів навколишнього середовища на психіку й залежність від внутрішнього світогляду людини від мети та поглядів.

Емоційна збудженість — виникнення емоційної реакції від слабкок впливу будь-якого чинника на психіку людини.

Психічний темп — швидкість протікання різних психічних процесії (темп мовлення, руху, запам’ятовування, винахідливість, швидкість ро зуму тощо).

Тривожність — здатність людини відчувати тривогу у різних життєвій ситуаціях, дуже часто без причин.

Екстраверсія — залежність психічної реакції, дій, поведінки людини від зовнішніх впливів на людину.

Інтроверсія — залежність психічної реакції та поведінки від думок, пов’язаних,з минулим або майбутнім.

Товариськість — ступінь інтенсивності спілкування, комунікабельност і людини, широти контактів з оточенням.

Ригідність або пластичність — дві взаємопротилежні якості, які по казують ступінь пристосування людини до зовнішніх впливів або ступіні конструктивності поглядів, звичок, поведінки.

Резистентність — ступінь опору втомі, стресам, настрою, іншим впливам.

По р а д и

щодо встановлення довіри між підлітком і батьками

в кризовий стан для них

1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що

він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його; не перебивайте, не

показуйте свого страху, відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що

50

даний стан (проблеми) тимчасовий швидко пройде. Проявіть співчуття і

покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у

власні сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодь.

5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які будуть

сприяти розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6.У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і

унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне дати

позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу

самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось

насторожило Вас у поведінці підлітка.

Деякі поради щодо виховання дуже агресивної дитини

1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до

інших людей, тварин - це проблема емоційного і психічного плану. В такому

випадку потрібно звертатись до дитячого психотерапевта.

2. Якщо дитина гіперактивна, потрібна консультація педіатра, який поставить

діагноз і призначить лікування.

3. Якщо дитина запальна і войовнича - переконайтесь, чи не ви, або ж батьки

провокують таку поведінку. До такої дитини слід бути уважними;

роз'яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої

стосунки з іншими людьми.

4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучати її до «активного

слухання», Щоб вона привчалась вербально висловлювати агресію і знімати

збудливість та нервовість.

5. Із «кінозалу» (домашнього) - виключити перегляд фільмів і телепередач із

сценами насильства, жорстокості.

6. Ні в якому разі не застосовувати фізичне покарання до таких дітей.

7. Роз'єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана конкретною роботою, щоб

його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8. Привчати дітей до самостійного вирішення своїх проблем настільки -

наскільки