Михайло Гайворонський – відомий в Галичині і серед української еміграції у США композитор, диригент, педагог, музичний критик. З його численної композиторської спадщини найвідомішими і найпопулярнішими стали стрілецькі пісні, зокрема, «Їхав стрілець на війноньку», «Синя чічка», «Питається вітер смерти», «Коли ви вмирали».

Михайло-Орест Гайворонський народився 15 вересня 1892 р. в Заліщиках на Тернопільщині. Після закінчення народної школи Михайло Орест навчався в Заліщицькій учительській семінарії, де розвинув свої знання музичних інструментів. На 17-у році життя вів мішаний та чоловічий хори семінарії та семінарський оркестр. Працював також з сільськими оркестрами у Старих Заліщиках, Добровлянах і в Блищанці.

(1897-1979)

 Михайло Островерха – український письменник, перекладач, фольклорист, мистецтвознавець, військовик, оперний співак, громадсько-просвітній діяч. Народився 7 жовтня 1897 року в м. Бучачі в багатодітній міщанській родині. У рідному місті хлопець навчався в народній школі, школі при монастирі оо. Василіян, цісарсько-королівській гімназії.

«Першим стрілецьким Бояном новочасної України» назвав Романа Купчинського автор виданої 1936 року у Львові «Історії легіону Українських Січових Стрільців» Осип Думін. «Його творчість, писав він, – це гранітна плита, вмурована у величний пам’ятник Січовому Стрільцеві, який склав свою буйну голову за Батьківщину».

Народився майбутній письменник 24 вересня 1984 року в селі Розгадові Бережанського повіту у сім’ї священника. Невдовзі, в 1896 році, сім’я Купчинських переїхала до села Кадлубиська на Бродівщині, де батько Романа був парохом. Хлопець навчався у Кадлубиській початковій школі, вчився добре, любив співати, декламувати вірші. 1905року Роман продовжив навчання в українській чоловічій гімназії у Перемишлі, яку успішно закінчив у 1913 році та поступив у Львівську духовну семінарію.

Композитор, публіцист, поет, прозаїк, редактор, видавець, художник, просвітницький діяч. Левко Лепкий народився 7 грудня 1888 р. в с. Поручин, нині – Бережанського району. Закінчив Бережанську гімназію, вчився у Львівському університеті. Був одним із організаторів легіону Українських Січових Стрільців, його Пресової Кватири. Воював у цьому легіоні, потім в УГА. Після війни був директором видавництва “Червона Калина” у Львові, співпрацював у музичному видавництві “Сурма”, видавав і редагував журнали “Комар”, “Будяк”, “Жорна”. 

Гриць Гладкий – український громадський і політичний діяч, журналіст, сотник, начальник канцелярії Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців.

Народився 19 січня 1893 у селі Чернихівці, Збаразького повіту. Закінчив українську гімназію у Тернополі. Під час Першої світової у лавах армії Австро-Угорщини воював проти росіян на Галицькому фронті, у 1915 році потрапив у полону. Перебував у таборах Сибіру (Томськ, Уфа).

Народилася дівчина 19 травня 1899 року у Чорткові в сім’ї Юлії та Спиридона Підвисоцьких, які були акторами театру «Руська Бесіда». Батько мав яскравий акторський талант, про його вдалий виступ писав на сцені якось писав Іван Франко. На жаль, батьки Ольги дуже рано померли, залишивши сиротами трьох дітей. Ці випробовування загартували характер Ольги, дівчина росла рішучою, наполегливою у досягненні своєї мети.