Embedded Files
Шановні батьки та учні!
Звертаємо Вашу увагу на те, що неповнолітніх осіб активно залучають до протиправної діяльності на користь ворога! На жаль, злочинці активно використовують інтернет-середовище, щоб залучати дітей до протиправних дій: від збору інформації та закінчуючи терористичною діяльністю.
Часто злочинці заохочують дітей тим, що “оскільки вони є неповнолітніми особами, то їм нічого не буде” за ці дії, які на початку видають, “як нічого особливого, нічого складного, легкий заробіток тощо”. Наприклад, щось сфотографувати, наклеїти постер тощо. Проте потім ці завдання стають складнішими та небезпечнішими.
УВАГА! Оскільки, диверсійна діяльність є тяжким злочином, для дітей з 14 років передбачена відповідальність до 15 років позбавлення волі!
Що робити дорослим?
Спілкуватися з дітьми та пояснювати їм про потенційні ризики залучення до протиправної діяльності.
Налаштувати приватність у телеграмі та інших соціальних мережах. Безкоштовні гайди з інструкціями – тут.
Додаткову інформацію можна шукати – тут.
Якщо дитині написали з пропозицією “легкого заробітку” – @spaly_fsb_bot. Бот від СБУ “Спали фсбшника”.
У випадку питань щодо безпеки в інтернеті – звертатися на гарячі лінії: 1545*3, Консультації | Teenergizer, Ла Страда – Україна.
Проєкт за підтримки Кіберполіції “БРАМА”: Захистимо себе від кіберзагроз
Проєкт за підтримки Кіберполіції “БРАМА”: Захистимо себе від кіберзагроз
Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в
інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природне бажання прибрати таку інформацію із медіапростору або заблокувати її поширення.
Що таке проєкт БРАМА?
Що таке проєкт БРАМА?
БРАМА (https://stopfraud.gov.ua/) – це онлайн-ресурс, розроблений за підтримки Кіберполіції, який допомагає громадянам ідентифікувати кіберзагрози, навчитися основам цифрової безпеки та повідомляти про інциденти шахрайства в мережі.
Проєкт створений з метою:
Підвищення цифрової обізнаності населення;
Оперативного інформування про поширені шахрайські схеми;
Спрощення процедури подання звернень до Кіберполіції;
Надання практичних рекомендацій щодо захисту персональних даних.
Основні розділи платформи
Основні розділи платформи
На вебсайті БРАМА розміщені корисні розділи, що допоможуть кожному користувачеві:
Фішинг та шахрайство – інформація про поширені види шахрайства та методи їх виявлення;
Кібербезпека – поради щодо захисту персональних даних, пристроїв та акаунтів;
Перевірка сайтів – сервіс для перевірки вебресурсів на наявність шахрайських схем;
Повідомлення про шахрайство – спеціальна форма для подання звернень до Кіберполіції про підозрілі інциденти.
Як можна скористатися платформою?
Як можна скористатися платформою?
Кожен громадянин може:
Ознайомитися з матеріалами на сайті БРАМА та навчитися уникати кіберзагроз;
Перевіряти підозрілі сайти перед тим, як вводити особисті дані чи здійснювати платежі;
Подати повідомлення про кіберзлочин або шахрайство через спеціальну форму, що допоможе правоохоронцям оперативно реагувати на загрози.
Чому важливо долучитися?
Чому важливо долучитися?
Освіта та обізнаність у сфері кібербезпеки – ключ до захисту особистих даних та фінансів. Ми закликаємо освітні установи, громадські організації та всіх зацікавлених осіб розповсюджувати інформацію про проєкт БРАМА, адже спільними зусиллями ми зможемо створити безпечніше цифрове середовище.
Закликаємо всіх відвідати платформу БРАМА та долучитися до ініціативи кібербезпеки!
Посилання на сайт проєкту: https://stopfraud.gov.ua/
Протидій спробам вербування! «Не пали автівку ЗСУ! «Здай» ворога в СБУ!»
Протидій спробам вербування! «Не пали автівку ЗСУ! «Здай» ворога в СБУ!»
Москальські спецслужби, намагаються використовувати наших неповнолітніх співгромадян у своїх дезінформаційних акціях, схиляючи їх до підпалів автомобілів військовослужбовців Сил оборони і будівель ТЦК, а надалі подаючи це, як діяльність «активного підпілля, яке підтримує росію».
Найчастіше замовники знаходять виконавців через оголошення про роботу в Телеграм-каналах, сайтах пошуку роботи. Тому, хто відгукнеться, згодом озвучують деталі, що насправді робота – це підпали обладнання “Укрзалізниці”, машин військових, будівель ТЦК. Далі надсилають інструкції для підпалу.
Після вчинення злочину, як доказ, палій зобов’язаний надіслати замовнику відео. За підпал авто замовники обіцяють від кількох сотень доларів до кількох тисяч. Але в результаті “роботодавці” надсилають лише частину суми, або взагалі залишають виконавців без оплати. Замовники також переконують, що мета підпалів авто – боротьба з ТЦК. Вік потенційних виконавців для замовників не має значення. Навпаки, тих, кому немає 18, активно заохочують до такої злочинної співпраці, переконуючи, що за це “нічого не буде”. Але це не так.
Відповідальність за підпал військового авто українське законодавство передбачає для всіх, в тому числі неповнолітніх. Злочин можуть кваліфікувати за 5-ма статтями Кримінального кодексу: державна зрада, диверсія, терористичний акт, а також пошкодження майна і перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Діти віком від 14 до 16 років можуть і вже притягаються до відповідальності лише за окремими статтями. З 16-ти настає повна кримінальна відповідальність. Наслідки будуть і для тих, кому менше ніж 14 років – це від трьох до семи років позбавлення волі.
Москальські спецслужби намагаються завербувати підлітків для підпалу, теракту чи мінування? «Спали» ворога сам – здай його до СБУ!
Для цього Служба безпеки України запускає офіційний чатбот «Спали ФСБешника». Його створено в telegram, оскільки цей месенджер окупанти найчастіше використовують для вербування молоді та неповнолітніх.
Якщо тобі або твоїм знайомим пропонують підпалити авто ЗСУ чи адмінбудівлю, влаштувати теракт чи мінування – одразу пиши нам! Не допомагай ворогу руйнувати оборону твоєї країни!
Хвилюєшся про свою безпеку?
Ми гарантуємо конфіденційність. Кожне повідомлення буде ретельно опрацьоване співробітниками СБУ.
Не пали своїх! «Спали» ворога! Разом зруйнуємо москальські плани!
Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.
Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA» https://t.me/+pLG6kLua36s1NDBi
Діяльність проєкту «BRAMA» направлена на захист медіа простору від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.
Що ми пропонуємо учасникам:
1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;
2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;
3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;
5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.
Донать свій час на захист кіберпростору!
БРАМА- ОНЛАЙН ВАРТА УКРАЇНИ
Чому БРАМА?
Брама - це ворота, які захищають від небезпеки та закривають нас від негативного впливу. В історії людства Брама виконувала найважливіші соціальні функції, одна з яких – оборонна, як захищені в’їзди в міста, фортеці, замки, садиби, на мости і шляхи. У середньовіччі Брама уособлювала все місто як захищену спільноту, що відображено в міській геральдиці багатьох українських міст, таких як: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Херсон та інших.
ПРОБЛЕМА
Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.
УНІКАЛЬНІСТЬ
Ми перейшли від мрій до дій, та вирішуємо проблему кількісно та якісно.
КІЛЬКІСНО зменшуємо медіаприсутність росіян. Ініціатив, які б вирішували проблему протистояння пропаганді, немає. В 2022 існували подібні проєкти в Telegram та Facebook, але, на жаль, припинили свою діяльність. Наша унікальність – це наявність бази ворожих ресурсів, можливість виявлення осередків пропаганди та їх блокування.
ЯКІСНО ми вчимо виявляти і недовіряти ворожому контенту. Ми не займаємось ДДОС атаками, або іншими діями які потребують спеціальних знань та навичок, або спеціалізованого програмного забезпечення.
Наразі є подібні ініціативи, але ми вважаємо за потрібне підсилити їх. Освітня частина проєкту спрямована, перш за все, на задоволення потреб учасників нашої спільноти та утримання їх мотивації на систематичне виконання дій з блокування.
Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або компʼютер, та трохи часу, який користувач готовий приділити для важливої справи.
РІШЕННЯ
Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано.
Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA». https://t.me/+rPL5V0CMx0NlOTky
Діяльність проєкту Брама направлена на захист медіа простору від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.
Що ми пропонуємо учасникам:
1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;
2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;
3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;
5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.
Також, ми пропонуємо нашим учасникам розважальний контент, який дозволить трішки відволіктись від виконання завдань та порадіти разом із нами успіхам українських військових та недолугим вчинкам нашого спільного ворога.
ДОСЯГНУТІ РЕЗУЛЬТАТИ
На сьогодні в рамках проєкту функціонує Телеграм бот, який накопичує лінкі на джерела що необхідно заблокувати, телеграм канал де публікуються лінки для блокування спільнотою, Вайбер спільнота, та сторінки в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм.
З початку діяльності нашого проєкту, користувачі надіслали понад 140 тис. лінків на джерела, які на думку користувачів необхідно заблокувати.
Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту. Як видно із статистики – роботи ще дуже багато і ми потребуємо допомоги нових небайдужих і активних учасників.
ЯКЩО ТИ НЕ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВОЇМИ СИЛАМИ АБО ФІНАНСАМИ,
ТО МИ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВІЙ ЧАС!
Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції
Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції
Не розголошуйте всі реквізити платіжної картки та контролюйте рух коштів на рахунку Банк по телефону може запитати перші 6 та останні 4 цифри платіжної картки. Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише16-значний номер картки.
Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.
Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернет.
Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати і до гаманців Apple Pay, Google Pay. Не переходьте за посиланнями від незнайомців! Шахраї розсилають шкідливі посилання в месенджери, смс, e-mail для зараження пристроїв вірусом, викрадення персональних даних, секретних карткових реквізитів, для переходу на фішингові або інші шахрайські ресурси.
Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього клікати. Шахраї могли отримати доступ до акаунта друга. Спершу зателефонуйте другу та запитайте, чи справді посилання від нього.
Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах
Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах
Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн
банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
Звертайте увагу на протокол сайту http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна https – потрібно продовжити перевірку сайту Також рекомендується додатково перевірити посилання сумнівних сайтів:
на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". Також у цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку;
через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink ВАЖЛИВО!
Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд" та сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink, проводьте також власну перевірку. Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону – 0 800 505 170. Захистіть свої акаунти двічі
1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернетбанкінгу. Складний пароль може містити:
1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернетбанкінгу. Складний пароль може містити:
8 і більше символів,
Великі та малі літери,
Цифри та спеціальні знаки/символи. Створюйте унікальний пароль для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Під час створення пароля не використовуйте: особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо);
загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 тощо);
послідовне/зворотне написання символів або цифр.
2. Установіть багатофакторну автентифікацію.
2. Установіть багатофакторну автентифікацію.
Багатофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунта, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток. Налаштування багатофакторної автентифікації на прикладі інстаграму за посиланням.
Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код! Змінюйте пін-код до картки:
Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код! Змінюйте пін-код до картки:
регулярно: 1 раз на 3 місяці,
ситуативно: якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.
Національна поліція України попереджає про шахрайства.docxМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо використання месенджерів: як убезпечити свої дані
Технічна безпека в умовах воєнного стану — це особистий обов'язок кожного. В той момент, коли військові захищають нас на воєнному фронті, захист особистих даних кожен з нас повинен забезпечити самостійно.
Витоки даних відбуваються постійно, і не всі розуміють важливість конфіденційності. Багато витоків даних відбувається через програми обміну повідомленнями, оскільки багато з них мають уразливі місця.
Ми зібрали кілька найефективніших порад щодо безпеки, які допоможуть захистити ваш месенджер.
Налаштуйте конфіденційність облікового запису.
Налаштуйте «конфіденційність», щоб контролювати, хто може бачити вашу фотографію профілю і хто може додавати вас до груп;
В розділі «Приватність і безпека» або «Конфіденційність» змініть налаштування, як вказано нижче:
Номер телефону —> Хто може бачити номер телефону - Ніхто
Номер телефону —> Хто може знайти за номером - Мої контакти
Остання активність —>Хто може бачити час моєї останньої активності - Ніхто
Фотографії профілю —> Хто може бачити фото та відео мого профілю - Мої контакти
Дзвінки —> Хто може мені телефонувати - Мої контакти (або Ніхто, якщо хочете).
Дзвінки —> Peer-to-peer - Мої контакти (або Ніхто, якщо ви волієте не повідомляти свою IP-адресу абонентам, що викликають).
Пересилання повідомлень —> Хто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень - Мої контакти.
Налаштуйте захист облікового запису:
Одним із найефективніших заходів безпеки є використання надійних паролів
Пароль слід використовувати лише один раз та не використовуватися в іншому місці.
Намагайтесь часто змінювали паролі.
• Довжина пароля повинна складатися з семи або більше символів. Чим довший пароль, тим він надійніший.
Використовуйте цифри, літери та спеціальні символи. Цс робить пароль складним і його важко зламати.
Не зберігайте паролі у своїх браузерах. Крім того, не варто дозволяти месенджеру запам’ятовувати ваш пароль.
Увімкніть Автоблокування Телеграм на 1 хвилину чи 5 хвилин
Увімкніть двофакторну автентифікацію для свого облікового запису
Для безпеки IP-адреси використовуйте сервіси VPN.
3. Захистіть себе під час використання мссенжерів
Діліться конфіденційною (особистою) інформацією лише з тими, кому ви довіряєте. Перевіряйте, чи є людина, з якою ви розмовляєте, тим, за кого вона себе видає, зателефонувавши або передавши голосове повідомлення;.
Використовуйте «зникаючі повідомлення» або «одноразовий перегляд»
Ніколи й нікому не давайте коди підтвердження SMS — навіть якщо ви знаеге цих людей.
Активуйте двофакторну автентифікацію, щоб додатково захистити свій обліковий запис. Це означає, що вхід в месенджер прив'язаний до номеру телефону та/або до електронної пошти, а не тільки до паролю (який, як ви вже знаєте, має бути складнішим, ніж дата народження).
Двічі перевіряйте точність повідомлень, що пересилаєте;
Не відкривайте лінки чи файли, які ви отримуєте від людей, яких не знаєте.
Якщо повідомлення надійшло від знайомих, проте виглядає підозріло, не мас супровідного тексту - не поспішайте відкривати вкладення. Це може бути автоматичне завантаження вірусних програм па ваш телефон або ж акаунт вашого знайомого могли зламати.
Скаржтеся на будь-які контакти, які здаються шахрайськими або розсилають погрози або інші небезпечні повідомлення.
Для того, щоб незнайомі користувачі не змогли додавати вас у сторонні чати месенджеру, зайдіть у налаштування конфіденційності застосунку і поставте галочку «Мої контакти» розділі «Хто може додавати вас у групи». У розділі «Особисті дані» с налаштування визначення точного розташування, а також збору даних, які можна вимкнути.
Перегляньте історію чату та членство в групах. Розглядайте можливість очищення історії чату;
Не забувайте, що месенджсри мають доступ до ваших галерей фото та
мікрофону, тому якщо ви не використовуєте ці функції постійно, їх краще відключати.
Використовуйте месенджер, який зашифрований і не зберігає дані на своїх серверах.
Бажано, щоб помер телефону для месенджера не збігався з тим, до якою прив'язана ваша банківська картка.
Не покладайтеся на політики конфіденційності месенджерів.
Постулат, який працює в епоху оплайн: «Якщо ви не хочете, щоб щось стало публічним, не пересилайте цю інформацію навіть приватними повідомленнями».
Рекомендуємо дотримуватись основних правил кібергігієни, опублікованих на сайті CERT-UA (https://cert.gov.ua/recommendation/31), зокрема налаштуванням двофакторної аутентифікації на всіх облікових записах.
Під час проведення аудіо- та відеоконфереіщій слід дотримуватись наступних заходів безпеки:
підготувати середовище для роботи та переконатись, що в полі зору вебкамери не має жодних конфіденційних даних;
увімкнути функцію шифрування аудіо- та відеозв’язку; не поширювати посилання на конференції у відкритому доступі та встановити пароль для входу, який необхідно змінювати для кожної нової сесії; контролювати підключення учасників;
під час спільного використання екрану поширювати лише необхідні дані; налаштувати безпечну передачу файлів, для чутливих даних додатково налаштувати шифрування та парольний захист.
При використанні особистих електронних пристроїв для підключення до відкритих каналів зв’язку, рекомендуємо здійснити наступні налаштування: заборонити автоматичне встановлення додатків з невідомих джерел; обмежити доступ додатків до функціоналу пристрою, в якому немає потреби;
відключити функцію автоматичного підключення до незахищених точок доступу.
Корисно: якщо ви хочете повідомній якусь важливу інформацію, наприклад, код від під’їзд}', то краще запишіть це аудіоповідомленням. Так ви убезпечите себе від того, що інформацію отримають сторонні особи, адже здебільшого, коли зламують чати, шахраї мають доступ до текстових повідомлень.
Вітаємо, шановні освітяни!
Вітаємо, шановні освітяни!
Майже половина дітей (44,8%) не поділились неприємною ситуацією, що з ними трапилась в інтернеті, згідно з дослідженням, що провели в Україні серед 4700 дітей, віком 6-17 років. Громадська організація #stop_sexтинг представила оновлений освітній портал для дітей та підлітків, що допоможе ознайомитися з темою онлайн-ризиків та в ігровому форматі дізнатися, як себе захистити. Крім того, на порталі описано алгоритм дій для дитини, що стикнулася з проблемами в інтернеті та надані контакти для допомоги.
На сайті https://stop-sexting.in.ua (обрати “Підліток”) діти та підлітки можуть знайти відповіді на найпопулярніші питання про безпеку в інтернеті, наприклад, що робити, якщо дитину просять надіслати відверті фото чи відео, що робити, якщо дитину шантажують, як видалити небажане фото з інтернету та багато інших.
Для більшої інтерактивності на порталі представлено короткометражний фільм про безпеку в інтернеті “Онлайн - секрети Open Kids”, у якому взяла участь поп-група Open Kids та мультфільм “Хаппі та її суперсила” для молодших відвідувачів сайту.
Крім того, за кнопкою “Грати” діти та підлітки можуть завантажити першу у світі віртуальну реальність про безпеку дітей в інтернеті “(Не)дитячі онлайн-стосунки”. У квесті вони можуть крок за кроком відтворити історію про небезпечну ситуацію в інтернеті. Під час подорожі у віртуальний світ дитина опиниться у кімнаті підлітка, який постраждав від спілкування в інтернеті, зможе дослідити його досвід та спільно із ним прийняти рішення про подальші дії, що можуть вплинути на все життя.
Контакти допомоги для дитини:
Діти можуть звернутись по допомогу за телефоном 1545 (далі обрати “3”) – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
Поговорити з психологом #stop_sexтинг конфіденційно та безплатно у телефонному форматі чи онлайн. Для отримання підтримки потрібно заповни коротку форму.
Чат-бот допоможе дізнатися план дій в різних ситуаціях в інтернеті та запропонує варіанти розв'язання питань.
А на порталі повідомлень IWF про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми, можна надіслати посилання на контент такого характеру, який ви виявили в інтернеті. Так, ви допоможете зупинити поширення контенту, а спеціалісти його видалять з інтернету.
Шановні освітяни, ми дуже дякуємо вам за підтримку ГО #stop_sexтинг та будемо раді, якщо ви зможете поділитися посиланням на сайт для дітей https://stop-sexting.in.ua/ серед батьків та дітей у шкільних чатах, месенджерах та соцмережах!
Також на сайті для дорослих ви завжди можете знайти цікаві уроки для дітей різних вікових категорій та провести їх із дітьми: https://stop-sexting.in.ua/adult/uroky/
Про проєкт #stop_sexтинг:
#stop_sexтинг - найбільша в Україні громадська організація про захист дітей в інтернеті. Отримала премію Глобального договору ООН та загалом навчила більше ніж 800 000 дітей та батьків. В межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545(далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті.
Проект MRIYA (https://mriya.social/) –це ініціатива з протидії російським окупантам в медіа-просторі, блокуванню ресурсів шахраїв та ресурсів, за допомогою яких здійснюється збут наркотичних речовин.
На сьогодні, це найбільша спільнота, яка успішно блокує та протидіє російській агресії в Інтернеті.
Екосистема «МРІЯ» створена для об’єднання проектів, які розроблені у синергії Кіберполіції України та волонтерів, зокрема: Бот «StopRussia | MRIYA» https://t.me/stopdrugsbot. Приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються нашими модераторами та відправляються на блокування в Телеграм-канал. Зібрано найбільшу кількість антиукраїнських ресурсів та профілів – більше 90 тис.
У розділі «Надіслати скаргу на ресурс» - кожен може долучитися до блокування ресурсів окупанта. Вам буде надано випадкове посилання, а також текст скарги, які постійно змінюються.
Канал «StopRussia | MRIYA» https://t.me/+wXRpHruz8do1MThі. Спільнота небайдужих українців, котрі блокують та протидіють російській агресії в Інтернеті. Канал - це головна інструкція та засіб комунікації з підписниками щодо блокування, а також платформа, де щоденно та систематично надаються онлайн-завдання для підписників, актуальні новини та свіжа інформація, у тому числі навчальні матеріали по кібергігієні. Загалом заблоковано понад 22 тисячі ворожих ресурсів.
Сервіс StopFraudMriya (https://t.me/StopFraudMriya_bot) – сервіс для перевірки інформації за номером телефону, банківської картки або банківського рахунку. Виявляємо та знищуємо шахрайські схеми і руйнуємо плани зловмисників!
Сервіс «Scamfari» https://scamfari.com - сервіс, за допомогою, якого користувачі мають можливість перевірити листи, повідомлення та інші електронні повідомлення на наявність ознак шахрайства.
Корисні ресурси до теми "Безпека в Інтернеті"
Корисні ресурси до теми "Безпека в Інтернеті"
Громадська організація “МІНЗМІН” працює над втіленням ініціатив у сфері громадянської освіти та онлайн безпеки для дітей, молоді та дорослих.
Для популяризації безпечного використання Інтернетом організація спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти та науки розробила наступні освітні матеріали:
- Відео-курс для батьків - https://cutt.ly/nE5XzbG
Корисним також буде відеокурс про приватність та безпеку для дітей, батьків та вчителів:
Приватність у Telegram – https://cutt.ly/WRreig8
Як встановити двофакторну аутентифікацію в Телеграм? – https://bit.ly/3jDS7jh
Що я маю знати про безпеку мого акаунту в Телеграмі? – https://bit.ly/3nwswKl
Як налаштувати приватність в Телеграмі? – https://bit.ly/3mjaqMq
Приватність у Tiktok – https://cutt.ly/XRrexPA
Що про мене знає ТікТок? – https://bit.ly/3GqIT3U
Як встановити двоетапну перевірку в ТікТок? – https://bit.ly/3pGZPx2
Як налаштувати приватність акаунту в TikTok? – https://bit.ly/3pIPm4k
Приватність та безпека в Instagram? – https://cutt.ly/JRrw71W
Як обмежити хейт спіч в Instagram? – https://bit.ly/3Es1AT7
Як налаштувати приватність коментарів в Instagram? – https://bit.ly/3BiKrcw
Як налаштувати приватність розповідей в Instagram та приховати свій мережевий статус? – https://bit.ly/3CklEG8
Як встановити двофакторну аутентифікацію в Instagram? – https://bit.ly/2ZAGUJx
Як налаштувати приватність дописів в Instagram? – https://bit.ly/3BeJAti
Як дізнатися, які дані про вас має Instagram? – https://bit.ly/2XTL6DA
Як контролювати те, хто може надсилати вам повідомлення? – https://bit.ly/3BiGG6L
Як налаштувати приватність акаунту в Instagram? – https://bit.ly/3BhHqsN
Приватність у Facebook https://cutt.ly/DRregP0
Як встановити двофакторну аутентифікацію у Фейсбук? – https://bit.ly/3bfOQ5d
Як дізнатися, яку інформацію про мене збирає Фейсбук? – https://bit.ly/3ElEehU
Як контролювати, хто мене може знайти у Фейсбук? – https://bit.ly/3nBP38v
Як налаштувати реакції на публікації та приховати мій мережевий статус? – https://bit.ly/3CoRZvI
Як налаштувати, хто може бачити мої дописи у Фейсбук? – https://bit.ly/3Cn0B5N
Як обмежити дані, які про мене збирає Фейсбук? – https://bit.ly/3nAUW5T
Відео-уроки розроблені Міністерством цифрової трансформації України
та Міністерством освіти та науки:
Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»: https://osvita.diia.gov.ua/courses/se...
додаток Практичний путівник (1).pdfІгрова залежність: як допомогти?
Практичний путівник розроблено для тих, хто прагне допомогти своїм близьким подолати ігрову залежність та про наявні способи підтримки серед громадськості.
drop_green.mp4Page updated
Report abuse