https://sites.google.com/tjapche.co.ua/gov/

Бібліотека

Історія шкільної бібліотеки

Із надр Карпатських гір і крутосхилів беруть початок джерела цілющої води, що живлять річку Свічу, яка несе свої води до широкого Дністра. Вирвавшись із обіймів гір, ріка уповільнює свій шальний плин у розлогій долині. Справа по течії у підніжжя Ясної Гори, де загосподарювала Чудотворна ікона Богородиці, розкинулося славне село Тяпче.

Навесні село вкривається білосніжним цвітом розкішних садів, що біля кожної оселі, а восени дерева гнуться під вагою дозріваючих яблук і груш. Але справжньою окрасою його є чудова одинадцятирічна школа. Вона схожа на корабель-велетень, що пливе безмежним життєвим океаном і несе на своїх хвилях світлі мрії своїх вихованців.

Та так було не завжди. Але жива людська пам'ять…

Перша письмова згадка про село сягає 1515 року : село вважається старовинним поселенням.

Однокласну школу в селі засновано в 1842 році. До якого року проіснувала ця школа невідомо.

11 квітня 1894 року громада села зобов’язалася до двох років відбудувати нову школу, згідно плану затвердженого цісарсько-королівською кураєвою шкільною Радою . І 12 вересня відбулося посвячення шкільного будинку. Школа цілком задовольняла селян: школа була однокласовою і мала три ступені. З 1901-1902 навчального року вона стала чотирьохступеневою. Нагляд за школою здійснювала шкільна рада, яка складалася з представників церкви, школи та місцевої ради. Шкільна рада дбала про виконання всіх шкільних законів і рішень вищих органів освіти, а також придбанням підручників і методичних посібників.

Більшість шкільних підручників були проникнуті польським духом та ширили серед дітей польські ідеали. Про історію України, про її славу, про її народ діти нічого не знали з цих підручників. Українських підручників майже не було. Як згадують старожили, в школі було 1 – 2 підручники на цілий клас. І то часто ці підручники були вчительськими.

Село належало до громади М.Кочковського зі Львова. В 1908 році була заснована хата читальня імені М.Кочковського, яка проіснувала до 1925 року. По всіх навколишніх селах були хати-читальні, але у більшості громад вони не одержували підтримки. В серпні 1925 року директором місцевої школи Ломишем Степаном була відкрита хата-читальня Общества Кочковського. В 1926 році читальню Общества Кочковського, на загальних зборах більшістю голосів, переіменували на читальню «Просвіти» .

Із організуванням товариства «Просвіта» село почало національно і морально відроджуватися.

Молодь вступала до «Просвіти», надходила українська преса «Новий час», «Народна справа», «Юнацька думка», «Сільський господар», «Комар», «Дзвіночок» та інші. В 1931 році в бібліотеці «Просвіти» було 213 книжок. З 1934-1941 років – з приходом «совітів» школа. Росла бібліотека, яка на 1938 рік нараховувала 800 томів.

З ростом свідомості населення в селі Тяпче, прийшла друга світла сторінка його історії.

В 1958 році в селі відкрилася семирічна школа. В 1959 році було створену восьмирічну.

Завдяки старанням заслуженого учителя Чепіля Василя Дмитровича у 1966 році було закінчено будівництво приміщення нової школи, а малі школи були ліквідовані. Школа була збудована на честь 50-річчя Радянської влади. Вона тоді була розрахована, як восьмирічна…

В новій школі була виділена кімната для бібліотеки. Учні, разом з вчителями праці у шкільній майстерні, робили стелажі для книг. Бібліотекаря не було. Обов’язки бібліотекаря покладалися на піонервожату (без платні).Тоді бібліотека була підпорядкована сільській раді, яка фінансувала придбання книг через районний відділ освіти. В цей час до шкільної бібліотеки було придбано серію книг «Мировая литература для детей и юношества», якою користуються учні і сьогодні.

Бібліотека поступово ставала кабінетом № 1. Бо кожен захід, який проводився у школі, будь-то педрада чи батьківські збори, свято Букваря чи останній дзвоник, потребував належної підготовки. Тому і йшли люди за книжною мудрістю та порадою у бібліотеку.

В 1976 році в бібліотеку прийшла працювати Федоришин Дарія Іванівна. Всього один рік пропрацювала вона в шкільній бібліотеці. Але за цей рік було зроблено багато важливої роботи.

В 1978 році бібліотеку прийняла Павлюк Я.Й. Тоді вже почався перехід на безкоштовне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл. Виконуючи постанову ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР від 24.11.77 року «Про перехід на безкоштовне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл» учні перших класів користуються безкоштовними підручниками. І в наступні роки школа буде переходити на безкоштовні підручники. Під керівництвом бібліотекаря та за допомогою класних керівників проводились рейди-перевірки стану підручників. Поступово шкільна бібліотека комплектувалася новими надходженнями. Гортаючи архівні документи можна дізнатись, що робота бібліотекаря передавалась за сумісництвом.

В 1994 році невідома особа , шляхом пошкодження віконного скла, проникла в приміщення школи, з шкільної бібліотеки викрала багато цінних книг. Всього школі було заподіяно збитки на суму 1.5 млн.крб.на цей час. По вищевикладеному факту було порушено кримінальну справу. Та пізніше ця справа була зупинена, так як особу, яка вчинила вищеописаний злочин не встановлено.

Перед бібліотекарем школи відкривалося широке поле діяльності. Це і забезпечення навчального процесу як підручниками так і додатковою літературою, і сприяння розвитку рідної мови, збагачення юних читачів знанням історії рідного краю. Це і розвиток у учнів культури читання і прищеплення їх навичок самостійної роботи із книгою, і виховання бережливого ставлення до неї. Це і допомогою вчителеві у підвищенні його методичної та педагогічної майстерності.

Немає сумніву в тому, що саме школа, а бібліотека, як головний її підрозділ, в будь який час займається найнеобхіднішим для життя суспільства – навчає, виховує, формує особистість, сприяє її розвиткові та самовдосконаленню.

І я щаслива - щаслива тому, що я працюю бібліотекарем в своїй рідній Тяпчанській загальноосвітній школі 1-Ш ступенів. Девізом своєї роботи я обрала слова , які належать відомій українській поетесі Л.Забашти:

« Хай будуть книги й друзі при столі,

Хай буде пісня й мила вишиванка»

Наш ліцей – це невтомний і працьовитий творчий учнівсько-педагогічний колектив. З ним цікаво працювати. Постійно знаходишся в пошуці нової цікавої інформації, задоволенні читацьких запитів. За останні роки суттєво змінились навчальні плани , з’явились нові предмети, але обмежене фінансування призвело до погіршення комплектування фондів,художньої літератури, літератури для наймолодших школярів так необхідної читачам. Тому одним з головних завдань своєї роботи я вбачаю у комплектуванні фонду. У нашій бібліотеці залучаються два джерела поповнення фонду: дарчі ( акція «Подаруй бібліотеці книгу») та державні кошти (передплата на періодичні видання, підручники, художню та методичну літературу).

Завдяки проведеним акціям «Подаруй бібліотеці книгу» фонд нашої бібліотеки поповнився великою кількістю дитячої та довідкової літератури. В першу чергу це цікава художня дитяча література (казки, легенди, вірші оповідання), а також науково-пізнавальна література. Так, в 2005 році, випускниками нашої школи, подаровано Великий тлумачний словник сучасної української мови на 250 тисяч слів, який є найбільшим зібранням слів у словниках такого типу. І це все для задоволення творчої праці наших дітей, щоб вони мали змогу отримувати знання не лише з підручників.

Важливу роль у цьому відіграють і періодичні видання. У минулому році було передплачено більш як 20 назв газет і журналів. Матеріали періодичних видань допомагають у проведенні тематичних тижнів. Присвячуються вони різноманітним актуальним питанням, що виникають під час навчально-виховного процесу.

Складовою частиною роботи шкільної бібліотеки є ведення тематичних папок. Теми дуже різноманітні:

«О краю мій любий, о краю мій милий…»
«Перехресні стежки Ольги Дучимінської»
«Геноцид-Трагедія України 1932-1933 років»
«Крути відлунюють в серці моїм»
«Історія написана кров’ю»
«Пісні рідного села»
«Золотий дзвін імен»
«Незгасима зоря О.Теліги»
«Воля народу, воля людині»
«Чорнобиль – трагедія віку»
«Життеві стежки І.Франка, Л.Українки»
«Т.Г.Шевченко - геній українського народу»
«Обдаровані діти »
«Закон і ми»

Ці матеріали діти постійно використовують при написанні рефератів, виступів, повідомлень. Ефективними технологіями інформування учнів і педагогів є організовані в бібліотеці книжкові виставки :

«Геній Шевченка це наша святиня»
«Християнські цінності»
«На допомогу в навчанні»
«Новинки надходжень»
«Література для наймолодших»
«Куточок допризовника».
«Куточок правових знань»

Все це постійно діючі виставки, які використовуються протягом усього навчального року. Крім них, протягом року, залежно від народного календаря, календаря знаменних та пам’ятних дат оформляються книжкові виставки різної тематики. Вони присвячуються творчості українських та зарубіжних письменників, традиціям і святам нашого народу. Постійно виставляються книжкові новинки і новинки в періодиці.

Такі виставки мають історичний та пізнавальний характер. Вони допомагають у розкритті тем з історії, географії, народознавства та краєзнавства.. Біля книжкових виставок я проводжу бесіди з учнями, консультації з вибору літератури, огляди, диспути.

Поряд з книгами представлено періодичні видання : центральні газети, районна газета, науково-популярні та літературно-художні журнали. А також картотека газетно-журнальних статтей.

До бібліотеки часто приходять батьки наших учнів. З ними проводяться бесіди про читання їхніми дітьми, як заохотити дитину до читання, як навчити правильно читати, щоб зрозуміти прочитане, як правильно підібрати літературу для дитини. Батьки цікавляться як їхні діти відвідують шкільну бібліотеку. Маючи можливість спілкуватися з вчителями на педагогічних радах, я виступаю перед ними з оглядами новинок літератури, з аналізом педагогічної преси, звітую про результати проведеної перевірки «Як живеш, підручнику?».

Бібліотека щорічно бере участь у огляді-конкурсі «Живи, книго! ». Проведення цього конкурсу це не тільки перевірка підручників і визначення переможців, а й величезна робота з фондом, читачами, пошуком нової інформації.

Значне місце в роботі шкільної бібліотеки відіграє «Книжкова лікарня»- робота бібліотечного активу, члени якого ремонтуючи книги н абувають ще й корисних бібліотечно-бібліографічних знань.

При шкільній бібліотеці, з допомогою вчителя історії та бібліотечного активу створено діючий краєзнавчий музей.

З читачами я проводжу різноманітну роботу, щоб показати, що книга – це не просто результат інтелектуальної діяльності людства за багато тисячоліть його історії, це і документ, програма майбутнього.

Виставки літератури, які кожен навчальний рік проводить Горинська Л.А.