Підтримувати дитину – означає вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі, підтримка тих, кого вона вважає значущим для себе.
Саме батьки можуть допомогти своєму одинадцятикласникові найефективніше розпорядитися часом і силами при підготовці до випускних і вступних випробувань. Допомога дорослих дуже важлива, оскільки людині, крім усього іншого необхідна ще і психологічна готовність до ситуації складання серйозних іспитів.
Дорослі мають багато можливостей, щоб продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти зможеш це зробити».
Щоб показати віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:
забути про минулі невдачі дитини;
допомогти дитині знайти впевненість у тому, що вона впорається з даним завданням;
пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.
Отже, щоб підтримати дитину, необхідно:
спиратися на сильні сторони дитини;
уникати підкреслення промахів дитини;
проявляти віру в дитину, співчуття до нього, впевненість в його силах;
створити вдома обстановку дружелюбності і поваги, уміти і хотіти демонструвати любов і повагу до дитини;
будьте одночасно вимогливими і добрими, але не виступайте в ролі судді;
підтримуйте свою дитину, демонструйте, що розумієте її переживання.
Існують слова, які підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре». Підтримувати можна за допомогою дотиків, сумісних дій, фізичної співучасті, вираз обличчя.
Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів - це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть справитися зі своїми емоціями, то дитина через вікові особливості може емоційно "зірватися".
Погодьтесь, що кожен, хто складає іспити, незалежно від їх результату, осягає найважливішу в житті науку – уміння не здаватися у важкій ситуації, а провалившись – вдихнути повними грудьми і йти далі.
Задовго до іспитів обговоріть з дитиною, що саме їй доведеться здавати, які дисципліни здаються їй найбільш складними, чому? Ця інформація допоможе спільно створити план підготовки, – на які предмети доведеться витратити більше часу, а що вимагає тільки повторення.
Прочитайте список питань до іспиту. Не соромтеся зізнатися дитині, що вже не дуже добре пам'ятаєте більшість розділів біології, хімії або будь-якого іншого предмету, який їй необхідно підготувати. Нехай школяр розповість вам ту або іншу тему, а ви поставите питання. Чим більше він встигне вам розповісти, тим краще.
Домовтеся з дитиною, що увечері напередодні іспиту вона припинить підготовку, прогуляється, прийме душ і ляже спати вчасно. Останні дванадцять годин повинні піти на підготовку організму, а не знань.
Обговоріть питання про користь і шкоду шпаргалок. По-перше, дитині буде цікаво знати вашу думку із цього приводу (можливо, вона навіть здивується, що ви теж користувалися шпаргалками і взагалі знаєте, що це таке). По-друге, необхідно допомогти дитині зрозуміти, що діставати шпаргалку має сенс тільки тоді, коли вона не знає взагалі нічого. Якщо їй здається, що, ознайомившись із змістом шпаргалки, вона зможе отримати відмітку краще, ризикувати не варто. У будь-якому випадку допомогти людині може тільки та шпаргалка, що написана його власною рукою.
У вихідний день, коли ви нікуди не поспішаєте, влаштуйте дитині репетицію письмового іспиту. Наприклад, візьміть один з варіантів вступних завдань з математики з довідника для тих, що вступають до вузів. Домовитеся, що у неї буде 3 або 4 години, посадіть за стіл, вільний від зайвих предметів, дайте декілька чистих листів паперу, відмітьте час і оголосіть про початок «іспиту». Прослідкуєте, щоб її не відволікали телефон або родичі. Зупиніть випробування, коли закінчиться час, дайте школяру відпочити і перевірте разом з ним правильність виконання завдань. Постарайтеся виправити помилки і обговорити, чому вони виникли. Поговоріть і про відчуття, що виникли в ході домашнього іспиту: чи було йому ніяково або незатишно, чи вдалося зосередитися на завданні і не відволікатися?
Стежите за тим, щоб під час підготовки дитина регулярно робила короткі перерви. Поясніть їй, що відпочивати, не чекаючи втоми, - кращий засіб від перевтоми. Важливо, щоб одинадцятикласник обходився без стимуляторів (кави, міцного чаю). Немало шкоди може нанести і спроба зосередитися над підручниками в одній кімнаті з працюючим телевізором або радіо. Якщо школяр хоче працювати під музику, не треба цьому перешкоджати, тільки домовитеся, щоб це була музика без слів.
Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре.
Підвищуйте їх впевненість у собі, оскільки чим більше дитина боїться невдачі, тим більше вірогідність допущення помилок.
Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок, він повинен відпочити і як слід виспатися.
Порадьте дітям під час іспиту звернути увагу на наступне:
пробігти очима весь тест, щоб побачити, якого типу завдання в нім містяться, це допоможе налаштуватися на роботу;
уважно прочитати питання до кінця і зрозуміти його сенс (характерна помилка під час тестування - не дочитавши до кінця, за першими словами вже припускають відповідь і поспішають його вписати);
якщо не знаєш відповіді на питання або не впевнений, пропусти його і відзнач, щоб потім до нього повернутися;
якщо не зміг протягом відведеного часу відповісти на питання, є сенс покластися на свою інтуїцію і вказати найбільш вірогідний варіант.
Під час виконання тестових завдань привчайте дитину орієнтуватися в часі і його розподіляти. Тоді у дитини будуть навички уміння концентруватися впродовж всього тестування, що додасть їй спокій і зніме зайву тривожність. Якщо дитина не носить годинника обов'язково дайте їй годинник на іспит.
І пам'ятайте: найголовніше - це знизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.
Якщо ваша дитина отримала оцінку нижче, ніж хотілося б, або зовсім провалила вступний іспит, допоможіть йому справитися з цією невдачею. Не засуджуйте її, замість цього скористайтеся можливістю зрозуміти, в чому причина невдачі, обговоріть, які висновки можна зробити і що означає в даному випадку горезвісне «не пощастило».