Це свято не має фіксованої дати, оскільки традиційно припадає на третій четвер травня.
У 2026 році воно має особливе значення, адже ініціатива святкує свій 20-річний ювілей
Головне про свято
Символізм: Вишиванка — це "генетичний код" українців, символ незламності, єдності та духовної сили.
Традиції: У цей день українці по всьому світу одягають вишиті сорочки на роботу, навчання чи просто на прогулянку.
Історія: Свято зародилося у 2006 році в Чернівцях з ініціативи студентки Лесі Воронюк.
Цікавий факт: У давнину вишивку на комірі та манжетах робили не для краси, а щоб закрити доступ до тіла "нечистій силі".
Історія: Свято встановлено у 2004 році за ініціативи Національної асоціації практичних психологів та соціальних працівників України.
Дата: 23 квітня було обрано на честь дня народження видатного українського психолога Григорія Костюка (1896 рік).
Це свято відзначають як практичні психологи (у школах, лікарнях), так і науковці, військові психологи, які допомагають людям зберігати ментальне здоров'я та знаходити внутрішнє рівновагу .
Фахівці Національної наукової медичної бібліотеки України підготували для вас книжкову виставку До дня психолога.
https://surl.lu/lyuuyn
Міжнародний День Щастя (англ. International Day of Happiness) — Міжнародний день ООН, що святкується щороку 20 березня. Проголошено ООН 28 червня 2012 року.
Радимо прочитати декілька книжок про щастя. Це не значить, що треба «приміряти» на себе чуже щастя. Прочитайте, і нехай це принесе вам втіху і хвилини радості.
Шей Тоні. Доставка щастя.
Сферлінг Ліза. Щастя –це…
Каллан Кейт. Бонжур, щастя!
Мацко Ірина. Секрети українського щастя, або хюге по-українськи.
Палагута Катерина. У пошуках щастя.
Один китайський селянин все життя працював, багатства не здобув, зате віднайшов мудрість. Одного дня він обробляв землю разом зі своїм дорослим сином, і той повідомив новину: – Батьку, у нас нещастя, наш кінь пішов від нас. – Але чому ти називаєш це нещастям? – відказав селянин, – Поглянемо, що покаже час. Минуло кілька днів, і їхній кінь повернувся, та ще й привів за собою іншого коня. – Батьку, яке щастя! Наш кінь повернувся не сам! – зрадів син. – Не поспішай називати це щастям. Подивимося, що покаже час, – відповів мудрий батько. Через кілька днів юнак спробував осідлати нового коня, але він виявився норовливим, скинув із себе хлопця і той зламав ногу.– Батьку, яке нещастя! Я зламав ногу через нового коня! – Не поспішай називати це нещастям, – відповів селянин. – Подивимося, що покаже час. Незабаром у селище приїхали посланці імператора і всіх дієздатних юнаків забрали на службу у військо. Коли вони зайшли до селянина і побачили, що його син лежить зі зламаною ногою, то залишили його вдома. Лише тоді хлопець зрозумів, що ніколи не можна знати напевне, що є щастям, а що – ні. Тільки час може показати нам, що для нас добре, а що – погано. Часто те, що здавалося поганим, перетворюється на добро, і навпаки, тому не варто поспішати з висновками. Але завжди слід пам’ятати про те, що будь-які зміни несуть позитивний початок для нашого життєвого досвіду.
Традиції: Головне правило — розіграти когось, щоб змусити сміятися. У деяких країнах (Великобританія, Нова Зеландія) жартувати прийнято лише до полудня. Це свято є чудовим приводом для позитиву, гумору та зміцнення стосунків через спільний сміх.
З психологічного погляду День сміху (1 квітня) — це не просто привід для жартів, а важливий механізм соціальної адаптації та ментального розвантаження.
Ось ключові психологічні аспекти цього свята:
1. Соціальна комунікація та ієрархія
Сміх є однією з найдавніших форм невербальної комунікації .
Зміцнення зв'язків : Спільний сміх над вдалим розіграшем створює почуття приналежності до групи та знижує міжособистісну дистанцію.
«Безпечна агресія» : Розіграші дозволяють проявити приховану агресію чи домінування у прийнятній формі, не руйнуючи при цьому соціальні зв'язки.
2. Психологічна розвантаження (Катарсіс)
Традиція «обманювати» один одного 1 квітня служить клапаном для зняття напруги, що накопичилася.
Злам шаблонів : Мозок звикає до передбачуваності. Несподіваний розіграш змушує нейронні мережі працювати по-новому, що викликає емоційне струс і подальше розслаблення.
Зниження стресу : Під час щирого сміху знижується рівень «гормонів стресу» (кортизолу та адреналіну) і виробляються ендорфіни – природні антидепресанти.
3. Тренування когнітивної гнучкості
Для того, щоб успішно розіграти когось або розпізнати жарт, потрібні високі когнітивні навички:
Розвиток емпатії : Вдалий жартівник повинен розуміти почуття та очікування жертви, щоб жарт був смішним, а не образливим.
Критичне мислення : У День сміху люди стають більш пильними, що тренує здатність аналізувати інформацію та не приймати все на віру.
4. Терапевтичний ефект (гелотологія)
Існує цілий напрямок — гелотологія (наука про сміх), яка підтверджує користь «першоквітневої терапії»:
Імунітет : Сміх активує Т-лімфоцити, які допомагають організму боротися з вірусами.
Серцево-судинна система : 10 хвилин активного сміху можуть сприяти нормалізації кров'яного тиску.