Камінь

Дата публікації допису: 28 січ. 2013 21:18:48

Холодний вітер повіяв зі сходу,

як блискавка, твої слова, прорізали мене

і в мить згорів весь інтузіазм і почуття,

ти не була першою, ти не була найкращою,

ти не знала мене на пам*ять,

проте ти могла зрозуміти з півслова.

Твої погляди змінились, як і ти.

Ти вже не те мале й наївне дитя,

Не те дівчисько, що готове до будь якої пригоди щомиті,

Проте часточка божевілля в тобі всеще жива.

Проте знаєш, почуття не можуть жити там, де вони мертві.

Я давно вже не кохав,

Моє серце суцільний камінь, що лише імітує почуття

Пробач за біль і страждання

Та я розівчився кохати ...