Корисні таблиці, щоб зрозуміти що є що та відрізнити одне від одного.
Така дитина безпосередня, довірлива, легко потрапляє під вплив сьогохвилинних почуттів і настроїв, плаксива, примхлива і схильна до люті і гніву, наполеглива у здійсненні бажань.
Їй з великими труднощами даються читання і письмо, оволодіння якими в ранньому віці виявляється дійсно непосильним, а в першому класі може бути каменем спотикання.
Але в цілому такі діти товариські і контактні. І якщо ми, враховуючи їх особливості, знайдемо правильні методи виховання, всі наші проблеми будуть розв'язані.
З огляду на підвищену емоційність і крайню вразливість такої дитини, будьте дуже чуйними і доброзичливими з нею.
Створіть сприятливий клімат для неї в сім'ї.
Не воюйте з нею з приводу частої впертості, а витівки впертості намагайтеся завуалювати якою-небудь грою.
Прийміть як належне особливість дитини і не намагайтеся перетворити її на «правшу», пояснюючи всім і їй, що «ліворуких» людей дуже багато, і це теж різновид норми.
Хваліть за найменші успіхи і заохочуйте її художній чи музичний дар, але не прагнучи «приготувати» вундеркінда.
Намагайтеся частіше робити маляті сюрпризи.
Не пред'являйте завищені вимоги до нього і не протиставляйте його іншим, звичайним дітям.
Ні в якому разі не навчайте дитину до школи читанню, письму та іноземним мовам, тобто тому, де на неї чатують невдачі, які знижують рівень самооцінки малюка.
Любіть його таким, яким він є.
Якщо після п'ятирічного віку Ви помітите у дитини незрозумілі Вам нав'язливі прагнення, побоювання або страхи, зверніться негайно до фахівця.
Не намагатися приховати свої кепкування з приводу того, що дитина відрізняється від багатьох, в основному все роблячи за допомогою однієї лівої руки.
Зайвий раз підкреслювати все це при знайомих або сторонніх людях. Робити все можливе, щоб перевчити дитину, і карати, коли вона не піддається навчанню.
Намагатися доводити малюка до сліз і викликати своїми методами виховання інші негативні емоції.
Бути в основному сухим і педантичним, спілкуючись з ним.
Прагнути довести його талант до досконалості, весь час пред'являючи завищені вимоги до нього.
Вчити до школи читанню, письму та іноземним мовам, лаючи, що у нього суцільні невдачі.
Створити таку обстановку для дитини у своїй родині, щоб її самооцінка зменшувалася з кожним днем, щоб вона відчувала себе знехтуваною і нікому не потрібною.
Запам'ятайте, таке виховання зазвичай є сприятливим ґрунтом для розвитку неврозу або симптомів заїкуватості в малюка.
Навіщо дітям кордони.
Проблеми, що виникають через відсутность кордонів:
- Нездатність сказати «ні» людям, яким нічого не варто образити іншого, і покласти край їх образливій поведінці.
- Власні згубні звички. Невміння приймати відмову від інших і поважати встановлені ними рамки.
- Нездатність заради досягнення певних цілей і завдань перемогти в собі бажання потурати власним примхам.
- Прагнення мати справу з безвідповідальними або здатними образити іншу людину людьми, намагаючись при цьому «вплинути» на них.
- Бажання взяти на себе відповідальність за життя інших.
- Здатність легко виявитися об'єктом маніпулювання або «іграшкою» в чужих руках.
- Невміння зближуватися і налагоджувати близькі відносини з іншими людьми.
- Нездатність бути щирим з близькими.
- Нездатність відстоювати свою думку і продуктивно вирішувати виникаючі конфлікти.
- Прагнення грати роль жертви, замість того щоб ставити перед собою конкретні цілі і відчувати себе господарем свого життя.
- Схильність до шкідливих звичок і нав'язливих станів. Неорганізованість і невміння довести розпочату справу до кінця.
Якості особистості, що формуються при наявності кордонів
- Чітке відчуття того, хто вини такі.
- Уявлення про те, за що вони відповідають.
- Здатність самим робити вибір.
- Розуміння того, що якщо зроблений правильний вибір, то все складеться добре, а якщо неправильний, то їм доведеться зустрітися з наслідками.
- Можливість пізнати справжню любов - любов, засновану на волі.
Якщо ви хочете дізнатися принципи і правила формування особистісних кордонів у дітей читайте книгу Г. Клауд, Д. Таунсенд «Діти: кордони, кордони». Деякі витяги пропоную вашій увазі.
Діти потребують батьків, які стануть їх зовнішніми кордонами, будуть їх поправляти, обмежувати, дотримуватися причинно-наслідкових зв'язків до тих пір, поки їх зовнішні кордони не перетворяться у внутрішні.
Межі, або їх ще називають рамки, це ті непорушні правила, підвалини які допомагають кожному з нас відчувати свою цілісність, впевненість в собі і інших. Це чітке уявлення про те, що можна і чого не можна допускати в ставленні до себе і інших людей; ясне бачення того, де «я починаюся і де закінчуюся».
Дитині необхідно відчувати межі дозволеного, вона спирається на схвалення або осуд, як на стіни.
Одне з основних призначень батьків - навчити дітей бути відповідальними за свою особистість, здоров'я, успішність, щастя.
Іванова Вікторія
ПОРАДИ та НАГАДУВАННЯ: як заспокоїти себе після масованої атаки
Сьогодні вкотре після довгої перерви ворог вдався до масованого удару ракетами, шахедами та різними типами озброєнь, атакувавши різні міста України.
Реакції, що можуть виникнути внаслідок терористичної атаки:
плач, крик, сльози;
застигання та «заморожування» емоцій; підвищена емоційність та дратівливість; порушення фізіологічних функцій (сну, апетиту, функціонування видільної системи).
Якщо протягом діб після цієї події ви не повернулися до нормального стану, то варто звернутися до фахівця по допомогу.
Аби опанувати себе внаслідок такої жахливої ночі:
Зосередьтеся на тому, що ви дійсно можете контролювати.
Не моніторте новини щохвилини, адже це може підвищити панічні настрої та страх.
Пам'ятайте про збалансоване харчування. Це неабияк впливає на наш мозок та імунну систему.
Намагайтеся дотримуватися режиму сну (у спокійні дні, коли немає масових атак). Сон допоможе вам відновити імунітет та вивести шкідливі токсини з організму.
Не забувайте про фізичну активність. Робіть хоча б мінімальні фізичні вправи. Це справді допоможе вам впоратися зі стресом/тривогою або ж панічними настроями.
Залишайтеся на зв’язку з близькими.
Спробуйте повернутись до повсякденних справ (звісно, якщо ви не постраждали фізично). Збереження безперервності життя допоможе вам якнайшвидше відновитись.
Пригадайте, що саме допомагає вам завжди відновити сили.
У жодному випадку не вживайте алкоголь. У даній ситуації він не допоможе зняти стрес, адже не виконує функції розслаблення.
Дотримуйтеся всіх правил безпеки. Коли ви почули сигнал тривоги, обов'язково прямуйте до укриття.
Дотримуйтеся активної позиції. Волонтерте та донатьте ЗСУ. Не метушіться хаотично по різним каналам інформації, тверезо аналізуйте новини, не піддавайтесь паніці та вирізняйте фейки.
Пам'ятайте, що відчуття страху — це нормально та природно. Не бійтесь цього. У жодному випадку не блокуйте свої емоції. Якщо вам весело або радісно, то посміхайтесь; якщо вам сумно, боляче та гірко, то плачте; якщо вам не хочеться говорити, то спілкуйтеся лише з тими, хто дійсно важливий для вас. Якщо ви опинились в епіцентрі надзвичайної або критичної події, то найпевніше, що ви відчуватимете стрес.
Не відкладайте своє життя на післявоєнний період та будьте активними.
Психологічне здоров’я та як його зберегти!
Діти, батьки і педагоги формують єдиний фундамент для дорослішання майбутнього покоління. Психологічний комфорт дітей,створений батьками, сприяє їхній успішності в освітньому процесі, вони з інтересом навчаються, а це дозволяє педагогам якісно виконують свою роботу.
Однак у кожної дитини є ризик погіршення психологічного стану: як індивідуально або цілої групи. Ознаками погіршення є: низький рівень мотивації, перевищені очікування, неякісна комунікація, некеровані негативні емоції, втома, хронічні стреси.
Для збереження психологічно комфортнихумов освітнього процесузастосовуються різноманітні форми психологічної роботи: індивідуальні консультації, рольові ігри, казкотерапія,психокорекційні тренінги. Це дозволяє виявляти погіршення психологічного здоров’я дітей, допомагати їму вирішенні проблем, а такожстворити умови для максимального розкриття індивідуального потенціалу кожної дитини.
Ось декілька простих порад, як вберегти своє психологічне здоров’я:
Важливе правило спілкування в сім’ї – правило «трьох хвилин»
Ця аксіома, працює як для подружжя, так і для дітей.