СТОРІНКА ЛОГОПЕДА

Федор Галина Михайлівна

вчитель-логопед І категорії

Хочеться відзначити, що тільки у тісній співпраці сім'ї і педагогів, можна досягти якісного і швидкого результату у виправленні і розвитку мовлення дитини. Наступність у роботі сім'ї і дитячого садка здійснюється через індивідуальні консультації, наочну інформацію для батьків.                                               

 

                              На що ж звернути увагу у своєї дитини:

якщо в 3-3,5 року

      (при цьому викривлена вимова шиплячих і дзвінких приголосних

      (р, л) звуків є нормою);

якщо 4 роки

​​

якщо у 5-6 років

Все це може бути приводом отримати пораду у такого фахівця, як ЛОГОПЕД у дитячому садку.


Поради батькам

щодо розвитку мовленнєвої активності дітей


   1. Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини. Спонукайте її до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.

   2. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, вчіть пісні, скоромовки, вірші. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини. Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну вимову дорослих.

   3. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

   4. Привчайте дітей бережливо ставитись до книжок та іграшок.

   5. Спонукайте дітей до спілкування та ігор з ляльками та іграшками.

   6. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

   7. Заохочуйте словесну творчість дітей.

   8. Спонукайте їх до складання віршів, лічилок, будьте їм помічниками.

   9. Уважно ставтеся до запитань вашої дитини. Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.

  10. Не забувайте доречно вживати прислів'я, загадувати загадки. Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.

  11. Кожне незрозуміле дитині слово поясніть, вдайтеся до словника.

  12. Вірші, потішки, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильної і виразної мови вашої дитини..

  13. Частіше влаштовуйте дітям змагання "Чия казка краща", "Чия розповідь цікавіша", "Хто більше придумає слів".

  14. Не забувайте записати в зошиті розповіді та казки вашої дитини. Через 2 - 3 місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові розповіді.

  15. Книжка допоможе сформувати у дітей високі моральні якості, виховати патріотичні почуття.

  16. Цікава книжка - це велика радість для дитини! Не позбавляйте її цієї радості.

  17. Стежте за новими виданнями дитячих книжок, поповнюйте ними сімейну дитячу бібліотеку.

  18. Розучуйте з дітьми вірші. Це виховує у них любов до поезії, сприяє розвитку поетичного слуху, виразної мови.

19. Привчайте дитину читати назви дитячих книжок, нескладні тексти.

Бажаємо успіху!


ВПЛИВ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Давно відомо, що існує взаємозв’язок між розвитком м’язів рук і мовленням людини. Завдяки розвитку дрібної моторики дитина навчається досліджувати, порівнювати, класифікувати речі й, таким чином, краще пізнає світ, у якому живе. Навички дрібної моторики допоможуть дитині не тільки самостійно обслуговувати себе, але й виражати себе через творчість.

Особливості розвитку дрібної моторики рук дитини залежать від її віку. В 1—2 роки вона тримає 2 предмети в одній руці, креслить олівцем, перегортає сторінку книги. Ставить кубики один на один (від двох і більше).

У 2—3 роки відчиняє ящики і перевертає те, що в них лежить. Грає з піском і глиною, відкриває кришки, використовує ножиці, фарбує пальцем. Нанизує намистини.

У 3—4 роки тримає олівець пальцями, копіює нескладні малюнки. Малює олівцями і кольоровою крейдою. Складає папір більш ніж один раз.

У 4—5 років визначає на дотик предмети в мішку, ліпить із пластиліну, шнурує черевики.

Для розвитку дрібної моторики рекомендуємо такі ігрові вправи по ступеню складності, що зростає:

1. Пасивна гімнастика для паль­ців рук (для дітей віком до дев’яти місяців).

2. Ігри з предметами:

-«Стисни та помацай»;

-розкладання та складання розбірних іграшок (пірамі­док, кубиків тощо);

-обведення за контуром;

-ліплення з пластиліну, тіста, глини;

-малювання пальчиками по піску;

-нанизування намистин;

-складання візерунків із лічильних паличок;

-вирізання ножицями по контуру;

-намотування ниток на клубок, котушку;

-складання кумедних картинок із дрібних намистинок, зерен.

3. Активна гімнастика для розвитку дрібної моторики:

Вправи безмовного супроводу (робимо з пальчиків зайчика, козу, сті­лець, стіл, їжака тощо);

Пальчикові ігри.

У домовленнєвий період пальчикові ігри розвивають не тільки дрібну моторику та мовлення, але й уміння слухати. Дитина вчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення.

При проведенні ігор з віршами, дорослий спочатку сам читає вірш і виконує рухи з дитиною, потім виконує рухи і частково промовляє текст уже дитина (закінчує фразу, розпочату дорослим). Далі дитина заучує вірш і супроводжує текст відповідними рухами пальців.

Регулярно приділяйте увагу впра­вам для загальної та дрібної моторики, для розвитку дихання, мімі­ки, а також не забувайте про артикуляційні вправи.  

ПОРАДИ БАТЬКАМ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

У світі звуків.

Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам:

• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

 

За законами граматики.

Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.

З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення - дорослі мають правильно говорити.

Найтиповіші помилки у мовленні дітей такі:

- граматичні помилки словотворення;

- граматичні помилки у словозміні.

Граматичні помилки у дитячому мовленні - це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.

Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.

Поради батькам:

• Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.

• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.

• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.

• У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.

Мовлення дорослих - взірець для наслідування.

Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

 

Поради батькам:

• Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.

• Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.

• Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА – ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але Ви повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини.

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м'якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика.

 

Пам'ятка батькам щодо проведення логопедичних занять вдома:

Заняття повинні бути регулярними, мати зацікавлюючий, ніяк не примусовий характер, не перетворюватися на додаткові навчальні години.

Заняття можуть проводитись під час прогулянок, подорожей. Але деякі види занять потребують обов'язкової спокійної обстановки.

Не можна говорити дитині, що вона робить вправу неправильно. Вона робить її в межах власних можливостей. Треба показати дитині її досягнення, підбадьорити.

Заняття не повинні бути дуже довгими, не викликати втому. Бажано повідомляти дитині, які завдання вона буде виконувати завтра.

Необхідно підтримувати бажання дитини займатися, схвалювати успіхи, вчити долати труднощі.

 

Чи знаєте ви що таке артикуляційна гімнастика?

Гімнастика для рук і ніг – справа знайома і звична. Зрозуміло, що ми тренуємо м'язи для того, щоб вони стали сильними, рухливими. Артикуляційна гімнастика – це гімнастика для язика та інших органів мовлення. Навіщо ж тренувати язик, він і так «без кісток»? Виявляється, язик – це головний м'яз органів мовлення. І для нього, як і для будь-якого м'яза, гімнастика просто необхідна. Язик повинен бути добре розвинений, щоб виконувати тонкі і цілеспрямовані рухи, які називаються звуковимовою.  Недоліки вимови тримають у напрузі емоційно-психічний стан дитини, заважають їй розвиватися і спілкуватися з однолітками. Щоб ця проблема не виникла у дитини в майбутньому, необхідно почати займатися артикуляційною гімнастикою як можна раніше. Дітям двох, трьох, чотирьох років артикуляційна гімнастика допоможе скоріше «поставити» правильну звуковимову. Діти п'яти, шести, семи років зможуть за допомогою артикуляційної гімнастики подолати вже наявні порушення звуковимови. Виконуючи артикуляційну гімнастику слід дотримуватись певних правил. 

 

Правила проведення артикуляційної гімнастики:

Артикуляційну гімнастику необхідно виконувати сидячи, оскільки в такому положенні у дитини спина пряма, не напружена, руки і ноги знаходяться в спокійному положенні.

Спочатку вправи виконуються повільно, перед дзеркалом, тому що дитині необхідно мати зоровий контроль. Після того, як дитина трішечки звикне, дзеркало можна прибрати.

Корисно задавати навідні питання. Наприклад: «Що роблять губи? Де знаходиться язичок (вгорі чи внизу)? Що робить язичок?»

Поступово темп вправ артикуляційної гімнастики можна прискорити і виконувати під рахунок. При цьому необхідно слідкувати, щоб вправи виконувались чітко і плавно.

Найкраще заняття проводити два рази на день (вранці і ввечері) на протязі 5-7 хвилин, в залежності від посидючості дитини.

Проводячи заняття з дітьми 3-4 років, слідкуйте за тим, щоб вони засвоїли основні рухи. До дітей 4-5років вимоги підвищуються: рухи повинні бути чіткими і повільними без тремтіння. В 6-7 років діти виконують вправи в швидкому темпі і можуть утримувати положення язика деякий час без змін.


Дислексія - це порушення сприйняття писемного мовлення, яке характеризується труднощами в засвоєнні навичок читання і письма #словничокДивоГра

Дислексія може супроводжуватись дисграфією (порушенням письма) та дискалькулією  (порушення в засвоєнні та  виконанні математичних понять та операцій).

Дислексія, це саме той стан дитини, який якщо вчасно не виявити і не скорегувати, нанесе свій негативний слід на всю подальшу навчальну діяльність дитини.

Для  дітей з дислексією характерні наступні помилки:

заміна та змішування схожих букв (за звучанням, візуально чи за писанням),

пропуски, перестановки, додавання звуків і букв,

невміння злити звуки у склади,

недостатнє розуміння прочитаного тексту

тощо.

Дитині з дислексією важко розрізняти схожі по написанню букви, наприклад Р і Ь, також у неї спостерігається перевернуте сприйняття знакового зображення букв і цифр, тому виникають складнощі.

Здавалося б, це проблема учнів шкіл, проте причиною дислексії часто є  порушення усного мовлення, яке вчасно не виявили та не виправили в дошкільному віці.

Зазвичай під час читання дитина припускається тих самих помилок, що й в усному мовленні.

Але іноді трапляється й так, що схожі помилки виникають і в дітей, у яких усне мовлення є цілком правильним.

Ці помилки можуть бути пов’язані  з певними недоліками у слуховій, зоровій чи руховій сферах дитини: це й недостатня сформованість звукового аналізу, і порушення слухового та зорового впізнавання звуків чи букв, і недостатність рухового контролю, вади пам’яті, дефіцит уваги, порушення мислення.

Згідно досліджень вчених, виявлено, що дислексія може передаватись і спадково.

Дислексія - не вирок, при своєчасній корекції.

Наприклад, улюбленець мільйонів фанатів "Піратів Карибського моря" і "Володаря кілець" актор Орландо Блум також має таку особливість розвитку, що не завадило йому отримати освіту і добитися успіху.

Корекція дислексії повинна здійснюватись кваліфікованим логопедом.

Методи корекції залежать від її причин.

Напр., причиною проблеми з читанням може бути поганий зір дитини, порушений слух, дефіцит уваги тощо. В таких випадках, першу чергу, потрібно усунути фактори ,які спричинили дислексію.

Дислексія має нейробіологічне походження, тому її неможливо вилікувити чи перерости.

Але можна за допомогою правильних підходів у навчанні скорегувати її прояви так, що вона матиме мінімальний вплив на подальше життя дитини

Є спеціальні шрифти, які полегшують сприйняття і читання тексту.

Напр, AntiDyslexia.

Він має особливу типографіку, яка значно полегшує пізнавання і розкодування буквених символів, особливо для  дітей з оптичною дислексією:

крупний шрифт

збільшено міжбуквений інтервал

букви мають форму трапеції і потовщену основу, що дає відчуття стійкості

букви, які візуально подібні, у нашому шрифті мають різний вигляд.


Щоб розмовляти чітко та плавно, необхідно говорити на видосі. Для цього доречно виконувати із дітьми дихальні вправи. Слід пам'ятати, що такі вправи виконувати лише сидячи в межах 5 хвилин та обов'язково під контролем дорослого. 

Усі ми сприймаємо інформацію по різному, а діти особливо.

Дуже правильно подавати її з дитинства з різних сторін: казковий малюнок, просто малюнок, фото статичне, фото у русі ... просто істота чи предмет, або ж з чимось. У такому випадку малюк отримує всесторонню інформацію, яка доповнює одна одну.