Історія НВК
В 1875 році в селах Сухий Ташлик (Приміське до 1901р.) та Катеринка відкрились церковно-приходські школи. В селі Сухий Ташлик школа розміщувалась в звичайній сільській хаті. Через сіни була управа. В селі Катеринка школа знаходилась в хаті жителя села Андрійченка. Потім його, як куркуля, було вислано з села, а хата тривалий час існувала за приміщення школи. Вчителями були піп та дяк. Школи працювали посезонно: навчання починалось в листопаді і закінчувалось в березні. Вивчали російську і слов’янську мови, арифметику та Закон Божий. До школи ходили тільки ті діти, які мали що взути і одягнутися. Всього налічувалось 30-40 дітей, які навчалися.
Після революції, з 1922 року Сухоташлицька школа стала річна. Першими вчителями були Ільницький Степан Іванович зі своєю дружиною Марією Львівною. Пізніше працювали Смолінський Леонід Іванович, Зеленюк Агей Іванович. Першою піонервожатою працювала Цимбалюк Феня Варлампіївна. В селі Катеринка першими вчителями були сини заможних селян Глімбоцький Софрон, Топольник Андрій. Вони невдовзі виїхали. На зміну прислали молодих вчителів: Пашковську Домну Павлівну (яка жила в школі через коридор), Мартинюк Катерину Олексіївну, Мулір Клавдію Михайлівну, Мартинюка Пилипа Васильовича. Директором був Сербина Денис Йосипович.
Це були, так звані, початкові школи, які функціонували з 1930 року. Дітей в таких школах було багато, навчалися у дві зміни. В голодні 1932-33 роки навчання було призупинене, хоча саме в ці роки в Сухому Ташлику організовується семирічна школа. Школа з семирічним терміном навчання існувала до 1952 року.
В роки війни навчання не припинялось. В окупаційний час більше уваги приділялось вивченню німецької мови та молитвам. Школа привчала дітей коритися новій владі.
В важкі післявоєнні роки, батьки відправляли дітей до школи, бо там давали безкоштовні обіди.
З 1952 року були, так звані, ростучі школи:
–– в 1952 році введено 8 класів;
–– в 1953 році введено 9 класів;
–– в 1954 році введено 10 класів.
В 1955 році був перший випуск десятикласників Сухоташлицької середньої школи. Класним керівником був Хмельовський Дмитро Федорович. Навчання в старших класах коштувало 150 карбованців. Майже всі випускники цього класу здобули вищу освіту. Харчування в школі було безкоштовним, але школярі багато часу працювали в колгоспі: збирали колоски, садили саджанці в колгоспному саду, доочищали кукурудзу на току, вибирали картоплю, збирали шкідників на полях.
В 1969 році було закрито Катеринівську початкову школу. З того часу на території Сухоташлицької сільської ради функціонує одна школа.
В 1972 році було відкрито нову будівлю на 360 учнів. Її директором призначили Клименка Миколу Яковича. Школа двічі (1988р., 1990р.) виборювала нагороду за високі показники в навчанні та вихованні дітей і нагороджувалась перехідним прапором «Переможець соціалістичного змагання» (директор Клименко В.М., голова профкому Григор’єва Т.Г.).
Відмінниками народної освіти стали вчителі: Козяренко Л.Д., Хмельовський Д.Ф., Клименко В.М., Кравець О.М., Возна В.О., Бондаренко В.М., Моял Н.Г. Вчителька початкових класів Кравець О.М. нагороджена орденом Трудової Слави ІІ ступеня.
Останніми роками кількість дітей коливається в межах 120-130 осіб. До школи підвозяться діти з с.Залізничне та с.Котовське. Педагогічний колектив нараховує 18 вчителів.
Підготував вчитель історії Григор’єв Сергій Михайлович