Історія  закладу

Перша Степненська школа була заснована ще в 1944 році на території селища Степне, де зараз знаходиться племзавод.

Це було приміщення, куди діти сходились на навчання. Спочатку сиділи на власних ногах, а потім почали приносити з собою стільці, ящики, щоб на них сидіти і писати. Школа була побудована з цегли і вкрита  черепицею.

В ній вчилися Токар Параска Іванівна, Курочка Марія Петрівна. На жаль, це приміщення вже зруйноване.

В 1948 році школу було перенесено в інше приміщення, що знаходилося в шостому полі другого відділку біля  військової частини в степу. Ця школа  була невелика, одноповерхова, складалася з двох  корпусів, глиняна. В одному корпусі навчалися учні молодших класів, а в другому – 5-6 класи. Школа  була  неповна, семирічна. Біля школи був розташований спортивний  майданчик, бо спортзалу в школі не було, а також метеорологічний майданчик, де  визначали напрямок  вітру і опади.

В школі працювали вчителі: Василенко Ольга Петрівна, Цимбал Луша Антонівна, Зайцева Віра Степанівна. Учні жили від школи за 3-4 кілометри і ходили пішки. В школі вивчали  тільки основні  предмети. Обов’язково вивчали німецьку мову. Підручники  учні  купували самі. Писали учні металевими перами і чорнилом, але спочатку повинні були навчитися добре писати олівцем. Чорнильниці носили  в спеціально пошитих  мішечках.

Підручники і зошити учні носили, хто в портфелях (в кого батьки  були  заможними), а хто – в простій  полотняній  торбі. І таких  було більше половини. Єдиної шкільної форми не було, але діти ходили охайними. 

Були суворі і вимогливі вчителі, які за найменший непослух карали. На той час у школах були поширені тілесні покарання.

 Їдальні в школі не було і тому діти брали з дому їжу, щоб поїсти на перервах.

В 1951 році  школу  було  переведено в приміщення  на території току №1 «Кільдім», де зараз живуть сім’ї. Школа  була  одноповерхова і складалась з семи  кімнат. Стіни  школи цегляні, дах покритий залізом. Школа  була  семирічна. Директором  школи був Кириченко Григорій Федосійович, а потім директором школи став Путря Григорій Костянтинович, а вчителями: Костенко Віра Луківна – вчителька української мови і літератури, Жорник Євдокія Андріївна -  вчителька  російської мови і літератури, Коротченко Іван Андрійович – вчитель географії та історії. Вчителі молодших класів: Калініченко Олена Павлівна, Панасенко Галина Мусіївна. Парт не було, сиділи на ослонах. Один учитель вів урок для кількох класів. Учні були різного віку – переростки. Після закінчення цієї школи учні  продовжували  навчання  в Степанівській середній школі. Поблизу школи був клуб, недалеко від школи  знаходився  тік (він і зараз там є). Поруч зі школою була контора, бібліотека, їдальня, гуртожиток.

Біля школи знаходився  пам’ятник загиблим воїнам, який  пізніше  був перенесений в центр села, в парк  біля Будинку культури. Біля пам’ятника були поховані останки  визволителів села.

В 1958 році школу було переведено  в одноповерхове  приміщення на вулиці Садовій (зараз там розміщена  церква ). В цьому  приміщенні  навчалися  учні  молодших  класів у дві зміни: в 1 зміну – учні 1 і 2 класів, а в 2 зміну – 3 і 4 класів.

Пізніше  до приміщення  де була  сільська Рада  добудували ще  одне крило і перевели в цей будинок школу в 1959 році. В класах  були дерев’яні парти. Сиділи учні  по двоє  за  партою.  Була  школа   семирічною. Навчання було у дві зміни: 1-4 класи –  в першу, а 5-7 класи -  в другу. Працював у школі  буфет, де діти могли купити бутерброди (хліб з кабачковою ікрою або з кусочком огірка).

Біля школи  збудували  підсобне  приміщення, де  зберігались шкільні речі, вугілля, яким  топили  груби, а їх  було  багато (шість).

Шкільні свята  проводились в сільському клубі  (зараз цю будівлю переобладнали під олійницю), бо в школі не було  актового  залу. Учнів приймали у піонери та комсомол. Учні  шкільної  форми  не мали. Біля  школи  був  спортивний  майданчик. Директором  школи була Лихацька Євгенія Олексіївна, завучем – Горбач Софія Макарівна, учитель математики. Вчителі: Коротченко Іван Андріянович – вчитель історії і географії, Костенко Віра Луківна – вчитель української  мови  і літератури. А також Космінський Віктор Іванович – вчитель фізкультури, який  проводив  багато  спортивних  змагань, а вранці  перед  уроками - спортивну зарядку. Жорник Євдокія Андріївна – російська мова і література, Новожилова Ольга Іванівна – німецька мова, Головашич Тетяна Олександрівна – вчитель музики, Космінська Зіна Денисівна – вчитель хімії і біології. В 1965 році  директором став Василенко Павло Григорович. Класи  були  переповнені, по  32-40 учнів у класі. 

Поставало питання про  будівництво  нової школи. За дозволом на будівництво директор школи їздив у місто Київ в Міністерство освіти.

В 1967-1969 роках будувалось нове приміщення школи. 

В 1969 році було завершено будівництво Степненської десятирічної  школи. Великий двоповерховий будинок з просторими  класами, спортивним і актовим  залами, їдальнею. 

Директором був Василенко Павло Григорович, завуч – Омельянець Катерина Олександрівна та вчителі – Дробак Олександра Панасівна, Кекало Галина Мусіївна, Климченко Таміла Іванівна, Мушит Лілія Федорівна, Космінська Зіна Денисівна, Сивокінь Таїсія Василівна, Сивокінь Микола Павлович, Наконечна Галина Григорівна, Огій Галина Андріївна, Симоненко Валентина Михайлівна, Новожилова Ольга Іванівна, Костенко Віра Луківна, Михайліченко Клавдія Миколаївна, Космінський Віктор  Іванович, Горбач Софія Макарівна, Коротченко Іван Андріянович, Забіяка Валентина Миколаївна, Овчаренко Микола Павлович, Маслак Микола Іванович.

В 1975 році в знак увіковічення  пам’яті І.В.Гараха на приміщенні  школи  було  встановлено  меморіальну  дошку.

За період  існування  школи  директором були: Калитенко Андрій Сергійович, Пилипенко Ніна Терентіївна, Красноголовий Володимир Миколайович, Ткаченко Микола Карпович. Педагогічний колектив постійно поповнювався  молодими, енергійними працівниками, випускниками  школи:  Ткаченко Наталія Іванівна, Терентьєв Юрій Олексійович, Неутрієвський Володимир Вікторович, Заєць Юрій Анатолійович, Мушит Ася Анатоліївна, Кучерява Олена Анатоліївна, Удовиченко Світлана Михайлівна, Пискун Вікторія Миколаївна, Петраш  Ольга Володимирівна, Корецька Ірина Вікторівна.

За останні  роки в школі обладнані  два комп’ютерних класи, клас по вивченню автомобільної справи, відремонтовано шкільну їдальню.

Степненський навчально-виховний комплекс утворився в 2010 році в результаті злиття Степненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та ДНЗ "Калинка". Його очолив директор НВК - Ткаченко Микола Карпович.

З 2021 року навчальний заклад очолює  Мушит-Осташко Ася Анатоліївна.