Методичні рекомендації батькам від кіберполіції
щодо правил користування дітьми мережею Інтернет та гаджетами
Ваш малюк пішов до школи...
• Не прагніть побачити в дитині десятикласника. Будьте готові, що учнем він стане через деякий час. Парта, ранець, зошити ще не роблять з нього учня.
• Поважайте нове життя дитини. Тепер вже не ви вирішуєте, з ким він сидить за однією партою, якими мають бути його взаємини з вчителькою та однокласниками. Все це тепер його власні уроки життя, які, повірте, важливіші за шкільний розклад.
• Менше відповідайте за його перебування в школі і більше - за перебування вдома. Дім тепер набуває для дитини набагато більшого значення, ніж раніше.
• Прагніть не демонструвати можливостей дитини перед ровесниками. Важливіше, щоб він відчув себе рівним іншим, хоч би в першому класі.
• Спробуйте запам'ятати імена вчителів, однокласників, їх батьків. Інколи це може виявитися важливим в найнесподіваніших обставинах.
• Прагніть не заходити в магазини і не робіть побічних справ по дорозі в школу. Розмовляйте з дитям, запитуйте про уроки, які сьогодні будуть. Тобто проявляйте пошану до школи як найважливішої справи вашого дитяти.
• На перших порах просіть дитину «підказати» вам, як дійти до будинку. Радьтеся: а що, якщо ми пройдемо по іншій вулиці? Дитині важливо, провівши декілька годин в школі, відчути простір. Просто побути в русі.
• Допомагайте дитині підтримувати зв'язок з його дошкільним життям. Зайдіть разом з ним в дитячий садок, щоб привітатися з вихователями, розповісти про школу. Дайте погойдатися на гойдалках. Загляньте в гості до когось з сусідських дітей, з ким ваше дитя дружило до школи.
• І ще! Людина, яка пішла в школу, сповниться гідності, якщо у нього з'явиться власний будильник, який він звечора сам поставить на певний час.
• І ще дуже важливо - пошана до світу дитини. Не заглядайте в ранець без відома малюка. Він повинен бути упевнений, що віднині без його дозволу ніхто не чіпатиме речі, що належать йому.
• Добре б завести зошит для щоденних записів або малюнків. У цьому зошиті він зможе описувати кожен свій день (хоч би одну подію). Завдяки цій можливості з'явиться досвід роздумів про себе і своє життя.
Які батьки не мріють про те, щоб їхні чада зростали здоровими, щасливими і, звичайно, вдячними? Та далеко не всі досягають заповітної мети. Інакше давно зникла б горезвісна проблема батьків і дітей.
Стимулюйте інтелект дитини.
Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25—30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50—80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).
Формуйте у дітей самоповагу.
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації...
Навчіть дитину спілкуватися.
Для цього необхідні щонайменше п'ять таких чинників:
§ щира любов батьків (породжує почуття захищеності);
§ доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);
§ зовнішня привабливість дитини, а особливо — підлітка (одяг, манери);
§ обгрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);
§ хороший запас слів (як інакше спілкуватися?).
Стежте за тим, щоб дитина не перетворилась на "телемана".
Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читання, корисну домашню роботу.
Виховуйте відповідальність і порядність.
Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо й что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться, з батьків до однолітків.
Привчіть дитину пишатися своєю сім'єю, шанувати її традиції.
Живіть у хорошому оточенні.
Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.
Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім'ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю — не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.
Привчайте дитину до праці.
Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу.
Не робіть за дітей те, що вони здатні зробити самі.
І запам'ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч — як друг, а не як бос, дитина,можливо, довірить вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.
Джерело: school9.org.ua