Для учнів

Учням 11 класу бажаємо

успіху у зовнішньому незалежному оцінюванні!

Прийміть декілька порад, як готуватися до ЗНО:

Іспити, як і більшість явищ життя, - явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими витратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху і безсонних ночей.

НАЙОПТИМАЛЬНІШИЙ ВАРІАНТ

ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТІВ

Розпорядок дня

Перед іспитом лягайте раніше спати і не експериментуйте з нічним навчанням аж до ранку, бо потім відчуватимете втому і сонливість. А це може призвести до негативного результату, Тож вірно сплануйте свій час підготовки.

Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні витрати.

* Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

* Не варто відмовлятись від звичних занять спортом, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком.

* Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: ”сова” неефективно працює о 6-8 годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

* Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, з женьшеню. Каву краще пити вранці й небагато, лиши для того, щоб прокинутися(для тих, хто звик саме так починати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу

* Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином : якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, а четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.

Є деякі психологічні закономірності, які слід враховувати:

1. “Чинник межі”. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина завжди швидко “вилітає” з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.

2. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після “завантаження” в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20-30% упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. – утретє, а через 8-10 год. – учетверте, і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно “оселилася” в голові.

3. Особливість “упізнавання”. Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке “знайоме” питання.

4. Запам’ятати можна краще, якщо знати, що є “найближчим”: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.

5. Слід пробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше.

І насамкінець, я хочу запропонувати вправу для розвитку інтуїції. Адже якщо ви не встигли як слід підготуватися, то вам залишається розраховувати тільки на шосте відчуття.

Виконуйте цю вправу на самоті. Сядьте зручно. Закрийте очі. Розслабтеся. Спробуйте відчути кожну клітину свого тіла. Не реагуйте на зовнішні подразники. Пригадайте, які предмети знаходяться в кімнаті, як вони розташовані. Відчуйте їх. Наприклад, якщо це ваш письмовий стіл, уявіть, як прогинаються його полички під вагою книг, конспектів, зверніть увагу, що ви при цьому відчуваєте (біль, легкість, слабкість, тощо). Пригадайте, що знаходиться зараз у вас під ліжком, у шафі, уявіть це детально.

Далі в уяві спробуйте вийти за межі кімнати. Здогадайтеся, що робить зараз ваша мама, тато, сестра чи брат, чим грається ваша кішка чи собака, який автомобіль щойно проїхав повз ваш будинок. Важливо не згадувати, що де знаходиться, а уявляти, передбачати.