Роздуми з приводу мого нового статусу на “однокласниках”: “UA: Найбільше розуму ми витрачаємо щоб вживатися з дурнями. RU:Больше всего ума уходит на то, чтобы ладить с дураками. (22 січня 2013 року, під враженнями від життя)” Отже міркування на тему “де дурні водяться” і в що це нам обходиться,
Я вже почув від багатьох друзів запитання про те, що підштовхнуло мене зробити такий висновок. То ж хочу пояснити, кого ж я мав на увазі говорячи про "дурнів". Можливо без такого уточнення надуманий мною афоризм знайде більше прихильників, адже кожен зустрічається з певним нерозумінням оточуючих. І все ж.
Не маю морального права не розпочати з самокритики. Я сам не все роблю правильно. Іноді з самим собою не легко ладити ))).
В житті все дещо відносно. Все, що твориться довкола приносить не тільки добро. Гербіциди знищують не лише бур'ян, ліки мають побічну дію. І все ж є вчинки, на перший погляд розумні, продумані, але швидко очікувана користь від яких мізерна порівняно з загальною шкодою у майбутньому. Іноді шкода ця не завжди очевидна, але найгірше, це небажання чути і помічати можливі згубні наслідки. Практично на цю ж тему у Чехова є оповідання про мужика, що відкрутивши одну гайку зіпсував всю залізницю. (“ЗЛОУМЫШЛЕННИК”, почитати можна тут http://ilibrary.ru/text/992/p.1/index.html, короткий зміст та деякий аналіз твору можна знайти ось: http://setadra.ru/2012/09/chexov-zloumyshlennik-kratkoe-soderzhanie/ )
Є різні люди, з добрими та поганими рисами. Основне, що визначає людину - її діяльність. Наводжу окремі приклади людської "дурості" на подолання якої треба чимало розум та сили.
Приклад 1. Убога сім’я колишніх колгоспників. Дров на зиму ледве-ледве вистачає, картоплі вродило мало, яблука продали (здали) ще зеленими. Але дитину до школи зібрали (підготували), навіть в хаті майже не холодно. Отримані соціальні гроші йдуть на горілку та й харчі. Дітям, на гроші, що не вдалося пропити не жаліють нічого, виконують дитячі забаганки: цукерки, чіпси, сухарики. Так простіше, бо супу зварити іноді ні з чого... З такими людьми треба жити в одному селищі та по сусідству, навчати їхніх дітей. Кричати, переконувати, повчати - марна справа? А ще дітям таких батьків ніколи не можна казати, що їхні родичі погані. Лише закликати, щоб слухали своїх тата та маму, поважали їх, усім серцем любили...
Приклад 2. Колгоспне майно було велике: будинки, техніка земля. Після розпаювання колгоспники не зуміли побачити спільні інтереси, майно розбазарили - все пішло прахом. Скільки мозолів, скільки поту і крові попередніх поколінь і все “коту під хвіст”! ...
Приклад 3. Приписки успішності. (В колгоспних справах я обізнаний мало то ж говоритиму про школу, адже я вчитель.) Ми, вчителі, МАСОВО ставимо незаслужені оцінки. Кожна завищена шкільна оцінка це цвях в труну де буде поховано наше майбутнє! Ми не лише приховуємо свої недопрацювання, не лише обманюємо батьків, які довірили нам своїх діток, а й, що найгірше, привчаємо дітей до неправди. Невже не зрозуміло, що особистість навчена миритися з маленькою неправдою в дитинстві, в дорослому житті дозволятиме собі неправду велику!!! Реально в школах до 50 % дітей невстигаючі, тобто такі, що вже не зможуть усвідомлювати те, що передбачає програма з тих чи інших предметів. Вони звикають просто приходити в школу, проводити час мовчазним байдикуванням. Тобто це лежні виховані за партою. Проте завищені оцінки подобаються всім: обманутим таким чином батькам, задобреним дітям, керівникам освіти та держави, що звітують про “покращення”, вчителю, що має “чудовий результат” без надмірних зусиль. Навіть на державному рівні до оцінки за ЗНО просто так добавляють 100 балів. Це ж якій порядній та чесній людині прийшла в голову така геніальна ідея психологічно обманювати народ? Все знаєш - 200 балів, нічого не знаєш - 100. За що тобі 100 балів коли ти “нуль”?
Приклад 4. Обман, самообман, передвиборчі обіцянки.
Обман пронизує наше суспільство. Життя тих кого ми вважаємо людьми успішними досить часто проходить за принципом: "Без лоха і жизнь плоха!" Чи ще приказка: "Чесність, совість та порядність - запорука успіху у житті. Якщо у людини не має чесності і совісті - успіх гарантовано!” Обманюють практично всі і всіх: ковбаса без м’яса, молочні продукти без молока, “шкіряне” взуття, електроніка, що працює трішечки більше гарантіного строку.... Обман і неправда вже нікого не дивує. "Хороший" обман “котується” в суспільстві як висококласний інтелектуальний продукт. Вас обманюють під час навчання, лікування, обслуговування. Обманює ДАІ та прокуратура, податкова, армія, залізниця. Обманює держава і обманюють державу. От лише коли обманює держава, то це обманює на свою користь конкретний чиновник (чи ціла когорта чиновників) а от коли обманюють державу, то це обманюють нас з вами!!! Найбільше обману там де з обманом борються!
Приклад 5. Передвиборчі подарунки. (Матеріалізована форма передвиборчих обіцянок) Я не можу підтримати аргумент на користь кандидатів взяточників: “Голосуймо за цього бо він хоч щось дасть”. Та не "давати" депутат ходить у Верховну Раду, а закони писати! От і пишуть депутати закони за якими можна вкрасти стільки, щоб потім було чим виборців підкупляти.
Приклад 6. Жіноче щастя. Підманюють жінок ті хто вважає, що щастя жінки зробити кар’єру та заволодіти чоловічим серцем (а більш "успішним" вдається знівечити таких сердець багато). Це ж як обманюються жінки прагнучи цього? Основне жіноче щастя - материнство. А наше суспільство буквально бореться з усвідомленням цього. Одних лише засобів позбавити жінку такого щастя дуже і дуже багато, і не лише в аптеках. Ми вимираємо як нація і вимремо якщо не подбаємо про справжнє щастя матері. Бути матір'ю, в нашій державі, складно перш за все морально.
На жаль це не всі приклади нашої не розумності. І не має у мене рецепту як пристосуватись, як лагодити з тими, хто живе лише сьогоденням, не хоче зазирнути хоча б у найближче майбутнє, не думає про світ яких ми залишаємо своїм нащадкам. Та скільки ниточці не витись кінець неодмінно буде. Наша дурість теж буде подолана. От тільки гірко-прикро, що все до того йде, що подолають не розумність нашу разом з нами. Не буде людини - не буде проблеми.
6 лютого 2013 року.