Первозванівська сільська бібліотека

У ТИШІ ХРАМУ, ДЕ ЖИВУТЬ СЛОВА,

І МОВИ Й ПІСНІ РІДНОЇ ДО БОЛЮ,

ТИ ОПРОМІНЕНА І ТРЕПЕТНО ЖИВА,

ЧАРУЄШ ВСІХ ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ'Ю.

ХВИЛЮЄШ ДУШУ, ЛИШ ЯК ЗАЗВУЧИТЬ

РЯДОК, ЩО СЯЄ В ПРОМЕННЯХ СВІТАННЯ,

АБО КОЛИ ОСІННЯ НІЖНА МИТЬ

ВРАЗ КОЛЬОРАМИ СПАЛАХНЕ ВОСТАННЄ.

НЕМОВ З МОЛИТВИ НА САМУ ПОКРОВУ

ТЕПЛО І ЛАСКУ МАМИНИХ ЗІНИЦЬ

І ВІЛЬНУ ПРАВДУ В УКРАЇНСЬКІМ СЛОВІ.

ТО ЯК МЕНІ, ВЖЕ ЗРІЛІЙ У ЛІТАХ,

ПЕРЕД ТОБОЮ НЕ СКЛОНИТЬ КОЛІНО!

О, МУДРОСТЕ, ЗАХОВАНА В КНИЖКАХ,

ТИ НЕВМИРУЩА І В ВІКАХ НЕТЛІННА!